Рішення № 33282066, 30.08.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/11964/13 30.08.13

За позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта»

до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «НАСТА»

про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 11192,76 грн.

Суддя Зеленіна Н.І.,

при секретарі судового засідання Бутенко О.Г.,

за участю представників сторін:

від позивача: Махіня Н.М., дов. № 01-02/1 від 02.01.2013 року

від відповідача: не з'явився,

Суть спору:

21.06.2013 року Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта» (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «НАСТА» (далі - відповідач) про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 12822,74 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Воропай Д.А., відповідальність якого застрахована ТДВ «СК «Наста» згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/0358539, визнаний винним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди та заподіянні збитків транспортному засобу «Деу», що є об'єктом страхування за договором № 09-44-3006111 від 05.04.2012 року, укладеним між ТДВ «Cтрахова компанія «Провіта» та Парикожко Д.Ю., в зв'язку із чим, відповідно до Закону України «Про страхування», у позивача виникло право регресної вимоги до відповідача про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП в сумі 12822,74 грн.

Ухвалою суду від 27.06.2013 року порушено провадження у справі № 910/11964/13, розгляд справи призначено на 17.07.2013 року.

09.07.2013 року Моторне (транспортне) страхове бюро України надало інформацію про страхове покриття за полісом № АВ/0358539, відповідно до якої застрахованим автомобілем є «Пежо», державний номер АА 8107 ЕВ. Страховик: ТДВ «СК «НАСТА».

17.07.2013 року від представника відповідача через відділ діловодства суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі у зв'язку із тим, що позивачем не було враховано суму франшизи в розмірі 500,00 грн. та розрахунок страхового відшкодування не відповідає вимогам законодавства.

Ухвалою суду від 17.07.2013 року розгляд справи було відкладено на 31.07.2013 року у зв'язку із неявкою у судове засідання представника відповідача.

Розпорядженням заступника голови господарського суду міста Києва від 31.07.2013 року, у зв'язку із перебуванням судді Зеленіної Н.І. на лікарняному, справу № 910/11964/13 було передано для розгляду судді Ярмак О.М.

Ухвалою суду від 31.07.2013 року справу № 910/11964/13 прийнято до провадження суддею Ярмак О.М. та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 30.08.2013 року.

01.08.2013 року від представника позивача через відділ діловодства суду надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій він просив суд стягнути з відповідача 11192,76 грн. страхового відшкодування та 1720,50 грн. судового збору.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Розпорядженням голови господарського суду міста Києва від 05.08.2013 року справу № 910/11964/13 передано для подальшого розгляду судді Зеленіній Н.І.

Ухвалою суду від 05.08.2013 року справу № 910/11964/13 прийнято до провадження суддею Зеленіною Н.І.

У судовому засіданні 30.08.2013 року представник позивача позов підтримав та просив суд про його задоволення.

У судове засідання 30.08.2013 року представник відповідача не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

У судовому засіданні 30.08.2013 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд встановив наступне.

05.04.2012 року між ТДВ «Cтрахова компанія «Провіта» (за договором - Страховик) та Парикожко Д.Ю. (за договором - Страхувальник) було укладено договір № 09/44/3006111, згідно якого Страховик взяв на себе зобов'язання здійснити виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк при настанні страхового випадку, який стався за участю транспортного засобу «Деу», реєстраційний номер АЕ 8075 ЕР.

Згідно із довідкою ВДАІ Печерського РУ ГУ МВС України в місті Києві, 14.09.2012 року на вул. Інститутській, 24/7 в місті Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів «Деу», державний номер АЕ 8075 ЕР, під керуванням Мазура О.В. та «Пежо», державний номер АА 8107 ЕВ, під керуванням Воропая Д.А.

ДТП сталася в результаті порушення водієм Воропаєм Д.А. п. 13.3. Правил дорожнього руху України та якого визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення постановою Печерського районного суду міста Києва від 16.10.2013 року.

Парикожко Д.Ю. звернувся до ТДВ «Cтрахова компанія «Провіта» із заявою про виплату страхового відшкодування в зв'язку з пошкодженням застрахованого транспортного засобу внаслідок ДТП, що відповідно до умов Договору страхування є страховим випадком.

Відповідно до звіту № 3098/09/12, складеного ТОВ «Сател Груп» від 28.09.2012 року вартість відновлювального ремонту автомобіля «Деу», державний номер АЕ 8075 ЕР, становить 11692,76 грн.

ТДВ «Cтрахова компанія «Провіта» на підставі Страхового акту № 44-11299/1 здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 13322,74 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 59733 від 30.01.2013 року.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

Частиною другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Матеріалами справи підтверджується, що транспортний засіб - автомобіль «Пежо», державний номер АА 8107 ЕВ, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача автомобілю «Деу», державний номер АЕ 8075 ЕР, належить Воропай Д.А.

Цивільно-правова відповідальність Воропай Д.А. в частині заподіяння шкоди майну внаслідок експлуатації автомобіля «Пежо», державний номер АА 8107 ЕВ була застрахована у ТДВ «СК «НАСТА» на підставі укладеного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № АВ/358539).

Вина водія, який керував транспортним засобом «Пежо», державний номер АА 8107 ЕВ, підтверджується постановою Печерського районного суду міста Києва від 16.10.2013 року.

Пунктом 37.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів» передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином ТДВ «СК «НАСТА» є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля «Деу», державний номер АЕ 8075 ЕР відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів» в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс № АВ/358539), а до ТДВ «Cтрахова компанія «Провіта» як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором страхування № 09-44-3006111 від 05.04.2012 року, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до Воропай Д.А., як особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно статті 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договір, відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статті 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що відповідачем було порушено умови Договору, а також положення статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано доказів, що підтверджують відсутність його вини у порушенні зобов'язання.

Заперечення, викладені відповідачем у відзиві на позовну заяву судом відхиляються як такі, що не відповідають дійсним обставинам справи та спростовуються наявними в ній матеріалами.

Відповідно до п. 12.1. статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Відповідно до договору обов'язкового страхування цивільної відповідальності, укладеного між Воропай Д.А. та ТДВ «СК «НАСТА» (поліс № АВ/358539) сума франшизи складає 500,00 грн.

Таким чином, станом на день вирішення спору, враховуючи п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відповідач зобов'язаний відшкодувати шкоду в розмірі 11192,76 грн., а тому позовні вимоги в частині стягнення основної суми відшкодування підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «НАСТА» (01001, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 5-Б, код ЄДРПОУ 35893575) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта» (07300, м. Вишгород, вул. Набережна, буд. 7, код ЄДРПОУ 31704186) заборгованість в сумі 11192,76 (одинадцять тисяч сто дев'яносто дві грн. 76 коп.) грн.

3. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «НАСТА» (01001, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 5-Б, код ЄДРПОУ 35893575) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта» (07300, м. Вишгород, вул. Набережна, буд. 7, код ЄДРПОУ 31704186) судовий збір в сумі 1720,50 (одна тисяча сімсот двадцять грн. 50 коп.) грн.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 30.08.2013 року.

Суддя Н.І. Зеленіна