Ухвала суду № 33293420, 29.08.2013, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №784/3224/13 29.08.2013 29.08.2013 29.08.2013

Провадження №22-ц/784/2610/13 Суддя першої інстанції - Щербина С.В.

Категорія 27 Суддя-доповідач апеляційного суду - Крамаренко Т.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 серпня 2013 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого - Козаченка В.І.,

суддів - Самчишиної Н.В., Крамаренко Т.В.,

із секретарем - Дубовою К.В.,

за участю: представника позивачки - ОСОБА_2, представника відповідача - ОСОБА_3, представника третьої особи - ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою

ОСОБА_5

на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 4 червня 2013 року по справі

за позовом

ОСОБА_5

до

публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра»

(надалі - ПАТ КБ «Надра»)

за участю третіх осіб - приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу - ОСОБА_6, служби у справах дітей адміністрації Заводського району м. Миколаєва

про

визнання недійсним договору іпотеки,

в с т а н о в и л а :

У грудні 2012 року ОСОБА_5 звернулась з позовом до ПАТ КБ «Надра» про визнання договору іпотеки недійсним.

Позивачка зазначала, що 13 червня 2007 року між нею та ВАТ КБ «Надра» (правонаступник ПАТ КБ «Надра») укладено кредитний договір за умовами якого їй було надано кредит в розмірі 47 000 дол. США строком до 9 червня 2037 року.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між нею та відповідачем укладено договір іпотеки, за яким вона передала банку належну їй квартиру АДРЕСА_2

Посилаючись на те, що при укладенні договору іпотеки не було дозволу органу опіки та піклування чим були порушені права її малолітнього сина - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, оскільки на момент укладання договору іпотеки останній був прописаний та проживав в квартирі, позивачка просила визнати недійсним договір іпотеки, укладений 13 червня 2007 року між нею та ПАТ КБ «Надра», посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_6

Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 4 червня 2013 року у задоволені позову відмовлено. Вирішено питання про судові витрати.

В апеляційній скарзі позивачка, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи та порушення норм процесуального та матеріального права судом першої інстанції, просила рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким її позов задовольнити.

В запереченнях на апеляційну скаргу, представник відповідача ПАТ КБ «Надра» просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу відхилити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у справі, дослідивши докази по справі в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частини 3 статті 215 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена на підставах, встановлених законом, як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Статетю 17 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що батьки та особи, які їх замінюють, не мають права без дозволу органів опіки та піклування укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації. Відмовитися від належних дитині майнових пав, здійснювати розподіл, обмін, відчуження житла, зобов'язуватись від імені дитини порукою, видавати письмові зобов'язання.

Частиною 4 статтею 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей», в редакції на момент укладання договору іпотеки, для здійснення будь-яких правочинів стосовно нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, потрібна попередня згода органів опіки та піклування.

Відповідно до частини 1 статті 224 ЦК України правочин, вчинений без дозволу органів опіки та піклування (стаття 71 цього Кодексу), є нікчемним.

За змістом зазначеної норми закону необхідними ознаками правочину, вчиненому без дозволу органу опіки та піклування, є 1) укладання батьками або опікуном договору, який підлягає нотаріальному посвідченню та державної реєстрації, в тому числі щодо квартири; 2) право власності або користування дитини на майно, яке підлягає відчуженню; 3) умисне не отримання батьками або опікуном у встановленому порядку згоди на укладання договору.

В пункті 44 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що витікають із кредитних правовідносин» від 30 березня 2012 року №5 роз'яснено, що згідно зі ст. 32 ЦК України, ст. 177 СК та ст. 17 Закону України від 26 квітня 2001 року №2402-ІІІ «Про охорону дитинства» батьки не мають права без дозволу органу опіки і піклування укладати договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати розподіл, обмін, відчуження житла, зобов'язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов'язання. У зв'язку з наведеним суди повинні виходити із того, чи мала дитина право власності на предмет іпотеки чи право користування предметом іпотеки на момент укладання договору іпотеки. Будь-які дії, вчинені без згоди іпотекодержателя після укладення договору іпотеки (наприклад, реєстрація неповнолітньої дитини в житлову будинку) не є підставою для визнання такого договору недійсним із підстави невиконання вимог закону про отримання згоди органу опіки та піклування.

Як вбачається з матеріалів справи і таке встановлено судом 13 червня 2007 року між ВАТ КБ «Надра» (правонаступник - ПАТ КБ «Надра») та ОСОБА_5 укладено кредитний договір, відповідно до умов якого остання отримала кредит у розмірі 47 000 доларів США строком до 9 червня 2037 року зі сплатою 12,99 % річних (а.с.6-8).

З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором цього ж дня між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_5 укладено договір іпотеки, згідно якого остання передала банку в іпотеку нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_2 посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_6 за реєстровим №1732 (а.с.9-12).

В обґрунтовування позовних вимог позивачка посилалася на порушення прав малолітнього - ОСОБА_7, оскільки не було дозволу органу опіки та піклування на укладення договору іпотеки.

Згідно свідоцтва про народження, виданого Корабельним районним відділом реєстрації актів громадського стану 23 жовтня 2000 року, ОСОБА_7 народився ІНФОРМАЦІЯ_2, батьками є - ОСОБА_8 та ОСОБА_5 (а.с.13).

На момент укладання договору іпотеки ОСОБА_7, якому виповнилося 6 років в квартирі, переданій в іпотеку не проживав та зареєстрований не був, що підтверджується довідкою ЖКП ММР «Бриз» від травня 2007 року за №2933 (а.с. 47).

Крім того, згідно довідки служби у справах неповнолітніх адміністрації Центрального району виконкому Миколаївської міської ради від 5 червня 2007 року за № 1202/66, при укладенні договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 з подальшою передачею цієї квартири в іпотеку житлові права та інтереси малолітнього ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 не порушуються. Правом користування житлом малолітній забезпечений в квартирі АДРЕСА_1 (а.с.49).

Отже, з огляду на те, що малолітній ОСОБА_7 не проживав та не був зареєстрований в спірній квартирі, та не мав права користування та права власності, згода органу опіки та піклування при укладання договору іпотеки його матір'ю не отримувалася та при його посвідчені не була витребувана приватним нотаріусом.

Крім того, в своїй заяві поданій начальнику Центрального відділення Миколаївського РУ КБ «Надра» 13 червня 2007 року, ОСОБА_5 зобов'язалась не реєструвати в спірній квартирі неповнолітніх дітей, що свідчить про те, що на момент укладення договору малолітній ОСОБА_7 в квартирі не був зареєстрований (а.с.48).

З довідки ЖКП ММР «Бриз» ЖЕК -1 від 11 жовтня 2012 року вбачається, що позивачка разом зі своїм малолітні сином зареєстровані в спірній квартирі вже після укладання договору іпотеки (а.с.14).

Враховуючи викладене та положення вищевказаних норм, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність порушень чинного законодавства при укладенні договору іпотеки та обґрунтовано відмовив у задоволенні позову.

Посилання позивачки на те, що відповідачем надані підробні довідки не заслуговують на увагу суду, оскільки зазначене не підтверджено належними доказами.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення, ухваленого з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

Таким чином, апеляційна скарга в силу ч.1 ст.308 ЦПК України підлягає відхиленню.

Керуючись статтями 303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити, а рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 4 червня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: