Рішення № 33281969, 02.09.2013, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02 вересня 2013 р. Справа № 903/817/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фара-1», м.Київ

до Підприємства, що повністю належить іноземному інвестору «Гран-Інвест», м.Луцьк

про стягнення 9 366,00 грн.

Суддя Пахолюк В.А.

з участю представників сторін:

від позивача: не прибув,

від відповідача: Козак А.Ю. - представник, дов. від 02.07.2012 р.

Суть спору:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фара-1», звернувшись з позовом до суду, просить стягнути з відповідача - Підприємства, що повністю належить іноземному інвестору «Гран-Інвест» 9366,00 грн. заборгованості за поставлений товар.

Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначає, що 28.12.2012 р. між ним та відповідачем у спрощений спосіб в усній формі було укладено господарський договір, на виконання якого він передав відповідачу автомобільні товари, вартістю 9 366, 00 грн., що підтверджує видатковою накладною № ЛК-1228001 від 28.12.2012 р.

Як зазначає позивач, ним повністю виконано умови договору щодо передачі товару. Однак, відповідач зобов'язання з оплати отриманого товару не виконав.

Термін виконання зобов'язань по оплаті товару, отриманого за накладною не встановлений, тому з метою одержання оплати позивач направив на адресу відповідача претензію № 71 від 01.04.2013 р. з вимогою оплатити борг, яка залишена адресатом без реагування.

Позивач в судове засідання не прибув. В телеграмі, зареєстрованій канцелярією суду 30.08.2013 р. за вх. № 01-29/9879/13 просить справу розглядати у відсутності його представника.

Відповідач у відзиву № 02/09-01 від 02.09.2013 р. та представник в судовому засіданні існування заборгованості перед позивачем в сумі 9 366,00грн. підтверджує. Виникнення прострочення пояснює несвоєчасними розрахунками з ним замовників, бюджетних установ.

Заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши наявні матеріали по справі, судом встановлено наступне.

У відповідності до видаткової накладної № ЛК-1228001 від 28.12.2012 р. позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фара-1» передав відповідачу - Підприємству, що повністю належить іноземному інвестору «Гран-Інвест» автомобільні товари, вартістю 9 366, 00 грн.

Дії сторін (передача продавцем товару покупцю за видатковою накладною, прийняття товару покупцем) свідчать про виникнення між ними правовідносин поставки.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною другою статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений строк оплати товару.

Зобов'язання щодо передачі товару відповідачу позивач виконав належним чином, що підтверджується представленими ним первинними документами. Зауважень з боку відповідача щодо кількості та якості товару не поступало.

Між тим, відповідач обов'язок здійснити розрахунки за отриманий товар не виконав. На день розгляду справи у нього перед позивачем існує заборгованість в сумі 9 366, 00 грн., що не заперечує відповідач у відзиву.

Позивачем направлялась на адресу відповідача претензія № 71 від 01.04.2013 р. з вимогою оплатити борг та акт звірки взаємних розрахунків, які залишені останнім без реагування.

Згідно ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Беручи до уваги зазначене, суд приходить до висновку, що основний борг відповідача перед позивачем становить 9 366, 00 грн. підтверджений матеріалами справи та підлягає до стягнення.

Оскільки справу до розгляду в суді доведено з вини відповідача, то судовий збір в сумі 1 720, 50 грн. на підставі ст.49 Господарського процесуального кодексу України слід покласти на нього.

Господарський суд, керуючись ст.ст.599, 612, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст.32, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України,-

вирішив:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Підприємства, що повністю належить іноземному інвестору «Гран-Інвест» (43010, Волинська область, м.Луцьк, вул.Дубнівська, 66, код ЄДРПОУ 31788549, р/р 2600801374861 в ЦФ ПАТ «Кредо Банк», МФО 325365) на користь

Товариства з обмеженою відповідальністю «Фара-1» (02154, м.Київ, пр-т Возз'єднання, 21, к.8, код ЄДРПОУ 33299396, п/р 26005000029920 ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023, ІПН 332993926538) 9 366, 00 грн. заборгованості та 1720,50 грн. в повернення витрат по сплаті судового збору.

Повне рішення складено 03.09.2013 р.

Суддя В.А.Пахолюк