Постанова № 33277227, 29.08.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" серпня 2013 р. Справа № 914/367/13-г

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Мельник Г.І.

суддів Данко Л.С.

Михалюк О.В.

розглянувши апеляційну скаргу Підприємства "Спецбуд-УТОГ" Львівської обласної організації Українського товариства глухих б/н від 15.05.2013 року

на рішення господарського суду Львівської області від 19.03.2013 року

у справі № 914/367/13-г

за позовом: Першого заступника прокурора Західного регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі його органів, уповноважених здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах:

Позивач-1: Міністерство оборони України , м. Київ

Позивач-2: Державне підприємство Міністерства оборони України "Львівський завод збірних конструкцій", м. Львів

Відповідач: Підприємство "Спецбуд-УТОГ" Львівської обласної організації Українського товариства глухих, м. Львів

про стягнення заборгованості у сумі 239578,46грн.

за участю представників сторін:

від прокуратури: Покора К.В. (посвідчення №012188);

від позивача-1: не з'явились;

від позивача -2: Баліцький О.Й. (довіреність б/н від 03.06.2013 року);

від відповідача: Шпирка Н.В. (довіреність б/н від 06.05.2013 року)

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 23.05.2013р. у складі колегії: головуючого судді Мельник Г.І., суддів Михалюк О.В., Краєвська М.В. апеляційну скаргу Підприємства "Спецбуд-УТОГ" Львівської обласної організації Українського товариства глухих прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні. У зв'язку з перебуванням судді Краєвської М.В. у відпустці, розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 17.06.2013 року у склад колегії для розгляду справи № 914/367/13-г Господарського суду Львівської області замість судді Краєвської М.В. введено - суддю Галушко Н.А. Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 17.06.2013р. розгляд апеляційної скарги відкладено колегією суддів у складі: головуючого судді Мельник Г.І., суддів Михалюк О.В., Галушко Н.А. У зв'язку з перебуванням судді Михалюк О.В. у відпустці, розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 01.07.2013 року у склад колегії для розгляду справи № 914/367/13-г Господарського суду Львівської області замість судді Михалюк О.В. введено суддю - Данко Л.С. Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 01.07.2013р. розгляд апеляційної скарги відкладено колегією суддів у складі: головуючого судді Мельник Г.І., суддів Галушко Н.А., Данко Л.С. У зв'язку з перебуванням судді Галушко Н.А. у відпустці, розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 29.08.2013 року у склад колегії для розгляду справи № 914/367/13-г Господарського суду Львівської області замість судді Галушко Н.А. введено суддю - Михалюк О.В.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Львівської області від 19.03.2013 року у справі №914/367/13-г (суддя Фартушок Т.Б.) позов задоволено повністю; стягнуто з Підприємства "Спецбуд-УТОГ" на користь Державного підприємства Міністерства оборони України "Львівський завод збірних конструкцій" 211 045,82 грн. основного боргу, 15 611,60 грн. - пені, 10 407,73 грн. - штрафу та 2 513,31 грн. - інфляційних втрат; стягнуто з Підприємства "Спецбуд-УТОГ" на користь спеціального фонду Державного бюджету України 4791,57грн. судового збору.

Рішення суду мотивоване тим, що між сторонами існували договірні правовідносини щодо купівлі-продажу товару за Договором купівлі-продажу № 44 від 01.07.2011 року, зобов'язання по яких відповідачем виконані не у повному обсязі, у зв'язку з чим у Підприємства "Спецбуд-УТОГ" Львівської обласної організації Українського товариства глухих утворилася заборгованість, доказів погашення якої та штрафних санкцій, відповідно, станом на день розгляду спору суду не подано.

Не погоджуючись з вказаним рішенням місцевого господарського суду Підприємство "Спецбуд-УТОГ" Львівської обласної організації Українського товариства глухих оскаржило його в апеляційному порядку, звернувшись до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою б/н від 15.05.2013 року, в якій просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 19.03.2013р. у справі № 914/367/13-г та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову, оскільки вважає, що рішення суду прийняте при неповному з'ясуванні обставин справи та з неправильним застосуванням норм права.

Свої доводи скаржник аргументує тим, що судом першої інстанції при нарахуванні штрафних санкцій не взято до уваги ст. 549 ЦК України, відповідно до якої неустойка є у вигляді штрафу та пені. Таким чином, як вважає апелянт, неустойка це один вид штрафних санкцій, тому при простроченні виконання зобов'язання можна застосовувати лише або пеню або штраф, а також покликається на неправильне застосування вимог ст. 232 ГК України. При цьому апелянт вважає, що судом першої інстанції не перевірено чи справді накладні на поставку товару за укладеним між сторонами Договором купівлі-продажу № 44 підписані представниками сторін.

Скаржник покликається також на те, що дана справа розглядалась судом першої інстанції за відсутності представника Підприємства "Спецбуд-УТОГ" Львівської обласної організації Українського товариства глухих, у зв'язку з чим відповідач був позбавлений можливості надавати пояснення та заперечувати проти доводів позивача. Скаржник зазначає, що про оскаржуване рішення йому стало відомо лише у зв'язку з відкриттям виконавчого провадження. При цьому копію оскаржуваного рішення ним було отримано 15.05.2013 року.

Скориставшись своїм правом, наданим ст. 96 ГПК України, Державне підприємство Міністерства оборони України "Львівський завод збірних конструкцій" подало відзив на апеляційну скаргу, в якому доводи скаржника спростовує та просить рішення господарського суду Львівської області від 19.03.2013р. у справі № 914/367/13-г залишити без змін, а апеляційну скаргу Підприємства "Спецбуд-УТОГ" без задоволення.

Розгляд справи відкладався з підстав, наведених в ухвалах Львівського апеляційного господарського суду від 17.06.2013 року та від 01.07.2013 року.

В дане судове засідання прибули прокурор, представники позивача 2 та відповідача, які підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі та у відзиві на апеляційну скаргу, а також висловили свої доводи і міркування щодо питань, які виникли у ході судового засідання.

Позивач 1 явки уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, причин неявки суду не повідомив, хоча своєчасно та належним чином був повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 01.07.2013 року.

Враховуючи ту обставину, що учасники судового процесу належним чином були повідомлені про час, місце розгляду апеляційної скарги та наслідки неявки в судове засідання, а в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття законного та обґрунтованого рішення, судова колегія дійшла до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представника позивача 1.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення прокурора, представників позивача 2 та відповідача, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні в ній докази, надавши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що в задоволенні апеляційної скарги Підприємства "Спецбуд-УТОГ" Львівської обласної організації Українського товариства глухих слід відмовити.

Аналізом матеріалів справи встановлено, що 01.07.2011р. між Державним підприємством Міністерства оборони України "Львівський завод збірних конструкцій" (Продавець) та Підприємством "Спецбуд-УТОГ" (Покупець) укладено Договір купівлі-продажу № 44 (надалі-Договір) (а.с. 10-11), відповідно до умов якого Продавець приймає на себе зобов'язання виготовити та передати у власність Покупця продукцію, що виготовляє Продавець (надалі-Товар), а Покупець зобов'язується прийняти Товар та оплатити його вартість.

Відповідно до п. 2.1. Договору Товар відвантажується Продавцем Покупцю за договірними цінами, зазначеними на кожний вид номенклатури в Специфікаціях, які є невід'ємною частиною Договору.

Згідно з п. 4.1. Договору відпуск товару Продавцем Покупцю оформляється відповідними накладними.

Як визначено у п. 4.6. Договору право власності на товар, а також усі пов'язані ризики переходять від Продавця до Покупця з моменту передачі товару Покупцю, товар поверненню не підлягає.

Пунктом 5.1. Договору передбачено, що оплата товару здійснюється Покупцем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Продавця. Покупець оплачує вартість товару на умовах попередньої оплати на підставі виставлених рахунків протягом 5-ти банківських днів із дня його виставлення.

Пунктом 6.1. Договору визначено, що у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань за Договором Сторони несуть відповідальність відповідно до умов Договору та чинного законодавства. При цьому, відповідно до п. 6.2. Договору Покупець за порушення терміну оплати сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день протермінування від вартості неоплачуваного товару та 10% річних від простроченої суми неоплати.

Згідно з п. 6.4. Договору у випадку, якщо Сторони в результаті переговорів не прийшли до порозуміння, спори, які виникли між Сторонами, підлягають вирішенню у відповідності з чинним законодавством України в Господарському суді Львівської області.

Пунктом 7.4. Договору передбачено, що Даний Договір набирає чинності з моменту підписання його Сторонами і діє до 31грудня 2011 року.

Поряд з цим встановлено, що на виконання умов Договору Продавцем відвантажено, а Покупцем отримано на підставі довіреностей продукцію на загальну суму 230 045,82 грн., що підтверджується відповідними накладними, підписаними представниками сторін, - № 717 від 11.07.2011р. на суму 10 084,03 грн.(а.с. 20б), № 730 від 14.07.2011р. на суму 11 363,23 грн. (а.с. 20б), № 735 від 14.07.2011р. на суму 18 143,87 грн. (а.с. 21), № 738 від 15.07.2011р. на суму 22 397,81 грн. (а.с. 21), № 765 від 20.07.2011р. на суму 19 916,16 грн. (а.с. 22), № 775 від 20.07.2011р. на суму 799,01 грн. (а.с. 22), № 787 від 22.07.2011р. на суму 19 916,16 грн. (а.с. 23), № 790 від 22.07.2011р. на суму 465,60 грн. (а.с. 23), № 806 від 26.07.2011р. на суму 14 711,42 грн. (а.с. 24), № 870 від 02.08.2011р. на суму 20 116,71 грн. (а.с. 24), № 916 від 05.08.2011р. на суму 21 907,77 грн. (а.с. 25), № 926 від 05.08.2011р. на суму 11 056,00 грн. (а.с. 25), № 1014 від 17.08.2011р. на суму 27 638,71 грн. (а.с. 26), № 1532 від 24.10.2011р. на суму 20 299,92 грн. (а.с. 26), № 1543 від 25.10.2011р. на суму 11 229,41 грн. (а.с. 27).

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, зокрема, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з п. 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

У відповідності до абз. 1 п. 2.5. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку визначено, зокрема, що документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою.

Як вбачається з вищевказаних накладних у них зазначено відомості, про те, що Підприємство «Спецбуд-УТОГ» прийняло товарно-матеріальні цінності. Крім того, з вищевказаних накладних вбачаються посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарських операцій і правильність їх оформлення, особисті чи електронні підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, покликання апелянта на те, що судом першої інстанції не перевірено належність оформлення накладних на поставку товару за укладеним між сторонами Договором купівлі-продажу № 44 в частині підписання їх представниками сторін, є голослівними та спростовуються документальними доказами у справі.

В силу п. 187.5. ст. 187 та ст. 201 Податкового кодексу України наявні в матеріалах справи податкові накладні (а.с. 61-71) є документами, які підтверджують поставку товару Продавцем (Позивачем), а відтак підтверджують, виникнення у нього податкового зобов'язання.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, Підприємство «Спецбуд-УТОГ» (Покупець) порушило п. 5.1. Договору, та не здійснило оплату за переданий Продавцем товар на підставі вищевказаних накладних.

Поряд з цим, з матеріалів справи вбачається, що Покупцем здійснено часткову оплату за поставлений Продавцем товар на загальну суму 19 000,00грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 270 від 29.07.2011р. на суму 7 000,00 грн. (а.с. 20) та №207 від 04.08.2011р. на суму 12 000,00 грн. (а.с. 20а).

Аналізом документальних доказів у справі також встановлено, що між сторонами складено Акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.05.2011р. по 08.05.2012р., де встановлено кінцеве сальдо на 08.05.2012р. на користь ДП МОУ «ЛЗЗК» у сумі 211 045 грн. 81 коп. При цьому, вказаний Акт звірки взаємних розрахунків підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками юридичних осіб.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено факт поставки позивачем товару, що зокрема, вбачається з підписаних сторонами без жодних застережень накладних, проте матеріалами справи не підтверджено факту проведення відповідачем оплати вартості поставлених товарів у повному обсязі.

Беручи до уваги викладені обставини та враховуючи, що згідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 ГК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, суд першої інстанції визнав позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 211 045,82 грн. основного боргу обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із вимогами ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно із ст.174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до ч.1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У статті 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Згідно з ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 691 ЦК України встановлено, що Покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема ст. 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами ч. 1 ст. 692 ЦК України. (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 17.07.2012 №01-06/928/2012).

Крім цього, підтвердженням виникнення та визнання Відповідачем обов'язку щодо здійснення оплати за отриманий товар є здійснення ним часткових оплат, що підтверджується платіжними дорученнями № 270 від 29.07.2011р. на суму 7 000,00 грн. (а.с. 20) та №207 від 04.08.2011р. на суму 12 000,00 грн. (а.с. 20а).

Відповідно до ч. 2 ст. 218 ГК України відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язання контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

Крім цього, Інформаційним листом Вищого господарського України від 13.07.2012р. № 01-06/908/2012 передбачено, що у випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень щодо передбачення умовами договору одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій (постанова від 27.04.2012 №06/5026/1052/2011). Таким чином, одночасне стягнення пені та штрафу не суперечить законодавству.

З огляду на викладене, покликання апелянта на те, що неустойка це один вид штрафних санкцій, а тому при простроченні виконання зобов'язання можна застосовувати лише або пеню або штраф є надуманими та спростовуються вищенаведеними нормами чинного законодавства.

У апеляційній скарзі скаржник покликається на те, що дана справа розглядалась судом першої інстанції за відсутності представника Підприємства "Спецбуд-УТОГ" Львівської обласної організації Українського товариства глухих, у зв'язку з чим відповідач був позбавлений можливості надавати пояснення та заперечувати проти доводів позивача.

Перевіривши ці доводи апеляційної скарги встановлено, що як вбачається з поштового штемпеля Підприємства "Спецбуд-УТОГ" на довіреностях (а.с. 59-60), податкових накладних (а.с. 61-71), та Витягу з ЄДРПОУ (а.с. 101) місцезнаходження юридичної особи Підприємства "Спецбуд-УТОГ" Львівської обласної організації Українського товариства глухих вказано: м. Львів, вул. Кониського, 1. При цьому, відповідно до поштових конвертів (а.с. 34, 49, 100), адресованих Підприємству "Спецбуд-УТОГ" (м. Львів, вул. Кониського, 1), останні поверталися на адресу Господарського суду Львівської області за закінченням терміну зберігання. При цьому, Господарським судом Львівської області слухання справи неодноразово відкладалося у зв'язку з неявкою представника відповідача.

Крім цього, згідно з п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Відтак, на підставі ст. 22 та ст. 75 ГПК України судом першої інстанції обґрунтовано та правомірно було розглянуто справу за наявними в ній матеріалами, а доводи апеляційної скарги в цій частині колегія суддів розцінює як безпідставні.

Статтями 610, 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього. При цьому, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ст.ст. 549, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст. 230 Господарського кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Як вбачається з оскаржуваного рішення господарського суду Львівської області, зокрема, з Підприємства "Спецбуд-УТОГ" Львівської обласної організації Українського товариства глухих стягнуто на користь Державного підприємства Міністерства оборони України "Львівський завод збірних конструкцій" 15 611,60 грн. - пені та 10 407,73 грн. - штрафу.

Відповідно до Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" та Закону України „Про реабілітацію інвалідів в Україні" визначено основні засади створення правових, соціально-економічних, організаційних умов усунення або компенсації обмежень життєдіяльності, викликаних порушенням слуху, функціонування системи підтримання інвалідами зі слуху фізичного, соціального благополуччя, сприяння їм у досягненні соціальної та матеріальної незалежності.

Пріорітетними та головними завданнями відповідача є організаційне об'єднання інвалідів зі слуху, захист їх законних прав та інтересів нечуючих, і соціальна реабілітація та інтеграція у навколишнє суспільство. Основним аспектом реалізації цих завдань є доступ нечуючих інвалідів до інформації, отримання ними освіти, профорієнтаційної підготовки та працевлаштування членів УТОГ на підприємствах усіх форм власності, а також допомогу у вирішенні проблем обслуговування та соціального забезпечення.

Одним з напрямків діяльності підприємств УТОГ є також тісна співпраця його підрозділів з державними та місцевими органами влади, завдяки чому в рамках конкретних програм забезпечується виконання правової, організаційної та реабілітаційної роботи серед нечуючих членів УТОГ, що суттєво підвищує рівень соціального захисту членів УТОГ.

Таким чином, Підприємства УТОГ створюють значну кількість робочих місць, на них здійснюється працевлаштування інвалідів зі слуху з урахуванням їх можливостей і виробниче навчання випускників спецшкіл-інтернатів, які функціонують при товариствах.

Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України суду надано право зменшувати розмір штрафних санкцій у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, з урахуванням ступеня виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні, а також не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Частина 3 статті 551 Цивільного кодексу України також містить норму, за якою розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Аналогічна норма міститься й у п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, за якою господарський суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Таким чином, суд має право, виходячи з конкретних обставин справи, зменшити розмір штрафних санкцій, але не звільняти повністю боржника від їх сплати.

Досліджуючи можливість реалізації господарським судом права на зменшення розміру штрафних санкцій за власною ініціативою на стадії перегляду справи в апеляційному порядку, колегія суддів відзначає наступне.

Пунктом 3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» роз'яснено, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Таким чином в розумінні роз'яснень відповідної постанови Пленуму Вищого господарського суду України, право на зменшення розміру штрафних санкцій, встановлене приписами ст.83 ГПК України, господарський суд реалізовує, як за клопотанням сторони, так і за власною ініціативою.

Відповідно до статті 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Статтею 101 ГПК України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Виходячи з аналізу вищезазначених норм права та враховуючи повноваження апеляційного господарського суду щодо розгляду справи, визначені ст. 101 ГПК України, колегія суддів приходить до висновку, що правом на зменшення неустойки в порядку ст.83 ГПК України наділений не лише суд першої інстанції, а також і апеляційний господарський суд.

Аналогічний висновок міститься в постанові Вищого господарського суду України від 31.10.2012р. у справі №2/20/2012/5003.

З огляду на викладене, виходячи з інтересів сторін, причин неналежного виконання зобов'язання відповідачем, враховуючи час укладення договору (01.07.2011р.), бездіяльність позивача щодо повернення боргу протягом серпня 2011р. - січня 2013р., а також з врахуванням соціального статусу відповідача, судова колегія дійшла висновку про виключність обставин у даній справі. Відтак, керуючись законом та внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності із врахуванням виключної обставини, колегія суддів вважає за доцільне зменшити розмір пені та штрафу на 50 %.

Як вбачається з матеріалів справи 19.03.2013 року прокурором подано через канцелярію суду заяву про зменшення розміру позовних вимог № 05/2-141вих-13 від 19.03.2013р. (а.с. 82-83), відповідно до якої сума основного боргу складає 211045,82грн., 15611,60 грн. - пеня, 10407,73 грн. - штраф (10%річних) та 2513,31 грн. - інфляційні втрати. Відтак, заява про зменшення позовних вимог з врахуванням вимог ст.22 ГПК України обґрунтовано прийнята судом першої інстанції.

З врахуванням викладеного, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає обґрунтованим висновок місцевого господарського суду щодо стягнення з Підприємства "Спецбуд-УТОГ" Львівської обласної організації Українського товариства глухих на користь Державного підприємства Міністерства оборони України "Львівський завод збірних конструкцій" 211 045,82 грн. - основного боргу та 2 513,31 грн. - інфляційних втрат.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Нормою ст.43 ГПК України передбачено що, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Отже, з огляду на викладене вище, оцінивши докази в їх сукупності, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення Господарського суду Львівської області від 19.03.2013 року у справі № 914/367/13-г змінити, п. 2. резолютивної частини рішення Господарського суду Львівської області від 19.03.2013р. у справі № 914/367/13-г викласти в наступній редакції: «Стягнути з Підприємства "Спецбуд-УТОГ" (79005 вул. Кониського, 1, м. Львів; ідентифікаційний код 32052945) на користь Державного підприємства Міністерства оборони України "Львівський завод збірних конструкцій" (79040, вул. Городоцька, 222, м. Львів; ідентифікаційний код 08006864) 211045,82грн. -основного боргу, 7 805,80 грн. - пені, 5 203,86 грн. - штрафу та 2513,31грн. - інфляційних втрат.»

Судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку відповідно до вимог ст.49 ГПК України покасти на скаржника.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, - Львівський апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Підприємства "Спецбуд-УТОГ" Львівської обласної організації Українського товариства глухих б/н від 15.05.2013 року залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Львівської області від 19.03.2013р. у справі № 914/367/13-г змінити, виклавши п. 2 резолютивної частини в наступній редакції:

« 2. Стягнути з Підприємства "Спецбуд-УТОГ" (79005 вул. Кониського, 1,

м. Львів; ідентифікаційний код 32052945) на користь Державного

підприємства Міністерства оборони України "Львівський завод збірних

конструкцій" (79040, вул. Городоцька, 222, м. Львів; ідентифікаційний код

08006864) 211045,82грн. -основного боргу, 7 805,80 грн. - пені,

5 203,86 грн.- штрафу та 2513,31грн. - інфляційних втрат.»

В решті рішення Господарського суду Львівської області від 19.03.2013р. у справі № 914/367/13-г залишити без змін.

3. Судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи скеровуються в Господарський суд Львівської області.

Повний текст постанови складений 03.09.2013р.

Головуючий-суддя Мельник Г.І.

Суддя Данко Л.С.

Суддя Михалюк О.В.