Ухвала суду № 33289219, 29.08.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-17488/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Костенко Д.А. Суддя-доповідач: Грибан І.О.

У Х В А Л А

Іменем України

29 серпня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючий-суддя Грибан І.О.

судді Беспалов О.О., Губська О.А.

за участі :

секретар с/з Печенюк Р.В.

розглянув в судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом Казенного підприємства спеціального приладобудування «Арсенал» до Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення №0013392202 від 04.12.2012 року, -

В С Т А Н О В И В :

Казенне підприємство спеціального приладобудування «Арсенал» звернулося в суд з позовом, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення №0013392202 від 04.12.2012 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 квітня 2013 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає про порушення судом першої інстанції матеріального та процесуального права, неповне з'ясування матеріалів справи просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог.

Сторони в судове засідання не з'явилися . Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін. Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, на підставі наказу від 12.11.2012 року №1798, повідомлення від 12.11.2012 року №524/22-2 та згідно з пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань правомірності нараху вання податкових зобов'язань та податкового кредиту в результаті взаємовідносин з ТОВ «Буд Інвестпроект» за період з 01.08.2011 року по 31.08.2011 року.

За результатами перевірки позивача відповідачем складено акт від 15.11.2012 року №1017/22-2/14307357, в якому зафіксовано порушення позивачем п.п. 198.1, 198.6 ст. 198, п. 201.4 ст. 201 ПК і завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту на 195034 грн.

Висновок податкового органу ґрунтується на використаних під час аналізу висновків транзитного акту ДПІ у Дніпровському районі м.Києва ДПС за результатами перевірки ТОВ «Буд Інвестпроект» від 16.07.2012 року №1769/22-521/33107738, в якому зазначено про нікчемність правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків.

04 грудня 2012 Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва ДПС прийнято спірне податкове повідомлення-рішення № 0013392202, яким зменшено від'ємне значення ПДВ за серпень 2011року на 195034 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем неправомірно винесено оскаржуване податкове повідомлення - рішення.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може не погодитися враховуючи наступне.

Згідно із п. 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

-дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

-дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно із п. 201.7 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.

При цьому, для формування податкового кредиту мають значення податкові накладні та інші первинні документи, які, виходячи з наведеного, видаються на підтвердження реально вчиненої операції. Однак, наявність податкових накладних є необхідною, але не безумовною підставою для отримання платником податку права на податковий кредит з податку на додану вартість.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку, навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів.

Відповідно, не є безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість, наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до Закону необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно договору підряду від 21.07.2011 року №21/07-11 на ремонтно-будівельні роботи, укладеного за результатами проведення процедури відкри тих і двоступеневих торгів, позивач замовив у ТОВ «Буд Інвестпроект» роботи з капітального ремонту частини приміщень та окремих елементів будівлі корпусу №65 за адресою: м. Київ, вул. Московська, 8, що перебувають у власності КПСП «Арсенал». Договірну ціну замов лених робіт сторонами визначено у Додатку №1 до договору у розмірі 3510612 грн. В свою чергу календарний графік виконання робіт, суму коштів, що підлягає сплаті за відповідні періоди закріплено у Додатку №3.

Податковий кредит сформовано позива чем на підставі податкових накладних виписаних ТОВ «Буд Інвестпроект», у зв'язку із списанням позивачем коштів з банківського рахунку в оплату авансом будівельних робіт, придбаних згідно укладеного з ТОВ «Буд Інвестпроект» договору підряду.

Фактичне виконання ТОВ «Буд Інвестпроект» замовлених робіт підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт: № 1 за жовтень 2011року, № 2 за листопад 2011року а також актом від 24.11.2011 року приймання в експлуатацію приймальною комісією завершених ремонтом частини приміщень та окремих елементів будівлі корпусу № 65.

Факт надання послуг позивачу за зазначеним договором та оплати їх вартості підтверджується документально; господарські операції належним чином відображено у бухгалтерському і податковому обліку позивача та його податковій звітності; право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість підтверджується податковими накладними.

Таким чином, позивачем були виконані вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: зазначений правочин був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, товарність операцій також була доведена позивачем згідно наданих до справи документів бухгалтерського обліку

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що на час здійснення господарських операцій з позивачем, ТОВ «Буд Інвестпроект» було правоздатною та дієздатною юридичною особою, створеною та зареєстрованою у відповідності до чинного законодавства України. Доказів того, що позивач знав або міг знати про недостовірність відомостей Єдиного державного реєстру Юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо вказаних контрагентів відповідачем суду не дано.

Податковим органом не надано доказів того, що позивач та його контрагент діяли зі спільним умислом, що суперечить інтересам держави з метою отримання матеріальних благ.

З матеріалів справи не вбачається, в чому саме полягала заздалегідь суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення договорів між позивачем та вказаним вище контрагентом, а також наявність в діях відповідача вини у формі умислу.

Відповідачем не надано доказів того, що суми сплаченого (нарахованого) позивачем податку, у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або останні оформлені з порушенням вимог закону.

Таким чином, висновки суду першої інстанції щодо правомірності віднесення позивачем у серпні 2011 року до складу податкового кредиту суми нарахованого податку на додану вартість за податковими накладними, отриманими від контрагента є обґрунтованими.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до переконання, що висновки суду першої інстанції є обґрунтованими, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з дотриманням норм матеріального та процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтверджених доказами, колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 квітня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя І.О.Грибан

Суддя О.О.Беспалов

Суддя О.А.Губська

.

Головуючий суддя Грибан І.О.

Судді: Беспалов О.О.

Губська О.А.