Ухвала суду № 33289213, 22.08.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/2440/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Виноградова О. І. Суддя-доповідач: Беспалов О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

22 серпня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Беспалова О. О.

суддів: Грибан І. О., Губської О. А.

при секретарі: Кравчук М. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 02 липня 2013 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "Біофарм" до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

ПП «Біофарм» звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18 березня 2013 р. № 0000252201.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 02 липня 2013 року адміністративний позов було задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення 18 березня 2013 р. № 0000252201.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, постановити нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутністю представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, 2 серпня 1999 р. позивач зареєстрований, як юридична особа, що підтверджується копіями витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серія АБ № 248643 (а.с. 80, 81 відповідно), та взятий на облік платника податків з 9 вересня 1999 р. за № 300 (а.с. 82).

У період з 18 по 22 лютого 2013 р. відповідачем було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині правильності нарахування та повноти сплати податку на додану вартість та податок на прибуток підприємств при взаємовідносинах з ТОВ "Оренда Сервіс" за період з 1 лютого 2011 р. по 31 жовтня 2011 р., за результатами якої 1 березня 2013 р. було складено акт перевірки № 336/22-01/30209781 (а.с. 9 - 17).

У розділі "Висновок" названого акту перевірки зафіксовано наступні порушення:

1. п. 2 ст. 3, п. 9.1 ст. 9 Закону України 16 липня 1999 р. № 996 - XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон № 996 );

2. пп. 1.2 п. 1, пп. 2.2, пп. 2.13, пп. 2.14, пп. 2.15, пп. 2.16, п. 2 та пп. 3.2 п. 3 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня № 88 (далі - Положення № 88);

3. пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28 грудня 1994 р. № 334/94 - ВР (далі - Закон № 334), внаслідок чого занижено податок на прибуток за 1 квартал 2011 р. на суму 2589 грн 00 коп.;

4. пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2, п. 138.2, п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижений податок на прибуток на суму 7131 грн. 00 коп., у тому числі за 2 квартал 2011 р. на суму 3581 грн. 00 коп., за 3 квартал 2011 р. на суму 3550 грн. 00 коп.

18 березня 2013 р. на підставі вказаного акту перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000252201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 9721 грн 00 коп., з яких 9720 грн 00 коп. - за основним платежем, 1 грн 00 коп. - штрафні (фінансові) санкції (а.с. 18).

При проведенні перевірки відповідачем було використано Акт ДПІ у Вишгородському районі Київської області ДПС від 22.12.2011 року № 910/45-2/37335673 «Про неможливість проведення зустрічної перевірки ТОВ «Оренда-Сервіс» щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами, якими сформовані податкові зобов'язання та податковий кредит за грудень 2010 - жовтень 2011 року» з висновком про відсутність платника податку за місцезнаходженням.

17.12.2010 р. між ТОВ "Оренда Сервіс" та позивачем було укладено договір суборенди № 80-Вас/1 (а.с. 20 - 28).

Згідно з п. 1.1 названого договору ТОВ "Оренда Сервіс" передає, а позивач приймає у тимчасове платне користування на строк визначений у даному договорі, на умовах оренди, без права викупу, частину нежилого приміщення загальною площею 21,5 кв.м. (далі - приміщення), яке розташоване на першому поверсі у будівлі за адресою: м. Васильків, вул. Грушевського, буд. 19.

План приміщення та його місцезнаходження на плані, зазначено у додатку № 1 до даного договору (а.с. 29).

Відповідно до п. 1.2 названого договору приміщення передається з метою розміщення торговельного простору та продажу товарів або послуг згідно з асортиментним переліком у додатку № 2.

У відповідності до п. 3. 1. Договору позивач сплачує контрагенту наступні платежі: орендну плату експлуатаційно-сервісні послуги; комунальні послуги; гарантійний платіж.

Згідно з додатком № 3 до договору № 80-Вас/1 в експлуатаційно-сервісні послуги входять:

1. Інженерія:

- заробітна плата технічного персоналу для обслуговування орендних територій.

2. Охорона та пожежна сигналізація:

- охорона поверху, технічне обслуговування охоронної сигналізації на поверхах, технічне обслуговування пожежної сигналізації.

3. Прибирильники та двірники:

- заробітна плата прибиральників чи оплата послуг клірингових компаній, заробітна плата чи часткова компенсація заробітної плати двірників.

4. Обслуговування об'єкту:

- Очищення стоків.

5. Господарські потреби:

- всі необхідні матеріали для прибирання торгівельних площ.

6. Витрати по утриманню персоналу на об'єкті (адміністратор, менеджер, діловод) (а.с. 30).

Крім того, 1 вересня 2011 р. між ТОВ "Оренда Сервіс" та позивачем було укладено додаткову угоду до договору суборенди № 80-Вас/1, якою було внесено зміни до договору, а саме, відповідно до п. 8.1 даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 30 вересня 2011 р. включно (а.с. 33).

На підтвердження виконання договору № 80-Вас/1 ТОВ "Оренда Сервіс" позивачем було надано наступні докази:

1. Акт приймання - передачі приміщення в суборенду від 1 січня 2011 р., згідно з яким ТОВ "Оренда Сервіс" було передано, а позивачем прийнято у тимчасове платне користування нежитлове вищезазначене приміщення (а.с. 34);

2. Акт приймання - здачі приміщення із суборенди від 30 вересня 2011 р., згідно з яким позивачем було передано, а ТОВ "Оренда Сервіс" прийнято в суборенду частину нежитлового вищезазначеного приміщення (а.с. 35);

3. Податкові накладні, видані ТОВ "Оренда Сервіс", від:

- 9 лютого 2011 р. № 125 на загальну суму 5005 грн 84 коп. (а.с. 53).

- 9 лютого 2011 р. № 126 на загальну суму 1161 грн 20 коп. (а.с. 52);

- 3 березня 2011 р. № 24 на загальну суму 6217 грн 11 коп. (а.с. 51);

- 1 квітня 2011 р. № 17 на загальну суму 6212 грн 10 коп. (а.с. 50).

- 6 травня 2011 р. № 52 на загальну суму 6237 грн 14 коп. (а.с. 49);

- 3 червня 2011 р. № 44 на загальну суму 6232 грн 12 коп. (а.с. 48);

- 1 липня 2011 р. № 15 на загальну суму 6207 грн 10 коп. (а.с. 47).

Перелічені податкові накладні було підписано уповноваженою особою ТОВ "Оренда Сервіс" та завірено печаткою цього товариства.

4. Акти надання послуг від:

- 29 липня 2011 р. № 1387 на загальну суму 6187 грн 08 коп. (а.с. 56);

- 28 лютого 2011 р. № 346 на загальну суму 6217 грн 11 коп. (а.с. 61);

- 31 березня 2011 р. № 439 на загальну суму 6212 грн 10 коп. (а.с. 60);

- 29 квітня 2011 р. № 781 на загальну суму 6237 грн 14 коп. (а.с. 59);

- 31 травня 2011 р. № 1005 на загальну суму 6237 грн 14 коп. (а.с. 58);

- 30 червня 2011 р. № 1195 на загальну суму 6207 грн 08 коп. (а.с. 57);

- 29 липня 2011 р. № 1387 на загальну суму 6187 грн 08 коп. (а.с. 56);

- 31 серпня 2011 р. № 1685 на загальну суму 6167 грн 06 коп. (а.с. 55);

- 30 вересня 2011 р. № 1786 на загальну суму 6167 грн 06 коп. (а.с. 54).

Оплата за оренду приміщення позивачем здійснювалася на поточний рахунок ТОВ "Оренда Сервіс", що підтверджується платіжними дорученнями від:

- 9 лютого 2011 р. № 424 на загальну суму 5005 грн 84 коп. (а.с. 36);

- 9 лютого 2011 р. № 425 на загальну суму 1161 грн 20 коп. (а.с. 37);

- 3 березня 2011 р. № 663 на загальну суму 6217 грн 11 коп. (а.с. 39);

- 1 квітня 2011 р. № 1011 на загальну суму 6212 грн 10 коп. (а.с. 38);

- 6 травня 2011 р. № 1367 на загальну суму 6237 грн 14 коп. (а.с. 41);

- 3 червня 2011 р. № 1695 на загальну суму 6232 грн 12 коп. (а.с. 40);

- 1 липня 2011 р. № 2012 на загальну суму 6207 грн 10 коп. (а.с. 43);

- 1 серпня 2011 р. № 2323 на загальну суму 6187 грн 07 коп. (а.с. 42);

- 16 вересня 2011 р. № 2900 на загальну суму 1166 грн 27 коп. (а.с. 44).

За заявами від 20 травня 2010 р. та 25 березня 2011 р. (а.с. 109 - 110), позивачем було придбано торговий патент на право здійснення торговельної діяльності з надання побутових послуг, діяльності з обміну готівкових валютних цінностей, діяльності з надання послуг у сфері грального бізнесу (строк дії до 31 березня 2016 р.) (а.с.108).

Крім того, 10 серпня 2010 р. позивачу було видано ліцензію, згідно з якою він займався роздрібною торгівлею лікарськими засобами (а.с. 107).

У перелічених документах (торговому патенті та ліцензії) позивачем та суб'єктом владних повноважень зазначено місцезнаходження позивача - орендоване ним приміщення за адресою: Київська область, м. Васильків, вул. Грушевського, 19.

Станом на 1 січня 2011 р. кадастровий склад спеціалістів аптечного кіоску № 1, який належить позивачеві та знаходився за адресою: Київська область, м. Васильків, вул. Грушевського, 19, складався із двох осіб, а саме:

- ОСОБА_2, яка працювала на посаді завідувача аптечного кіоску № 1, що підтверджується наказом від 2 серпня 2010 р. № 70 (а.с. 112), та - ОСОБА_3, яка працювала на посаді - фармацевта, що підтверджується наказом від 26 серпня 2010 р. № 84 (а.с. 113).

На підтвердження виплати цим особам заробітної плати, позивачем до Державної податкової адміністрації України було направлено податкові розрахунки сум доходу (сплаченого) на користь платників податку і суму утриманого з них податку за 1 - 4 квартал 2011 р. (а.с. 115 - 116, 118 - 119, 121 - 122, 124 - 125).

Зазначені податкові розрахунки були прийняті та зареєстровані Державною податковою адміністрацією України, що підтверджується повідомленнями про отримання звітності (а.с. 117, 120, 123, 126).

Крім того, позивачем було надано суду відомості на виплату коштів, які підтверджують виплату заробітної плати працівникам аптечного кіоску № 1, який знаходився за адресою: Київська область, м. Васильків, вул. Грушевського, 19. Зокрема за лютий - вересень 2011 р. (а.с. 128 - 144).

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Спірні правовідносини врегульовані ПК України, Законом № 334, Положенням № 88.

Згідно з вимогами п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до вимог пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Як вбачається з пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону № 334, виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу валових витрат підлягають фактичні суми виплат (заохочень), але не більші ніж суми, розраховані за звичайними цінами.

Згідно з п. 5.1 ст. 5 Закону № 334 валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до вимог пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України № 334/94 - ВР до складу валових витрат включаються: суми будь - яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

На підставі п. 5.11 ст. 5 Закону № 334, установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Згідно з вимогами пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону № 334 не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п. 1.2 п. 1 Положення № 88 господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Як вбачається з п.п. 2.2 п. 2 Положення № 88, первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи).

Згідно з п.п 2.13 п. 2 Положення № 88 керівник підприємства, установи забезпечує фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій, що були проведені, у первинних документах та виконання всіма підрозділами, службами і працівниками правомірних вимог головного бухгалтера щодо порядку оформлення та подання для обліку відомостей і документів.

Відповідно до п.п. 2.14 п. 2 Положення № 88 відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці первинні документи.

Як вбачається з п.п. 2.15 п. 2 Положення № 88, первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув'язка окремих показників.

Згідно з вимогами п.п. 2.16 п. 2 Положення № 88 забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані керівнику підприємства, установи для прийняття рішення.

Відповідач, на доказ правомірності винесення спірних податкових повідомлень-рішень, посилається на акт перевірки контрагента, яким було встановлено, що усі операції з купівлі-продажу згідно договірних зобов'язань ТОВ "Оренда Сервіс" не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже є нікчемними по ланцюгу до вигодонабувача у зв'язку з відсутністю контрагента за місцезнаходженням.

Однак, з огляду на вищенаведене, колегія суддів дотримується позиції, що при відсутності відхилень у цифрових показниках, що відображені у задекларованих податкових зобов'язаннях при проведенні перевірки, податковий орган не має права встановлювати недійсність господарських операцій виключно на підставі відомостей про відсутність платника податку за місцезнаходженням, оскільки діючим законодавством не визначено залежність правомірності нарахування податкових зобов'язань від перебування за певною адресою.

Натомість, законодавством встановлено таку залежність від оформлених належним чином первинних документів.

Так всі вищезазначені первинні документи, що наявні в матеріалах справи, оформлені відповідно до вимог правових норм, підписані уповноваженими особами та скріплені печатками.

А тому колегія суддів підтримує позицію суду першої інстанції щодо підтвердження первинними документами реальності господарських операцій і приходить до висновку про недоведеність відповідачем правомірності своїх дій.

Доводи апеляційної скарги не спростовують позиції суду першої інстанції.

Згідно статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 02 липня 2013 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "Біофарм" до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 02 липня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Беспалов О.О.

Суддя Грибан І. О.

Суддя Губська О. А.

(Повний текст ухвали виготовлено 27.08.2013 року)

.

Головуючий суддя Беспалов О.О.

Судді: Грибан І.О.

Губська О.А.