Рішення № 33276830, 03.09.2013, Городищенський районний суд Черкаської області

ГОРОДИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 691/761/13-ц

провадження № 2/691/309/13

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2013 року м. Городище

Городищенський районний суд Черкаської області у складі: судді Синиці Л. П., за участю секретаря судових засідань Шевченко Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городище цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про звернення стягнення, -

в с т а н о в и в :

представляючи інтереси ПАТ КБ «ПриватБанк» позивач звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 про звернення стягнення, мотивуючи її тим, що відповідно до укладеного договору № CSROGК01160054 від 17.11.2006 року ОСОБА_3 отримав кредит у розмірі 45858,00грн. зі сплатою відсотків за його користування у розмірі 16.08% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення 17.11.2026 року. За умовами договору, погашення заборгованості здійснюється щомісячно в період сплати, позичальник повинен надати банку грошові кошти, щомісячний платіж, для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, відсотками, комісією, а також іншими витратами.

В порушення умов кредитного договору та статей 526, 527, 530 ЦК України відповідач, зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим, станом на 26.04.2013р., утворилася заборгованість за кредитним договором, що склала 138186,66грн., а саме, 79872,52грн. - заборгованість за кредитом; 29880,38грн. - заборгованість по процентам за користуванням кредитом; 2548,64грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом; 25885,12грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

17.11.2006 року, в якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором із ОСОБА_3 укладено договір іпотеки № CSROGК01160054, за яким останній надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: будинок загальною площею 57,60 кв.м., житловою площею 24,20 кв.м., що розташований по АДРЕСА_1 і який належить йому на праві власності на підставі договору купівлі-продажу. Обумовлена сторонами договору іпотеки ціна предмету іпотеки дорівнює 45585,00грн..

Згідно ч.1 ст.33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ст. 39 ЗУ «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки, зазначається спосіб реалізації предмета іпотеки.

Згідно ч.2 ст. 39 ЗУ «Про іпотеку» за заявою іпотекодержателя, суд вправі винести рішення і про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення, а також згідно ч.1 ст. 40 цього закону та ст.109 ЖК України - звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців.

Звернувшись до суду, просять, в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 за кредитним договором № CSROGК01160054 від 17.11.2006 року в розмірі 138186,66грн., звернути стягнення на будинок загальною площею 57,60 кв.м., житловою площею 24,20 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки № CSROGК01160054 від 17.11.2006р.) Публічним акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені ОСОБА_3 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмету іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з проведенням дій щодо коригування технічної документації відповідно до поточного стану нерухомості, її перепланування та перебудови, з проведенням дій щодо оформлення та з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки; - виселити відповідача та інших осіб, які зареєстровані та/або проживають у житловому будинку (предмет іпотеки), розташованому за адресою: АДРЕСА_1 зі зняттям з реєстраційного обліку у територіальному органі державної міграційної служби України, до повноважень якого входять питання громадянства, іміграції та реєстрації фізичних осіб, компетенція якого територіально поширюється на адресу будинку, а також, стягнути з ОСОБА_3 судові витрати.

До судового засідання представник позивача не з'явився, надіслав клопотання про слухання справи без його участі, позовні вимоги підтримує повністю, на їх задоволенні наполягає, а також витяг із газети «Урядовий кур'єр», в копії, від 13.08.2013р., вівторок, №145, яка містить оголошення про виклик до суду відповідача ОСОБА_3. Відповідач до зали судового засідання не з'явився, хоча про день, час і місце судового засідання повідомлялася належним чином та своєчасно, про що свідчить оголошення в газеті «Урядовий кур'єр», 13.08.2013 року, (за наданою адресою проживання та за адресою реєстрації відповідач - адресат не проживає), причини своєї неявки суду не повідомив, як і не надходило до суду заяв про слухання справи за його відсутності, чи про перенесення слухання справи на іншу дату.

Суд, врахувавши думку представника позивача, вивчивши наявні у матеріалах справи докази, вважає, що позові вимоги є частково обґрунтованими та підлягають до часткового задоволення.

Відповідно до загальних положень цивільно-процесуального законодавства суд повинен з'ясувати обставини, які пов'язані саме з предметом спору, встановити характер правовідносин, зумовлених фактами, що мають місце, та правові норми, якими врегульовані ці правовідносини (ст. 214 ЦПК України). При цьому, факти та підстави позову, які підведені під гіпотезу певної норми матеріального права, вказують на юридичну природу спірних правовідносин, що являється предметом позову.

Зобов'язання, згідно ст.509 Цивільного Кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (божник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, сплатити гроші) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, що ґрунтується на засадах добровільності, розумності та справедливості.

Згідно ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України і діючого законодавства, в строки, що вказані у зобов'язанні - ст.530 ЦК України.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, і за порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Відповідно до п.2.2.10 кредитного договору №CSROGК01160054 від 17.11.2006 року, позичальник зобов'язаний при настанні випадків, передбачених п.2.3.3. даного договору, достроково погасити заборгованість перед банком в повному обсязі, а згідно п.2.3.7 кредитного договору, банк має право стягнути кредит до настання дати, передбаченої п1.1 даного договору, у т.ч., шляхом звернення стягнення на заставне майно, при настанні умов, передбачених п.2.3.3., і має право самостійно приймати рішення про спосіб інформування позичальника при наявності простроченої заборгованості за цим договором.

Тобто, кредитор має право достроково стягнути заборгованість за кредитом, нараховані відсотки за користування кредитом та штрафні санкції у випадках невиконання позичальником умов кредитного договору.

Відповідно до ст.575 ЦК України, іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Стаття 3 Закону України «Про іпотеку», визначає, що іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Згідно ст.589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Відповідно до ч.1 ст.33 Закону України «Про іпотеку» та умов Договору іпотеки, у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно ч.1, ч.2 ст.35 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушень. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш як тридцяти денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору; положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

Згідно ч.1 ст.39 ЗУ «Про іпотеку», у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іподекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період його реалізації, якщо є такі необхідності; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої ст.38 цього закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню в вартості предмета іпотеки, початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

З вимог ст.39 Закону України «Про іпотеку» та роз'яснень викладених у постанові Пленуму Верховного Суду України, від 06.11.2009, № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" вбачається, що резолютивна частина рішення суду в разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки має відповідати вимогам як статті 39 Закону України «Про іпотеку», так і положенням пункту 4 частини першої статті 215 ЦПК України. Зокрема, у ньому в обов'язковому порядку має зазначатись: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу шляхом надання права іпотекодержателю на продаж предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Відповідно до ч.2 ст. 9 Закону України «Про іпотеку», одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки, за заявою іпотекодержателя приймається рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.

Відповідно до ч.1 ст.40 Закону України «Про іпотеку», звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку встановленому законом.

Згідно ч.2 ст. 40 ЗУ «Про іпотеку», після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканців зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Відповідно до ч.3 ст.9 ЖК України, ніхто не може бути виселений із займаного приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Згідно ч.3 ст.109 ЖК України, звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою виселення всіх мешканців.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, ОСОБА_3, відповідач по справі, відповідно до укладеного договору № CSROGК01160054 від 17.11.2006 року отримав у позивача кредит у розмірі 45858,00грн. зі сплатою відсотків за його користування у розмірі 16,08 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення 17.11.2026 року.

Згідно умов кредитного договору, погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, позичальник повинен надати банку грошові кошти (щомісячний платіж) у сумі 735,77грн. для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, відсотками, винагороди, комісії.

Відповідно п.2.3.3 умов кредитного договору, при порушенні позичальником зобов'язань, передбачених умовами даного Договору, банк має право, згідно ст. 651 Цивільного кодексу України здійснити одностороннє розірвання договору з надсиланням позичальникові відповідного повідомлення.

В якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №CSROGК01160054 від 17.11.2006 року, що укладений з ОСОБА_3, 17.11.2006 року сторони уклали договір іпотеки №CSROGК01160054 згідно з яким останній надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: будинок загальною площею 57,60 кв.м., житловою площею 24,20 кв.м., що розташований по АДРЕСА_1 і який належить йому на праві власності на підставі договору купівлі-продажу.

Згідно п. 24 договору іпотеки, у випадках порушення кредитного договору позичальником або цього договору іпотекодавцем іпотекодержатель направляє іпотекодавця і позичальнику письмову вимогу про усунення порушень. Якщо протягом тридцяти денного строку вимога іпотекодержателем залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі почати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього договору. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється у випадках, передбачених п..18.8.1, 18.8.2, 18.9 цього договору, відповідно до розділу V Закону «Про іпотеку» на підставі рішення суду, або на підставі виконавчого напису нотаріуса, або згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в цьому договорі.

21.03.2013р. ПАТ КБ «ПриватБанк», позивач у справі, на адресу проживання відповідача, що зазначена у договорах /АДРЕСА_2/, направив вимогу (а.с. 14) про погашення заборгованості за кредитним договором по якому він виступає іпотекодавцем, та попереджено, що в разі несплати чи ігнорування даної вимоги, банк буде змушений звернутися до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення всіх мешканців. Направлення адресатом даної вимоги, підтверджується реєстром поштових відправлень - рекомендованих листів з повідомленням вимоги боржникам/поручителям №2862 (а.с. 16-18).

За розрахунком заборгованості по кредитному договору № CSROGК01160054 від 17.11.2006р., позичальник ОСОБА_3, відповідач по справі, станом на 26.04.2013р., має заборгованість за кредитним договором, що становить 138186,66грн., а саме, 79872,52грн. - заборгованість за кредитом; 29880,38грн. - заборгованість по процентам за користуванням кредитом; 2548,64грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом; 25885,12грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором (а.с. 9 - 13). Обумовлена сторонами договору іпотеки ціна предмету іпотеки дорівнює 45585,00грн..

Разом з тим, суд вважає, що з урахуванням скороченого терміну позовної давності для окремих видів вимог, встановлених законом /у п.1 ч.2 ст.258 ЦК України зазначено, що до стягнення неустойки (штрафу, пені) застосується позовна давність в один рік/, та враховуючи дані розрахунку, наданого ПАТ КБ «ПриватБанк», відповідно до якого сума пені за період з 27.04.2012р. по 26.04.2013р., становить 14029,50грн., заявлена пеня в розмірі 25885,12грн. підлягає до часткового задоволення.

Відповідно до ст. ст. 33, 35 Закону України «Про іпотеку» та згідно умов договору іпотеки у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Отже, у позивача, є всі законні підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме, будинок загальною площею 57,60 кв.м., житловою площею 24,20 кв.м., що розташований по АДРЕСА_1 в рахунок погашення заборгованості, яка утворилася у зв'язку з неналежним виконанням відповідача умов кредитного договору за CSROGК01160054 від 17.11.2006р..

Пунктом 43 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» роз'яснено, що при розгляді позову іпотекодержателя про виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення в разі задоволення вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки суд має враховувати таке. Згідно з ч.4 ст.9, ст.109 ЖК України, статей 39-40 ЗУ «Про іпотеку» виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення, яке є предметом іпотеки, проводиться в порядку, встановленому законом. При цьому, суд за заявою іпотедержателя одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки за наявності підстав, передбачених законом, ухвалює рішення про виселення мешканців цього житлового будинку чи житлового приміщення.

При цьому, суд враховує, що позивачем до моменту звернення до суду із позовними вимогами про виселення не були виконанні імперативно-диспозитивні приписи, встановлені ст. ст. 39 - 40 ЗУ «Про іпотеку», ч.4 ст.9, ст.109 ЖК щодо примусового виселення за рішенням суду мешканців із житлового будинку, на яке здійснюється звернення як на предмет іпотеки, і вимога про виселення є передчасною, та не підлягає до задоволення, так як примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов: якщо мешканці добровільно не звільнили житловий будинок, на який звернуто стягнення як на предмет іпотеки, протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника або в інший погоджений сторонами строк.

Крім того, суд вважає, що позовна вимога про зняття з реєстраційного обліку відповідача та інших осіб, які зареєстровані та/або проживають у житловому будинку (предмет іпотеки), з урахуванням викладеного вище та в силу ч.1 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», не підлягає до задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі остаточного рішення суду про позбавлення права власності або права користування житловим приміщенням.

За таких обставин, у задоволені позовних вимог в частині виселення осіб, які зареєстровані та/або проживають у житловому будинку (предмет іпотеки), розташованому за адресою; АДРЕСА_1 зі зняттям з реєстраційного обліку у територіальному органі державної міграційної служби України, до повноважень якого входять питання громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб, компетенція якого територіально поширюється на адресу вказаного будинку, необхідно відмовити.

Однак, в разі невиконання вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки (даного рішення суду, після набрання законної сили та звернення до виконання), позивач ПАТ КБ «ПриватБанк» не позбавлений права в подальшому звернутися до суду з позовною вимогою про виселення відповідача ОСОБА_3 та інших осіб, які зареєстровані та /або проживають з останнім, із житловому будинку (предмет іпотеки), розташованому за адресою; АДРЕСА_1 без надання іншого житла, зі зняттям з реєстраційного обліку у територіальному органі державної міграційної служби України, до повноважень якого входять питання громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб, компетенція якого територіально поширюється на адресу вказаного будинку.

З огляду на те, що позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір в розмірі 1381,87 грн. /п.1 ч.1 ст.2 Закону України «Про судовий збір»/ та 114,70грн. /п.6 ч.1 ст.2 ЗУ «Про судовий збір»/ за вимоги: про виселення, про зняття з реєстраційного обліку, і приймаючи до уваги положення ст. 88 ЦПК України - якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, суд вважає, що з відповідача ОСОБА_3 слід стягнути: 1381,87грн..

Враховуючи наведене вище та керуючись ст. ст. 509, 526, 530, 610, 611, ч.2 ст.1050, ст.1054 ЦК України, ЗУ «Про іпотеку», ст. ст. 9, 109 ЖК України, п.43 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», ч.1 ст.7 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», ст. ст. 3, 5, 6, 10, 15, 30, 60, 79, 88, 212, 213, 214, 215, 294 ЦПК України, ЗУ «Про судовий збір», суд, -

в и р і ш и в :

позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про звернення стягнення - задовольнити частково.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № CSROGК01160054 від 17.11.2006р., яка утворилася станом на 26.04.2013р., в розмірі 126331,04грн., звернути стягнення на будинок загальною площею 57,60 кв.м., житловою площею 24,20 кв.м., що належить на праві власності ОСОБА_3, та розташований за адресою: АДРЕСА_1 шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки № CSROGК01160054 від 17.11.2006р.) Публічним Акціонерним Товариством Комерційний Банк «ПриватБанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладенням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отримання витягу з Державного реєстру прав власності, з проведенням дій щодо коригування технічної документації відповідно до поточного стану нерухомості, її перепланування та перебудови, з проведенням дій щодо оформлення та з отриманням кадастрового номеру земельної ділянки, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливість здійснення ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, уродженця с. Любашівха Любашівського району Одеської області, зареєстрованого АДРЕСА_1 на користь Публічного Акціонерного Товариства КБ «ПриватБанк», юридична адреса: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50 (р/р №6499391940001, МФО 305299, код за ЄДРПОУ 14360570) судовий збір у розмірі 1263,31 (одна тисяча двісті шістдесят три) грн. 87 коп..

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Черкаської області, через Городищенський районний суд Черкаської області протягом 10 днів з дня його проголошення/отримання шляхом подачі апеляційної скарги.

Суддя Л. П. Синиця