Постанова № 33285881, 23.08.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 серпня 2013 року 10 год. 31 хв. № 826/7711/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: Головуючого - судді Дегтярьової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справуза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ТФ-К» до Київської міжрегіональної митниці Міндоходівпро скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 29 березня 2013 року № 100270000/2013/400384/2 та зобов'язання визнати правомірною заявлену по митній декларації від 29 березня 2013 року № 100270000/2013/220140 митну вартість товарів без коригування, -В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось ТОВ «ТФ-К» (далі - позивач) з позовом до Київської регіональної митниці, правонаступником якої є Київська міжрегіональна митниця Міндоходів, (далі - відповідач) про скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 29.03.2013р. № 100270000/2013/400384/2 та зобов'язання визнати правомірною заявлену по митній декларації від 29.03.2013р. № 100270000/2013/220140 митну вартість товарів без коригування (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 11.06.2013р.).

Позовні вимоги ТОВ «ТФ-К» мотивовані тим, що на думку позивача, митному органу був наданий весь пакет документів, необхідний для визнання задекларованої митної вартості, а відповідач безпідставно витребував у нього додаткові документи на її підтвердження.

Внаслідок цього, митницею було необґрунтовано відмовлено у застосуванні методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 29.03.2013р. № 100270000/2013/400384/2 за резервним методом.

Після випуску товарів у вільний обіг із наданням фінансової гарантії, позивач надав додаткові документи на підтвердження задекларованої ціни, проте відповідач не прийняв письмового рішення про визнання заявленої митної вартості та скасування рішення про коригування митної вартості товарів чи відмови у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У зв'язку з цим, на підставі ч. 10 ст. 55 Митного кодексу України, позивач вважає, що заявлена ним митна вартість товарів вважається такою, що правильно визначена, що має наслідком задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідачем позовні вимоги заперечуються, посилаючись на те, що документи, на підставі яких позивач здійснював розрахунок, не містили всіх даних відповідно до обраного методу визначення митної вартості, а також містили розбіжності. Крім того, задекларована митна вартість товарів виявилась меншою від рівня митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, інформація про які міститься у ціновій базі даних пошуково-інформаційного комплексу Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України (далі - ЄАІС). Відповідач вказує на те, що ним були розглянуті додаткові документи, проте вони були надані не в повному обсязі та не підтверджували числові значення складових митної вартості товарів, у зв'язку з цим позивача повідомлено про відмову у визнанні задекларованої митної вартості.

Представник позивача у призначених судових засіданнях підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у призначених судових засіданнях заперечував проти задоволення позовних вимог та просив відмовити в їх задоволенні.

На підставі ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України 11 липня 2013 року судом було ухвалено про перехід до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на таке.

Спірні правовідносини щодо правомірності рішення відповідача стосуються порядку визначення митної вартості товарів під час їх ввезення на митну територію України.

Як свідчать матеріали, справи на виконання умов зовнішньоекономічного контракту від 02.01.2012р. № 2/2012/EUR, укладеного між командитним товариством «TERA» (Польща) та ТОВ «ТФ-К», до Київської регіональної митниці декларантом позивача подано митну декларацію від 28.03.2013р. № 100270000/2013/220070 та документи з метою здійснення митного контролю та митного оформлення виробів з чорних металів у кількості десяти товарних позицій.

Митна вартість товарів була визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Відповідно до графи 44 митної декларації для підтвердження заявлених відомостей було подано наступні документи: декларація митної вартості товарів від 28.03.2013р. № 100270000/2013/22070, контракт від 02.01.2012р. № 2/2012/EUR, доповнення до договору (контракту) від 20.12.2012р. № 2, інвойс від 21.03.2013р. № FA/3/2012, прейскурант (прайс-лист) виробника товару, міжнародна автомобільна накладна CMR від 26.03.2013р. № 632870, договір про перевезення від 23.03.2011р. № 13.1/03, довідка про транспортні витрати від 27.03.2013р. № 79, договір про надання послуг митного брокера від 06.12.2012р. № 3.12бк, сертифікат про походження товару від 22.03.2013р. № PL/MF/AG 0247774, картка обліку особи, яка здійснює операції з товарами від 06.02.2013р. №100/2012/0004232.

За результатами розгляду поданих до митного оформлення документів відповідач дійшов висновку про те, що вони не містили всіх даних відповідно до обраного методу визначення митної вартості, а також містили розбіжності.

У зв'язку з цим, посадовою особою відповідача на декларації митної вартості товарів від 28.03.2013р. № 100270000/2013/22070 було зроблено запис про необхідність надання наступних додаткових документів: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими організаціями, додаткові документи за бажанням декларанта.

Декларанта позивача ОСОБА_1 було ознайомлено з вказаним переліком 28.03.2013р., що підтверджується його особистим підписом.

29.03.2013р. декларант вчинив запис про те, що додаткові документи (у разі наявності) будуть надані протягом строку, передбаченого законом, при цьому, просив випустити товари у вільний обіг з наданням товариством фінансових гарантів відповідно до розділу Х Митного кодексу України (а.с. 15-16).

У зв'язку з цим, відповідачем було прийнято рішення від 29.03.2013р. № 100270000/2013/400384/2 про коригування митної вартості товарів за шостим (резервним) методом (а.с. 7).

Згідно з вказаним рішенням було скориговано митну вартість:

- товару № 2: «вироби з чорних металів для прокладання кабельних мереж - з 1,4269 євро/кг до 2,2300 євро/кг;

- товару № 6: «вироби з чорних металів, дюбеля, виготовлені з гальванічно оцинкованої сталі марки « 08пс» без різьби, призначені для кріплення конструкцій, підвішування систем, кабельних трас» - з 7,6275 євро/кг до 11,8800 євро/кг;

- товару № 7: «болти у комплекті з гайками і шайбами, виготовлені з гальванічно оцинкованої сталі марки « 08пс» з нарізною різьбою, призначені для з'єднання елементів систем кабельних мереж - болт у комплекті з гайкою і шайбою» - з 4,5663 євро/кг до 7,3800 євро/кг;

- товару № 8: «арматура кріплення, виготовлена з нелегованої сталі марки « 08пс» шляхом згибу з варки, оцинкована, призначена для прокладання кабельних мереж» - з 2,096 євро/кг до 4,0373 євро/кг.

Товари було випущено у вільний обіг за електронною митною декларацією від 29.03.2013р. № 100270000/2013/220140 шляхом надання гарантій відповідно до частини 7 статті 55 Митного кодексу України зі сплатою митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною декларантом, та забезпеченням сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом.

Не погоджуючись з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товару, позивач листом від 15.04.2013р. № 87/ЕК направив до Київської регіональної митниці додаткові документи. Вказаний лист було отримано представником відповідача 23.04.2013р., що під-тверджується повідомленням про врученням поштового відправлення. (а.с. 22)

Додатково відповідачу були надіслані наступні документи: копія договору на експедиційні послуги від 23.03.2013р. № 13.1/03; копія заявки про надання послуг від 18.03.2013р. № 1803/13; копія заявки - договору про надання послуг від 18.03.2013р. № 74; копія рахунку-фактури експедитора від 28.03.2013р. №58; копія виписки OTP банку про здійснення платежу ТОВ «ТФ-К» на користь експедитора; копія додаткової угоди до контракту від 26.02.2013р. № 3; копія платіжного доручення від 23.10.2013р. № 15; копія платіжного доручення від 23.10.2013р. № 17; копія прайс-листа виробника товару; експертний висновок ДП «Держзовнішінформ» від 08.04.2013р. № 9/173; faktura Eksportowa від 21.03.2013р. № FA/3/2012 з відміткою ДП «Держзовнішінформ» (а.с. 21).

За результатом їх розгляду рішення про коригування митної вартості товару скасовано не було.

Оцінюючи правовідносини, які є предметом спору, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За правилами статті 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до частин 1-3 статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Відповідно до статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Викладене свідчить про те, що право митного органу на витребування від декларанта додаткових документів виникає лише у разі наявності обґрунтованого сумніву у повноті та/або достовірності відомостей про митну вартість товарів, зокрема у разі відсутності у документах всіх відомостей, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Статтею 57 Митного кодексу України передбачені такі методи визначення митної вартості товарів:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи та пояснення, оцінюючи встановлені митним органом розбіжності та неповноту даних, суд дійшов наступних висновків.

Як свідчить графа 33 «Обставини прийняття рішення та джерела, що використовувались митним органом для коригування митної вартості» виявлено такі розбіжності:

- щодо транспортування - місце та дата завантаження товару в довідці про транспортні витрати від 27.03.2013р. № 79 відрізняється від інформації, що зазначена у заявці на перевезення та СМR;

- щодо умов поставки - сума оплати за оцінювані товари згідно наданих платіжних документів від 23.10.2012р. № 15,16,17 (212 570, 5 євро) не відповідає сумі, що зазначена у додатковій угоді від 02.01.2012р. № 3 до Контракту (212 722, 06 євро).

Посилання відповідача на розбіжності у документах щодо місця і дати завантаження товару в довідці про транспортні витрати від 27.03.2013р. № 79 (26.03.2013 року) з даними, вказаними у заявках на перевезення від 18.03.2013р. № 1803/03, № 74 (22.03.2013 року) та СМR від 26.03.2013р. № 632870 (25.03.2013 року) (а.с. 96-97, 128-129 відповідно) суд оцінює критично, оскільки вказані дані не впливають на рівень митної вартості оцінюваних товарів.

При цьому, суд звертає увагу на те, що митним органом не ставиться під сумнів вартість перевезення оцінюваних товарів до митного кордону України (пункт пропуску Краковець-Корчова), яка згідно з довідкою ПП «ІТЛ-Офіс» склала 9500 грн.

Крім того, здійснення позивачем на користь ПП «ІТЛ-Офіс» платежу на загальну суму 16700 грн. (9500+7200 грн.) згідно з договором про експедиторські послуги від 23.03.2011р. № 13.1/03 та рахунком від 28.03.2013р. № 58 підтверджується копією виписки OTP банку (а.с. 160).

Стосовно оплати за товар суд звертає на положення додаткової угоди до контракту від 26.02.2013р. № 3.

Згідно з п. 1 вказаної додаткової угоди сторони підтверджують, що станом на 01.01.2013 року покупцем (ТОВ «ТФ-К») на розрахунковий рахунок постачальника (КП «TERA») згідно з контрактом від 02.01.2012р. № 2/2012/EUR здійснено попередню оплату на загальну суму 212 722,06 грн. за продукцію, яка на вказану дату не поставлена, а саме: 25.09.2012 - 150, 56 євро; 24.10.2012 - 67 180, 10 євро; 24.10.2012 - 69 987 євро; 24.10.2012 - 75 403,4 євро; 24.10.2012 - 1 євро.

Відповідно до п. 4 додаткової угоди сторони домовились, що з дати її підписання, продукція, яка у подальшому буде поставлятись постачальником покупцю згідно з контрактом від 02.01.2012р. № 2/2012/EUR, буде поставлятись в рахунок погашення попередніх оплат, зазначених у пункті 1 даної додаткової угоди, із відрахуванням суми вказаної у пункті 2.

Позивач вказує на те, що сума інвойсу 20 325,91 євро була попередньо оплачена, зокрема 3 749,04 євро - за платіжним дорученням від 24.10.2012р. № 15, та 16 576,87 євро - за платіжним дорученням від 24.10.2012р. № 17.

У виданому постачальником інвойсі від 21.03.2013р. № FA/3/2012 вказано, що дана партія товару оплачена у відповідності до контракту від 02.01.2012р. № 2/2012/EUR та додаткової угоди до нього від 26.02.2013р. № 3. («Payment terms: paid according to agreement prepayment №22/2012/EUR from January, 2 nd, 2012 and Addictional agreement from Febryary, 26 th 2013») (а.с. 98).

Враховуючи вказане застереження, у суду немає підстав для сумніву у здійсненні оплати за товар та розміру такої оплати.

Оглянувши платіжне доручення від 24.10.2012р. № 17 суд встановив, що у графі 70 «Призначення платежу» зазначено відомості про призначення платежу, а саме зовнішньоекономічний контракт, на підставі якого здійснюється оплата. Натомість у графі 32 зазначається сума коштів (цифрами і прописом), яка фактично перерахована на користь постачальника. У зв'язку з цим, на думку суду, при визначенні суми платежу слід виходити з даних саме графи 32 платіжного доручення.

Крім цього, доводи митниці про наявність у платіжних дорученнях посилань лише на зовнішньоекономічний контракт без зазначення реквізитів проформи-інвойсу або іншого документу, відповідно до якого здійснювалась оплата за товар, суд вважає непереконливими. Отримуючи товар за рахунок попередніх оплат, здійснених за платіжними дорученнями 23.10.2012р. № 15, 17, тобто за пів року до поставки, позивач не міг вказати у них реквізити інвойсу даної партії товару.

Посилання відповідача як на підставу для невизнання заявленої митної вартості на невідповідність суми коштів за платіжними дорученнями від 23.10.2012р. № 15,16,17 (212 570,5 євро) сумі, що зазначена у додатковій угоді від 02.01.2012р. № 3 до контракту (212 722,06 євро), суд оцінює критично, оскільки це не спростовує факт сплати та заявлену ціну товару.

В оскаржуваному рішенні відповідач вказав, що скоригована митна вартість товарів ґрунтується на раніше визначених (визнаних) митними органами митних вартостях та послався на митну декларацію від 30.01.2013р. № 100270000/2013/216969 (рішення про коригування митної вартості від 29.01.2013р. № 10027/2013/400060/2) (а.с.135-136).

Вказана декларація свідчить про те, що митне оформлення товарів було здійснено за наступними цінами:

- товару № 1: «вироби з чорних металів для прокладання кабельних мереж - 1,4268 євро/кг (згідно з оскаржуваним рішенням - 2,2300 євро/кг).

- товару № 5: «вироби з чорних металів, дюбеля, виготовлені з гальванічно оцинкованої сталі марки « 08пс» без різьби, призначені для кріплення конструкцій, підвішування систем, кабельних трас» - 7,4919 євро/кг (згідно з оскаржуваним рішенням - 11,8800 євро/кг);

- товару № 6: «болти у комплекті з гайками і шайбами, виготовлені з гальванічно оцинкованої сталі марки « 08пс» з нарізною різьбою, призначені для з'єднання елементів систем кабельних мереж - болт у комплекті з гайкою і шайбою» - 6,128 євро/кг (в оскаржуваному рішенні - 7,3800 євро/кг);

- товару № 4: «арматура кріплення, виготовлена з нелегованої сталі марки « 08пс» шляхом згибу з варки, оцинкована, призначена для прокладання кабельних мереж» - 3,762 євро/кг (в оскаржуваному рішенні -4,0373 євро/кг).

Викладене свідчить про те, що митна вартість оцінюваних товарів є вищою, ніж митна вартість товарів, оформлених за декларацією від 30.01.2013р. № 100270000/2013/216969. У зв'язку з цим, на думку суду, скоригована митна вартість не може бути визнана такою, що найбільшою мірою ґрунтується на раніше визначених (визнаних) митними органами митних вартостях.

Стосовно прайс-листа фірми - виробника «BAKS Kazimerz Sielski» суд вважає, що відсутність у ньому посилань на умови поставки та оплати, відповідно до яких можуть застосовуватись вказані ціни на продукцію, не суперечить суті прайс-листа, як комерційної пропозиції продавця необмеженій кількості покупців.

В матеріалах справи наявна оферта фірми «BAKS Kazimerz Sielski» постачальнику, яка не спростовує рівень заявленої вартості. (а.с. 185).

Щодо зауважень митниці до висновку ДП «Держзовнішінформ» від 08.04.2013р. № 9/173 суд виходить з того, що законодавство не містить вимоги про те, що висновок експертної організації має обов'язково містити аналіз цінової політики інших виробників подібної продукції, тому висновок експерта слід визнати належним додатковим документом, що підтверджує задекларовану митну вартість.

Стосовно перегляду оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару, встановлено, що у межах строку дії фінансової гарантії позивач листом від 15.04.2013р. № 87/ЕК направив до Київської регіональної митниці додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості. Вказаний лист було отримано представником відповідача 23.04.2013р., що підтверджується повідомленням про врученням поштового відправлення (а.с. 22).

В матеріалах справи наявна копія листа Київської регіональної митниці від 29.04.2013р. № 14/2-11/5694 щодо результатів розгляду додаткових документів. На вказаній копії листа наявний напис: «вернулось, заберут наручно». (а.с. 141). Разом з тим, будь-які відмітки щодо отримання цього листа позивачем відсутні.

Протокольною ухвалою суду від 21.06.2013р. суд витребував у відповідача письмові пояснення щодо направлення даного листа позивачу, однак будь-яких пояснень з даного питання відповідачем надано не було. Таким чином, митницею не надано доказів на підтвердження направлення чи вручення ТОВ «ТФ-К» відповіді про результати розгляду додаткових документів.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач як суб'єкт владних повноважень під час розгляду справи не довів, що документи, надані позивачем на підтвердження заявленої ціни товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

Оскільки за результатами розгляду справи судом не встановлено обставин, які унеможливлюють визнання задекларованої митної вартості товарів за першим методом, це вказує на протиправність прийняття відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів від 29.03.2013 № 100270000/2013/400384/2 та має наслідком його скасування.

Водночас, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог про зобов'язання відповідача визнати правомірною заявлену в митній декларації від 29.03.2013 № 100270000/2013/220140 митну вартість товарів без коригування. Вирішуючи спір суд оцінює лише розбіжності, встановлені митним органом та які стали підставою для витребування додаткових документів і прийняття рішення про коригування митної вартості. При цьому, питання перевірки та контрою правильності обчислення декларантом митної вартості чинним законодавством віднесено до виключної компетенції митних органів. За таких обставин, суд не може втручатись у дискреційні повноваження митних органів, оскільки це виходить за межі повноважень суду та підміни функцій митного органу.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог та вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати спірне по справі рішення та відмовити в задоволенні решти позовних вимог.

Відповідно до ч. 3 ст. Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує на користь позивача документально підтверджені судові витрати в розмірі 17, 20 грн. відповідно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 2, ст. 9, ст. 11, ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТФ-К» задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 29 березня 2013 року № 100270000/2013/400384/2 Київської регіональної митниці, правонаступником якої є Київська міжрегіональна митниця Міндоходів.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТФ-К» (04210, м. Київ, Оболонська набережна, 7, корп. 2, літера А, ідентифікаційний код 32946482) 17 (сімнадцять) грн. 20 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя О.В. Дегтярьова