Ухвала суду № 33279329, 18.06.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Головуючий у 1інстанції Копилова Л.В.

Категорія 27 Доповідач Ігнатоля Т.Г.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого Ігнатоля Т.Г.,

суддів Мальцевої Є.Є., Сорока Г.П.,

при секретарі Шапар О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» (далі ПАТ « Банк Форум») до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором

за апеляційною скаргою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на рішення Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 21 лютого 2013 року,

в с т а н о в и л а:

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 21 лютого 2013 року позов ПАТ «Банк Форум» задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «Банк Форум», заборгованість за кредитним договором № 0377/08/15/- N від 18 вересня 2001 року у розмірі 83 856, 16 (вісімдесят три тисячі вісімсот п»ятдесят шість доларів США і 16 центів), пеню у розмірі 30 741 (тридцять тисяч сімсот сорок одна) гривня 83 копійки та судовий збір у розмірі 3 219 (три тисячі двісті дев'ятнадцять) гривень.

В апеляційній скарзі відповідачі просять рішення змінити, скасувавши його в частині стягнення заборгованості з поручителя ОСОБА_3, а також зменшити суму заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_2 до 32856, 16 грн., посилаючись на те, що висновки суду не відповідають обставинам справи., суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовані норми матеріального права, порушені норми процесуального права.

ОСОБА_2, ОСОБА_3 та представник ПАТ «Банк Форум» в судове засідання апеляційного суду не з»явилися, подали заяви про розгляд справи у їх відсутність, тому, у відповідності з ч.2 ст.305 ЦПК України, справа розглянута у відсутність сторін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.308 ЦПК У країни апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що 18 вересня 2008 року між Акціонерним комерційним банком «Форум», правонаступником якого є ПАТ « Банк Форум», та позичальником ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 0377/08/15 - N, за умовами якого банк надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 75 860 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом 13,5 % річних, терміном до 18 вересня 2033 року.

Відповідно до п. 2.3 вказаного кредитного договору позичальник здійснює повернення кредиту частинами щомісячно, починаючи з жовтня 2008 року в сумі не менше 253 долари США.

29 травня 2009 року 2008 року між банком та позичальником ОСОБА_2 була укладена додаткова угода № 1 до кредитного договору 0377/08/15 - N, якою внесені зміни до п.2.3 кредитного договору, а саме: здійснення позичальником повернення кредиту частинами щомісячно в сумі не менше 259,0 доларів США.

31 грудня 2009 року між банком та ОСОБА_2 була укладена додаткова угода № 2 до кредитного договору № 0377/08/15 - N, згідно якої процента ставка за кредитом була зменшена з 13 % на 11 %.

Відповідно до п.2 кредитного договору забезпеченням повернення наданих відповідачу кредитних коштів, сплати відсотків за його користування та неустойки є договір іпотеки майна № 0377/08/15-N (І) від 18 вересня 2008 року, укладений між банком та відповідачкою ОСОБА_2, за яким ОСОБА_2 передала в іпотеку банку будинок АДРЕСА_1 та договір поруки № 0377/08/15- N (П) від 18 вересня 2008 року, укладений між банком та відповідачем ОСОБА_3

В результаті неналежного виконання боргових зобов»язань ОСОБА_2, станом на 25 квітня 2012 року, утворилася заборгованість в розмірі 87 702,50 доларів США, що за курсом НБУ на 25 квітня 2012 року (100 доларів СІЛА 799 грн. 25 коп.) становить 700 962,24 гривень і складається з: суми поточної заборгованості за основною сумою кредиту 72 462,28 доларів .США; простроченої заборгованості за основною сумою кредиту 1 070,45 доларів США; поточної заборгованості за нарахованими процентами за користування кредитними коштами - 1 953,93 доларів США; простроченої заборгованості за нарахованими процентами - 8 369,50 доларів США; суми пені за простроченим кредитом та процентами 3846,34 доларів США.

Задовольняючи позов банку та стягуючи з відповідачів в солідарному порядку суму заборгованості, суд виходив з того, що оскільки умови кредитного договору боржником ОСОБА_2 виконуються неналежним чином, банк має право, у відповідності з умовами кредитного договору та вимогами закону, пред»явити позов про стягнення заборгованості з боржника та поручителя. Стягуючи пеню у гривневому еквіваленті, суд виходив з того, що законом не передбачено стягнення пені в іноземній валюті.

Колегія суддів не може не погодитися з такими висновками суду, скільки вони відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов"язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов"язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку.

У відповідності з вимогами ст.ст. 525,526, ЦК України одностороння відмова від зобов"язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу і в установлений строк їх виконання.

Відповідно до ч.3 ст.533 ЦК України використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

На підставі ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з вимогами ст.553 - 554 цього Кодексу за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов"язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов"язання боржником.

У разі порушення боржником зобов"язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсідіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором в тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно зі ст. 611 даного Кодексу у разі порушення зобов"язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов"язання внаслідок односторонньої відмови від зобов"язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов"язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності : неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.1054 за кредитним договором фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно, всебічно і об"єктивно дослідив надані сторонами докази, правильно встановив фактичні обставини справи, визначив закон, яким регулюються спірні правовідносини і обгрунтовано дійшов до висновку про задоволення позову.

Висновки суду є вичерпними, грунтуються на доказах досліджених в судовому засіданні та відповідають обставинам справи, яка вирішена у відповідності з нормами матеріального і процесуального права.

Згідно з наданим позивачем розрахунком, станом на 25 квітня 2012 року, заборгованість становить 87 702,50 доларів США, що еквівалентно 700 962,24 грв. , і складається з заборгованості за кредитом в сумі - 72 462,28 доларів США; простроченої суми заборгованості за основною сумою кредиту - 1070,45 доларів США; поточної заборгованості за нарахованими процентами за користування кредитними коштами - 1953,93 доларів США; простроченої заборгованості за нарахованими процентами - 8 369,50 доларів США; суми пені за простроченим кредитом та процентами - 83 846,34 доларів США.

Тому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у кредитодавця є підстави для стягнення з ОСОБА_2 та її поручителя ОСОБА_3 суми заборгованості в солідарному порядку.

Згідно ст. 192 ЦК України законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що згідно з чинним законодавством розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня; Національному банку України не надано повноважень на встановлення облікової ставки для іноземної валюти, а тому, пеня обгрунтовано стягнута судом в грошовій одиниці України - гривні.

У зв»язку з викладеним, з відповідачів обгрунтовано стягнуто на користь позивача суму неустойки (пені) за порушення умов виконання кредитного договору - 30 741,83 грн.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що відповідачі були введені в оману позивачем щодо умов отримання кредиту по програмі спрощення боргу клієнтам, оскільки банк вимагав від них сплати 51 000 доларів США і при цьому приховував від них інформацію щодо умов та порядку проведення цієї програми, тому вони не прийняли участь в цій програмі, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки ці обставини не були предметом розгляду суду першої інстанції. Крім того, на думку колегії суддів, ці обставини не є підставою для зменшення суми заборгованості.

Доводи ОСОБА_3 про те, що договір поруки, у відповідності з вимогами закону, є припиненим, оскільки умови кредитного договору не були погоджені з ним, як з поручителем та не було отримано його згоди на зміну основного зобов»язання за кредитним договором про збільшення обсягу його відповідальн6ості, є безпідставними.

Відповідно до п.3.4 договору поруки від 18 вересня 2008 року, при внесенні змін у кредитний договорі і його пролонгації, обставини, що з нього виникають, розповсюджуються на поручителя.

Договір поруки підписаний ОСОБА_3, а тому, підстав вважати, що не відбулося погодження з ним умов кредитного договору немає. Згідно з п. 1.1. договору поруки від 18 вересня 2008 року поручитель зобов»язався солідарно відповідати перед банком у повному обсязі за своєчасне та повне виконання зобов»язань позичальником за кредитним договором.

У зв»язку в зазначеним, колегія суддів не вбачає підстав для визнання договору поруки припиненим та звільнення поручителя від відповідальності за погашення заборгованості.

Доводи апеляційної скарги про те, що позивачем при нарахування заборгованості не враховані всі проведені відповідачами платежі, які підтверджені платіжними квитанціями, є безпідставними. При звірянні платіжних квитанцій, наданих відповідачами, з випискою з банківського рахунку ОСОБА_2 апеляційним судом не встановлено розбіжностей.

Доводи скарги про безпідставність нарахування пені також є небгрунтованими.

Згідно п.4.1 кредитного договору за несвоєчасне повне або часткове повернення кредитних коштів та несвоєчасну повну або часткову сплату процентів, позичальник сплачує неустойку у вигляді пені в розмірі 0,2 % за кожен день прострочення, що обчислюється з суми неповернутого кредиту та /або несплачених процентів.

Згідно розрахунку банку пеня нарахована за період з 26 травня 2011 року по 23 квітня 2012 року, в межах річного строку, передбаченого ст. 258 ЦК України.

Інші доводи апеляційної скарги не впливають на правильність висновків суду та не є підставою для зміни рішення.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає, що оскільки рішення ухвалено у відповідності з нормами матеріального і процесуального прва, воно є законним та обгрунтованим і залишається без зміни, а апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Керуючись ст.ст. 307,308,313-314 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 21 лютого 2013 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржено шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді