Рішення № 33282415, 28.08.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 910/14545/13 28.08.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий Екватор"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Украгропром"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова аграрна компанія"простягнення 16 142 083,12 грн.

Суддя Літвінова М.Є.

Представники сторін:

від позивача: Стецик Н.В. - представник за довіреністю;

від відповідача: Цецик І.М. - представник за довіреністю

від третьої особи: не з'явились

У судовому засіданні 28.08.2013, на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Золотий екватор" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Украгропром" про стягнення 16 142 083,12 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, як поручитель, не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за договором поруки №158 від 04.04.2012, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за відповідним правочином.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.08.2013 порушено провадження у справі №910/14545/13, залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова аграрна компанія", розгляд справи призначений на 21.08.2013.

21.08.2013 від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення справи № 910/15544/13 за позовом ТОВ "Торговий дім "Украгропром" до ТОВ "Золотий Екватор" та ТОВ "Торгова Аграрна Компанія" про визнання недійсним договору поруки № 158 від 04.04.2012.

Заявлене клопотання відповідача судом відхилено з підстав його необґрунтованості з огляду на наступне.

Зокрема, відповідно до частини першої статті 79 ГПК господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини друга - четверта статті 35 ГПК).

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин, вказана правова позиція викладена у п. 3.16 постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011, №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

Враховуючи те, що господарський суд може самостійно встановити обставини у даній справі, що стосуються предмета спору, крім того, відповідно до ст.112 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, у разі їх наявності, клопотання є необґрунтованим та безпідставним.

Ухвалою суду від 21.08.2013, на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладений на 28.08.2013.

Представники третьої особи в судові засідання не з"явились, вимоги ухвал суду не виконали, заяв, клопотань суду не подали.

28.08.2013 через відділ діловодства суду від позивача надійшли заперечення на клопотання про зупинення провадження у справі.

Від відповідача 28.08.2013 через відділ діловодства надійшов відзив на позов, відповідно до якого просить суд відмовити в задоволенні позову з підстав викладених у відзиві.

В судовому засіданні 28.08.2013, на підставі ч.2 ст.85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва,-

В С Т А Н О В И В:

06.03.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Золотий Екватор" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгова Аграрна Компанія" (покупець) було укладено генеральний договір поставки нафтопродуктів №103 (надалі - Договір), відповідно до умов якого продавець зобов'язався поставити та передати у власність покупця нафтопродукти в кількості та асортименті, що передбачені в додатках до даного договору (в подальшому товар) а покупець зобов'язався прийняти товар від продавця та сплатити його загальну вартість на умовах даного Договору (пункт 1.1. Договору).

Пунктами п.2.1. - 2.5. Договору визначено, що товар постачається по частково (товарними партіями) автомобільним транспортом на умовах СРТ (Інкотермс - 2010) - перевезення оплачено до місць призначення, які зазначаються в специфікаціях (додатках) до цього договору.

Об'єм кожної окремої партії товару узгоджується сторонами в додатках до даного Договору.

Датою поставки вважається дата підписання акту приймання-передачі товару (форма якого затверджена умовами цього Договору). Акт приймання-передачі підписується на кожну поставлену (відвантажену) партію товару.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 19.03.2013 у справі № 918/17/13, яке залишено без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 23.04.2013 та постановою Вищого господарського суду України від 03.07.2013, позов задоволено частково та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова Аграрна Компанія" (відповідач-1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий Екватор" (позивач) - 13 190 160,61 грн. заборгованості, 1 429 963,15 грн. пені, 565 982,43 грн. штрафу, 955 246,93 грн. 10% річних та 68 820,00 грн. витрат по сплаті судового збору; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Профітбудінвест" (відповідач-2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий Екватор" - 1 000,00 грн. заборгованості.

В частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова Аграрна Компанія" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий Екватор" - 58 400, 00 заборгованості провадження у справі припинено.

У відповідності до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Вирішення спору щодо стягнення заборгованості з покупця на користь позивача, не позбавляє його також і права стягнути заборгованість з поручителя в разі невиконання боржником зобов'язання. Матеріали справи підтверджують непогашення існуючої заборгованості, тобто невиконання зазначеного судового рішення.

04.04.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Золотий Екватор" (кредитор за договором), Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгова Аграрна Компанія" (боржник за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Украгропром" (поручитель за договором) був укладений договір поруки №158 (далі - Договір поруки), за умовами якого (п. 1.1), поручитель зобов'язується субсидіарно відповідати перед кредитором за виконання боржником в повному обсязі зобов'язань згідно Генерального договору поставки нафтопродуктів №103 від 06.03.2012, укладеного між боржником та кредитором.

Відповідно до п.1.2 цього договору, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник за всіма зобов'язаннями останнього за Генеральним договором, включаючи оплату на користь кредитора нафтопродуктів, що поставляються кредитором боржнику, на умовах, передбачених Генеральним договором.

У випадку порушення (невиконання та/або неналежного виконання) боржником зобов'язання, забезпеченого даним договором, поручитель та боржник відповідають перед кредитором як субсидіарні боржники, що передбачено п. 1.3 цього Договору.

Отже, у рішенні господарського суду Рівненської області від 19.03.2013 у справі №918/17/13, встановлено наступне:

"На виконання умов Договору позивач у період березень-травень 2012 року здійснив поставку товарів (нафтопродуктів) відповідачу-1 на загальну суму 20 319 560 грн. 61 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи додатками до Договору, актами приймання-передачі, товарно-транспортними, видатковими та податковими накладним, а також довіреностями на отримання матеріальних цінностей.

Відповідно до пунктів 4.1., 4.2. Договору сторони погодили, що розрахунки між сторонами здійснюються в українській національній валюті - гривнях у строк 90 (дев'яносто) календарних днів з моменту (дати) поставки товару, якщо інший строк (термін) оплати не визначено у Додатках, що є невід'ємними частинами даного Договору.

Пунктом 2 додатків № 1-9 до договору було погоджено, що строк оплати отриманого товару становить 21 календарних днів з моменту поставки партії товару.

Таким чином, з урахуванням здійснених відповідачем часткових оплат за поставлений позивачем товар у відповідача-1 перед позивачем рахується заборгованість в сумі 13 191 160 грн. 61 коп.

На підставі пунктів 6.2.1., 6.2.2, 6.2.3. та 6.4. Договору позивач за період з 10.04.2012 по 03.01.2013 (з урахуванням кожної партії товару окремо) нарахував відповідачу-1 пеню в розмірі 1 429 693,15 грн., 10% річних в розмірі 961 307,08 грн. та штраф в розмірі 565 982,43 грн.

Суд погоджується з вірністю зробленого позивачем розрахунку пені та штрафу, проте не погоджується з вірністю зробленого розрахунку 10% річних. Позивачем при уточненому розрахунку пені вірно не враховано в період нарахувань дати коли відповідачем-1 здійснювалися часткові оплати за поставлений товар, однак при розрахунку 10% річних позивачем даного не було враховано, що і призвело до не вірного розрахунку 10% річних. Згідно розрахунку зробленого судом сума 10% річних становить 955 246, 93 грн."

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, встановивши обставини справи і давши їм оцінку, господарський суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

В даному випадку в забезпечення зобов'язання за Генеральним договором сторони уклали договір поруки.

Відповідно до статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Статтею 554 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (частина 1).

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частина 2).

У випадку невиконання боржником своїх зобов'язань за Генеральним договором кредитор має право пред'явити свої вимоги безпосередньо до поручителя, які є обов'язковими до виконання поручителем на 7-й робочий день з дати отримання поручителем такої вимоги від кредитора. До вимоги обов'язково додаються документи (або їх копії), що підтверджують заборгованість боржника, необхідні розрахунки, а також документи, що підтверджують вжиття кредитором заходів щодо погашення заборгованості.

Повідомлення надсилається виключно рекомендованим листом з описом вкладення, що передбачили сторони умовами Договору поруки (п.2.2).

Як свідчать матеріали справи 05.10.2012 позивач звернувся з вимогою до відповідача про сплату заборгованості у розмірі 15 840 043,99 грн., однак відповідно до листа № 321 від 15.10.2012 відповідач повідомив позивача, що для розгляду вимоги по суті необхідно надати договір поруки № 158 від 04.04.2012 та будь-які документи пов'язані з його підписанням (листування, протоколи погодження).

Вдруге позивач звернувся з вимогою 17.06.2013, яка отримана відповідачем 18.06.2013, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлень (опис вкладення у цінний лист з переліком додатків до вимоги про сплату заборгованості від) додані до матеріалів справи. Вимога залишена без задоволення.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Доказів сплати заборгованості в повному обсязі за Договором поставки нафтопродуктів № 103 від 06.03.2012, відповідач суду не надав та не спростував вищевикладене.

Таким, чином задоволенню підлягають вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 13 191 160,61 грн.

Посилання відповідача про недійсність договору поруки № 158 від 04.04.2012 є безпідставним, оскільки в силу ст. 203 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Щодо твердження відповідача про закінчення строку дії договору поруки, враховуючи, що в Договорі не встановлено строк його дії, а відповідно до ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України, кредитор протягом 6 місяців (до 11.10.2012) з дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явив вимогу до поручителя, є необґрунтовані та безпідставні з огляду на наступне.

Договір поруки відповідно до п. 3.1, набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного припинення всіх зобов'язань боржника за Генеральним договором або до погашення поручителем зобов'язань боржника і рахунок виконання зобов'язань за Генеральним договором в сумі та в межах якої поручитель відповідає перед кредитором, тобто до першої із перерахованих подій, яка настане раніше.

У даному випадку п. 3.1 Договору поруки не може розглядатися як установлення строку дії поруки, тому слід застосовувати ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України, яка передбачає, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Відповідно до п. 4.2 Генерального договору №103 від 06.03.2012, розрахунки за товар здійснюються покупцем протягом 90 календарних днів з моменту (дати) поставки товару, якщо інший строк (термін) оплати не визначено у додатках, що є невід'ємними частинами даного договору. Пунктом 2 додатків № 1-9 до договору було погоджено, що строк оплати отриманого товару становить 21 календарних днів з моменту поставки партії товару.

Датою поставки вважається дата підписання акту приймання-передачі товару, згідно п. 2.5 Генерального договору.

В матеріалах містяться акти приймання-передачі товару та враховуючи умови Генерального договору, останнім днем оплати за актом приймання-передачі № 14 від 11.04.2012 є 02.05.2012, за актом № 15 від 12.04.2012 - 03.05.2012, за актом № 16 від 14.04.2012 - 05.05.2012, за актом № 17 від 17.04.2012 - 08.05.2012, за актом № 18 від 18.04.2012 - 09.05.2012, за актом № 19 від 19.04.2012 - 10.05.2012, за актом № 20 від 20.04.2012 - 11.05.2012, за актом № 21 від 23.04.2012 - 14.05.2012, за актом № 22 від 24.04.2012 - 15.05.2012, за актом № 23 від 25.04.2012 - 16.05.2012, за актом № 24 від 26.04.2012 - 17.05.2012, за актом № 25 від 27.04.2012 - 18.05.2012, за актом № 26 від 28.04.2012 - 19.05.2012, за актом № 27 від 29.04.2012 - 20.05.2012, за актом № 19 від 05.05.2012 - 26.05.2012, за актом № 20 від 07.05.2012 - 28.05.2012, за актом № 21 від 08.05.2012 - 29.05.2012, за актом № 22 від 10.05.2012 - 31.05.2012, за актом № 23 від 11.05.2012 - 01.06.2012, за актом № 24 від 12.05.2012 - 02.06.2012, за актом № 25 від 15.05.2012 - 05.06.2012, за актом № 26 від 16.05.2012 - 06.06.2012.

На виконання вимог Договору поруки та враховуючи ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України позивачем надіслана вимога 05.10.2012 (тобто до закінчення шестимісячного строку - 11.04.2012), однак вказана вимога безпідставно не розглянута поручителем, про що свідчить лист № 321 від 15.10.2012.

Зазначене свідчить, що Договір поруки № 158 від 04.04.2012 не припинив свою дію, а твердження відповідача щодо цього є безпідставними.

У відповідності до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі пунктів 6.2.1., 6.2.2, 6.2.3. та 6.4. Договору позивач за період з 10.04.2012 по 03.01.2013 (з урахуванням кожної партії товару окремо) нарахував пеню в розмірі 1 429 693,15 грн., 10% річних в розмірі 955 246,93 грн. та штраф в розмірі 565 982,43 грн.

Суд погоджується з вірністю зробленого позивачем розрахунку пені, штрафу та процентів.

Таким чином, задоволенню підлягають вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 1 429 693,15 грн., 10% річних в розмірі 955 246, 93 грн. та штрафу в розмірі 565 982,43 грн.

Згідно ч. 5 статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,-

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Украгропром" (04060, м. Київ, вул. Щусєва, 36, код 36529168) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий екватор" (43010, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Кременецька, 38, код 37425075) 13 191 160,61 грн. (тринадцять мільйонів сто дев'яносто одна тисяча сто шістдесят гривень 61 коп.) - основного боргу, 1 429 693,15 грн. (один мільйон чотириста двадцять дев'ять тисяч шістсот дев'яносто три гривні 15 коп.) - пені, 565 982,43 грн. (п'ятсот шістдесят п'ять тисяч дев'яносто вісімдесят дві гривні 43 коп.) - штрафу, 955 246,93 грн. (дев'ятсот п'ятдесят п'ять тисяч двісті сорок шість гривень 93 коп.) - процентів та 68 820,00 (шістдесят вісім тисяч вісімсот двадцять гривень 00 коп.) - судового збору.

3.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Дата підписання

повного тексту рішення: 02.09.2013

Суддя М.Є. Літвінова