Постанова № 33285814, 07.06.2013, Тернопільський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/1211/13-a

"07" червня 2013 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді : Шульгача М.П.

при секретарі: Музики О.М.

за участю:

представників позивача: Бевза Б.І., Загорського М.С.

представників відповідача: Господарика С.С., Локотя А.П., Папи Н.І., Дудара О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Мікоген-Україна» с. Вілія Шумського району Тернопільської області до Кременецької міжрайонної державної податкової інспекції (Шумське відділення) про скасування рішення про виключення з реєстру суб'єктів спеціального режиму ПДВ та визнання рішення №916/15 від 26.04.2013 року протиправним та зобов'язання вчинити дії, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мікоген-Україна» звернулось до суду з адміністративним позовом до Кременецької міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області (Шумське відділення) про визнання протиправним та скасування рішення відповідача № 01 від 09.04.2013р. про виключення його з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування.

28 травня 2013 року в судовому засіданні розглянуто клопотання позивача, що подано через канцелярію суду 22 травня 2013 року, про об'єднання в одне провадження із даною справою № 819/1211/13-а для спільного розгляду позовних вимог у справі № 819/1351/13-а про визнання протиправним та скасування рішення відповідача № 916/15 від 26.04.2013р. та про зобов'язання відповідача визнати податкову звітність та прийняти її датою подання - 22 квітня 2013 року - без застосування штрафних санкцій з податку на додану вартість (далі - ПДВ) за березень 2013 року, а саме: податкову декларацію з ПДВ (0121 Спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства) за березень 2013 року; розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з ПДВ (0121 Спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства) за березень 2013 року; додаток 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)» (0121 Спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства) за березень 2013 року; додаток 9 «Розрахунок питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів/послуг до вартості всіх товарів/послуг» (0121 Спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства) за березень 2013 року; реєстр виданих та отриманих податкових накладних до декларації з податку на додану вартість (0121 Спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства) за березень 2013року.

Представник позивача у судовому засіданні клопотання підтримав, представники відповідача проти заявленого клопотання не заперечували.

Ухвалою суду від 28 травня 2013 року об'єднано в одне провадження позовні вимоги у справі № 819/1351/13-а із справою № 819/1211/13-а.

В судовому засіданні позивач і його представник позов підтримали та пояснили, що відповідачем винесено необґрунтоване та протиправне рішення, яким незаконно виключено товариство з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування, у зв'язку із неправильним розумінням процесу вирощування сільськогосподарського товару - міцелію компостного, зокрема вони вважають що, вирощування (виготовлення) міцелію компостного для проростання грибів не є виробництвом, а тільки перепродажем міцелію зернового.

Таке твердження відповідача не ґрунтується на жодному належному доказі, а висновки акту перевірки сформовані тільки на підставі особистих суб'єктивних суджень службових осіб податкової інспекції, при цьому дані суб'єктивні твердження (висновки) не підтвердженні будь якими нормативно правовими актами. В даних висновках відсутня відповідна кваліфікація, щодо аналізу технологічного процесу вирощування сільськогосподарських товарів. Оскільки було прийнято податковою інспекцією рішення про виключення позивача зі спеціального режиму оподаткування то, як наслідком даного рішення було неправомірна відмова в прийняті податкової звітності за березень 2013 року з ПДВ по спеціальному режимі оподаткування.

Просять позов задовольнити.

Представники відповідача проти позову заперечили повністю, надали письмові заперечення, в яких повністю підтримали висновки акту перевірки, згідно з яким, на підставі самостійного дослідження технологічного процесу вирощування міцелію компостного, відповідач встановив недотримання питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів, у зв'язку із відсутністю вирощуванням нового товару, та продаж суміші зернового міцелію із компостом. Додатково пояснили суду, що, згідно вантажно-митних декларацій позивача, для міцелію зернового та міцелію компостного зазначено однаковий код УКТ ЗЕД, що є підтвердженням перепродажу одного й того виду товару, а позивач здійснює виключно приготування компосту із подальшим змішуванням його з міцелієм зерновим.

Просять в позові відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи та матеріали, суд встановив наступні факти:

Відповідачем Кремецькою міжрайонною державною районною інспекцією (Шумське відділення) проведено позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальність «Мікоген-Україна» с. Вілія, Шумського району, Тернопільської області, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2011 року по 30.09.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 року по 30.09.2012 року, за результатами якої складено акт від 21.12.2012 року № 621/2200/34042959 (далі - Акт).

На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято рішення про виключення позивача з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування ПДВ № 01 від 09.04.2013р., що надіслано листом від 12.04.2013р. № 2827/15 (далі - рішення) та отримано позивачем 17.04.2013р.

22 квітня 2013 року позивач подав до відповідача, засобами електронного зв'язку, податкову звітність з ПДВ за березень 2013 року: податкову декларацію з ПДВ (0110 Загальна); податкову декларацію з ПДВ (0121 Спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства) за березень 2013 року; розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з ПДВ (0121 Спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства) за березень 2013 року; додаток 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)» (0121 Спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства) за березень 2013 року; додаток 9 «Розрахунок питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів/послуг до вартості всіх товарів/послуг» (0121 Спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства) за березень 2013 року; реєстр виданих та отриманих податкових накладних до декларації з податку на додану вартість (0121 Спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства) за березень 2013 року; реєстр виданих та отриманих податкових накладних (0110 Загальна) за березень 2013 року.

08 травня 2013 року позивач отримав рішення відповідача від 26.04.2013р. № 916/15, яким повідомлено про неприйняття наступної податкової звітності: податкову декларацію з ПДВ (0121 Спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства) за березень 2013 року; розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з ПДВ (0121 Спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства) за березень 2013 року; додаток 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)» (0121 Спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства) за березень 2013 року; додаток 9 «Розрахунок питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів/послуг до вартості всіх товарів/послуг» (0121 Спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства) за березень 2013 року; реєстр виданих та отриманих податкових накладних до декларації з податку на додану вартість (0121 Спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства) за березень 2013 року.

Враховуючи викладене, відповідач прийняв тільки податкову декларацію з ПДВ (0110 Загальна); реєстр виданих та отриманих податкових накладних (0110 Загальна) за березень 2013 року. Вся інша звітність з ПДВ що стосується спеціального режиму оподаткування за березень 2013 року була неприйнятою з мотивів скасування спеціального режиму оподаткування в сфері сільськогосподарського виробництва.

Позивач не погоджується з такими рішеннями податкового органу, вважає їх безпідставними та необґрунтованими, у зв'язку з чим звернувся до суду щодо їх скасування, а також просить суд зобов'язати відповідача визнати податкову звітність за березень 2013 року з ПДВ по спеціальному режимі оподаткування.

Оцінюючи подані сторонами докази, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до переконання про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, перевірка позивача проведена виключно службовими особами відповідача без залучення спеціалістів з питань вирощування (виробництва) сільськогосподарської продукції - міцелію, міцелію компостного, а також висновків науковців і наукових установ з даного питання працівники податкової інспекції в Акті перевірки прийшли до невірного висновку про те що, вирощування (виготовлення) міцелію компостного взагалі не є сількогосподарським виробництвом а тільки перерепродажа міцелію зернового.

З пояснень представників відповідачів, судом встановлено, що спірне рішення про виключення ТОВ «Мікоген-Україна» із реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування ПДВ прийнято на підставі висновків Акту. Під час проведення перевірки особами податкової служби досліджувався процес вирощування міцелію компостного на підставі огляду технічних умов «Міцелію компостного для вирощування печериць» від 10 серпня 2011 року ТУ У 01.1-34042959-001:2011, погоджено ДЗ «Тернопільська обласна санітарно-епідеміологічна станція» Державна санітарно-епідеміологічна служба Міністерства охорони здоров'я України, згідно висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 09 серпня 2011 року № 05.03.02-07/81608, (далі - технічні умови) та огляду виробничого комплексу позивача по вирощуванню міцелію і спостереження процесу виготовлення міцелію компостного для проростання грибів..

Статтею 83 ПК України визначено матеріали, які є підставами для висновків під час проведення перевірок: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Позивач у позові вказує на той факт, що у відповідача відсутня необхідна компетенція та кваліфікація щодо дослідження технічної складової вирощування міцелію та грибів.

На запит суду, представниками відповідача вказано, що дослідження процесу вирощування міцелію компостного здійснювалось ними самостійно, та на підставі такого аналізу сформовано висновки акту перевірки та винесено оспорюване рішення. Спеціалісти в галузі вирощування міцелію та грибів не залучались, запити щодо надання пояснень відносно процесу вирощування міцелію компостного до позивача не направлялись.

Пунктом 4 Наказу ДПА України від 22 грудня 2010 року № 984, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за № 34/18772, «Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства» визначено, що акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Під час надання пояснень сторонами, з позову та заперечень на нього, судом встановлений факт, що єдиною спірною ситуацією - є розуміння процесу вирощування міцелію компостного та відповідності такого товару сільськогосподарському із зазначенням такого товару у товарних групах 1-24 УКТ ЗЕД, згідно вимог ст. 209 ПК України.

На запитання суду, представники відповідача не дали відповіді щодо віднесення міцелію компостного до певної товарної групи, але заперечили щодо віднесення такого товару до групи 6 УКТ ЗЕД.

Відповідно до п. 209.7 ст. 209 ПК України, сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені у товарних групах 1 - 24, товарних позиціях 4101, 4102, 4103, 4301 згідно з УКТ ЗЕД, та послуги, які отримані в результаті здійснення діяльності, на яку відповідно до пункту 209.17 цієї статті поширюється дія спеціального режиму оподаткування у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовлюються), а послуги надаються, безпосередньо платником податку - суб'єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів/послуг у інших осіб), які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником.

Пунктом 209.6 ст. 209 ПК України визначено, що сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Підпунктом 209.17 ст. 209 ПК України встановлено, що дія спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства поширюється на овочівництво; декоративне садівництво та вирощування продукції розсадників: вирощування міцелію та грибів, збирання лісових грибів.

Згідно Закону України «Про Митний тариф України» від 05.04.2001 року № 2371-III, міцелій грибів відображається у Розділі ІІ «Продукти рослинного походження», група товару 06 «Живі дерева та інші рослини, цибулини, коріння та інші аналогічні частини рослин; зрізані квіти і декоративна зелень», підгрупа по коду 0602 - «Інші живі рослини (включаючи їх коріння) живці та підщепи, міцелій грибів, код товару 0602901000 - міцелій грибів.

Наказом Держспоживстандарту України від 26 грудня 2005 р. № 375 Державного комітету статистики України прийнято Національний класифікатор України «Класифікація видів економічної діяльності» (NACE, Rev. 1.1-2002) ДК 009:2005, відповідно до якого код 01.12.0 КВЕД включає вирощування міцелію.

Даний код зазначено у свідоцтві про реєстрацію позивача як суб'єкта спеціального режиму оподаткування ПДВ.

Відповідно до Наказу Державного комітету статистики України від 23 грудня 2011 року № 396 «Про затвердження Методологічних основ та пояснень до позицій Класифікації видів економічної діяльності»: « 01.30 Відтворення рослин.

Цей клас включає вирощування посадкового матеріалу всіх видів, у т. ч. черешків, кореневих пагонів та розсади, для відтворення рослин або щеплення дерев. Цей клас включає вирощування рослин для одержування цибулин, бульб і коренеплодів; паростків і пагонів; грибниць (міцелію)».

Наказом ДМС України від 30 грудня 2010 року № 1561 «Про затвердження Пояснень до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності та втрату чинності деяких наказів Держмитслужби», Розділу ІІ «Продукти рослинного походження» Групи 06 «Живі дерева та інші рослини; цибулини, коріння та інші аналогічні частини рослин; зрізані квіти і декоративна зелень» визначено наступне: «Пояснення до товарної позиції 0602: 0602 90 10 00 - - міцелій грибів.

До цієї товарної позиції включаються: (5) Грибниця (міцелій гриба), у тому числі змішана з землею чи рослинним матеріалом.

Додаткові пояснення до товарних категорій: « 0602 90 10 Міцелій грибів - це термін, який застосовується до сітки тонких ниток (Thallus або Mycelіum), які часто зустрічаються під землею, живуть та ростуть на поверхні речовин, що розкладаються тваринного та рослинного походження, розвиваються в самі тканини і утворюють гриби.

Міцелій грибів, вирощуваний у комерційних цілях, продається у вигляді квадратів, що складаються з фрагментів напіврозкладеної соломи, на якій нанесені шари міцелію.

Ця товарна категорія також включає продукт, який складається з недорозвинутого міцелію, нанесеного мікроскопічними кількостями на шар насіння зернових, розміщеного в компості зі стерилізованого кінського гною (суміш соломи та кінського гною)».

Викладені норми законодавства встановлюють, що висновки актів, як результат перевірок платників податків повинні бути належним чином обґрунтовані.

Суд не приймає до уваги, як належний доказ, акт перевірки, так як він базується на дослідженні технічного процесу вирощування сільськогосподарського товару відповідачем, у якого відсутня спеціальна компетенція та кваліфікація щодо дослідження саме технічної складової вирощування міцелію компостного.

Технічні умови міцелію компостного, погоджені спеціально уповноваженим органом Міністерства охорони здоров'я України, а отже спростовувати факт вирощування чи порушення норм з вирощування сільськогосподарської продукції повинен, у встановленому законом порядку, компетентна особа (орган).

Із змісту ст. 20 ПК України вбачається, що таке право у органів державної податкової служби, як досліджувати, аналізувати технічні процеси, відсутнє.

На відповідача, згідно ст. 71 КАС України, покладений обов'язок доказування.

Додатково відповідач надав суду інформативну довідку, перелік про оподаткування суб'єктів господарювання, які займаються вирощуванням міцелію та грибів в Україні.

На запитання суду, представники відповідача пояснили, що у них відсутня інформація стосовно ідентичності умов вирощування міцелію суб'єктами господарювання, зазначеними у переліку, тотожних позивачу. У змісті даної довідки, зазначена вище інформація також відсутня.

За таких обставин, суд вважає, що даний доказ не містить дані щодо предмету спору, та не бере його до розгляду.

Разом з тим, в матеріалах справи є інформативні листи (роз'яснення) компетентних в даній галузі державних органів та наукових установ, щодо процесу вирощування міцелію компостного, які науково обґрунтовують і підтверджують що, вирощування (виготовлення) міцелію компостного відноситься до сількогосподарського виробництва.

Так, з листів Інституту ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України (вих. №111-769/1-11 від 20.12.2012 року), Міністерства аграрної політики та продовольства України від 28.02.2013р. № 3/7-13-1-11/4168, Національної академії аграрних наук України від 28.02.2013р. № 10.2-3/115 вбачається, що вирощування позивачем міцелію компостного є створення нового сільськогосподарського товару, а дана діяльність відноситься до відтворення рослин, і являється сільськогосподарським виробництвом.

В листі Державної служби статистики України від 16.04.2013р. № 14.5-02/140 є роз'яснення, що діяльність позивача з вирощування компостного міцелію, за КВЕД-2010 класифікується у позиції 01.30 «Відтворення рослин».

З матеріалів справи та пояснень представника позивача, судом встановлений факт, що міцелій компостний є новим вирощеним сільськогосподарським товаром, стадія вирощування міцелію компостного є однією із стадій вирощування міцелію та грибів. Процес вирощування міцелію компостного займає тривалий час, до декількох тижнів, що залежить від чинників зовнішнього середовища і є основою для росту грибів. Без стадії виготовлення міцелії компостного ніякий гриб (печериця) не виросте.

Твердження податкової інспекції про те що, виготовлення компосту (послід кінський, курячий, солома, вода, гіпс, добрива, очистка від отруйних речовин і т.д.), формування беркету, це є окремий вид товару, не знайшло свого ствердження в судовому засіданні, оскільки в судовому засіданні встановлено що, такий вид товару ні в Україні ні за її кордонами без міцелії зернового не існує і не продається. Закладення в компост міцелію зернового створює сількогосподарський продукт (розсаду), для росту грибів і даний сількогосподарський товар називається - міцелій компостний.

Позивачем до позову долучено копії листів Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна від 11.03.2013р. та завідувача кафедри фізіології рослин Донецького національного університету проф. Бойко М.І. (на лист № 924/09-20 від 14.03.2013р.), що надані на запит Слідчого відділу ДПС у Тернопільській області, в межах кримінального провадження.

Такі документи не можуть розцінюватися судом як належний та допустимий доказ, в порядку, визначеному ст.ст. 69, 70, 71, 72 КАС України, так як, на вимогу суду відповідач надав інформацію про відсутність обвинувального вироку або ухвали про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими обставинами, що набрали законної сили, якими встановлені обставини ухилення від сплати грошових зобов'язань позивачем.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає правомірним включення (реєстрацію) позивача до реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування з ПДВ відповідно ст. 209 ПК України.

Прийняття неправомірного рішення відповідачем про виключення з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування № 01 від 09.04.2013р., стало наслідком протиправності рішення № 916/15 від 26.04.2013р. та дій щодо невизнання податкової звітності позивача з ПДВ за березень 2013 року по спеціальному режимі оподаткування.

Таким чином, суд констатує, що доводи та висновки, викладені в акті перевірки, оскаржуваних рішеннях відповідача щодо порушення норм ст. 209 ПК України, є такими, що ґрунтуються на припущеннях, та не підтверджені будь якими належними доказами чи нормативно правовими актами.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної служби та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язанні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Статтею 7 КАС України визначено, що принципами здійснення правосуддя в адміністративних судах є: верховенство права; законність; рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом; змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі; гласність і відкритість адміністративного процесу; забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень адміністративного суду; обов'язковість судових рішень.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною 1 ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином суд приходить до висновку що, висновок податкової інспекції про те що, виготовлення міцелію компостного не є сількогосподарський виробництвом з підстав оцінки процесу виробництва даного міцелію, не є належним, достатнім і переконливим доказом що беззаперечно підтверджує правомірність рішень податкової інспекції про позбавлення позивача спеціального режиму оподаткування. Інших належних і переконливих доказів правомірності дії податкової інспекції суду не представлено.

За таких обставин, суд, оцінивши фактичні обставини справи, проаналізувавши сукупність зібраних доказів, встановив, що висновки відповідача є необґрунтованими та не відповідають дійсності, а тому позовні вимоги позивача про скасування рішення про виключення ТзОВ «Мікоген-Україна» з реєстру сільськогосподарського підприємства суб'єктів спеціального режиму оподаткування № 01 від 09.04.2013р.,визнання неправомірним рішення про відмову прийняття звітності по ПДВ по спеціальному режиму оподаткування підлягають до задоволення.

Керуючись статтями 7, 8, 9, 69, 70, 71, 158-163, 167 КАС України, Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року, ст.56, 78-79, 209 Податкового Кодексу України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Кременецької міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області державної податкової служби (Шумське відділення) про виключення сількогосподарського підприємства товариства з обмеженою відповідальністю «Мікоген-Україна» с. Вілія, Шумського району, Тернопільської області з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування податку на додану вартість 01 від 09.04.2013р.

Визнати протиправним відмову 22 квітня 2013 року Кременецької міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області державної податкової служби (Шумське відділення), прийняти податкову звітність товариства з обмеженою відповідальністю «Мікоген-Україна» за березень 2013 року та зобов'язати Шумське відділення Кременецької міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області (на даний час підрозділ Міністерства доходів і зборів України) прийняти податкову звітність, а саме:

- податкову декларацію по податку на додану вартість (0121 Спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства) за березень місяць 2013 року;

- розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з ПДВ (0121 Спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства) за березень місяць 2013 року;

- Додаток 5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розмірі контрагентів(Д5)» (0121 Спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства) за березень місяць 2013 року;

- Додаток 9 «Розрахунок питомої ваги вартості сількогосподарських товарів/послуг до вартості всіх товарів/послуг» (0121 Спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства) за березень місяць 2013 року;

- Реєстр виданих та отриманих податкових накладних до декларації з податку на додану вартість (0121 Спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства) за березень місяць 2013 року.

Стягнути з державного бюджету в користь товариства з обмеженою відповідальністю «Мікоген-Україна» с. Вілія, Шумського району судові витрати в розмірі 68,82 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки передбачені ст.ст. 186, 254 КАС України.

Головуючий суддя Шульгач М. П.

копія вірна

Суддя Шульгач М. П.