Ухвала суду № 33288408, 04.09.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" вересня 2013 р. м. Київ К-19498/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Лосєва А.М., Рибченка А.О.

розглянула у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області на постанову Господарського суду Запорізької області від 25.01.2008 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2009 по справі №13/433/06-АП за позовом Відкритого акціонерного товариства «Азовкабель» до Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

На розгляд суду передано вимоги Відкритого акціонерного товариства «Азовкабель» (далі - ВАТ «Азовкабель», позивач) до Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області (далі - Бердянська ОДПІ Запорізької області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12.04.2006 №0002232310/2 та №0002232310/3 від 07.07.2006 в частині донарахування податку на землю у розмірі 974923,63грн. (з урахуванням уточнень позовних вимог).

Постановою Господарського суду Запорізької області від 25.01.2008, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2009, позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення від 07.07.2006 №0002232310/3 в частині донарахування 650174,95грн. податку на землю та 324748,68грн. штрафних (фінансових) санкцій. В решті позовних вимог відмовлено. Судові витрати в розмірі 7851,00грн. присуджено з Державного бюджету.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, відповідач 30.04.2010 звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 11.05.2010 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі відповідач просив скасувати постанову Господарського суду Запорізької області від 25.01.2008 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2009, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 13, ст.23 Закону України «Про плату за землю», ст. 196 Земельного кодексу України, ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши матеріалами справи, наведені у скарзі доводи, колегія суддів, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що Бердянською ОДПІ Запорізької області було проведено планову документальну перевірку ВАТ «Азовкабель» щодо дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2004 по 30.06.2005, за результатами якої складено акт від 09.11.2005 №212/23-221/00214511.

За висновками проведеної перевірки встановлено порушення позивачем ст.ст.2,5,13,27 Закону України «Про плату за землю» та ч.1 ст.20 Земельного кодексу України, а саме, факт наявності розбіжностей по платі за землю у 2004 році та 2005 році у зв'язку з незастосуванням коефіцієнту індексації - 1,8, в результаті чого донарахована сума земельного податку в розмірі 940210,43грн., у т.ч. за 2004 рік в сумі 469495,26грн., за 2005 рік - 470715,17грн.

На підставі акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.11.2005 №0002232310/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб на загальну суму 1371089,38грн., у т.ч. за основним платежем -940210,43грн. та штрафні (фінансові) санкції - 430878,95грн.

За результатами адмінітсратвиного оскарження, відповідачем скасовано податкове повідомлення-рішення від 21.11.2005 №0002232310/0 та прийнято податкові повідомлення-рішення від 12.04.2006 №0002232310/2 та від 07.07.2006 №0002232310/3, якими позивачу визначено суму податкового зобов'язання по земельному податку з юридичних осіб на загальну суму 1058572,83грн., у т.ч. за основним платежем - 705941,08грн. та штрафні (фінансові) санкції - 352631,75грн..

Згідно частини 1 ст. 2, ст. 13 Закону України «Про плату за землю» плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Статтею 193 Земельного кодексу України визначено, що державний земельний кадастр - це єдина державна система земельно-кадастрових робіт, яка встановлює процедуру визнання факту виникнення або припинення права власності і права користування земельними ділянками та містить сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим цих ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристику, розподіл серед власників та землекористувачів.

Статтею 23 Закону України «Про плату за землю» передбачено, що грошова оцінка земельної ділянки проводиться Державним комітетом України по земельних ресурсах за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. Грошова оцінка земельної ділянки щороку станом на 1 січня уточнюється на коефіцієнт індексації, порядок проведення якої затверджується Кабінетом Міністрів України. На виконання зазначеної статті закону постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2000 №783 «Про проведення індексації грошової оцінки земель» затверджений порядок проведення індексації грошової оцінки земель, який не передбачає застосування коефіцієнтів індексації до грошової оцінки за роки, попередні року проведення грошової оцінки земель.

Відповідно до п. «г» ст. 196 Земельного кодексу України державний земельний кадастр включає, зокрема, грошову оцінку земельних ділянок. Частинами 2 і 3 ст. 201 цього Кодексу встановлено, що залежно від призначення та порядку проведення грошова оцінка земельних ділянок може бути нормативною і експертною. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення в тому числі розміру земельного податку.

За результатом розгляду справи було встановлено, що грошова оцінка землі м.Бердянська визначена з урахуванням індексів інфляції, встановлених у 1996 та 1997 роках, загальна величина яких складає 1,8. З врахуванням цього суд дійшов правильного висновку про правомірність дій позивача щодо визначення сум податкових зобов'язань із земельного податку без застосування індексу 1,8.

Доводи касаційної скарги про невідповідність такого висновку ст.ст.13,20 Закону України «Про плату за землю» з посиланням на рішення VII сесії Бердянської міської Ради від 21.01.2002 №11 «Про внесення доповнень у рішення сьомої сесії міської ради ХХІІІ скликання від 29.04.1999 №19 «Про затвердження грошової оцінки земель міста Бердянськ», не грунтуються на правильному застосуванні цих норм матеріального права, оскільки в силу пункту «г» ст.196 Земельного кодексу України даними державного кадастру, які беруться за основу визначення суми земельного податку, є саме нормативна грошова оцінка землі. Що ж до індексації грошової оцінки землі, то така проводиться відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2000 №783, пунктом 3 якої на Державний комітет по земельних ресурсах, Раду Міністрів АР Крим, обласні, Київську та Севастопольські міські державні адміністрації покладено забезпечення інформування власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію грошової оцінки землі. Відтак застосування платниками земельного податку при визначенні суми податкового зобов'язання індексу, вказаного в довідці про грошову оцінку землі, виданій органом земельних ресурсів, є обов'язковим в разі коли цей індекс зазначений відповідно до Порядку проведення індексації грошової оцінки земель, затвердженого вище вказаною постановою.

З матеріалів справи вбачається, що Київський НДПІ містобудування зазначив, що основні фонди на облаштування території м. Бердянськ відповідають стану на 01.01.1998, тобто оцінку земель було проіндексовано за 1996 та 1997 роки на коефіцієнт 1,8 і додатково застосовувати коефіцієнт 1,8 як індекс інфляції за 1996-1997 роки, не має підстав, що також було встановлено рішенням господарського суду Запорізької області у справі №15/335 від 26.09.2003, залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 06.04.2004, та постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.12.2002 у справі №02-5/9-26/9(6/2/3), які набрали законної сили.

Враховуючи вищезначене та з урахуванням висновку судово-економічної експертизи №613 від 30.05.2007, висновок судів попередніх інстанцій щодо безпідставного донарахування позивачу податку на землю у сумі 650174,94грн. та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 324748,68грн., є правильним.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами першої та апеляційної інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права при встановленні фактичних обставин справи.

Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 210, 2201, 223, 224, 230, 231, ч.5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Запорізької області від 25.01.2008 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.10.2009 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ___ Т.М. Шипуліна

Судді: ___ А.М. Лосєв

___ А.О.Рибченко