Ухвала суду № 33284383, 29.08.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 серпня 2013 року м. Київ К-36221/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 23.02.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07.10.2010

у справі № 2а-2588/10/1070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Фора"

до Державної податкової інспекції у Києво - Святошинському районі Київської області

про визнання нечинним рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Фора" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Києво - Святошинському районі Київської області про визнання нечинним рішення №0002032302 від 07.05.2009.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 23.02.2010 позовні вимоги задоволено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.10.2010 постанову Київського окружного адміністративного суду від 23.02.2010 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції відповідач оскаржив їх в касаційному порядку.

В скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судом першої та апеляційної інстанції при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено перевірку позивача з питань дотримання ним порядку проведення розрахунків за товари (послуги), та вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій та складено акт №0172101323/32294897 від 15.04.2009.

За результатами перевірки відповідачем прийнято рішення року №0002032302 від 07.05.2009, яким до позивача застосовано штрафні(фінансові) санкції у розмірі 80649, 56 грн.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.12 ст. 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", не ведеться облік товарних запасів за їх місцем реалізації.

Відповідно до вимог п. 12 ст. 3 Закону суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

На підтвердження ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації позивачем було надано копії видаткових накладних, на підставі цього відповідачем зроблено висновок про відсутність ведення обліку товарних запасів.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до наказу директора ТОВ „Фора" "Про організацію бухгалтерського обліку та облікової політики підприємства" встановлено, що після первинної обробки бухгалтерських документів за місцем реалізації товарів, вони негайно передаються до бухгалтерії, що знаходиться за адресою м. Київ, вул. А.Бутлерова, 1.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду першої та апеляційної інстанції стосовно того, що висновок відповідача про те, що відповідачем не доведено порушення позивачем ведення обліку товарних запасів за їх місцем реалізації.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 23.02.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07.10.2010 у справі № 2а-2588/10/1070 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 2201, 221 ,223 ,230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області відхилити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 23.02.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07.10.2010 у справі № 2а-2588/10/1070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. ФедоровСудді С.Е. Острович О.І. Степашко