Постанова № 33297579, 30.08.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 серпня 2013 р. Справа №805/12582/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11 год. 55 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Зінченка О.В.,

при секретарі судового засідання Кобець О.А.,

з участю:

представника позивача - Ніколенко Ю.Г.,

представника відповідача - Гранкіній А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Будьонівському районі м. Донецька до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альткомтрансмеханізація» про стягнення заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 64 667,88 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2013 року управління Пенсійного фонду України в Будьонівському районі м. Донецька (далі - позивач, УПФУ в Будьонівському районі м. Донецька) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альткомтрансмеханізація» (далі - відповідач, ТОВ «Альткомтрансмеханізація») про стягнення заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 64 667,88 грн.

В обґрунтування вимог позивач посилається на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Альткомтрансмеханізація» знаходиться на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Будьонівському районі м. Донецька як платник єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та щомісячно подає звіти про його нарахування. Станом на 27 серпня 2013 року відповідач має заборгованість перед Управлінням за липень 2013 року на суму 64 667,88 гривень, яка складається з недоїмки по єдиному соціальному внеску, згідно звіту за липень 2013 року про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України. Зазначена сума заборгованості до теперішнього часу не сплачена. Просить суд стягнути з відповідача зазначену суму боргу на користь управління Пенсійного фонду України в Будьонівському районі м. Донецька.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги у повному обсязі, просила суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнала повністю, надавши відповідну заяву до суду (арк. справи 39).

Згідно з частиною 3 статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судове рішення, в тому числі, у зв'язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими статтею 112 цього Кодексу.

Відповідно до частини 3 статті 112 КАС України, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Суд приймає визнання відповідачем адміністративного позову, оскільки визнання адміністративного позову відповідачем не суперечить закону та не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач - управління Пенсійного фонду України в Будьонівському районі м. Донецька є органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього пунктом 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 384/2011.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Альткомтрансмеханізація» зареєстроване юридичною особою 31 січня 2007 року виконавчим комітетом Донецької міської ради, код ЄДРПОУ 34898923, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 742283 та довідка з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АБ № 029144 (арк. справи 23-24). Відповідач діє на підставі статуту, затвердженого рішенням зборів Учасників - Протокол № 1 від 24 січня 2007 року (арк. справи 25-34). ТОВ «Альткомтрансмеханізація» є платником єдиного внеску до управління Пенсійного фонду України в Будьонівському районі м. Донецька.

Правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються нормами Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року № 2464-VI (далі - Закон № 2464).

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 6 Закону № 2464 платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Частинами 1, 5 статті 9 Закону № 2464 визначено, що єдиний внесок обчислюється виключно у національній валюті, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі. Сплата єдиного внеску здійснюється виключно у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки територіальних органів Пенсійного фонду, відкриті в органах Державного казначейства України для його зарахування.

Згідно з частиною 8 статті 9 Закону № 2464 платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом для відповідача є календарний місяць.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника, як передбачено частиною 12 статті 9 Закону № 2464.

Відповідно до абзацу 7 частини 4 статті 25 Закону № 2464 територіальний орган Пенсійного фонду має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.

Частиною 3 статті 25 Закону № 2464 передбачено, що суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Як встановлено судом, відповідачем територіальному органу Пенсійного фонду України наданий звіт про суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, якими визначено до сплати суму єдиного внеску за липень 2013 року в сумі 64 667,88 грн. (арк. справи 4-8).

З дослідження акту звірки (арк. справи 11) та картки особового рахунку платника єдиного внеску, що міститься в матеріалах адміністративної справи (арк. справи 9-10), за відповідачем на час розгляду справи обліковується заборгованість за вищенаведеними зобов'язаннями у загальному розмірі 64 667,88 грн.

Отже, страхувальник не сплатив єдиний внесок у загальному розмірі 64 667,88 грн. у строки, встановлені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Приймаючи до уваги, що відповідач у встановлений Законом строк не сплатив недоїмку з єдиного внеску, суд дійшов висновку, що позовні вимоги управління Пенсійного фонду України у Будьонівському районі м. Донецька до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альткомтрансмеханізація» про стягнення заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 64 667,88 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

29 серпня 2013 року через канцелярію суду від відповідача надійшла заява про встановлення способу та порядку виконання судового рішення (арк. справи 16-17), в якій просив суд відповідно до статті 257 КАС України передбачити в судовому рішенні спосіб та строки виконання судового рішення, надавши розстрочення на 36 місяців виконання постанови суду про стягнення заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 64 667,88 грн., шляхом оплати рівними частинами протягом 36 місяців.

Що стосується заяви відповідача, якою останній просив встановити спосіб та порядок виконання судового рішення шляхом розстрочення заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, суд зазначає наступне.

В обґрунтування заяви відповідач посилається на те, що на даний час грошові кошти на рахунках відповідача відсутні, підприємства-замовники послуг не розрахувались за раніше надані послуги, в результаті чого у відповідача утворилась дебіторська заборгованість. Виробнича діяльність відповідача має свою специфіку, а саме - він здійснює перевезення будівельних матеріалів, ґрунту, а також інших матеріалів, що використовуються під час проведення робіт з будівництва та реконструкції доріг. Враховуючи той факт, що будівництво доріг носить сезонний характер, замовником робіт є державні підприємства дорожньої галузі, а фінансування робіт здійснюється з державного бюджету, у 2013 році виникла затримка у фінансуванні, оскільки кошти на будівництво доріг не виділялись. Тобто, у 2013 році склались обставини, які не залежать від волі відповідача і на які він особисто вплинути не може. Крім того, одноразове вилучення всіх обігових коштів підприємства може призвести до зупинки виробництва та неможливості виплати заробітної плати робітникам. Такі наслідки у свою чергу можуть призвести до великих збитків, а можливо, і до банкрутства підприємства. Поміж тим, одночасно з погашенням заборгованості пенсійному фонду відповідач повинен знаходити вільні кошти для поточних платежів не тільки позивачу, а й податків та інших платежів до бюджету, покривати свої поточні видатки. Також відповідач зазначив, що борг перед пенсійним фондом створився за обігом декількох обставин, які не залежали від підприємства. За розрахунками фахівців підприємства борг може бути повністю погашеним у разі надання розстрочення для його погашення та встановлення відповідного порядку виконання судового рішення.

Посилання відповідача на перебування підприємства у скрутному фінансовому становищі, підтверджуються доданими до заяви документами, а саме: довідкою про дебіторську заборгованість за авто послуги станом на 28 серпня 2013 року, довідкою про обсяги реалізованих автопослуг (арк. справи 18-19).

Представник позивача не заперечувала проти розстрочення виконання рішення суду про стягнення заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 64 667,88 грн.

Відповідно до частини 1 статті 257 Кодекс адміністративного судочинства України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні.

Така необхідність виникла у зв'язку із забезпеченням можливості виконання судового рішення.

Кодекс адміністративного судочинства України встановлює обов'язковість судового рішення як одного з основних положень адміністративного процесу і закріплює його значення як принципу адміністративного судочинства, адже виконання судового рішення є кінцевою метою судового захисту особи.

Обов'язковість судових рішень гарантується, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, Конституції та законів України, як право на судовий захист.

В даному випадку стягнення всієї суми заборгованості призведе до того, що під загрозою може опинитися виробнича діяльність підприємства, у зв'язку з чим судове рішення залишиться невиконаним.

Суд зазначає, що розстрочення - це встановлення порядку оплати заборгованості, яке передбачає систематичне та регулярне погашення частини боргу. При цьому, для встановлення строку, на який може бути дане розстрочення, суд повинен виходити з реальної можливості боржника сплачувати певну частину боргу.

Зважаючи на викладене, суд зазначає, що відповідачем доведена необхідність встановлення розстрочення даного судового рішення строком на 36 місяців, починаючи з листопада 2013 року.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що заява відповідача щодо розстрочення податкового боргу підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалено на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, судовий збір з відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень, не стягується.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 121-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 181, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України у Будьонівському районі м. Донецька до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альткомтрансмеханізація» про стягнення заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 64 667,88 грн., - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Альткомтрансмеханізація» (ЄДРПОУ 34898923, адреса: 83030, Донецька область, м. Донецьк, Будьонівський район, вул. Майська, 86 А) на користь управління Пенсійного фонду України в Будьонівському районі м. Донецька заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 64 667 (шістдесят чотири тисячі шістсот шістдесят сім) грн. 88 коп. (р/р 256063012009 в ДОУ ВАТ «Державний ощадний банк України» МФО 335106, ЄДРПОУ 21956079), шляхом стягнення щомісячно починаючи з листопада 2013 року по жовтень 2016 року включно коштів у сумі 1 796,33 грн.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 30 серпня 2013 року.

Повний текст постанови складений 03 серпня 2013 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Зінченко О.В.