Ухвала суду № 33289109, 22.08.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/7462/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А. В. Суддя-доповідач: Беспалов О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

22 серпня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Беспалова О. О.

суддів: Грибан І. О., Губської О. А.

при секретарі: Кравчук М. В.

за участю представника позивача Соборука Ю. Ф., представника відповідача Айвазбекова В. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 липня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Пролог-93" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та часткового скасування податкових повідомлень-рішень №0010952290, №0010942290 від 17.12.2012 року,-

В С Т А Н О В И В :

ТОВ «Пролог-93» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва ДПС про визнання протиправними та скасування в частині податкових повідомлень-рішень від 17.12.2012 року №0010952290 та від 17.12.2012 року №0010942290.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 липня 2013 року адміністративний позов було задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва ДПС від 17.12.2012 року №0010942290 в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 69 319,00 грн., визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва ДПС від 17.12.2012 року №0010952290 в частині визначення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств за основним платежем на суму у розмірі 79 716,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, постановити нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явились, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі міста Києва ДПС проведено документальну планову перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Пролог-93» з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 30.06.2012 року.

Перевіркою встановлено порушення товариством з обмеженою відповідальністю «Пролог-93» пунктів 198.3 та 198.6 статті 198, пункту 201.11 статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження позивачем податку на додану вартість на суму 99 002,00 грн.

Крім того, перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України, що призвело до заниження позивачем податку на прибуток на суму 98 768,00 грн.

За наслідками перевірки відповідачем складено акт від 26.11.2012 №1995/22-90/16476414 та прийнято податкові повідомлення-рішення:

від 17.12.2012 року №0010952290, яким позивачеві визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 98 767,00 грн., у тому числі: 98 767,00 грн. - основний платіж, 0,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції;

від 17.12.2012 року №0010942290, яким позивачеві зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 99 002,00 грн (у тому числі штрафні (фінансові) санкції - 0, 00 грн.).

Позивачем оскаржуються зазначені податкові повідомлення-рішення в частині зменшенням розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 69 319,00 грн. та визначенням суми грошового зобов'язання із податку на прибуток підприємств за основним платежем на суму 79 716,00 грн., з огляду на те, що в іншій частині податкових повідомлень-рішень позивачем визнано їх законність та обґрунтованість.

Оскаржувані позивачем суми грошових зобов'язань (69 319,00 грн. та 79 716,00 грн.) за податковими повідомленнями-рішеннями від 17.12.2012 року стосуються нарахувань податкових зобов'язань за правовідносинами товариства з обмеженою відповідальністю «Пролог-93» з товариством з обмеженою відповідальністю «Альфа-Скрін».

Як вбачається з акту перевірки відповідача від 26.11.2012 року №1995/22-90/16476414 висновки щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблені, зокрема, з огляду на відсутність факту реальності господарських операцій між товариством з обмеженою відповідальністю «Пролог-93» та товариством з обмеженою відповідальністю «Альфа-Скрін» за договорами від 03.10.2011 року №2011-1410 (а. с. 139-140 Т. 1) та від 27.05.2011 року №2011-2705 (а. с. 149-150 Т. 1).

Так між товариством з обмеженою відповідальністю «Пролог-93» та товариством з обмеженою відповідальністю «Альфа-Скрін» було укладено вищезазначені договори на виконання ремонтних покрівельних робіт, відповідно до яких ТОВ «Альфа-Скрін» зобов'язувалося виконати для позивача ремонтні покрівельні роботи на об'єкті «Дніпро-плаза» (місто Черкаси) та на об'єкті по вулиці Ігорівській, будинок 13/5 у місті Києві. Невід'ємною частиною зазначених договорів є локальні кошториси, відомості ресурсів та договірна ціна.

Вказані договори укладались позивачем для ремонту приміщень, що належать товариству на праві власності (підтверджено витягом з реєстру прав власності на нерухоме майном (а. с. 188, 193-194 Т. 1), та здаються ним в оренду, тобто для реалізації своєї господарської діяльності, пов'язаної з основною діяльністю щодо надання в експлуатацію чи оренду власного чи орендованого нерухомого майна.

На підтвердження виконання умов договору, руху активів в процесі здійснення господарських операцій в матеріалах справи наявні: копії договорів від 27.05.2011 №2011-2705 та від 03.10.2011 №2011-1410; додатки до них - локальні кошториси (а. с. 197-207 Т. 1), договірні ціни (а. с. 195-196 Т. 1, а. с. 189-190 Т. 1); копії податкових накладних за відповідні періоди (а. с. 147 Т. 1, а. с. 155-156 Т. 1); копії актів приймання виконаних підрядних робіт за відповідні періоди (а. с. 142-146 Т. 1, а. с. 152-154 Т .1); копії довідок про вартість виконаних підрядних робіт за відповідні періоди (а. с. 141 Т .1, а. с. 151 Т. 1); копії виписок з банківського рахунку (а. с. 148 Т. 1, а. с. 157-158 Т .1); копії журналів чергувань інженерів (а. с. 215-223); а також фото на підтвердження виконання ремонтних покрівельних робіт, що підтверджується матеріалами справи.

Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби на спростування реальності господарських операцій, здійснених між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Альфа-Скрін», вказано на висновки акту Державної податкової інспекції у місті Сумах від 14.11.2012 року №372/2270/37186462 «Про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Скрін», яким встановлено, що товариство за податковою адресою не знаходиться та фактичне місцезнаходження не встановлено.

З даного акту випливає, що жодних первинних документів по господарським взаємовідносинам цього товариства із контрагентами органом державної податкової служби не досліджувалось.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає, що відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Отже, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

Господарські операції для визначення податкового кредиту для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність таких операцій.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Аналогічної позиції дотримується Вищий адміністративний суд України, який зазначає, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі??здійснення?господарської операції, установлення спеціальної правосуб'єктності? учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. №996-XIV (далі - Закон № 996) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів дотримується позиції, що при відсутності відхилень у цифрових показниках, що відображені у задекларованих податкових зобов'язаннях при проведенні перевірки, податковий орган не має права встановлювати недійсність господарських операцій виключно на підставі відомостей про відсутність платника податку за місцезнаходженням, оскільки діючим законодавством не встановлено залежність правомірності нарахування податкових зобов'язань від перебування за певною адресою.

Натомість, законодавством встановлено таку залежність від оформлених належним чином первинних документів.

Так всі вищезазначені первинні документи, що наявні в матеріалах справи, оформлені відповідно до вимог правових норм, підписані та скріплені печатками.

А тому колегія суддів підтримує позицію суду першої інстанції щодо підтвердження первинними документами реальності господарських операцій.

Відповідачем, на доказ правомірності винесення спірних податкових повідомлень-рішень, в апеляційній скарзі зазначено, що ТОВ «Альфа-Скрін» не має основних фондів, складських приміщень, найманих працівників, автотранспортних засобів.

Однак з текстової частини апеляційної скарги випливає, що у зв'язку з відсутністю контрагента за місцезнаходженням відповідач не має можливості підтвердити реальність здійснення ним фінансово-господарської діяльності.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що доводи відповідача про спрямування діяльності ТОВ «Альфа-Скрін» виключно на здійснення операцій для надання податкової вигоди третім особам, не підтверджені жодними належними та допустимими доказами, а тому не можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції в якості підтвердження правомірності дій відповідача.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про недоведеність відповідачем правомірності своїх дій.

Доводи апеляційної скарги не спростовують позиції суду першої інстанції.

Згідно статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 липня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Пролог-93" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та часткового скасування податкових повідомлень-рішень №0010952290, №0010942290 від 17.12.2012 року залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 липня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Беспалов О.О.

Суддя Грибан І. О.

Суддя Губська О. А.

(Повний текст ухвали виготовлено 27.08.2013 року)

.

Головуючий суддя Беспалов О.О.

Судді: Грибан І.О.

Губська О.А.