Ухвала суду № 33298731, 03.09.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Грищенко Є.І.

Суддя-доповідач - Жаботинська С.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2013 року справа №805/8749/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

Судді - доповідача: Жаботинської С.В., суддів: Сіваченко І.В., Шишова О.О., секретар судового засідання Казакова Т.М., за участю представника позивача Тимошенко І.О., представника відповідача Алфьорової Ю.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 липня 2013 р. у справі № 805/8749/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Спецсервіс" до Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання дій протиправними, скасування податкового повідомлення-рішення від 24 травня 2013 року за № 0000502230,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом до Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення від 24 травня 2013 року № 0000502230.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав на протиправність висновків акту перевірки від 13.05.2013 № 3096/23-4/35456075, на підставі якого прийнято спірне рішення. Зазначив, що є необґрунтованим висновок про нікчемність угоди, укладеної між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТК "Укртехкомплект" (за договором поставки № 09-09 від 09.09.2011 року), оскільки такий висновок суперечить нормам Цивільного кодексу України, роз'ясненням Пленуму Верховного Суду України. Вважає, що ним правомірно сформований податковий кредит з податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виданих за наслідками господарських операцій.

Просить визнати протиправними дії податкового органу та скасувати податкове повідомлення - рішення від 24 травня 2013 року № 0000502230.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 25 липня 2013 року замінено відповідача Макіївську об'єднану державну податкову інспекцію Донецької області Державної податкової служби на належного - Макіївську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Донецькій області.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 25 липня 2013 р. у справі № 805/8749/13-а позовні вимоги задоволено частково.

Визнано недійсним податкове повідомлення - рішення Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області від 24 травня 2013 року № 0000502230.

З постановою суду першої інстанції відповідач не погодився, подав апеляційну скаргу, вважаючи, що судом першої інстанції не вірно застосовані норми матеріального та процесуального права. Апелянт вказує, на нереальний характер договору постачання, що позивачем безпідставно сформовано податковий кредит за рахунок суми ПДВ по податковій накладній, отриманій від постачальника ТОВ "ТК "Укртехкомплект" на загальну суму ПДВ 4143,93 грн. Просить рішення суду скасувати і прийняти нове, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

З 23.04.2013 р. по 26.04.2013 р. Макіївською об'єднаною державною податковою інспекцією Донецької області Державної податкової служби проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питань виявлення фактів, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства із ТОВ "ТК "Укртехкомплект" (код ЄДРПОУ 37587950) за період з 01.09.2011 р. по 31.12.2011 р., з 01.05.2012 р. по 30.06.2012 р. за результатами якої складено акт від 13.05.2013 р. № 3096/23-4/35456075 (а.с. 29-38).

В зазначеному акті перевірки податковий орган дійшов висновку про порушення пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.2 п. 198.3 п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 р., безпідставно сформовано податковий кредит за рахунок суми ПДВ по податковій накладній, отриманій від постачальника ТОВ "ТК "Укртехкомплект" на загальну суму ПДВ 4143,93 грн., у т.ч. за вересень 2011р. на суму ПДВ 345,62 грн., за жовтень 2011р. на суму ПДВ 3798,31 грн., у зв'язку з нереальністю здійснення господарських операцій. (а.с. 37,38).

На підставі вказаного акту перевірки, податковим органом 24 травня 2013 року прийнято податкове повідомлення-рішення по формі "Р" № 0000502230, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 5180,00 грн., у тому числі за основним платежем - 4144 гривень, за штрафними (фінансовими) санкціями - 1036 гривень (а.с. 27).

Висновки акту перевірки, що стали підставою для прийняття вказаного повідомлення-рішення, ґрунтуються на твердженні відповідача про нікчемність договору поставки від 09.09.2011 р., (а.с. 39,40) укладеного між ТОВ "Альфа - Спецсервіс" та ТОВ "ТК "Укртехкомплект".

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, п. 1 ч. 3 ст. 2 та ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи має керуватися принципом законності, відповідно до якого має перевіряти чи діяли органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи лише на підставі закону в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи зі змісту п. 2 ст. З Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції: посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпункту 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 р. за № 168/704 та статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Відповідно до ст. 83 ПК України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є документи, визначені ПК України, податкова інформація, експертні висновки, судові рішення, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені ПК України або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Із наведеного вбачається, що податковий кредит формується за фактом здійснення господарських операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Відповідно до п. п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України, господарська діяльність -діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконаних робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми), дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що мають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарських операцій.

Статтею 1 цього ж Закону встановлено, що первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження на їх проведення.

З матеріалів справи вбачається, що 09.09.2011 року між ТОВ "ТК "Укртехкомплект" як Постачальником та ТОВ "Альфа - Спецсервіс" як Покупцем укладено договір поставки № 09-09, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується передати у власність Замовнику продукцію, визначену у специфікаціях, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити продукцію (п. 1.1). Загальна сума договору складає: 200 000,00 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 33 333,33 грн. (п.1.2) Кількість і розгорнута номенклатура (асортимент) продукції, що є предметом цього Договору, її ціна, строки та місце поставки визначаються в специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього Договору (п.1.3). Постачання здійснюється на умовах цього Договору (п.2.4). Поставка товару здійснюється автотранспортом Замовника та за його рахунок (п.2.6). Датою поставки є дата отримання Замовником товару на складі Постачальника згідно з актом про прийняття - передання, підписаними сторонами (п.2.7). На підставі вказаного договору між сторонами підписані специфікації, якими визначено перелік продукції для постачання на загальну суму 22 789,87 грн. та 2 073,72 грн. (а.с. 41-42).

На виконання зазначених умов договору та специфікацій до нього Товариством з обмеженою відповідальністю "ТК Укртехкомплект" здійснено поставку продукції, а Товариством з обмеженою відповідальністю "Альфа - Спецсервіс" здійснено його прийняття та оплату.

Виконання умов зазначеного договору підтверджено актами приймання - передачі № 7 від 09.09.2011 р. на суму 2073,72 грн., № 16 від 14.10.2011 р. на суму 22 789,87 грн. (а.с. 43-44), видатковими накладними № 7 від 09.09.2011р. на суму 2 073,72 грн., № 16 від 14.10.2011р. на суму 22 789,87 грн. (а.с. 45,46), рахунками фактурами № 7 від 09.09.2011 р. на суму 2 073,72 грн., № 16 від 14.10.2011 р. на суму 22 789,87 грн., (а.с. 49-50). Оплата позивачем вказаних рахунків, підтверджена банківськими виписками про рух коштів (а.с. 69-70,72) платіжними дорученнями від 10.11.2011 р. № 447 на суму 24655,59 грн., від 12.10.2011 р . на суму 208,00 грн. (а.с. 71,73)

За наслідками господарських операцій контрагентом виписано позивачу податкові накладні № 7 від 09.09.2011 р. на суму 2 073,72 грн., № 16 від 14.10.2011 р. на суму 22789,87 грн. (а.с. 47-48).

Податковий кредит по вказаній операції відображено в податковій звітності з податку на додану вартість та реєстрах отриманих та виданих податкових накладних (а.с. 51-68).

В підтвердження використання в своїй господарський діяльності, отриманих від ТОВ "ТК "Укртехкомплект" робіт, позивачем надані наступні документи: договір на виконання робіт з монтажу системи раннього виявлення та сповіщення надзвичайних ситуацій № 06/05-М від 29.07.2011 р. із замовником ПАТ "Центренерго", предметом якого визначено виконання робіт з монтажу системи раннього виявлення та сповіщення надзвичайних ситуацій складу ГСМ АТЦ (по ДБН Д.1.1-1-2000) (а.с. 122-126), податкова накладна № 19 від 15.09.2011 року на суму 137 935,20 грн. (а.с. 127), банківська виписка про рух коштів від 15.09.2011 р. на суму 137 935,20 грн. (а.с. 128), акт приймання виконаних будівельних робіт № 1 за грудень 2011 року (а.с. 129-134), договір № 14/06-М від 11.07.2011 р. із замовником КП "Донецькгорводоканал", предметом якого визначено виконання робіт з монтажу та пуско - наладки системи раннього виявлення надзвичайних ситуацій та сповіщень людей у випадку їх виникнення для хлораторної установки та складу хлору Донецьких очисних споруд, розташованих за адресою: Україна, м. Донецьк, Пролетарський р-н., п. Ларіно (а.с. 142-144), локальний кошторис № 2-1-1 на електромонтажні роботи комплексу автоматизованих систем раннього виявлення ЧС та сповіщення (а.с. 145-150), акт монтажу обладнання № 1 від 19.09.2011 р. по об'єкту Хлораторної установки та склад хлору, розташованого за адресою: Україна, м. Донецьк, Пролетарський р-н., п. Ларіно (а.с.151), довідка про вартість виконаних будівельних робіт за вересень 2011 року (а.с. 152), податкові накладні № 25 від 25.08.2011 р., № 23 від 22.08.2011 р., № 24 від 23.08.2011 р., № 21 від 19.08.2011 р., № 19 від 17.08.2011 р., № 16 від 10.08.2011 р., № 13 від 22.07.2011 р. (154-160), банківські виписки про рух коштів (а.с. 161-167)

Про факт реальності та товарності господарських операцій позивача з його контрагентами свідчать наявні в матеріалах справи отримані податкові накладні, які відображені в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних які відповідають ознакам визначеним ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Колегія суддів зазначає, що ч. 1 ст. 215 ЦК України визначає, що підставою для недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.

Стаття 203 ЦК України зазначає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Статтею 207 ГК України передбачено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону або вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства може бути, на вимогу відповідного органу державної влади, визнано судом недійсним.

Згідно з частиною 1 статті 208 ГК України, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а в разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також усе належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише в однієї зі сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Положення ст. ст. 207 - 208 Господарського кодексу України підлягають застосуванню з урахуванням того, що правочин, який вчинено з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з ч. 1 ст. 203 і ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ст. 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Наслідки визнання господарського зобов'язання недійсним, як такого, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства регламентовані ст. 208 ГК України.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів приходить до висновку, що факт здійснення позивачем господарської діяльності, спрямованої на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову ознаку та спрямовані на отримання прибутку, як то передбачено ст. 3 Господарського кодексу України, договірні правовідносини між позивачем та ТОВ "ТК "Укртехкомплект" підтверджені первинними бухгалтерськими документами та іншими документами (накладними, податковими накладними, реєстрами отриманих податкових накладних, актом приймання на зберігання).

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про правомірність, формування позивачем податкового кредиту у спірному періоді, та необґрунтованості встановлення відповідачем нікчемності договору постачання, укладеного позивачем з ТОВ "ТК "Укртехкомплект".

Колегія суддів не приймає посилання апелянта, на неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "ТК "Укртехкомплект" з питань підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.09.2011 р. по 31.12.2011 р. та з 01.05.2012 р. по 30.06.2012 р. у зв'язку з незнаходженням контрагентів за місцем податкової реєстрації, відсутність у ТОВ "ТК "Укртехкомплект фізичних, технічних та технологічних можливостей до вчинення задекларованих господарських операцій, відсутність відомостей про товар, відсутність ознак фактичного здійснення підприємницької діяльності відсутність умов для здійснення підприємницької діяльності.

Пунктом 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» визначений перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок (ст. 228 ЦК України): правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочин, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Колегія суддів зазначає, що чинне законодавство не ставить право платника податків на формування податкового кредиту та складу витрат у залежність від дій чи бездіяльності його контрагентів, знаходження їх за своєю юридичною адресою, тощо. Законодавство України з питань оподаткування не зобов'язує платника податків перевіряти наявність у контрагента основних фондів та трудових ресурсів, а контрагента надавати платнику податків документальне підтвердження наявності у нього адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань.

Відповідно до вимог ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

Керуючись статтями 24, 184, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 липня 2013 р. у справі

№ 805/8749/13-а - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі.

У повному обсязі ухвала суду складена 04.09.2013 року.

Колегія суддів С.В. Жаботинська

І.В. Сіваченко О.О. Шишов