Рішення № 3329420, 19.02.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №

За позовом Державного підприємства для постачання медичних установ «Укрмедпостач»

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Емансіс»

Третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Міністерство охорони здоров’я України

Про стягнення 845460 грн.

Суддя Ковтун С.А.

Представники учасників процесу:

Від позивача Кохановський В.В. (за дов.)

Костюк О.А. (за дов.)

Від відповідача не з’явились

Віт третьої особи не з’явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом державне підприємство для постачання медичних установ «Укрмедпостач»до товариства з обмеженою відповідальністю «Емансіс»про стягнення 845460 грн. за договором № 91Т-2007 від 19.10.2007 р., укладеним між позивачем, відповідачем та Міністерством охорони здоров’я України.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов’язання щодо повноти та своєчасності поставки обладнання за вказаним вище договором.

Ухвалою суду від 22.12.2008 р. було порушено провадження у справі № 6/14 та призначено розгляд останньої на 02.02.2009 р..

Відповідач на виклик суду не з’явився, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою суду від 02.02.2009 р. розгляд справи було відкладено на 19.02.2009 р. та залучено до участі у справі як третю особу на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Міністерство охорони здоров’я України.

Представник третьої сторони на виклик суду не з’явився, про причини неявки суд не повідомив.

Також не з’явився повторно представник відповідача, не подавши відзив на позов, письмових заперечень по суті спору, заяв та клопотань.

Про день та час проведення судових засідань учасники процесу були повідомлені належним чином.

За таких обставин, суд вважає за можливе на підставі ст. 75 ГПК України розглянути справу у відсутності відповідача за наявними матеріалами.

Дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача, суд встановив:

20.07.2007 р. з метою виконання бюджетної програми «Забезпечення медичних заходів по боротьбі з туберкульозом, профілактики та лікування Сніду, лікування онкологічних хворих»(«Програми і централізовані заходи по боротьбі з туберкульозом») КПКВ 2301370, КЕКС 2110 Міністерство охорони здоров’я України та державне підприємство для постачання медичних установ «Укрмедпостач»уклали договір доручення № 12.01-08/20, яким позивачу доручено виконати від імені та за рахунок третьої особи певні юридичні дії: укласти договори на придбання обладнання згідно зі специфікаціями та передати товар третій особі за розпорядженнями останньої .

19.10.2007 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Емансіс»(постачальником), Міністерством охорони здоров’я України (замовником) та державним підприємством «Укрмедпостач»(одержувачем) було укладено договір поставки № 91Т-2007 (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору п. 1.1 постачальник зобов’язується поставити, замовник перерахувати на рахунок одержувача кошти, необхідні для виконання цього Договору, у межах коштів, виділених з Державного бюджету на 2007 рік, а одержувач –оплатити постачальнику та прийняти медичне обладнання (далі - обладнання), яке закуповується за кошти Державного бюджету, передбачені на фінансування видатків за бюджетною програмою «Забезпечення медичних заходів по боротьбі з туберкульозом, профілактики та лікування СНІДу, лікування онкологічних хворих»(«Програми і централізовані заходи по боротьбі з туберкульозом»), КПКВ 2301370 (КЕКВ 2110) згідно зі специфікацією, яка додається до цього Договору (додаток № 1) і є його невід’ємною частиною. Специфікація повинна містити повний перелік складу комплекту поставки та вказівку на найменування, виробника, одиницю виміру, кількість, ціну та загальну вартість комплекту на умовах DDP- кінцевий пункт призначення (Інкотермс у редакції 2000 р.).

Згідно з п. 1.3 Договору постачальник здійснює доставку обладнання до закладу охорони здоров’я згідно з наказом Міністерства охорони здоров’я України про розподіл обладнання та письмовою заявкою одержувача, проводить пусконалагоджувальні роботи, введення його в експлуатацію і навчання методам роботи з обладнанням медичного персоналу закладу охорони здоров’я на місці його подальшої експлуатації.

Загальна вартість обладнання, що постачається, визначається у специфікації, яка додається до цього Договору. Загальна сума цього Договору складає 7524000,00 грн. без ПДВ (п. 2.3 Договору).

Відповідно п. 3.1 Договору одержувач здійснює попередню оплату обладнання постачальнику у розмірі 70% вартості обладнання, яке постачається згідно зі специфікацією, після надходження бюджетних коштів від замовника на рахунок одержувача на ці цілі.

Додатковою угодою № 1 від 25.10.2007 р. до Договору змінено п. 3.1 Договору та викладено у наступній редакції: одержувач здійснює попередню оплату обладнання постачальнику у розмірі 100% вартості обладнання, яке постачається згідно зі специфікацією, після надходження бюджетних коштів від замовника на рахунок одержувача.

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що термін поставки з дня зарахування попередньої оплати на розрахунковий рахунок постачальника становить не більше, ніж 80 календарних днів.

Згідно з п. 5.1 Договору приймання-передача обладнання по кількості проводиться відповідно до товаросупровідних документів та специфікацій по якості –відповідно до документів, що засвідчують його якість згідно з пунктом 6 Договору, та згідно з методико-технічними вимогами, встановленими тендерною документацією.

Позивач взяті на себе зобов’язання виконав, перерахувавши суму Договору на рахунок відповідача, що підтверджується платіжним дорученням № 29 від 15.11.2007 р..

Таким чином, відповідачем поставка повинна була бути здійснена до 04.02.2008 р.

Однак, за твердженням позивача, відповідач (постачальник) взяті на себе зобов’язання щодо додержання строків поставки не виконав.

Таким чином, відповідач порушив вимоги ст. 526 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно п. 9.1 Договору за кожний день прострочення виконання зобов’язань, передбачених п.п. 4.1, 4.3, 4.4 Договору, постачальник сплачує на рахунок одержувача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості не веденого в експлуатацію комплекту обладнання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується на рахунок одержувача штраф у розмірі 7 відсотків вартості обладнання.

Отже, вимоги про стягнення з відповідача пені 388080 грн. та штрафу у розмірі 457380 грн. є законними та обґрунтованими.

Суд приймає розрахунок пені та штрафу, наданий позивачем, як вірний.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач доказів належного виконання умов Договору суду не подав.

Звертаючись до суду, позивач послався на те, що він звільнений від сплати державного мита на підставі п. 38 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» як виконавець державного замовлення.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про державне замовлення для задоволення пріоритетний державних потреб», з метою організації робіт, пов'язаних з формуванням державного замовлення, розміщенням поставок продукції для державних потреб і контролем за їх виконанням, Кабінет Міністрів України визначає і затверджує перелік державних замовників, обсяги та склад державного замовлення. Порядок формування державного замовлення та пріоритетні державні потреби затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Отже, державним контрактом є договір, який укладений з метою організації робіт, пов'язаних з формуванням державного замовлення, розміщенням поставок продукції для державних потреб відповідно до затвердженого Кабінетом Міністрів України переліку державних замовлень.

У той же час, під час розгляду справи позивач не подав суду доказів включення Кабінетом Міністрів України поставки медичного обладнання, що є предметом Договору, до переліку державних замовлень.

Таким чином, несплачені судові витрати (державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) підлягають стягненню до Державного бюджету України з позивача з наступним відшкодуванням, відповідно до ст. 49 ГПК України, на користь останнього з відповідача.

Згідно зі ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» з позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, справляється державне мито у розмірі 1% ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Державне мито складає 8454,6 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –118 грн. Крім того, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 8000 грн. витрат, понесених на послуги адвоката, докази понесення яких знаходяться у матеріалах справи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Емансіс»(м. Київ, вул. М. Грушевського, 28/02, рахунок 2600883014789 в АБ «Національні інвестиції», МФО 300498, код 34809414) на користь державного підприємства для постачання медичних установ «Укрмедпостач»(м. Київ, вул. Березняківська, 29, рахунок 2600301283050 у ВАТ «Укрексімбанк», МФО 322313, код 04653147) 388080 грн. пені, 457380 грн. штрафу, 8454,6 грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 8000 грн. витрат на оплати послуг адвоката.

Стягнути з державного підприємства для постачання медичних установ «Укрмедпостач»(м. Київ, вул. Березняківська, 29, рахунок 2600301283050 у ВАТ «Укрексімбанк», МФО 322313, код 04653147) до Державного бюджету України 8454,6 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя С.А. Ковтун

Рішення підписано 23.03.2009 р.