Постанова № 33286089, 14.08.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14 серпня 2013 року 19 год. 26 хв. № 826/10179/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Данилишина В.М., при секретарі судового засідання Стадницькій Ю.Є., за участю представників позивача та відповідача, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнафтагруп" до державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення відповідача.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України (також далі - КАС України) у судовому засіданні 14 серпня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва 27 червня 2013 року надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнафтагруп" (також далі - позивач) до державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (також далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14 лютого 2013 року № 0000362250 (також далі - оскаржуване рішення).

В обґрунтування позову законний представник позивача зазначив, що оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки складене без достатніх підстав та всупереч чинному податковому законодавству.

Ухвалою суду від 01 липня 2013 року відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду у судовому засіданні.

У ході судового розгляду справи законний представник позивача позов підтримав та просив задовольнити його повністю.

Представник відповідача позов не визнав та просив відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову, наданих суду у судовому засіданні 10 липня 2013 року. Пояснив, що оскаржуване рішення є правомірним, оскільки складене відповідачем у зв'язку з виявленням у ході перевірки позивача порушень ним чинного податкового законодавства.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідачем у період із 18 по 24 січня 2013 року проведено перевірку позивача, за результатами якої 31 січня 2013 року складено акт № 384/22-521/34972540 про проведення невиїзної позапланової перевірки позивача щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків товариством з обмеженою відповідальністю "Плюс-Ойл" (також далі - ТОВ "Плюс-Ойл"), їх реальності та повноти відображення в обліку за жовтень 2012 року (також далі - акт перевірки), відповідно до висновків якого, позивачем занижено податок на додану вартість (також далі - ПДВ) за жовтень 2012 року у розмірі 65863,00 грн., чим порушено п. 187.1 ст. 187, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (також далі - ПК України).

Перевірку проведено на підставі наказу від 16 січня 2013 року № 107, копію якого вручено особисто під розписку законному представнику позивача до початку перевірки.

На підставі акту перевірки, 14 лютого 2013 року відповідачем складено оскаржуване рішення, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 65863,00 грн. за основним платежем та у розмірі 16466,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

За результатами розгляду скарг в адміністративному (досудовому) порядку, оскаржуване рішення залишено без змін.

Суд погоджується з доводами законного представника позивача щодо наявності підстав для визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення, виходячи з аналізу наявних у матеріалах справи доказів та наступних положень і обставин.

Так, згідно з підпунктом 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, підпунктом 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Виходячи зі змісту акту перевірки судом з'ясовано, що висновки відповідача про заниження позивачем ПДВ ґрунтуються виключно на обставинах, виявлених у ході перевірки контрагента позивача - ТОВ "Плюс-Ойл".

Зокрема, в акті перевірки міститься інформація, зазначена в акті від 26 грудня 2012 року № 5725/22-9/37507079 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Плюс-Ойл" щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період січень, березень, травень, жовтень, листопад 2012 року (також далі - акт перевірки ТОВ "Плюс-Ойл"), з якої вбачається, що вказане товариство є вигодотранспортуючим суб'єктом (транзитером), тобто суб'єктом, який здійснює посередницьку функцію між вигодоформуючим суб'єктом та вигодонабувачем, у якого, згідно з податковою звітністю, податкові зобов'язання на рівні податкового кредиту за всіма операціями чи по окремих операціях або різниця між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом незначна (+/- 0,5%), економічна вигода від діяльності, що ним здійснюється, чи від окремих операцій, що він здійснює, відсутня. Крім того, у ТОВ "Плюс-Ойл" відсутні необхідні умови для здійснення господарської діяльності в частині купівлі, продажу, реалізації, зберігання та відвантаження товарно-матеріальних цінностей.

Зі змісту акту перевірки ТОВ "Плюс-Ойл", копія якого міститься у матеріалах справи, у свою чергу, вбачається, що висновки стосовно діяльності ТОВ "Плюс-Ойл" ґрунтуються на обставинах, виявлених у ході перевірки контрагента ТОВ "Плюс-Ойл", а саме товариства з обмеженою відповідальністю "Броксид" (також далі - ТОВ "Броксид") про те, що вказане товариство має ознаки "фіктивності".

У ході розгляду справи судом також з'ясовано, що викладені обставини стали підставою для висновку відповідача про недійсність бухгалтерських та податкових документів, складених ТОВ "Плюс-Ойл", щодо взаємовідносин із позивачем.

При цьому, будь-яких обставин (конкретизації), які б підтверджували порушення позивачем чинного податкового законодавства (конкретні діяння), окрім обставин, виявлених у ході перевірок ТОВ "Плюс-Ойл" та його контрагента ТОВ "Броксид", в акті перевірки відповідачем не зазначено.

Таким чином, відповідач, за переконанням суду, протиправно притягнув позивача до відповідальності за можливі протиправні діяння контрагента та інших платників податків по ланцюгу постачання.

В інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 20 лютого 2010 року № 1112/11/13-10 "Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби" зазначено, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Як зазначено у листі Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2011 року (06 травня 2011 року) № 742/11/13-11 "Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України", для висновків про наявність порушень податкового законодавства у діях платника податків в обов'язковому порядку необхідно з'ясувати можливу обізнаність такого платника щодо дефектів у правовому статусі його контрагентів (відсутність реєстрації їх як платників ПДВ, відсутність у відповідних посадових осіб чи інших представників контрагента повноважень на складання первинних, розрахункових документів, податкових накладних тощо).

Крім того, згідно з п. 71 рішення Європейського Суду з прав людини (п'ята секція) від 22 січня 2009 року у справі "Булвес" АД проти Болгарії (заява № 3991/03), компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати повторно ПДВ разом з пенею. Такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності.

Стосовно реальності фінансово-господарських відносин позивача із ТОВ "Плюс-Ойл" суд зазначає наступне.

Між позивачем та ТОВ "Плюс-Ойл" укладено договір поставки від 16 лютого 2012 року № 021601 (також далі - договір поставки), за умовами якого ТОВ "Плюс-Ойл" зобов'язалось поставити в обумовлений термін, а позивач - прийняти у власність та оплатити нафтопродукти (також далі - товар).

Відповідно до 1.3 ст. 1, п. 3.1 ст. 3, п. 4.4 ст. 4, п.п. 5.1, 5.2 ст. 5 договору поставки, право власності на товар переходить від ТОВ "Плюс-Ойл" до позивача з моменту підписання накладної та/або акту приймання-передачі, що свідчать про одержання товару.

Якість товару повинна відповідати ДСТУ або ТУ на даний вид товару, що діє на території України, і підтверджується паспортом якості, виданим виробником або ТОВ "Плюс-Ойл".

Датою відвантаження товару вважається дата, зазначена в актах приймання-передачі та/або товарно-транспортних накладних.

Ціни на товар встановлюються в національній валюті України за 1 літр з урахуванням ПДВ, і визначаються виходячи з поточної ціни ТОВ "Плюс-Ойл" на момент оформлення замовлення, рахунку-фактури та/або накладної.

Передплата за товар здійснюється в безготівковій формі у розмірі 100% від вартості товару, що поставляється на підставі рахунку-фактури та/або накладної, які є невід'ємною частиною договору.

На підтвердження виконання умов договору поставки законним представником позивача надано суду копії: видаткових та податкових накладних; заявок на відвантаження газового конденсату; товарно-транспортних накладних; платіжних доручень, які свідчать про сплату позивачем грошових коштів за придбаний товар; банківських виписок по рахунку позивача, які підтверджують рух коштів на вказаному рахунку; реєстру виданих та отриманих податкових накладних за жовтень 2012 року; паспорту якості конденсату; сертифікатів якості конденсату газового нестабільного; доказів, які підтверджують подальшу реалізацію придбаного товару (відповідного договору поставки, рахунків-фактур, видаткових та податкових накладних, товарно-транспортних накладних, банківських виписок).

Згідно з п. 187.1 ст. 187, п. 198.6 ст. 198 ПК України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1, ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

В інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2011 року (06 травня 2011 року) № 742/11/13-11 зазначено, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені у разі фактичного здійснення господарської операції, тобто достовірні первинні документи.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум ПДВ є факт придбання товарів та послуг із метою використання у господарській діяльності.

Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування ПДВ мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документи, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Крім того, як зазначено в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2011 року № 1936/11/13-11, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Таким чином, враховуючи викладені положення та обставини, а також з'ясований у ході судового розгляду справи факт реального здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "Плюс-Ойл", суд прийшов до висновку про безпідставність складання відповідачем оскаржуваного рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За переконанням суду, у ході судового розгляду справи законний представник позивача надав достатньо належних доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовується позов, а представник відповідача не надав належних доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються заперечення проти позову.

На підставі викладених положень та обставин суд прийшов до висновку, що позов товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнафтагруп" до державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у місті Києва про визнання протиправним та скасування рішення відповідача є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.

Згідно з ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 7-12, 69-71, 86, 94, 122, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове-повідомлення рішення державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби від 14 лютого 2013 року № 0000362250, яким товариству з обмеженою відповідальністю "Укрнафтагруп" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у загальному розмірі 82329,00 грн. (Вісімдесят дві тисячі триста двадцять дев'ять гривень 00 копійок).

3. Присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнафтагруп" (ідентифікаційний код 34972540) здійснений ним судовий збір у розмірі 823,00 грн. (Вісімсот двадцять три гривні 00 копійок) із Державного бюджету України.

4. Копії постанови у повному обсязі направити (вручити) сторонам (їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин

Постанова у повному обсязі складена 19 серпня 2013 року