Рішення № 33282417, 02.09.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 910/15025/13 02.09.13

За позовом Фізичної особи-підприємця Запасненка Олександра Олександровичадо про Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" стягнення 38 182,44 грн.

Суддя Літвінова М.Є.

Представники сторін:

від позивача: Компанієць Н.Г. - представник за довіреністю;

від відповідача: не з'явились

У судовому засіданні 02.09.2013, на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Запасненка Олександра Олександровича до Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" про стягнення 38 182,44 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі Договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів від 15.09.2011 №АА 7630305, згідно страхового акту №ОЦВ-12-9236/1 та поданої заяви про страхове відшкодування, відповідач не виплатив страхове відшкодування, внаслідок чого позивач звернувся про стягнення заборгованості у судовому порядку та заявив до стягнення пеню, 3 % річних та інфляційні втрати.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.08.2013 порушено провадження у справі №910/15025/13 та призначено справу до розгляду на 02.09.2013.

23.08.2013 через відділ діловодства від відповідача надійшов відзив на позов.

В судовому засіданні 02.09.2013, на підставі ч.2 ст.85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва,-

В С Т А Н О В И В:

16.09.2011 між Відкритим акціонерним товариством «Національна акціонерна страхова копанія «Оранта» (далі - відповідач, страховик) та Яценко Олександром Андрійовичем (страхувальник) укладений Договір обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс №АА/7630305), яким застраховано автомобіль ВАЗ-2104 державний номер 530-98 ХК.

07.06.2012 о 02 год. 00 хв. на 514 км. + 964 м. Автошляху Київ-Харків-Довжанськ сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля ВАЗ-2104 державний номер 530-98 ХК під керуванням Якубова А.Н. та автомобіля «ДАФ» державний номер АО 8213 АХ під керуванням Онищука С.І., що належить Фізичній особі-підприємцю Запасненка Олександру Олександровичу, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу АО9647ХХ від 18.05.2011.

14.06.2012 Фізична особа-підприємець Запасненко Олександр Олександрович звернувся до відповідача з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду та 24.07.2012 позивач подав заяву про виплату страхового відшкодування.

Постановою Дзержинського районного суду міста Харкова від 25.06.2012 визнано винним у скоєнні ДТП на 514 км. + 964 м. Автошляху Київ-Харків-Довжанськ, Якубова А.Н. та притягнено до адміністративної відповідальності за ст. 124 КупАП.

В силу частини 2 статті 8 Закону України "Про страхування" страховим випадком визнається подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми страхового відшкодування) страхувальнику.

27.12.2012 позивач звернувся до відповідача з листом про повідомлення щодо дати виплати страхового відшкодування (фіскальний чек № 1552 та опис владення у цінний лист в матеріалах справи).

У відповідь відповідач повідомив про страхове відшкодування згідно страхового акту №ОЦВ-12-923/1 буде виплачено найближчим часом (листи № 09-02-09/1662 від 25.01.2013, № 09-02-09/11401 від 29.05.2013).

Окрім того, 19.04.2013 позивач звернувся до відповідача з претензією про виплату страхового відшкодування у розмірі 34 068,23 грн. Відповідач залишив претензію без задоволення та відповіді.

Відповідно до ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість, що передбачає п. 36.2 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Відповідно до страхового акту № ОЦВ-12-923/1 та розрахунку від 31.07.2012, страховик вирішив, що сума, яка підлягає страховому відшкодуванню на користь позивача становить 34 068,23 грн., однак вказана сума не була відшкодована відповідачем.

З урахуванням зазначеного, вимога щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування у розмірі 34 068,23 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню. Сплати в добровільному порядку вказаної суми відповідачем суду не надано.

Позивач також заявив до стягнення пеню у розмірі 3 118,32 грн., 3 % річних у розмірі 859,60 грн. та інфляційні втрати у розмірі 136,29 грн.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що передбачено ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України.

Пункт 36.5 ст.36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Відповідно до позовних вимог позивач зазначає, що відповідач прострочив виконання зобов'язання щодо виплати страхового відшкодування строком 307 днів з 01.09.2012 по 04.07.2013, та вважає, що виплата страхового відшкодування повинна була здійснена протягом 15 днів з дня узгодження розміру страхового відшкодування, тобто з 15.08.2012 (страховий акт № ОЦВ-12-9236/1).

Заперечення відповідача щодо обмеження встановлені ст. 232 Господарського кодексу України при нарахуванні пені та періоду щодо нарахування пені, 3 % річних та інфляційних втрат, визнані судом обґрунтованими та взяті до уваги.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Однак, з такими твердженнями позивача суд не може погодитися, оскільки цією ж нормою статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Заява про страхове відшкодування отримана відповідачем 24.07.2012, та не заперечується останнім, тому кінцевою датою виплати страхового відшкодування є 22.10.2012. З цього випливає, що з 23.10.2012 починається прострочення виконання зобов'язання з боку відповідача.

Частина 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З урахуванням цієї норми, період нарахування пені вказаний позивачем є не вірним та не відповідає зазначеному.

За перерахунком суду з врахуванням п. 36.2 ст. 36 Закону, починаючи з 23.10.2012 по 23.04.2013, розмір пені підлягає задоволенню у розмірі 2 555, 12 грн.

Суд здійснив перерахунок інфляційних втрат та 3 % річних за період з 23.10.2012 по 04.07.2012, за яким розмір інфляційних втрат становить - 102,17 грн., 3 % річних - 714,03 грн., що підлягають задоволенню в такому розмірі.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

Згідно ч. 5 статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна страхова компанія "Оранта" (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-Д, код 00034186) на користь Фізичної особи-підприємця Запасненка Олександра Олександровича (89600, Закарпатська обл., м. Мукачеве, вул. Великогірна, 22, кв. 14, код 2601009994) 34 068,23 грн. (тридцять чотири тисячі шістдесят вісім гривень 23 коп.) страхового відшкодування, 2 555,12 грн. (дві тисячі п'ятсот п'ятдесят п'ять гривень 12 коп.), 714,03 грн. (сімсот чотирнадцять гривень 03 коп.) 3 % річних, 102,17 грн. (сто дві гривні 17 коп.) інфляційних втрат та 1 687,03 грн. (одна тисяча шістсот вісімдесят сім гривень 03 коп.) судового збору.

3.В іншій частині позову відмовити.

4.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Дата підписання

повного тексту рішення: 04.09.2013

Суддя М.Є. Літвінова