Постанова № 33272420, 02.09.2013, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" вересня 2013 р. Справа № 918/42/13

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Мельник О.В.

суддя Грязнов В.В. ,

суддя Савченко Г.І.

при секретарі судового засідання Яремі Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Мантрейд", сільськогосподарського (фермерського) господарства "ГАЛ-Агро" на рішення господарського суду Рівненської області від 28.05.2013 р. у справі № 918/42/13

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Мантрейд"

до фізичної особи-підприємця Киричука Руслана Петровича, селянського (фермерського) господарства "ГАЛ-Агро"

про стягнення в сумі 85199 грн. 92 коп.

за участю представників сторін:

позивача - Сороки Р.Г.;

відповідача 1 - не з'явився;

відповідача 2 - Корольчука Ю.М.;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мантрейд" звернулось до господарського суду з позовом до фізичної особи-підприємця Киричука Руслана Петровича (відповідач-1) та Селянського (фермерського) господарства "ГАЛ-Агро" (відповідач-2 ) про стягнення 85199 грн. 92 коп. з яких 1000 грн. - солідарно з відповідача 1 та відповідача-2 та 69999 грн. 93 коп. з відповідача-2 за недоброякісний товар та 14199 грн. 99 коп. штрафу.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 28.05.2013 року позов задоволено частково. З фізичної особи-підприємця Киричука Р.П. та селянського (фермерського) господарства "ГАЛ-Агро" солідарно стягнуто на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Мантрейд" 1000 грн.. Крім того, з селянського (фермерського) господарства "ГАЛ-Агро" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Мантрейд" стягнуто кошти в сумі 69999 грн. 93 коп. за товар неналежної якості. В задоволенні решти позову відмовлено.

Своє рішення суд першої інстанції обґрунтував тим, що отриманий на підставі договору поставки від 25.10.2011 року позивачем товар - насіння гірчиці не відповідає ГОСТу 9159-71 та умовам договору по показнику: "запах" та по показнику сміттєва домішка. У зв'язку з цим, кошти, перераховані позивачем, як 100% попередня оплата за договором поставки, на підставі ч. 1 ст. 673, ч. 1 ст. 678, ст. 526, ст. 554 ЦК України, ч. 1, ч. 4 ст. 268 ГК України, з урахуванням солідарного обов'язку відповідачів в сумі 1000 грн. (договір поруки) підлягають стягненню на користь покупця. Крім того, на підставі ч. 7 ст. 269, ч. 2 ст. 231 ГК України, суд відмовив позивачеві у стягненні з відповідача - 2 штрафу за поставку товарів неналежної якості, обґрунтувавши таку відмову відсутністю у даному спорів умов, визначених ч. 2 ст. 231 ЦК України .

Позивач з прийнятим рішенням господарського суду в частині відмови в стягненні штрафу не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким позов у відповідній частині задоволити. Апеляційна скарга обґрунтована невірним застосуванням судом ч. 7 ст. 269, ч. 2 ст. 231 ГК України. Апелянт вказує на неврахування судом того, що ч. 2 ст. 231 ГК України в спірних правовідносинах визначає лише розмір самого штрафу, а не підстави його застосування, що визначено ч. 7 ст. 269 ГК України.

Селянське (фермерське) господарство "ГАЛ-Агро" не погодилось із прийнятим судом першої інстанції рішенням, подало апеляційну скаргу, в якій просить зазначене рішення скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом норм матеріального та процесуального права. Апелянт зокрема вказує, що судом не було застосовано до спірних правовідносин положення п.п.16-18,20 Інструкції №П-7 від 25.04.1966 року, п. 6 ДСТУ 4601:2006 "Насіння олійних культур. Методи відбирання проб", п.п.5,6,7 постанови КМУ №848 від 23.07.2009 року, внаслідок чого суд невірно оцінив обставини справи та прийняв неправильне рішення. Вважає, що судом в порушення вимог п.4 ст. 267 ЦК України не було застосовано строк позовної давності, хоча відповідно до п. 8 ст. 269 ГК України до позовів, що випливають із поставки товарів неналежної якості встановлено скорочений строк позовної давності. Крім того, вважає, що судом надано невірну оцінку поданим позивачем доказам, в судовому засіданні не доведено відібрання зразків насіння гірчиці, що було поставлене саме відповідачем-2.

ТОВ "Мантрейд" подало відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити в її задоволенні, посилаючись на те, що рішення суду в частині стягнення коштів є законним та обґрунтованим, оскільки винесено в повній відповідності з нормами матеріального та процесуального права, при цьому були належним чином з'ясовані та доведені всі обставини, що мають значення для справи.

Відповідачі своїм правом надати відзив не скористались.

Відповідач-1 на розгляд справи до суду апеляційної інстанції не з'явився, про поважність причин своєї неявки суд не повідомив, хоча про дату розгляду апеляційних скарг був повідомлений належним чином.

Розглянувши апеляційні скарги, відзив на апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку

Відповідно до п. 1, п. 2 постанови Пленуму ВГСУ №6 "Про судове рішення", рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі. Рішення господарського суду має ґрунтуватись, зокрема на повному з'ясуванні правової кваліфікації відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та визначення правової норми, яка підлягає застосуванню для вирішення спору.

Судом першої інстанції при винесенні вказаного рішення указаних вимог повною мірою дотримано не було.

Апеляційним судом встановлено, що 25.10.2011 року між СФГ "ГАЛ-Агро" (постачальник) та ТОВ "Мантрейд" (покупець) було укладено договір поставки гірчиці (договір), відповідно до якого постачальник зобов'язався поставляти гірчицю згідно замовлень покупця, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити товар у порядку і на умовах, передбачених даним договором (п. 1.1).

Відповідно до п.1.2. договору ціна, асортимент та кількість товару, що поставляється, визначається у накладних, які є невід'ємною частиною даного договору. Кількість гірчиці - 100 т. по ціні - 4000 грн. за 1 т., на загальну суму 40000 грн.

Пунктами 2.1., 2.2. договору сторони погодили, що постачання товару за цим договором проводиться згідно накладної транспортом покупця, за рахунок покупця. Накладна виписується на кожну партію товару. Перехід права власності на товар від постачальника до покупця переходить в момент отримання товару на складі постачальника.

Згідно п. 3.1. договору розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються в безготівковому порядку шляхом 100% передоплати.

На виконання умов договору позивач перерахував відповідачу-2 кошти в сумі 80000 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 661 від 26.10.2011 року.

Відповідно до видаткової накладної №РН-0000030 від 26.10.2011 року відповідач-2 поставив позивачу гірчицю в кількості 17,750 т. на загальну суму 70999 грн. 93 коп.

20.12.2012 року між ТОВ "Мантрейд" та ФОП Киричуком Р.П. укладено договір поруки. Відповідно до умов якого відповідач-1 поручився перед позивачем за виконання відповідачем-2 свого зобов'язання на суму 1000 грн..

Відповідно до п. 4.5. договору якість товару повинна відповідати всім супроводжуючим документам.

Пунктом 1.3 договору передбачено, що обмежувальні кондиції зерен гірчиці по якості повинні бути : вологість не більше 8,5%, смітна домішка не більше 1,5-2%.

Як вірно встановлено судом першої інстанції на підставі журналу загальної реєстрації Рівненської обласної держхлібінспеції,, 27.10.2011 року ТОВ "Мантрейд" звернулось до Випробувальної лабораторії Рівненської державної хлібної інспекції (правонаступником якої є Державна інспекція сільського господарства в Рівненській області) з заявкою про надання послуг щодо інспектування (огляду) партії насіння гірчиці.

З акту відбору проб зерна Рівненської обласної державної інспекції від 27.10.2011 року встановлено, що відповідно до ГОСТу 13586.3-83; ДСТУ 4601:2006 проведено відбір проб від партії насіння гірчиці. Проби відібрані для перевірки показників якості зерна чи олійних культур на відповідність вимогам нормативних документів, та направлені у випробувальну лабораторію Рівненської облдержхлібінспекції.

Відповідно до посвідчення № 405 від 27.102011 року насіння гірчиці не відповідає ГОСТу 9159-71 по показнику: "запах", а саме має затхлий запах, та по показнику сміттєва домішка становить 4%, олійна домішка - 12,2%, вологість - 10,6%.

Обов'язок продавця передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу визначена частиною 1 ст. 673 ЦК України.

За змістом ч. 1, ч. 4 ст. 268 ГК України якість товарів, що поставляється, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі умови до якості товарів; постачальник повинен засвідчити якість товарів, що поставляються, належним товаросупровідним документом, який надсилається разом з товаром, якщо інше не передбачено в договорі.

Відповідно до п. 2.3 договору постачальник повинен забезпечити карантинний та хлібні сертифікати на кожну поставку гірчиці.

Судом першої інстанції вірно встановлено і це підтверджено сторонами під час розгляду апеляційної скарги, що постачальником не було виконано зобов'язання, визначені в п. 2.3. договору.

Відповідно до п. 14 Інструкції N П-7, затвердженою постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 року, прийомка продукції по якості і комплектності проходить в точній відповідності, зокрема, стандартам, технічним умовам, іншими обов'язковими для сторін правилам, а також по супровідним документам, що засвідчують якість і комплектність продукції, що поставляється (технічний паспорт, сертифікат, посвідчення про якість, рахунок-фактура, специфікації і т. д.). Відсутність окремих із цих документів не зупиняє прийомку продукції. В такому разі складається акт про фактичну якість і приймання продукції, в якому зазначається про документи, які відсутні.

При виявленні невідповідності якості продукції вимогам стандартів, технічних умов, договору чи даним, зазначеним в супровідних документах, що засвідчують якість продукції (п. 14 Інструкції), отримувач зупиняє подальшу прийомку продукції і складає акт, в якому вказується кількість оглянутої продукції і характер виявлених при прийомці дефектів. Отримувач також зобов'язаний викликати для участі в продовженні прийомки продукції і складення двостороннього акту представника іногороднього відправника, якщо це передбачено обов'язковими правилами чи договором. (п. 16 Інструкції).

Як слідує із змісту ч. 5 ст. 268 ГК України, право відмовитись від прийняття товару більш низької якості, ніж вимагається стандартами, технічними умовами чи зразком (еталоном) та вимагати повернення сплаченої суми, покупець має лише на стадії прийняття товару.

Як встановлено апеляці йним господарським судом, позивач провів прийомку продукції без отримання від продавця сертифікатів, зазначених у п. 2.3. договору, й у день прийомки продукції (26.10.2011 року) ним не було встановленого будь - якої невідповідності якості продукції вимогам договору, оскільки він не зупиняв прийомку продукції та не складав акт з вказівкою про характер виявлених дефектів.

Отже, прийомку продукції позивачем було проведено та завершено без будь-яких зауважень 26.10.2011 року.

За вказаних обставин, враховуючи положення п. 9 Інструкції П-7, покупець вправі доводити невідповідність якості продукції умовам договору лише в частині прихованих недоліків, у підтвердження чого скласти відповідний акт. Прихованими недоліками визнаються такі недоліки, які не могли бути виявлені при звичайній для даного виду перевірці і виявлені лише в процесі переробки, використання чи зберігання продукції.

Позивачем не було надано суду належних, допустимих та достатніх доказів у підтвердження поставки йому продукції відповідачем з прихованими недоліками.

Складений позивачем у односторонньому порядку акт від 27.10.2011 року, тобто вже після завершення прийомки продукції не містить інформації щодо наявності саме прихованих недоліків поставленої продукції.

Дійшовши висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача отриманої ним передоплати за договором поставки гірчиці, суд на підставі положення п. 16 Інструкції П-7 зазначив, що ні чинним законодавством, а ні договором не передбачено обов'язку покупця повідомляти продавця про час та місце проведення експертизи на встановлення якості товару.

Однак, колегія суддів вважає такий висновок помилковим, оскільки, як зазначено вище, приймання продукції було завершено позивачем 26.10.2011 року без буд-яких зауважень до якості продукції, й навіть у разі виявлення у подальшому невідповідності продукції за якістю умовам договору, покупець вправі пред'явити відповідну претензію постачальнику за умови виявлення прихованих недоліків. Крім того, доказуванню у даній справі підлягає не дотримання порядку відбору проб якості зерна під час проведення експертизи, як помилково зазначив суд першої інстанції, а дотримання порядку прийомки продукції покупцем та порядку відбору проб якості зерна під час прийомки продукції.

Також суд апеляційної інстанції вважає правильними доводи апелянта з посиланням на положення п. 6 ДСТУ 4601:2006 "Насіння олійних культур. Методи відбирання проб", за яким, час та місце відбирання проб повинні бути узгоджені із зацікавленими особами, тобто у даному разі із постачальником, що позивачем зроблено не було.

Зазначене положення ДСТУ судом першої інстанції не було прийняте до уваги під час вирішення даного спору.

Не спростовує наведеного й висновок суду першої інстанції про те, що посвідчення № 405 від 27 жовтня 2011 року видане саме на партію гірчиці, яка поставлена відповідачем, оскільки, на переконання місцевого суду, це підтверджується товарно - транспортною накладною СФГ "ГАЛ-Агро" серія 02 ААТ №099903 від 26 жовтня 2011 року, в якій зазначені номер автомобіля та причепу, що співпадають з вказаними в посвідченні та акті відбору зерен.

При цьому, в оцінці зазначених доказів та ототожненні судом придбаного за договором 26.10.2011 року зерна з тим, яке було відібране 27.10.2011 року для інспектування (огляду) випробувальною лабораторією, ключовим може бути лише відбирання проб зерна під час прийняття товару покупцем за умови участі представника постачальника, оскільки такий предмет, як зерно не є індивідуально визначеною річчю.

Крім того, відмовляючи в позові в частині стягнення штрафу, суд першої інстанції невірно застосував положення ч. 2 ст.231 ГК України, дійшовши висновку про невідповідність суб'єктного складу спірних правовідносин та предмету спору вимогам зазначеної норми (відсутність суб'єкта господарювання, що належить до державного сектора економіки, непов'язаність порушення з виконанням державного контракту, відсутність ознак фінансування виконання зобов'язання за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту).

Норма, що міститься в ч. 7 ст. 269 ГК України відсилає до статті 231 ГК України лише в частині визначення розміру штрафу, й на відміну від ст. 231 ГК України не вимагає для її застосування у разі поставки товарів неналежної якості обов'язкової наявності державного елементу у спірних правовідносинах (суб'єкт чи предмет спору), про що вірно зазначено в апеляційній скарзі ТОВ "Мантрейд".

Однак, з огляду на відсутність підстав для задоволення позову про повернення сплаченої суми за поставку товару, колегія суддів також не вбачає підстав для стягнення штрафу за поставку товару неналежної якості, у зв'язку з чим апеляційна скарга ТОВ "Мантрейд" не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстнції в цій частині - скасуванню.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановивши обставини, що мають значення для справи, дійшов висновків, яким ці обставини не відповідають, внаслідок чого неправильно застосував норми матеріального права, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга відповідача-2, є підставою для часткового скасування прийнятого у справі рішення та винесення нового рішення про відмову в задоволенні позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. 99, ст.101, п.1 ст.103, ст. 104, ст.105 Господарського процесуального кодексу України Рівненський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу селянського (фермерського) господарства "ГАЛ-Агро" задоволити частково.

Рішення господарського суду Рівненської області від 28.05.2013 р. у справі №918/42/13 в частині стягнення 70999 грн. 93 коп. скасувати та в цій частині прийняти нове рішення.

У позові відмовити.

В решті рішення залишити без змін.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Мантрейд" (33000, м. Рівне, вул. Новобармацька, 9, код 35007125) на користь селянського (фермерського) господарства "ГАЛ-Агро" (45700, Волинська область, м. Горохів, вул. Коцюбинського, 28-А, код 31950660) 716,87 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Рівненської області видачу судового наказу.

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Мантрейд" залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Справу №918/42/13 повернути до господарського суду Рівненської області.

Головуючий суддя Мельник О.В.

Суддя Грязнов В.В.

Суддя Савченко Г.І.