Рішення № 3329475, 12.02.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.02.09 Справа № 22/51/09

Суддя Скиданова Ю.О.

за позовом торговельно-промислової транснаціональної корпорації “Кераміст” (69015, м. Запоріжжя, вул. Трегубова, 1)

до Дочірнього підприємства “Запорізький облавтодор відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, 50)

про стягнення 404958,03 грн.

Суддя Скиданова Ю.О.

Представники сторін:

від позивача: Кофанова Н.В. - довіреність б/н від 26.11.2008р.

від відповідача: Євстратенко С.Ю. –довіреність № 15/64 від 13.08.2008р.

Заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу за поставку товару в сумі 404958,03грн.

Ухвалою суду від 17.12.2008 р. порушено провадження у справі № 22/51/09, судове засідання призначено на 12.02.2009 р.

У судовому засіданні 12.02.2009р. розгляд справи судом закінчено, на підставі ст. 85 ГПК України суддею оголошено вступну та резолютивну частини рішення (за згодою представників сторін).

За клопотанням представників сторін судовий розгляд справи проводився без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві № 618/юр від 11.12.2008р., просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову не заперечив, у підтвердження надав письмовий відзив № 13/175 від 12.02.2009р. Крім того, представник відповідача в судовому засіданні заявив клопотання про відстрочку та розстрочку виконання судового рішення. Своє клопотання мотивує тим, що у зимовий період він не проводить ремонту доріг, тому не отримує доходів до 31 березня поточного року. Через відсутність фінансування підприємством не виплачено заробітну плату за січень 2009р. в сумі 2807000,00грн.

Представник позивача проти зазначеного клопотання заперечив, вважає, що у відповідача було достатньо часу для здійснення оплати за поставлений товар.

Судом клопотання прийнято до розгляду.

Розглянувши наявні матеріали справи та надані оригінали документів у їх сукупності, суд встановив, що 21 січня 2006 року між торговельно-промисловою транснаціональною корпорацією “Кераміст” (надалі позивач) та Дочірнім підприємством “Запорізький облавтодор відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” був укладений договір № 29Д/06 8/02 П (надалі –Договір).

Відповідно до п. 2.1. Договору позивач у строк дії договору зобов'язався шляхом переробки належної відповідачу сировини, виготовити для останнього готову продукцію, а відповідач зобов'язався прийняти готову продукцію та сплатити позивачу вартість послуг з переробки сировини, на умовах визначених договором.

Згідно із п. 5.3 Договору оплата послуг з переробки давальницької сировини в готову продукцію здійснюється Замовником (відповідач) шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця (позивача) протягом 30 банківських днів з моменту підписання акта.

Пунктом 8.1 договору сторони встановили строк дії договору до 31 грудня 2010р.

Згідно додаткової угоди б/н від 15.07.2008р. до договору сторони встановили вартість послуг з переробки 676,50 кг. давальницької сировини (в т.ч. 2.5 % технологічних втрат) в 1 тону готової продукції в сумі 1078,91 грн.. в т.р. ПДВ. (копія в матеріалах справи).

Так у період з 21.07.2008 р. по 24.09.2008 р. позивач виготовив для відповідача з належної відповідачу сировини готову продукцію - бітумну емульсію в кількості 375,34 т., на загальну суму 404 958,03 грн. Факт надання позивачем обумовлених договором послуг підтверджується актами здачі-прийняття робіт (копії в матеріалах справи).

Як пояснив в судовому засіданні представник позивача вся продукція прийнята відповідачем без будь-яких претензій щодо якості та кількості продукції.

Представник відповідача в судовому засіданні також підтвердив факт отримання продукції в належній кількості та якості.

Остання партія продукції, згідно акту здачі-прийняття робіт № 3081, була отримана відповідачем 24.09.2008р. Таким чином, строк оплати всіх виконаних позивачем робіт з переробки давальницької сировини настав 25.10.2008 р.

Позивачем було виставлено відповідачу рахунки на оплату послуг (копії в матеріалах справи).

Відповідач розрахунок за виконані позивачем роботи не здійснив. На час судового розгляду спору, заборгованість становить 404 958,03 грн. основного боргу.

Статтею 174 ГК України передбачено, що господарські зобов’язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог–відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Документальних доказів погашення заборгованості у сумі 404958,03грн. відповідач суду не надав.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за Договором у сумі 404958,03грн. слід визнати документально підтвердженими, нормативно обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, судом розглянуто клопотання відповідача про відстрочку та розстрочку виконання судового рішення.

Відповідно до ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони господарський суд у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Суд, вислухавши думку представника позивача, в задоволені заяви про відстрочку та розстрочку відмовляє, оскільки вважає доводи відповідача не обґрунтованими, а обставини, на які він посилається –не є винятковими та такими, що ускладнюють негайне виконання судового рішення у справі.

Судові витрати відносяться на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Дочірнього підприємства “Запорізький облавтодор відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, 50, р/р 26007302000007 в філії АКБ “Транс банк” м. Запоріжжя, МФО 313991,код ЄДРПОУ 32025623) на користь торговельно-промислової транснаціональної корпорації “Кераміст” (69015, м. Запоріжжя, вул. Трегубова, 1, р/р 26000130301 в АБ “АвтоЗАЗбанк”, МФО 313407, код ЄДРПОУ 13620827) 404958(чотириста чотири тисячі дев’ятсот п’ятдесят вісім)грн. 03коп. заборгованості; 4049(чотири тисячі сорок дев’ять)грн. 58коп. державного мита, 118(сто вісімнадцять)грн. 00коп. витрат на сплату інформаційно технічного забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.

Рішення оформлене і підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 26.03.2009р.

Суддя Ю.О. Скиданова