Постанова № 33297960, 28.08.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2013 року Справа № 127152/12/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Дяковича В.П.,

суддів: Сапіги В.П., Носа С.П.,

з участю секретаря судового засідання: Саламахи О.І.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Синевирської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області на постанову Воловецького районного суду Закарпатської області від 20 червня 2012 року по справі № 2а-704/801/12 за позовом ОСОБА_2 до Синевирської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області про стягнення заробітної плати, -

В С Т А Н О В И В:

26.03.2012 року ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Синевирської сільської ради про стягнення заробітної плати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 27.03.2006 р. був обраний сільським головою цієї ради і працював на посаді голови з 01.05.2006 р. до 11.11.2010 р. у зв'язку з закінченням строку повноважень. Через неможливість працевлаштуватися на попередній роботі подав до сільської ради відповідну довідку для нарахування і виплати середнього заробітку на період працевлаштування строком до шести місяців. Сільська рада виплатила йому заробітну плату за два місця до кінця 2011 року, а потім припинила виплату заробітної плати без законних підстав.

Постановою Воловецького районного суду Закарпатської області від 20 червня 2012 року позов задоволено частково. Стягнуто з Синевирської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області на користь позивача середню заробітну плату, яку він одержував на посаді голови Синевирської сільської ради, за чотири місяці: січень, лютий ,березень, квітень 2011 року з врахуванням індексу інфляції. Зобов'язано Синевирську сільську раду Міжгірського району Закарпатської області нарахувати і виплатити суми заробітної плати за чотири місяці зазначеного періоду. В решті позовних вимог відмовлено.

Представник Синевирської сільської ради постанову суду першої інстанції оскаржив, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, не відповідає фактичним обставинам справи, просить її скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що згідно з Довідки виконавчого комітету Синевірської сільської ради Міжгірської району Закарпатської області від 02.07.2012 року №142 на території села Синевир ніякої місцевої пожежної команди не створювалося. Лише 23.05.2006 року, вже під час перебування позивача на виборній посаді, до Синевірської сільської ради надійшов лист Міжгірської РДА № 21/01-14, в якому сільського голову було проінформовано про планування створити на території села Синевир команду місцевої пожежної охорони. Така команда була створена 03 грудня 2007 року. Виходячи з довідки Загону місцевої пожежної охорони № 01-09/01 від 27.01.2011 року, виданої ОСОБА_2 не випливає, що позивач, до обрання його на посаду Синевірського сільського голови, працював командиром місцевої пожежної команди села Синевір. З приводу достовірності записів в трудовій книжці є сумніви, оскільки вони зроблені з грубим порушенням трудового законодавства.

В судовому засіданні представник відповідача надав пояснення та підтримав доводи апеляційної скарги, а позивач заперечив проти них.

Суд, дослідивши матеріали цієї справи, перевіривши доводи апелянта у їх сукупності, приходить до переконання, що апеляційну скаргу необхідно задоволити частково з наступних підстав.

Відповідно до ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що згідно із записом №1 від 10.03.2006 р. в трудовій книжці ОСОБА_2, до обрання на посаду сільського голови, записано, що він працював командиром місцевої пожежної команди села Синевир Міжгірського району Закарпатської області згідно з рішенням зборів селян від 27 листопада 2005 року.

У відповідності з довідкою № 61-09/01 від 27 січня 2011 року, виданою позивачу начальником ЗМПО у Міжгірському районі, місцева пожежна команда с. Синевир, створена Синевирською сільською радою, ліквідована 03.12.2007 р. у зв'язку зі створенням окремого поста ДПО (державної пожежної охорони) Міжгірського РВ ГУМВС України в Закарпатській області. Особовому складу КМПО робота в новоствореному підрозділі представлена бути не може у зв'язку з віковими обмеженнями.

Згідно ст. 118 КЗпП України працівникам, звільненим від роботи внаслідок обрання їх на виборні посади в державних органах, а також у партійних, профспілкових, комсомольських, кооперативних та інших громадських організаціях, надається після закінчення їх повноважень зі виборною посадою попередня робота (посада), а при її відсутності - інша рівноцінна робота (посада) на тому самому або, за згодою працівника, на іншому підприємстві, в установі, організації. Норма аналогічного змісту передбачена також і абзацом 1 ч. 2 ст. 33 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад".

Також у абзаці 2 ч. 2 ст. 33 вказаного Закону передбачено, що у разі неможливості надання відповідної роботи (посади) на період працевлаштування за колишнім депутатом місцевої ради зберігається, але не більше шести місяців, середня заробітна плата, яку він одержував на виборній посаді в раді, що виплачується з відповідного місцевого бюджету.

Таким чином, законодавець гарантує колишньому депутату міської ради збереження середньої заробітної плати, яку він одержував на виборній посаді лише за умови неможливості надання йому попередньої роботи і виключно на період його працевлаштування, але не більше шести місяців. При цьому обов'язок запропонувати звільненим від роботи внаслідок обрання їх на виборні посади роботу (посаду) за згодою працівника, на іншому підприємстві, в установі, організації в разі відсутності можливості працевлаштувати на попередній або рівнозначній посаді покладається саме на роботодавця. За змістом Закону збереження протягом шести місяців середнього заробітку не звільніє адміністрацію установи, де працював депутат міської ради, вжити заходи до його працевлаштування.

ОСОБА_2 надав до сільської ради довідку про неможливість працевлаштуватися на попередній роботі, підтвердивши своє право на отримання заробітної плати на період працевлаштування.

У разі неможливості надання відповідної роботи (посади) на період працевлаштування за колишнім депутатом місцевої ради зберігається, але не більше шести місяців, заробітна плата, яку він одержував на виборній посаді у раді, що виплачується з відповідного місцевого бюджету.

Для виплати заробітної плати за час працевлаштування позивача Синевирська сільська рада не вправі вимагати інших документів крім довідки про неможливість працевлаштування та трудової книжки позивача.

Суд першої інстанції прийшов до вірного переконання, що відповідачем було порушено гарантії позивача, передбачені в статті 33 Законі України «Про статус депутатів місцевих рад», що призвело до порушення трудових прав позивача.

З наданої Виконавчим комітетом Синевирської сільської ради довідки від 05.08.2013 року вбачається, що середньоденна заробітна плата позивача складала 165,54 грн. Кількість робочих днів у січні -квітні 2011 року становить 81 день. Таким чином сума, яку належить виплатити позивачу складає 165, 54 грн. * 81 день= 13408,74 грн.

ОСОБА_2 у своїй позовній заяві просив стягнути з бюджету Синевирської сільської ради на його користь середню заробітну плату, яку він отримував на посаді сільського голови с. Синевир за чотири місяці, тобто січень-квітень 2011 року, з врахуванням того, що відповідач за два місяці - за листопад та грудень 2010 року, гроші йому виплатив добровільно та середній заробіток з 01.02 2011 року по час вирішення цієї справи в суді, тобто за весь час затримки виплати сум, належних йому при звільненні.

Відповідно до ч. 2 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 КАС України кожна особа, яка звернулась за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Виходячи зі змісту ч. 2, 3 ст. 11 КАС України, захист прав в адміністративному судочинстві має бути ефективним, тобто задовольняючи адміністративний позов суд повинен вжити всі заходи для поновлення порушеного права позивача, про захист якого він просить, в законний спосіб. Однак, не може вважатись виходом за межі позовних вимог розгляд та вирішення питання про наявність, чи відсутність порушень прав, свобод та інтересів позивача про захист яких він не просить, оскільки таким чином нівелюється, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України порядок звернення до адміністративного суду.

Позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, просив стягнути з бюджету Синевирської сільської ради на його користь середню заробітну плату, яку він отримував на посаді сільського голови с. Синевир за чотири місяці, тобто січень-квітень 2011 року та середній заробіток з 01.02 2011 року по час вирішення цієї справи в суді, тобто за весь час затримки виплати сум, належних йому при звільненні, однак судом першої інстанції позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Синевирської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області на користь ОСОБА_2 середню заробітну плату, яку він одержував на посаді голови Синевирської сільської ради, за чотири місяці: січень, лютий ,березень, квітень 2011 року з врахуванням індексу інфляції. Зобов'язано Синевирську сільську раду Міжгірського району Закарпатської області нарахувати і виплатити суми заробітної плати за чотири місяці зазначеного періоду ОСОБА_2. В решті позовних вимог відмовлено.

Такі дії суду першої інстанції, на думку суду апеляційної інстанції, свідчать про невірне застосування положень ч. 2, 3 ст. 11 КАС України.

Зокрема, суд першої інстанції вказав у своєму рішенні стягнути заробітну плату за 4 місяці 2011 року, не вказавши суми стягнення. По-друге, суд вказав стягнути заробітну плату з врахуванням індексу інфляції, про що позивач не просив. По-третє, в резолютивній частині судового рішення він вказав нарахувати та виплатити позивачу заробітню плату, хоча у другому абзаці написав стягнути спірну суму. Тобто, вказівка суду про нарахування і виплату зарплати є зайвою.

Тобто, в даному випадку є невідповідність рішення суду обставинам справи, порушено норми матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування рішення суду.

Твердження апелянта про те, що Синевирська сільська рада не може виплатити позивачу спірну суму в силу того, що вважає записи у трудовій книзі сфальсифікованими, не може прийматися до уваги, оскільки ці записи не визнані такими і відповідно у правоохоронні органи ніхто не звертався. Крім твердження відповідача про невідповідність записів у трудовій книжці дійсним обставинам, нічим обєктивно не підтверджено.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дір бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі вищенаведеного суд першої інстанції дійшов до хибного висновку про задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, п. 3 ч. 1 ст. 198. ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст. ст. 207, 254 КАС України,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Синевирської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області - задоволити частково.

Постанову Воловецького районного суду Закарпатської області від 20 червня 2012 року у справі № 2а-704/801/12 - скасувати та прийняти нову, якою позов ОСОБА_2 до Синевирської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області про стягнення заробітної плати задоволити частково.

Стягнути з Синевирської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області (с. Синевир, Міжгірський р-н, Закарпатської обл, код ЄДРПОУ 04350889) на користь ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, пасорт НОМЕР_1 виданий Міжгірським РВ УМВС України 26.03.1999 року, що проживає в АДРЕСА_1) середню заробітну плату, яку він отримував на посаді сільського голови с. Синевир на період працевлаштування за січень-квітень 2011 року в розмірі 13408,74 грн. ( тринадцять тисяч чотириста вісім гривень 74 копійок) з урахуванням податків і зборів, передбачених чинним законодавством.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя В.П. Дякович

Судді В.П. Сапіга

С.П. Нос