Рішення № 3329580, 27.03.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27.03.09 р. Справа № 38/243

Господарський суд Донецької області у складі судді Радіонової О.О.

при секретарі судового засіданні Зікєєвої Л.П.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку справу

за позовом: Малого підприємства у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма “Лія” м. Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельна мережа “Сарепта” м. Донецьк

про стягнення 142 717, 26 грн.

за участю

представників сторін:

від позивача: Бойко М.Ю. нач. юрвідділу за дов. № 632 від 18.10.2007р.

від відповідача: не з”явився

У судовому засіданні оголошувалися

перерви з 02.03.2009р до 04.03.2009р. та

з 24.03.2009о. до 27.03.2009р. згідно

вимог ст. 77 ГПК України

Суть спору:

Позивач, Мале підприємство у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма “Лія” м. Донецьк, звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельна мережа “Сарепта” м. Донецьк про стягнення боргу 129 193, 56грн., пені 12 171,34 грн., 3% річних у сумі 1352,36 грн., а всього 142 717,26 грн. та просить суд здійснити заходи щодо забезпечення позову шляхом накладання арешту на майно та грошові кошти , які належать відповідачу.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір поставки № 115 від 12.10.2006р.

08.01.2009р. на адресу господарського суду надійшов лист із Головного управління статистики у Донецькій області від 29.12.2008р. № 14/4-20/2992, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю “Торгівельна мережа “Сарепта” м. Донецьк область значиться у ЄДРПОУ (ідентифікаційний код 34557310) як юридична особа та знаходиться за адресою: 83054, м. Донецьк, Київський район, пр. Київський, 46, який судом розглянутий та залучений до матеріалів справи.

16.02.2009р. позивач звернувся до суду із клопотанням, в якому просив залучити до матеріалів справи додаткові документи, яке судом розглянуто, прийнято до уваги та задоволено.

19.02.2009р. позивач звернувся до суду із клопотання про продовження строку вирішення спору на 14 календарних днів, яке судом розглянуто, прийнято до уваги та залучено до матеріалів справи.

19.02.2009р. відповідач надіслав суду клопотання, в якому, посилаючись на не відповідність суми боргу за даними підприємства відповідача, просить суд продовжити строк вирішення спору на два тижні.

Ухвалою від 19.02.2009р. суд продовжив строк вирішення спору на 2 тижні, до 05.03.2009р.

Позивач звернувся до суду із уточненням позову від 19.02.2009р. № 346, в якому просить суд стягнути з відповідача суму боргу 129 193,56 грн., 3% річних 1352,36 грн., пеню у сумі 12 171,34 грн., а всього 1427171,26 грн.

04.03.2009р. сторони звернулися до суду із клопотанням про продовження строку вирішення спору на один місяць, яке судом розглянуто та задоволено.

Ухвалою від 04.03.2009р. суд продовжив строк вирішення спору до 05.04.2009р.

Відповідач надіслав суду заперечення на позовні вимоги від 04.03.2009р. № 79, в яких зауважив на таке.

Згідно видаткових накладних позивач поставив підприємству відповідача продукцію на загальну суму 78 761,85 грн. Між підприємства був укладений договір поставки № 115 від 12.10.2006р., але поставка продукції позивачем здійснювалася не згідно з договором, про що свідчать накладні, на підставі яких проводилася відгрузка продукції. У всіх накладних відсутне посилання на договір № 115 від 12.10.2006р..

Таким чином, відповідач вважає, що поставка продукції була здійснена не у відповідності з договором № 115 від 12.10.2006р., а згідно із видатковими накладними (позадоговірна поставка), тому посилання позивача на застосування штрафних санкцій за порушення строків поставки, відповідач вважає необґрунтованим та просить у позові відмовити.

Позивач 04.03.2009р.звернувся до суду із уточненням позову, в якому просить суд стягнути з відповідача суму боргу 68 863,79 грн., 3% річних 1367,77 грн., пеню у сумі 10 942,15 грн., а всього 81 173,71 грн., яке судом розглянуто, прийнято до уваги та залучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 24.03.2009р. позивач надав суду листа від 24.03.2009р. № 638, в якому надав пояснення щодо заявлених вимог та наполягає на стягнення з відповідача суми боргу 68863,79 грн., 3% річних 2 224,79 грн., пені у сумі 17798,44 грн., а всього 88 887,02 грн.

25.03.2009р. позивач, остаточно визначившись, надав уточнення позову, в яких, наполягає на тому, що заборгованість відповідача перед позивачем складає 68 863,79 грн., яку просить стягнути з відповідача. Крім того, посилаючись на п.6.2 договору № 115 від 12.10.2006р. просить стягнути з відповідача пеню 17 798,44 грн., а також 3% річних 2224,79 грн., а всього 88 887,02 грн.

Відповідач у запереченнях на доповнення до позовної заяви від 25.03.2009р. зауважив, що поставка між підприємствами здійснювалася на підставі накладних, у зв”язку з чим у позивача відсутне право посилатися на строки оплати та нарахування штрафних санкцій за їх порушення. У зв”язку з цим, відповідач просить у задоволенні позову відмовити, а провадження у справі припинити по п.1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Відповідач 25.03.2009р. надіслав суду клопотання, в якому просить провести засідання, призначене на 27.03.2009р. о 11-30 без участі представника підприємства відповідача, яке судом розглянуто, прийняте до уваги та залучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 27.03.2009р. позивач надав суду пояснення від 27.03.2009р. № 750, які судом розглянуті, прийняті до уваги та залучені до матеріалів справи.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обов’язками відповідно із ст. 22 ГПК України.

У судовому засіданні представники сторін звернулися до суду із клопотанням про відмову від фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом прийняте до розгляду, уваги та задоволено.

Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі та вислухавши уповноважених представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

12.10.2006р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Торгівельна Мережа “Сарепта” (за договором – покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Фірма “Лія” ( за договором – постачальник) було укладено договір постачання № 115.

Згідно п.1.1 договору постачальник зобов”язується у встановлений строк поставляти товар відповідно до поданого покупцем замовлення, а покупець зобов”язується прийняти товар та своєчасно сплатити його вартість.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що постачальник зобов”язується прийняти від покупця замовлення на постачання товару та здійснити постачання товару за адресою, вказаною в замовленні своїми транспортними засобами та за свій рахунок (товар постачається на умовах Інкотермс 2000:DDP – склад покупця, визначений в замовленні на придбання товару, що є додатком № 1 до даного договору).

Відповідач надав до договору Додаток № 1 : Замовлення на придбання товару №___ до договору постачання № 115 від 12.10.2006р. (зразок).

Строк поставки товару встановлюється у замовленні покупця, також замовлення покупця повинне містити асортимент та кількість товару, код (артикул) постачальника, код (артикул) виробника, код товару, та надсилатись попередньо не менш ніж за 12 годин до постачання товару у формі, що дозволяє зафіксувати замовлення (лист, телеграма, зареєстрована телефонограма, факс е-mail). Постачальник гарантує виконання прийнятого замовлення.

Постачальник, одержавши замовлення, зобов”язаний у підтвердження його одержання підписати замовлення, поставити печатку і відправити його по факсу покупцю. Копії замовлень підписані постачальником і спрямовані покупцю по факсу, можуть бути використані як письмові докази у суді. ( п.2.2 договору).

Пунктом 2.5 договору встановлено, що постачальник зобов”язаний указати у всіх документах, зв”язаних з постачанням (у тому числі в рахунку-фактурі, товарній накладній та інших товаросупроводжувальних документах своє найменування, номер замовлення, код (артикул) постачальника, код (артикул) виробника, коди товарів, що поставляються у тій же послідовності, у якій вони зазначені в замовленні покупця.

Загальна сума договору складає суму товару, отриманого по всім накладним ( п.5.1 договору).

Пунктом 5.5 встановлено, що покупець перераховує кожні 30 (тридцять) банківських днів на рахунок постачальника грошові кошти за реалізований товар.

За несвоєчасну оплату поставленого товару покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період виникнення заборгованості від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу. ( п.6.2 договору).

Договір підписаний сторонами у встановленому порядку та скріплений печатками підприємств.

Позивач на виконання умов договору виконав зобов”язання по поставці товару на загальну суму 380 750,48 грн. Відповідач виконав свої зобов”язання за договором частково, оплативши суму 115 000 грн.

Крім того, відповідач здійснив повернення товару за накладними № 3064/1 та 3065/1 на загальну суму 3 481,53 грн.

08.12.2008р. відповідач здійснив оплату у сумі 20 000 грн. та 12.12.2008р. перерахував ще 120 000 грн.

Таким чином, позивач вважає, що за відповідач рахується заборгованість за договором поставки № 115 від 12.10.2006р., яка складає 129 193,56 грн.

Позивач звертався до відповідача з претензією від 29.08.2007р. № 984, в якій пропонував погасити заборгованість, але відповідач у відзиві гарантував оплату у повному обсязі та пропонував прийняти до уваги тимчасові фінансові труднощі.

Остаточно визначившись, позивач дійшов висновку про те, що за відповідачем рахується заборгованість у сумі 68 863,79 грн., яка виникла за договором поставки № 115 від 12.10.2006р.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у сумі 2 224,79 та пеню на підставі п.6.2 договору у сумі 17 798,44 грн.

Відповідно вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач у підтвердження позовних вимог посилається на договір поставки № 115 від 12.10.2006р, видаткові накладні, клопотання від 16.02.2009р.,, клопотання від 19.02.2009р. № 347, уточнення позову від 19.02.209р. № 346, уточнення позову від 03.03.2009р. № 481, лист від 24.03.2009р. № 638, уточнення позову від 25.03.2009р., пояснення від 27.03.209р. № 750, правовстановлюючі документи тощо.

Відповідач посилається на клопотання від 19.02.2009р. № 56., заперечення на позовну заяву від 04.03.2009р. № 79, заперечення на доповнення до позову від 25.03.2009р., клопотання від 25.03.2009р. № 105, правовстановлюючі документи тощо.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно приписів чинного законодавства неподання додаткових матеріалів і доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень сторонами свідчить про те, що вони вважають наявні у справі докази достатніми, а суд відповідно до ст.ст. 43, 82 ГПК України надає їм належну оцінку та має право прийняти за наявними у матеріалах справи документами відповідне рішення.

Видаткові накладні, що додані позивачем до матеріалів справи не містять посилання на договір поставки № 115 від 12.10.2006р, окрім видаткових накладних № 2937 від 13.06.2008р. на суму 17 841,90 грн., № 2971 від 13.06.2008р. на суму 5172,30 грн., № 3185 від 27.06.2008р. на суму 2874.40 грн. № 2841 від 05.06.2008р. на суму 1319,00 грн. № 2708 від 30.05.2008р. на суму 5998,30 грн. на суму 33 205,90 грн.

Перевірити оплату коштів по договору № 115 за вказаними накладними не можна, оскільки платіжні вимоги-доручення мають посилання лише на договір № 115 від 12.10.2006р, а не окрему накладну.

Деякі банківські виписки, що надані позивачем, містять посилання на інший договір постачання № 55 від 24.06.2007р., що не є предметом спору по даній справі.

У підтвердження поставки за договором постачання № 115 від 12.10.2006р. позивачем надані замовлення на постачання товару ( п.2.1 договору), з яких вбачається, який саме товар повинен був бути поставлений. В той же час згідно умов договору ( п.2.5) жодна накладна не містить посилання на відповідне замовлення, в тому числі і тих, у яких є посилання на договір поставки № 115 від 12.10.2006р.

Надані позивачем податкові накладні мають посилання на договір поставки, а на який саме не зазначено.

Акти звірки розрахунків є тільки документом, за яким звіряється бухгалтерський облік операцій, а наявність чи відсутність будь-яких зобов’язань сторін підтверджуються первинними документами – договором, накладними, рахунками тощо, тому посилання позивача на акти звірки судом відхиляються.

Таким чином, суд вважає, що позивач не довів відповідними доказами, що за відповідачем рахується заборгованість за договором поставки № 115 від 12.10.2006р. у сумі 68 863,79 грн., а відтак позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Позовні вимоги про стягнення 3% річних у сумі 2 224,79 та пені на підставі п.6.2 договору у сумі 17 798,44 грн. задоволенню не підлягають, оскільки є похідними від основної вимоги.

Вимоги позивача щодо забезпечення позову задоволенню не підлягають, оскільки не підтверджені відповідними доказами.

З урахуванням зазначеного суд вважає, що витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на позивача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

У позові Малого підприємства у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма “Лія” м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельна мережа “Сарепта” м. Донецьк про стягнення боргу 68 863,79 грн., 3% річних у сумі 2 224,79 та пені у сумі 17 798,44 грн. на підставі договору поставки № 115 від 12.10.2006р., відмовити.

Повернути Малому підприємству у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма “Лія” м. Донецьк зайве сплачене державне мито у сумі 337,35 грн.

Видати довідку.

Рішення оголошено у судовому засіданні 27.03.2009року.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя

Надруковано 3 примірника

1 – до справи

2-сторонам у справі