Ухвала суду № 33298844, 27.08.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/1586/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Донець В.А. Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.

У Х В А Л А

Іменем України

27 серпня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Степанюка А.Г.,

суддів - Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі - Ліневській В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Стріж-Інвест» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби до товариства з обмеженою відповідальністю «Стріж-Інвест», третя особа - публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2013 року Державна податкова інспекція у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби (далі - Позивач, ДПІ у Голосіївському) звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Стріж-Інвест» (далі - Відповідач, ТОВ «Стріж-Інвест») про стягнення податкового боргу в розмірі 82 664,47 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.03.2013 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк».

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.04.2013 року позов задоволено частково - стягнуто з ТОВ «Стріж-Інвест» податковий борг з земельного податку з юридичних осіб за вересень 2012 року - січень 2013 року у розмірі 706,02 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено повністю. При цьому, приймаючи оскаржувану постанову, суд першої інстанції виходив з того, що за Відповідачем обліковується несплачена податкова заборгованість, а Позивачем виконані всі передбачені ПК України дії, спрямовані на стягнення такої заборгованості в позасудовому порядку. Відмовляючи у задоволенні решти позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що останні є необґрунтованими та заявлені не до платника відповідного податку.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову. При цьому посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Наголошує на тому, що судом першої інстанції не було належним чином досліджено всіх фактичних обставин справи та перевірено їх доказами, що спричинило прийняття неправильного рішення.

У судовому засіданні повноважний представник Відповідача доводи апеляційної скарги підтримав та просив суд задовольнити вимоги останньої повністю.

Позивач та Третя особа, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи, у судове засідання не з'явилися.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення повноважного представника апелянта, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

При ухваленні оскаржуваного рішення, суд першої інстанції виходив з того, що на момент звернення до суду у Відповідача, на думку податкового органу, існувала несплачена податкова заборгованість з земельного податку на загальну суму 82 664,47 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно приписів ст. 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби.

Пунктом 57.1 статті 57 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно п. 286.2 статті 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, Відповідачем було подано до контролюючого органу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) від 06.02.2012 року №2232 за 2012 рік на суму 193869,26 грн. (по 16 155,77 грн. за період з січня по листопад 2012 року та 16 155,79 грн. за грудень 2012 року) за земельні ділянки з кадастровими номерами 80000000000:72:081:0001 площею 2,0077 га та 80000000000:72:081:0032 площею 0,0177 га, які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, 47.

Відповідно до ч. 1 п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що у передбаченому приписами податкового законодавства порядку ТОВ «Стріж-Інвест» була направлена Позивачем податкова вимога форми «Ю» від 06.09.2012 року №2441, яка була отримана Відповідачем 15.10.2012 року.

Разом з тим, згідно наявного у матеріалах справи рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2011 року в справі №27/356 право власності на земельну ділянку площею 2,0077 га, кадастровий номер 80000000000:72:081:0001, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, 47 визнано за публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк». Крім того, зі змісту витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності вбачається, що на підставі зазначеного рішення Господарського суду м. Києва земельна ділянка площею 2,0077 га, кадастровий номер 80000000000:72:081:0001, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, 47, зареєстрована 14.02.2013 року за Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк».

Судом також вірно встановлено, що Відповідачем подано до ДПІ у Голосіївському районі уточнюючу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) від 26.02.2013 року за 2012 рік, в якій скориговано податкове зобов'язання в сторону зменшення - до 1 694,42 грн. (по 141,20 грн. щомісячно, за грудень 2012 року - 141,22 грн.). Із зазначеної декларації убачається, що податкове зобов'язання нараховане лише за земельну ділянку з кадастровим номером 80000000000:72:081:0032 площею 0,0177 га, яка знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, 47. Вказана декларація прийнята Позивачем 26.02.2013 року.

Відповідно до п. 50.1 ст. 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Підпунктом 49.9.1 пункту 49.9 статті 49 Податкового кодексу України визначено, що за умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою за наявності на всіх аркушах, з яких складається податкова декларація та, за бажанням платника податків, на її копії, відмітки (штампу) органу державної податкової служби, яким отримана податкова декларація, із зазначенням дати її отримання, або квитанції про отримання податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв'язку, або поштового повідомлення з відміткою про вручення органу державної податкової служби, у разі надсилання податкової декларації поштою.

Як було вірно встановлено судом першої інстанції, уточнююча податкова декларація від 26.02.2013 року була прийнята Позивачем. При цьому, Окружний адміністративний суд м. Києва вірно підкреслив той факт, що будь-яких доказів неприйняття вказаної декларації зі підстав, встановлених пунктом 49.11 Податкового кодексу України, податковим органом надано не було.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що судом першої інстанції було вірно визначено податковий борг Відповідача за період з вересня 2012 року по січень 2013 року у розмірі 706,02 грн.

Крім того, судова колегія критично оцінює твердження Апелянта про невірне визначення судом першої інстанції предмету позовних вимог з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, у податковій декларації з плати за землю на 2012 рік Відповідач у рядку 1.2.1 загальну площу земельних ділянок визначив у розмірі 20 254,00 квадратних метрів, що включало в себе земельну ділянку, площею 20 077 кв. м., передану за рішенням суду у власність ПАТ «Укрсоцбанк» та 177 кв. м., яка залишилася у користуванні Відповідача. Отже, за наведеного вбачається, що земельний податок нараховувався ТОВ «Стріж-Інвест» на обидві земельні ділянки, а тому твердження Апелянта про необґрунтованість рішення суду першої інстанції в частині стягнення земельного податку за земельну ділянку, площею 177 кв. м., є безпідставним.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів із наведеними висновками суду першої інстанції погодилась, оскільки вони знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду справи. Судом було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу - залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Стріж-Інвест» - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби до товариства з обмеженою відповідальністю «Стріж-Інвест», третя особа - публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», про стягнення податкового боргу - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі. Касаційна скарга на судові рішення подається в порядку та строки, визначені ст. ст. 211, 212 КАС України.

Головуючий суддя А.Г. Степанюк

Судді В.В. Кузьменко

О.І. Шурко

Головуючий суддя Степанюк А.Г.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.