Постанова № 33286283, 20.08.2013, Луганський окружний адміністративний суд

10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 серпня 2013 року Справа № 812/6840/13-а

Луганський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Чернявської Т.І.,

за участю

секретаря судового засідання Ігнатович О.А.

та

представників сторін:

від позивача - не прибув

від відповідача - не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську

справу за адміністративним позовом

управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області

до відкритого акціонерного товариства «Сєвєродонецький приладобудівний завод»

про стягнення суми переплаченої пенсії у розмірі 18748,78 грн.,

ВСТАНОВИВ:

10 квітня 2008 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області до відкритого акціонерного товариства «Сєвєродонецький приладобудівний завод» про стягнення сум переплаченої пенсії.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 12 травня 2009 року у справі № 2а-124/09/1270, яка ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 01 вересня 2009 року залишена без змін, у задоволенні адміністративного позову управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області до відкритого акціонерного товариства «Сєвєродонецький приладобудівний завод» про стягнення сум переплаченої пенсії відмовлено (арк. справи 29-30, 48).

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24 липня 2013 року постанову Луганського окружного адміністративного суду 12 травня 2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 01 вересня 2009 року в адміністративній справі за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області до відкритого акціонерного товариства «Сєвєродонецький приладобудівний завод» про стягнення сум переплаченої пенсії скасовано, справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції (арк. справи 72-75).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області перебуває ОСОБА_1, який отримує пенсію по інвалідності у розмірі фактичних збитків, призначену відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

При призначені пенсії ОСОБА_1 відкритим акціонерним товариством «Сєвєродонецький приладобудівний завод» надані довідки про заробітну плату ОСОБА_1 за роботу в зоні відчуження у вересні 1986 року від 18 лютого 2002 року № 1 та від жовтня 2005 року б/н.

22 лютого 2008 року відповідач на підставі довідки Контрольно-ревізійного відділу у м. Сєвєродонецьку Луганської області від 04 лютого 2008 року № 230-01/1-3 з питань зустрічної звірки достовірності виданих відкритим акціонерним товариством «Сєвєродонецький приладобудівний завод» довідок про заробітну плату для нарахування пенсій, надав повторну довідку від 22 лютого 2008 року № 207/92 про заробітну плату ОСОБА_1, в якій зазначено меншу суму заробітної плати, ніж у попередніх довідках, що призвело до переплати пенсії за період з 01 жовтня 2005 року по 29 лютого 2008 року в розмірі 18748,78 грн.

Враховуючи вищевикладене, позивач вважає, що відповідач несе матеріальну відповідальність за видачу недостовірних документів та просить стягнути суму переплаченої пенсії у розмірі 18748,78 грн. з відкритого акціонерного товариства «Сєвєродонецький приладобудівний завод», як страхувальника, який надав недостовірні дані.

Позивач у судове засідання не прибув, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином (арк. справи 80, 86). Письмовими поясненнями від 19 серпня 2013 року № 10558/09-16/1 управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області, серед іншого, просить розглянути справу без участі його представника та підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі (арк. справи 89-90). Крім того, позивач зазначив, що факт недостовірності підтверджується змістом повторної довідки про заробітну плату від 22 лютого 2008 року № 207/92, в якій зазначено інший розмір заробітної плати - значно менший, ніж у довідках, які видавалися раніше.

Представник відкритого акціонерного товариства «Сєвєродонецький приладобудівний завод» у судове засідання не прибув, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином (арк. справи 81, 87). Причини неприбуття у судове засідання суду не відомі. Правом подати суду заперечення проти позову та докази на підтвердження своїх доводів не скористався.

Відповідно до частини 6 статті 71 та частини 4 статті 128 КАС України суд вирішує справу за відсутності сторін на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, встановивши фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, суд прийшов до такого.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України, та принципом рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 8 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позивачем в адміністративній справі може бути суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду. Однак такий суб'єкт владних повноважень може бути позивачем у адміністративній справі лише у випадках, передбачених частиною четвертою статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України, до переліку яких віднесено також випадки, встановлені іншими законами (пункт п'ятий частини першої статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

З аналізу вищезазначених норм Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що суб'єкт владних повноважень має право на звернення з позовом до адміністративного суду у випадках, встановлених законом.

Відповідно до пункту 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01 березня 2001 року № 121/2001 (яке було чинним на час звернення позивача до суду і діяло до 18 квітня 2011 року), Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України. Діяльність Пенсійного фонду України спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики України.

Згідно з вимогами пункту 15 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01 березня 2001 року № 121/2001 (яке було чинним на час звернення позивача до суду і діяло до 18 квітня 2011 року), Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі, та управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.

Згідно з пунктом 1.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 року № 8-2 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 25 лютого 2008 року № 5-5, яка діє з 24 березня 2008 року) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 травня 2002 року за № 442/6730, управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Фонду, підвідомчими відповідно головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Фонду.

Відповідно до підпунктів 1, 5 та 6 пункту 2.2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 року № 8-2 (в редакції яка діяла до 24 березня 2008 року) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 травня 2002 року за № 442/6730, управління відповідно до покладених на нього завдань: забезпечує додержання підприємствами, установами, організаціями та громадянами актів законодавства про пенсійне забезпечення; контролює надходження страхових внесків та інших платежів до Фонду від підприємств, установ, організацій та громадян, збирає у встановленому порядку відповідну звітність, проводить планові та позапланові перевірки фінансово-бухгалтерських документів, звітів та інших документів щодо правильності нарахування та сплати страхових внесків, призначення (перерахунку) і виплати пенсій, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, цільового використання коштів Фонду в організаціях, що здійснюють виплату і доставку пенсій; призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до чинного законодавства.

Згідно із частиною 1 статті 50 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

З наведеного вбачається, що органи Пенсійного фонду при стягненні сум пенсій, виплачених надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, діють як органи державної влади у здійсненні ними владних управлінських функцій і, відповідно, як суб'єкти владних повноважень.

Враховуючи вищевикладене, спірні правовідносини виникли у зв'язку із здійсненням суб'єктом владних повноважень управлінських функцій і, відповідно, на них поширюється юрисдикція адміністративних судів.

В ході судового розгляду судом встановлено, що в управлінні Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області на обліку перебуває ОСОБА_1, який отримує пенсію по інвалідності, призначену відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», про що свідчить рішення, оформлене у вигляді протоколу-подання від 19 березня 1999 року № 6/158 (арк. справи 4).

При призначенні пенсії ОСОБА_1 відкритим акціонерним товариством «Сєвєродонецький приладобудівний завод» надані довідки про заробітну плату ОСОБА_1 за роботу в населених пунктах зони відчуження з 18 вересня 1986 року по 25 вересня 1986 року від 18 лютого 2002 року № 1 та без дати і номера (арк. справи 5, 6).

Виходячи з сум заробітної плати за вищевказаний період розмір пенсії ОСОБА_1 склав: з 09 січня 2002 року - 512,47 грн., з 01 жовтня 2005 року - 870,75 грн., з 01 січня 2006 року - 3016,45 грн., з 01 січня 2007 року - 3131,83 грн., з 01 квітня 2007 року - 3338,21 грн., з 01 жовтня 2007 року - 3375,37 грн., з 01 січня 2008 року - 3455,42 грн.

В період з 29 січня 2008 року по 04 лютого 2008 року в ході планової ревізії використання коштів Пенсійного фонду України, призначених на виплату пенсій в управлінні Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області, контрольно-ревізійним відділом у м. Сєвєродонецьку Контрольно-ревізійного управління в Луганській області було проведено зустрічну звірку з питання достовірності виданих відкритим акціонерним товариством «Сєвєродонецький приладобудівний завод» довідок про заробітну плату колишнім працівникам підприємства для нарахування пенсії за період з 01 лютого 1986 року по 30 вересня 1986 року та з 15 квітня 2005 року по 23 вересня 2005 року, за результатами якої складено довідку від 04 лютого 2008 року № 230-02/1-З зустрічної звірки з питання достовірності виданих відкритим акціонерним товариством «Сєвєродонецький приладобудівний завод» довідок про заробітну плату для нарахування пенсії (арк. справи 7-10).

В ході зустрічної звірки, серед іншого, встановлено, що при проведенні звірки достовірності довідки, виданої ОСОБА_1 у 2005 році, на підприємстві надано наказ по відкритому акціонерному товариству «Сєвєродонецький приладобудівний завод» від 23 вересня 2005 року № 79. Однак, у пенсійній справі ОСОБА_1 в наявності наказ по відкритому акціонерному товариству «Сєвєродонецький приладобудівний завод» від 23 вересня 2005 року № 79 (підписаний керуючим санацією ВАТ «СПЗ» Балабою М.О.) та довідка без номера і без дати (підписана керуючим санацією ВАТ «СПЗ» Балабою М.О.), про перераховану заробітну плату за роботу у зоні відчуження з 18 по 25 вересня 1986 року, видана для перерахунку пенсії ОСОБА_1. У вказаній довідці відсутні підстави для застосування підвищення до 100 % тарифної ставки (2,12 грн. замість 1,06 грн.) для відрядженої особи (ОСОБА_1) відсутні. Також у довідці у розділі «Оплата праці за дні роботи у зоні відчуження» зазначені суми доплат за роботу у надурочний час та у вихідні та святкові дні, які повинні бути показані у розділі «всього» та враховані у загальній сумі заробітної плати (арк. справи 10).

22 лютого 2008 року відповідач, на підставі довідки контрольно-ревізійного відділу у м. Сєвєродонецьку Контрольно-ревізійного управління в Луганській області від 04 лютого 2008 року № 230-02/1-З зустрічної звірки з питання достовірності виданих відкритим акціонерним товариством «Сєвєродонецький приладобудівний завод» довідок про заробітну плату для нарахування пенсії, надав управлінню Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області повторну довідку від 22 лютого 2008 року № 207/92 про заробітну плату ОСОБА_1, в якій зазначено іншу суму заробітної плати (арк. справи 12). Заробіток для обчислення пенсії виявився меншим, ніж у попередній довідці без дати і номера.

У зв'язку з уточненням суми заробітної плати, позивачем проведено перерахунок призначення та виплати пенсії, в результаті якого розмір пенсії, що мав отримувати ОСОБА_1 з 2005 року, повинен складати, у тому числі: з 01 жовтня 2005 року - 680,84 грн., з 01 січня 2006 року - 2351,76 грн., з 01 січня 2007 року - 2441,72 грн., з 01 квітня 2007 року - 2602,62 грн., з 01 жовтня 2007 року - 2631,59 грн., з 01 січня 2008 року - 2711,64 грн. Загальна сума переплаченої пенсії ОСОБА_1 за період з 01 жовтня 2005 року по 29 лютого 2008 року складає 18748,78 грн., що підтверджується протоколом від 26 лютого 2008 року індивідуального перерахунку пенсії ОСОБА_1 (арк. справи 13).

Відповідно до пункту 16 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

Відповідно до частини 2 статті 101 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення», на яку посилається позивач, підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її, за змістом суперечить статті 50 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки не містить таких положень і, відповідно, положення вказаної статті є такими, що не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Механізм утримання надміру виплачених сум пенсій на момент виникнення спірних правовідносин встановлено статтею 50 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», частина першої якої передбачає, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Разом з тим, правова конструкція цієї норми Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», встановлюючи можливість добровільного відшкодування пенсіонером надміру виплаченої суми пенсії, жодними чином не обмежує коло осіб, щодо яких може бути заявлено вимогу про стягнення такої суми у судовому порядку, та не встановлює обмежень, що стягнення провадиться за рахунок виключно пенсіонерів, на користь яких виплачено такі суми. Вживання у наведеному законодавчому приписі сполучника «або» вказує на рівнозначність цих осіб та можливість пред'явлення вимоги до будь-якого з них, у тому числі, за вибором орагну Пенсійного фонду.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що надмірна сплата управлінням Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області суми пенсії ОСОБА_1 у розмірі 18748,78 грн. обумовлена наданням відкритим акціонерним товариством «Сєвєродонецький приладобудівний завод» недостовірних даних стосовно розміру заробітної плати застрахованої особи, а тому саме ця особа має повернути позивачу суму пенсії, яка була надміру виплачена ОСОБА_1 внаслідок подання страхувальником недостовірних даних про заробітну плату останнього.

Оскільки відповідач за час судового розгляду справи у добровільному порядку суму переплаченої ОСОБА_1 пенсії за період з 01 жовтня 2005 року по 29 лютого 2008 року у розмірі 18748,78 грн. не сплатив, позовні вимоги позивача визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, а також те, що позивач відповідно до пункту 18 частини 1 статті 5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір» від сплати судового збору звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 20 серпня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 27 серпня 2013 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області до відкритого акціонерного товариства «Сєвєродонецький приладобудівний завод» про стягнення суми переплаченої пенсії у розмірі 18748,78 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Сєвєродонецький приладобудівний завод» (ідентифікаційний код 05744350, місцезнаходження: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Новікова, буд. 2) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області (ідентифікаційний код 21792459, місцезнаходження: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Шевченка, буд. 9) суму переплаченої ОСОБА_1 пенсії за період з 01 жовтня 2005 року по 29 лютого 2008 року у розмірі 18748,78 грн. (вісімнадцять тисяч сімсот сорок вісім гривень сімдесят вісім копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Згідно з частиною 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 27 серпня 2013 року.

Суддя Т.І. Чернявська