Ухвала суду № 33292324, 03.09.2013, Приморський районний суд м. Одеси

03.09.2013

Справа № 522/14204/13ц

Провадження №2/522/8776/13

У Х В А Л А

про забезпечення позову

03 вересня 2013 року суддя Приморського районного суду м. Одеси Абухін Р.Д. розглянувши заяву позивача про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 - "Про відшкодування матеріальної та моральної шкоди", -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом, по якому просить суд стягнути з ОСОБА_2 суму матеріальної шкоди у розмірі 19 740,00 грн.; стягнути з ОСОБА_2 суму моральної шкоди у розмірі 10 000,00 грн.; стягнути з ОСОБА_2 суму сплаченого судового збору 230,00 грн.

02.09.2013 року до канцелярії суду позивач надала заяву про забезпечення позову, по якому просить суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1.

Суддя, дослідивши матеріали справи, вважає клопотання про забезпечення позову не підлягаючим задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

Згідно з ч. 2 ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Забезпечення позову - це заходи цивільного процесуального припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим.

В заяві про забезпечення позову ОСОБА_1 не надала доказів, що відповідач по справі ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_1 та не навела доказів, чому не забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Враховуючи, що ч. 1 ст. 151 ЦПК України є дискреційною, суддя, відмовляючи у застосуванні заходів забезпечення позову, приймає до уваги наявність обставин, які виключають можливість їх застосування.

Заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим вимогам, а також мають бути безпосередньо пов'язанні з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

Окрім цього позивачем, в порушення ч.2 ст.151 ЦПК України не зазначено чому, на його думку, невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, і які є підстави для таких припущень.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 151-153, 209, 210, 293 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 - "Про відшкодування матеріальної та моральної шкоди" -відмовити .

Апеляційну скаргу на ухвалу суду може бути подано протягом п`яти днів з дня отримання її копії.

Суддя Р.Д. Абухін