Рішення № 33294002, 02.09.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-23-25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" вересня 2013 р. Справа № 911/2612/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Аерохендлінг"

до Державного підприємства „Міжнародний аеропорт „Бориспіль"

про стягнення 639 437,76грн.

Суддя Горбасенко П.В.

За участю представників:

від позивача Кобзар Л.І. (дов. б/н від 26.06.2013р.);

від відповідача Коноваленко І.М. (дов. № 35-30-24 від 29.08.2013р.).

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Аерохендлінг" (далі - позивач) звернулося з позовом до Державного підприємства „Міжнародний аеропорт „Бориспіль" (далі - відповідач) про стягнення 639 437,76грн. безпідставно отриманих грошових коштів за генеральною угодою про комерційне виконання послуг з наземного обслуговування № 02.1.1 - 14/23.30-91 від 20.09.2011р. з підстав ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язання з повернення безпідставно отриманих грошових коштів за генеральною угодою про комерційне виконання послуг з наземного обслуговування № 02.1.1 - 14/23.30-91 від 20.09.2011р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.07.2013р. порушено провадження у справі № 911/2612/13, розгляд справи призначено на 09.08.2013р.

09.08.2013р. до канцелярії господарського суду Київської області від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву № 35-22/3-583 від 09.08.2013р. (а.с. 125-128), згідно якого останній визнав позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, який прийнято судом.

У судовому засіданні 09.08.2013р. оголошено перерву до 02.09.2013р.

У судовому засіданні 02.09.2013р. представник позивача підтримав позов повністю, представник відповідача заперечив проти позову у повному обсязі

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

20.09.2011р. між Державним підприємством „Міжнародний аеропорт „Бориспіль" (Аеропорт) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Аерохендлінг" (Агент), була укладена генеральна угода № 02.1.1-14/23.30-91 про комерційне виконання послуг з наземного обслуговування (обслуговування на пероні та місцях стоянок ПС), у п. 1.1. якої визначено, що ця угода встановлює порядок надання агентом послуг перевізникам з обслуговування на пероні та місцях стоянок повітряних суден. При цьому, під „послугами з обслуговування на пероні та місцях стоянок повітряних суден" сторони розуміють послуги наземного обслуговування згідно з Додатком А до Стандартної угоди ІАТА від січня 2008 року.

Відповідно до п.п. 6.1., 6.2. угоди, угода набирає чинності з 31 жовтня 2011 року та діє по 31 жовтня 2012 року включно. Всі зміни та доповнення до угоди дійсні, якщо вони виконані в письмовій формі і підписані уповноваженими на це представниками обох сторін.

Крім того, до генеральної угоди № 02.1.1-14/23.30-91 про комерційне виконання послуг з наземного обслуговування (обслуговування на пероні та місцях стоянок ПС) від 20.09.2011р. сторонами було укладено додаткові угоди № 1 від 20.09.2011р. та № 2 від 30.10.2011р.

У додатковій угоді № 2 від 30.10.2011р. сторони встановили перелік послуг з наземного обслуговування, які аеропорт буде надавати агенту при обслуговуванні агентом кожного рейсу авіакомпанії ПАТ „Авіакомпанія „Міжнародні авіалінії України", який виконується повітряним судном AN 148, F50.

Відповідно до п. 2.7 додаткової угоди № 2, агент здійснює оплату за вищевказані послуги за місяць двома частинами. Оплата здійснюється на підставі рахунків, які виставляються за період з 01 по 15 число поточного місяця, в якому надаються послуги, до 20 числа цього ж місяця; за період з 16 по 31 число поточного місяця до 05 числа місяця, що настає за звітним. Датою отримання рахунку буде фактична дата його отримання, засвідчена підписом представника агента. Протягом 35-ти днів з дати отримання рахунку агент здійснює оплату в національній валюті України на вказаний поточний рахунок аеропорту.

Разом з рахунками агент отримує підписані з боку аеропорту акти приймання-здачі виконаних послуг. Підписані акти агент зобов'язаний повернути в бухгалтерію аеропорту протягом 5-ти банківських днів з дати їх отримання. Акти підписуються керівниками сторін або призначеними ним уповноваженими особами. У разі підписання актів не керівниками, сторони дають одна одній належним чином оформлені повноваження осіб, що підписують акти. Якщо протягом 5-ти банківських днів з дня одержання акт не буде повернено аеропорту, він вважається підписаним агентом.

Позивач в якості обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідно до підпункту „в" п. 195.1.3. ст. 195 Податкового кодексу України послуги з обслуговування повітряних суден, що виконують міжнародні рейси, оподатковуються податком на додану вартість за нульовою ставкою. Вказана позиція підтверджена листом Державної податкової служби України № 2398/6/15-3415-10 від 08.02.2012р. (а.с. 66-67).

Крім того, згідно ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Суд встановив, що рішенням господарського суду Київської області від 15.10.2012р. (головуючий суддя Привалов А.І., судді Горбасенко П.В., Ярема В.А.) (а.с. 68-76), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.01.2013р. та постановою Вищого господарського суду України від 02.04.2013р., у справі № 10/034-12 за позовом Державного підприємства „Міжнародний аеропорт „Бориспіль" до Товариства з обмеженою відповідальністю „Аерохендлінг" про стягнення 6 909 712,57грн., встановлено, що позовні вимоги в частині стягнення 1 863 536,90грн. заборгованості, яка є фактично податком на додану вартість, нарахованого в розмірі 20 % за послуги, які були надані з обслуговування міжнародних авіарейсів, задоволення не підлягають, стягнуто з відповідача на користь позивача 219 109,76грн. пені, 42 795,13грн. 3 % річних, 8 152,20грн. інфляційних втрат, 5 401,14грн. витрат по сплаті судового збору.

На виконання умов угоди, відповідачем за період з жовтня 2011 року по грудень 2011 року були надані послуги з наземного обслуговування, для оплати яких було складено та надано позивачу наступні рахунки-фактури: № 71/1425 від 09.12.2011р. на суму 1 296 575,76грн., включаючи 216 095,96грн. ПДВ; № 71/1397 від 22.11.2011р. на суму 1 370 007,60грн., включаючи 228 334,60грн. ПДВ; № 71/1376 від 31.10.2011р. на суму 177 456грн., включаючи 29 576грн. ПДВ (а.с. 24, 27, 35), які були оплачені позивачем повністю, що підтверджується банківськими виписками (а.с. 52-65).

Крім того, судом встановлено, що відповідачем в листопаді 2011р. надані послуги з наземного обслуговування, для оплати яких було складено та надано позивачу рахунок - фактуру № 71/1467 від 22.12.2011р. на суму 1 292 587,20грн., включаючи 215 431,20грн. ПДВ (а.с. 43). Позивач вказаний рахунок оплатив частково, сплативши відповідачеві 1 077 156грн., що підтверджується банківськими виписками (а.с. 145-147), суму ПДВ у розмірі 215 431,20грн. не сплатив, що підтверджується відзивом ТОВ „Аерохендлінг" на позовну заяву у справі № 10/034-12 (а.с. 134-137).

24.04.2013р. позивач звернувся до відповідача з претензією № 12-58 від 24.04.2013р. (а.с. 100-101), згідно якої просив останнього повернути безпідставно отриману суму ПДВ, що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 24.04.2013р. (а.с. 102) та фіскальним чеком № 7070 від 24.04.2013р. (а.с. 103), яка 30.04.2013р. отримана представником відповідача, що підтверджується підписом останнього на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 104). Вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Предметом позову є вимога про стягнення 639 437,76грн. безпідставно отриманих грошових коштів за генеральною угодою про комерційне виконання послуг з наземного обслуговування № 02.1.1 - 14/23.30-91 від 20.09.2011р. з підстав ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Суд встановив, що між сторонами виникли правовідносини з повернення безпідставно одержаних грошових коштів.

Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).

В силу ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Приписами статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Статтею 1213 ЦК України встановлено, що набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст. 530 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до абзацу „в" підпункту 195.1.3. пункту 195.1. статті 195 Податкового кодексу України, за нульовою ставкою оподатковуються операції, зокрема: послуги з обслуговування повітряних суден, що виконують міжнародні рейси.

До послуг з обслуговування повітряних суден, які виконують міжнародні рейси, відносяться послуги, які комплексно необхідні та безпосередньо пов'язані з виконанням міжнародного рейсу, а саме: - обслуговування повітряних суден та пасажирів в аеропорту (посадка-зліт повітряного судна, обслуговування пасажирів в аеровокзалі, забезпечення авіаційної безпеки, наднормативна стоянка повітряного судна); - послуги з наземного обслуговування повітряних суден та пасажирів в аеропортах; - оренда аеропортових приміщень у частині використання для обслуговування міжнародних рейсів (офіси, стійки реєстрації та інші службові приміщення, які орендуються авіаперевізниками, що виконують міжнародні рейси); - послуги персоналу з обслуговування повітряних суден.

Крім того, як вбачається з листа Державної податкової служби України за № 2398/6/15-3415-10 від 08.02.2012р. (а.с. 66-67), відповідно до абзацу „в" підпункту 195.1.3. пункту 195.1. статті 195 Податкового кодексу України, нульова ставка ПДВ застосовується до операцій з постачання послуг з обслуговування повітряних суден, що виконують міжнародні рейси, які надаються як виконавцем (ТОВ „Аерохендлінг") за договором із замовником (авіакомпанією), так і субвиконавцем (ДП „Міжнародний аеропорт „Бориспіль") за договором з виконавцем (ТОВ „Аерохендлінг").

Враховуючи те, що, позивач безпідставно сплатив відповідачеві 474 006,56грн. ПДВ, з яких: 216 095,96грн. ПДВ за рахунком-фактурою № 71/1425 від 09.12.2011р.; 228 334,60грн. ПДВ за рахунком-фактурою № 71/1397 від 22.11.2011р.; 29 576грн. ПДВ за рахунком-фактурою № 71/1376 від 31.10.2011р. (а.с. 24, 27, 35), які в силу положень ст. 195 Податкового кодексу України не повинен був сплачувати та які на момент судового розгляду справи відповідач позивачу не повернув, вимога позивача про стягнення з відповідача 474 006,56грн. безпідставно отриманих грошових коштів за рахунком-фактурою № 71/1425 від 09.12.2011р., за рахунком-фактурою № 71/1397 від 22.11.2011р.; та за рахунком-фактурою № 71/1376 від 31.10.2011р. є обґрунтованою, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягає задоволенню на підставі ст.ст. 1212, 1213 Цивільного кодексу України.

Доводи представника відповідача на правомірність нарахування ним та сплати позивачем сум ПДВ не приймаються судом з огляду на вищенаведене та те, що неправомірність сплати позивачем ПДВ вже встановлена рішенням господарського суду Київської області від 15.10.2012р. у справі № 10/034-12.

В частині вимоги про стягнення з відповідача 165 431,20грн. безпідставно одержаного ПДВ, сплаченого на підставі рахунку - фактури № 71/1467 від 22.12.2011р., суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вказаної позовної вимоги як безпідставної та необгрунтованої, оскільки судом встановлено та неспростовано позивачем, належними та допустимими доказами, у розумінні ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, факту відсутності сплати позивачем відповідачеві суми ПДВ згідно рахунку - фактури № 71/1467 від 22.12.2011р.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства „Міжнародний аеропорт „Бориспіль" (08307, Київська обл., м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт „Бориспіль"; код ЄДРПОУ 20572069) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Аерохендлінг" (08300, Київська область, м. Бориспіль, Аеропорт; код ЄДРПОУ 32614518) 474 006 (чотириста сімдесят чотири тисячі шість гривень) 56 коп. безпідставно отриманих грошових коштів за генеральною угодою про комерційне виконання послуг з наземного обслуговування № 02.1.1 - 14/23.30-91 від 20.09.2011р. та 9 480 (дев'ять тисяч чотириста вісімдесят гривень) 13 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позову - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено: 04.09.2013р.

Суддя П.В. Горбасенко