печерський районний суд міста києва
справа № 757/12046/13-ц
(Пр. 2-2520/13)
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 серпня 2013 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого: судді Кирилюк І.В.,при секретарі:Гурніку А.І.,за участю: позивача-1:не з'явився,позивача-2:не з'явився,представника відповідача:не з'явився,розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Компанії «Австрійські Авіалінії» в особі представництва компанії «Австрійські авіалінії в Україні» про відшкодування шкоди в порядку Закону України «Про захист прав споживачів», -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_2 (далі - позивач-1, ОСОБА_2.), ОСОБА_3 (далі - позивач-2, ОСОБА_3.) звернулись до суду з вказаним позовом до Компанії «Австрійські Авіалінії» в особі представництва компанії «Австрійські авіалінії в Україні» (далі - відповідач, Компанія «Австрійські Авіалінії»), в якому просять стягнути з відповідача на користь позивача-1 компенсацію в розмірі 400 євро, та стягнути з відповідача на користь позивача-2 компенсацію в розмірі 400 євро.
В обґрунтування заявлених вимог позивачі зазначають, що вони придбали авіаквитки на переліт рейсами авіакомпанії «Австрійські Авіалінії» OS 640 та OS 529 з Донецька до Венеції з пересадкою у Відні на 15.04.2012 року, проте, вранці 13.04.2012 року позивачів поінформували, що у зв'язку із скасуванням рейсу з Донецька до Венеції через Відень назавжди, вони можуть відправитись з Донецька до Венеції з пересадкою у Мюнхені рейсами авіакомпанії «Люфтганза» LH 2543 та LH 1914, призначеними на 15.04.2012 року. Така зміна рейсу призвела до прибуття позивачів до Венеції із затримкою на чотири години. Враховуючи викладене, позивач-1 та позивач-2 вважають, що перевізник зобов'язаний виплатити їм компенсацію за скасування рейсу в розмірі 400 євро кожному.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 18.06.2013 року було відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Компанії «Австрійські Авіалінії» в особі представництва компанії «Австрійські авіалінії в Україні» про відшкодування шкоди в порядку Закону України «Про захист прав споживачів» та справу призначено до судового розгляду.
В судове засідання позивачі не з'явились, про день, час та місце розгляду справи, в порядку ст. 74 ЦПК України, повідомлені належним чином, направили на адресу суду заяви про розгляд справи за їх відсутності.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи, в порядку ч. 3 ст. 191 ЦПК України, повідомлений належним чином, причини неявки суду невідомі, направив на адресу суду письмові заперечення в яких просив в позові відмовити, оскільки позивачів електронною поштою було більше ніж за два тижні повідомлено про зміни у бронюванні, отже, право на компенсацію у позивачів не виникає, а Регламент (ЄС) Європейського Парламенту та Ради від 11.02.2004 року № 261/2004 про запровадження загальних правил компенсації та допомоги пасажирам у разі відмови у перевезенні та скасування чи тривалої затримки рейсів не застосовуються відносно громадян України, оскільки не є частиною законодавства України. Крім того, відповідач у письмових запереченнях зазначає, що Монреальська конвенція, яка регулює відносини міжнародних авіаперевезень, встановлює інші правила відповідальності ніж ті, що встановлені Цивільним кодексом України, Повітряним кодексом України та іншими актами цивільного законодавства, та не передбачає стягнення штрафів, штрафних санкцій чи будь-яких інших виплат, що не стосуються компенсації фактичної шкоди. Також відповідач у запереченнях зазначає, що він є неналежним відповідачем, оскільки первісне бронювання квитків було здійснено авіаперевізником «Люфтганза» та на бланках останнього, отже, фактично скасування рейсів та перебронювання здійснювалось саме цією авіакомпанією, яка й повинна бути відповідачем.
Дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Судом встановлено, що позивачі придбали авіаквитки на переліт рейсами авіакомпанії «Австрійські Авіалінії» OS 640 та OS 529 з Донецька до Венеції з пересадкою у Відні на 15.04.2012 року. При цьому, бронювання квитків здійснювалось авіакомпанією «Люфтганза».
Як зазначають позивачі, 13.04.2012 року їм повідомили, що у зв'язку із скасуванням рейсу з Донецька до Венеції через Відень назавжди, вони можуть відправитись з Донецька до Венеції з пересадкою у Мюнхені рейсами авіакомпанії «Люфтганза» LH 2543 та LH 1914, призначеними на 15.04.2012 року, проте, належних та допустимих доказів, в розумінні ст.ст. 58, 59 ЦПК України, на підтвердження даних обставин позивачі не надали.
Натомість відповідач надав виписку із системи бронювання, згідно якої на електронну пошту позивачів направлялись повідомлення 11.01.2012 року, 30.01.2012 року, 31.01.2012 року, 13.02.2012 року.
Внаслідок зміни рейсів позивачі прибули до Венеції із затримкою у чотири години.
Як зазначено у ч. 1 ст.. 105 Повітряного кодексу України, у разі скасування рейсу пасажирам має бути запропоновано обслуговування відповідно до частини другої статті 104 цього Кодексу та компенсацію відповідно до частин п'ятої і шостої статті 104 цього Кодексу. Пасажир має право на компенсацію, якщо його не поінформовано про скасування рейсу: щонайменше за два тижні до запланованого часу відправлення; у період не більше ніж за два тижні і не менше ніж за сім днів до запланованого часу відправлення та запропоновано зміну маршруту, що дасть змогу вирушити з пункту відправлення не пізніше ніж за дві години до запланованого часу відправлення та прибути у кінцевий пункт призначення не пізніше ніж через чотири години після запланованого часу прибуття; менше ніж за сім днів до запланованого часу відправлення та запропоновано зміну маршруту, що дасть змогу вирушити з пункту відправлення не пізніше ніж за годину до запланованого часу відправлення та прибути у кінцевий пункт призначення не пізніше ніж через дві години після запланованого часу прибуття.
Аналізуючи наведені положення, суд зазначає, що компенсація виплачується виключно, якщо пасажира не поінформовано про скасування рейсу щонайменше за два тижні до запланованого часу відправлення, проте, відповідачем надано докази на підтвердження того, що позивачі інформувались про скасування рейсу у квітні 2012 року ще у січні 2012 року, тобто задовго до дати вильоту.
При цьому, суд звертає увагу, що зважаючи на розділ 1 Методичних рекомендацій, затверджених Наказом Державної авіаційної адміністрації від 20.01.2009 року № 37 "Про впровадження електронних перевізних документів», виписка з системи бронювання є належним та допустимим доказом на підтвердження повідомлення про зміну рейсу.
За таких обставин суд вважає, що позивачів завчасно, як того вимагає чинне законодавство, попереджено про зміну рейсу, відтак, правові підстави для виплати компенсації, згідно ст.. 105 Повітряного кодексу України, відсутні.
Разом з тим, згідно ст. 29 Закону України «Про приєднання України до Конвенції про уніфікацію деяких правил міжнародних повітряних перевезень» від 17.12.2008 року № 685-VI, під час перевезення пасажирів, багажу та вантажу будь-який позов стосовно заподіяної шкоди, незалежно від його підстави, чи то на підставі цієї Конвенції, договору, у зв'язку з правопорушенням або на будь-якій іншій підставі, може бути поданий лише відповідно до умов і меж відповідальності, які передбачені цією Конвенцією, без шкоди для визначення кола осіб, що мають право на позов, та їхніх відповідних прав. При будь-якому такому позові штрафи, штрафні санкції чи будь-які інші виплати, що не стосуються компенсації фактичної шкоди, не підлягають стягненню.
Як визначено у ч. 1 ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори», чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.
За таких обставин, до спірних правовідносин слід застосовувати норми Закону України «Про приєднання України до Конвенції про уніфікацію деяких правил міжнародних повітряних перевезень». Посилання позивачів на Регламент (ЄС) Європейського Парламенту та Ради від 11.02.2004 року № 261/2004 про запровадження загальних правил компенсації та допомоги пасажирам у разі відмови у перевезенні та скасування чи тривалої затримки рейсів не приймаються судом до уваги, оскільки Україна не приєдналась до цієї угоди, відтак, Регламент не є частиною законодавства України.
Отже, у зв'язку із скасуванням рейсу Компанії «Австрійські Авіалінії» відшкодуванню підлягає лише фактична шкода.
Проте, належних та допустимих доказів, в розумінні ст.ст. 58, 59 ЦПК України, на підтвердження фактично понесених витрат у зв'язку із скасуванням рейсу 15.04.2013 року позивачі не надали.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Належних та допустимих доказів, в розумінні ст.ст. 58, 59 ЦПК України, на підтвердження позовних вимог позивачі не надали.
За таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Компанії «Австрійські Авіалінії» про відшкодування шкоди є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 9 Конституції України, ст. 29 Закону України «Про приєднання України до Конвенції про уніфікацію деяких правил міжнародних повітряних перевезень», ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори», ст.. 105 Повітряного кодексу України, ст.ст. 3, 4, 8, 10, 11, 15, 60, 88, 209, 213 - 215, 223 Цивільного процесуального кодексу України, -
В И Р І Ш И В:
В позові ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Компанії «Австрійські Авіалінії» в особі представництва компанії «Австрійські авіалінії в Україні» про відшкодування шкоди в порядку Закону України «Про захист прав споживачів» - відмовити.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя І.В.Кирилюк
Судове рішення № 33278297, Печерський районний суд міста Києва було прийнято 29.08.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 757/12046/13-ц. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: