Рішення № 3329651, 16.03.2009, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" березня 2009 р.

Справа № 26/153-08-5401

Господарський суд Одеської області у складі :

судді Никифорчука М.І.

при секретареві Войтенко С.М.

за участю представників сторін :

від позивача : Каланжов В.В. за довіренісю від 28.10.2008 р.

від відповідача : не з’явився,

( представник відповідача повідомлявся належним чином про час та місце розгляду

справи, поштові повідомлення у справі)

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом : Сільськогосподарського виробничого кооперативу „Росія”

до відповідача : Відкритого акціонерного товариства „Надлиманський”

про стягнення 34827 грн., -

в с т а н о в и в :

Сільськогосподарський виробничий кооператив „Росія” ( далі –позивач) звернувся із позовом до Відкритого акціонерного товариства „Надлиманський” ( далі - відповідач ) про стягнення суми основного боргу в розмірі 22325 грн., суми винагороди 11609 грн., 3 % річних в розмірі 893 грн., посилаючись на наступне.

02 жовтня 2006 р. між сторонами у справі укладений договір позики (далі –Договір).

Згідно п.п.1.1, 1.2 Договору позивач зобов’язався передати у власність відповідача насіннєвий ячмінь в кількості 17860 кг. на загальну суму 22 325 грн. на строк до 01.08.2007 р. а відповідач зобов’язався повернути позивачеві насіннєвий ячмінь у вказаній кількості такої ж якості або повернути вартість позики грошовими коштами по ціні, яка склалась на момент повернення позики.

Позивачем свої зобов’язання по договору виконані у повному обсязі про що свідчать накладна № 148 від 7 жовтня 2006 р. про відпуск відповідачем 17860 кг. ячменю на суму 22 325 грн. та довіреності до цій накладній серії ЯМС № 381234 від 17 жовтня 2006 р. виписаної на ім’я Боу Я.Г. і товарно –транспортна накладна № 27323 від 7 жовтня 2006 р. на перевезення вказаного ячменю до складу відповідача.

Проте, відповідач дотеперішнього часу позику не повернув ні в натурі ні грошовими коштами.

Згідно п.4.1 договору відповідач повинен сплатити позивачеві винагороду в розмірі 2% від суми позики за кожен місяць дії договору. Згідно наданого позивачем розрахунку розмір винагороди складає 11609 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача складає 33934 грн. ( 22325 грн. + 11609 грн.)

Відповідно до приписів ст. 625 ЦК України, Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Відповідно до вимог названої статті відповідачеві нараховано : 3% річних в розмірі 893 грн. згідно наданого позивачем розрахунку.

Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про порушення відповідачем зобов’язань по вказаному Договору.

Свої вимоги позивач ґрунтує вимогами ст.ст. 525, 526, 625 ЦК України.

Відповідач в судові засідання не з’явився, повідомлявся належним чином про час та місце розгляду справи, про що свідчать поштові повідомлення ( у справі), причини неявки суду не повідомив, тому господарський суд розглядає справу згідно правил ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Проаналізувавши надані докази, господарський суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Як убачається з матеріалів справи, вищеприведені позивачем обставини повністю підтверджуються наявними у справі вищевказаними доказами –укладеним між сторонами у справі Договором, вказаною накладною, довіреністю.

До теперішнього часу відповідач позику не повернув ні в натурі ні грошовими коштами, що свідчить про порушення з його сторони вимог ст.ст. 525,526 Цивільного кодексу України.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок стягнення сум господарський суд приймає його до уваги та вважає правильним.

Таким чином, відповідач повинен сплатити позивачеві вказані суми.

Оцінюючи вищеприведене суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, доведеними тому позов підлягає задоволенню.

Згідно вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладаються судові витрати.

Керуючись ст.ст. 525,526, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов –задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Надлиманський»(67812,Одеська область, Овідіопольський район, с. Надлиманське, вул. Леніна, 139; код 00413268 ) на користь Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Росія»( 68261, Одеська область, Саратський район, с. Кулевча, вул. Леніна, 47; код 31893058): основного боргу в розмірі 22325 (двадцять дві тисячі триста двадцять п’ять) грн., суму винагороди 11609 (одинадцять тисяч шістсот дев’ять) грн., 3 % річних в розмірі 893 (вісімсот дев’яносто три) грн., державного мита в сумі 348 (триста сорок вісім) грн. 27 коп. та витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 (сто вісімнадцять) грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 85 ГПК України, після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя Никифорчук М.І.