Постанова № 33297754, 02.09.2013, Луганський окружний адміністративний суд

10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 вересня 2013 року Справа № 812/7189/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Твердохліба Р.С.,

за участю

секретаря судового засідання Андріасяна Е.А.,

та

представників сторін:

позивача не з'явився,

відповідача не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області до Публічного акціонерного товариства «Дорстрой» про стягнення єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 9043,49 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

16 серпня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області до Публічного акціонерного товариства «Дорстрой» про стягнення єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 9043,49 грн.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що в порушення норм Закону відповідач не сплачує єдиний внесок, у зв'язку з чим станом на 30.04.2013 року в нього утворилась заборгованість перед ПФУ по сплаті внесків за березень 2013 року (борг вини за період з 01.04.2013 року по 30.04.2013 року) у сумі 9043,49 грн.

Згідно п.4 ст.25 Закону «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» УПФУ в м.Сєвєродонецьку Луганської області на адресу відповідача були направлені вимоги № Ю-771 від 07.05.2013 року з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Вказані вимоги відповідач не оскаржив та не узгодив з органами ПФ суму боргу. Однак до цього часу в добровільному порядку суму заборгованості до ПФУ не перерахував.

На підставі викладеного позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 9043,49 грн.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином, надав суду клопотання про розгляд справи без його участі та зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час, місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

З огляду на положення ст. 128 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача.

Відповідно до ч.6 ст.71 КАС України суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач - ПАТ «Дорстрой» перебуває на обліку в якості платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в управлінні Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області (а.с.10).

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464 (далі - Закон України №2464), який набрав чинності 01 січня 2011 року.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України №2464 єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

У відповідності до п. 1. ч. 1. ст. 4 Закону України №2464-VI платниками єдиного внеску є: роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.6 вищезазначеного Закону платники єдиного внеску зобов'язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Пунктом 4 ч. 2 ст. 6 зазначеного Закону встановлено, що платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема, подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики.

П.1 ч.1 ст.7 Закону України №2464 передбачено, що єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Згідно ч 5. вищезазначеної статті єдиний внесок нараховується на суми, зазначені в частинах першій і другій цієї статті, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати.

Згідно ч. 8 ст. 9. Закону України №2464-VI платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з територіальним органом Пенсійного фонду за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.

Базовим звітним періодом для відповідача є календарний місяць.

Частиною 12 вищезазначеної статті передбачено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).

Відповідно до частини 11 статті 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Під час судового розгляду справи судом встановлено, що відповідачем був поданий до управління Пенсійного фонду в м.Сєвєродонецьку Луганської області звіт про нарахування єдиного внеску за період березень 2013 року з самостійно визначеною сумою зобов'язання зі сплати єдиного внеску, що підлягає перерахуванню до бюджету в розмірі 7872,41 грн. (а.с.12-14).

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», рішення, прийняті органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.

У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. (частини 2,3 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»

Пунктом 2 частини 11 та частиною 10 статті 25 Закону №2464 передбачено, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно (ч. 13 ст. 25 Закону №2464).

На підставі вказаної норми Закону, управлінням Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області було прийнято рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперахування) або несвоєчасну несплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 02.04.2013 року №756, яким до відповідача застосовані штрафні санкції в сумі 861,09 грн. та нараховано пеню у розмірі 309,99грн. (а.с.11).

Зазначеними рішеннями боржнику управлінням Пенсійного фонду роз'яснено, що рішення можуть бути оскаржені в установленому законом порядку, протягом 10 робочих днів з дня їх отримання, суми зазначені в рішенні підлягають сплаті в 10-денний строк з дня одержання рішення.

Даних про оскарження відповідачем вказаних рішень управління Пенсійного фонду судом на час розгляду справи не встановлено, в добровільному порядку протягом десяти днів суми штрафної санкції та пені відповідачем не сплачено, що підтверджується матеріалами справи.

Згідно ч. 4 ст. 25 Закону України №2464-VI територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

У зв'язку з несвоєчасною сплатою відповідачем єдиного внеску, на підставі ч. 4 ст. 25 Закону України №2464-VI, управлінням Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області на адресу відповідача було надіслано вимогу про сплату боргу №Ю-771 від 07.05.2013 року (а.с.8). Вимога про сплату боргу відповідачем отримана у встановленому законом порядку, вимога не оскаржувалась та є чинною на час розгляду даної справи (а.с.8а).

Відповідно до абз.6-7 ч.4 ст.25 Закону України №2464 платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

У випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

В зв'язку з несвоєчасною сплатою суми вказаної в звіті про нарахування єдиного внеску за підприємством відповідача утворилась заборгованість за період з 01.04.2013 року по 30.04.2013 року в сумі 9043,,49 грн., що підтверджується розрахунком суми позову та карткою особового рахунку (а.с.7) та карткою особового рахунку платника єдиного внеску (а.с.19)..

Згідно до ч.16 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI, 08.07.2010 передбачає, що строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

До теперішнього часу сума заборгованості відповідача зі сплати єдиного внеску не погашена.

Враховуючи, що позовні вимоги документально обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, відповідають чинному законодавству, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області до Публічного акціонерного товариства «Дорстрой» про стягнення єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 9043,49 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Дорстрой» (код ЄДРПОУ 01240893, місцезнаходження: пр..Хіміків, 68, м.Сєвєродонецьк, Луганська область, 93400) на користь Управління пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області (місцезнаходження: 93400, Луганська область, м.Сєвєродонецьк, вул. Шевченко, 9, р/р 37197101001216 у відділенні Державної казначейської служби, МФО 804013) борг по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 9043,49 грн. (дев'ять тисяч сорок три гривні 49 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Суддя Р.С. Твердохліб