Рішення № 33272142, 28.08.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" серпня 2013 р. Справа № 911/2321/13

Господарський суд Київської області у складі судді Лилака Т.Д., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик", Донецька обл., м. Горлівкадо Фізичної особи-підприємця Моргун Ірини Володимирівни, Київська обл., смт. Пісківкапро стягнення 5 459,14 грн.за участю представників:

позивача:Фронтова-Гуз Г.Д. (дов. № б/н від 31.12.2012 р.);відповідача:не з'явилися,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У червні 2012 року позивач звернувся до господарського суду Київської області з позовною заявою до відповідача про стягнення 4 689,14 грн. основного боргу, 252,42 грн. 20% річних, 189,32 грн. пені та 328,26 грн. штрафу, а загалом 5 459,14 грн., у зв'язку з неналежним виконанням останнім зобов'язань з оплати поставленого товару за договором поставки № 1316-11 від 01.01.2011 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 17.06.2013 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 18.07.2013 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 18.07.2013 року розгляд справи було відкладено на 28.08.2013 року.

Представник відповідача в судове засідання 28.08.2013 року не з'явився, відзив на позов не надав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

01.01.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Баядера Логістик» (надалі - Позивач) та Фізичною особою-підприємцем Моргун Іриною Володимирівною (надалі - Відповідач) було укладено договір поставки № 1316-11 (надалі - Договір), згідно з яким Позивач зобов'язувався передавати у власність Відповідача товар, а Відповідач зобов'язувався приймати і оплачувати такий товар (алкогольні напої в асортименті).

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє протягом двох років. У випадку, якщо жодна зі сторін не заявила про свої наміри розірвати або замінити Договір за однин місяць до його закінчення, даний договір вважається автоматично пролонгованим на той же термін на тих же умовах (п. 9.6 договору).

Доказів припинення договору в установленому порядку суду не надано.

Відповідно до п. 6.1. договору розрахунки за товар здійснюються покупцем протягом чотирнадцяти календарних днів з дня отримання Товару, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника або в іншому узгодженому сторонами порядку та формі, що не суперечить чинному законодавству України, або за домовленістю Сторін - щодо попередньої оплати.

На виконання умов договору позивач у період з січня 2013 року по березень 2013 року поставив відповідачу товар на загальну суму 5 689,14 грн., що підтверджується видатковими накладними, копії яких містяться в матеріалах справи.

Проте, відповідач за отриманий від позивача товар на суму 5 689,14 грн. розрахувався частково в розмірі 1 000,00 грн. що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями прибуткових касових ордерів № 75950 від 24.04.2013 року на суму 500,00 грн. та № 96767 від 24.05.2013 року на суму 500,00 грн., і має заборгованість перед останнім у сумі 4 689,14 грн.

Доказів сплати відповідачем зазначеної суми боргу суду не надано.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов'язання з поставки товару за договором, а відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання з оплати отриманого товару та має перед позивачем заборгованість у сумі 4 689,14 грн.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 4 689,14 грн. є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов'язання з оплати поставленої продукції за договором, з нього на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України та п. 9.2. договору підлягає стягненню 252,42 грн. 20% річних, які нараховані позивачем відповідно до вимог закону та умов договору.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 ГК України).

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частиною шостою статті 232 ГК України.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 ГК України.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Згідно з п. 7.1. договору у випадку порушення покупцем строків оплати вартості одержаного від постачальника товару покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день порушення строків оплати; у випадку порушення покупцем строків оплати вартості одержаного від постачальника товару більше ніж на 30 календарних днів, покупець сплачує постачальнику штраф в розмірі сім відсотків від суми боргу.

Враховуючи вищевикладені норми закону та умови договору, позивачем у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання з оплати отриманого товару нараховано 189,32 грн. пені та 328,26 грн. штрафу відповідно до наданого розрахунку, який відповідає вимогам закону.

Таким чином, позов в частині стягнення пені в розмірі 189,32 грн. та штрафу в розмірі 328,26 грн., які нараховано позивачем відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору, у зв'язку з простроченням відповідачем виконання взятих на себе зобов'язань з оплати поставленого товару за вказаним договором є обґрунтованим, і тому підлягає задоволенню.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 27.04.2012 року у справі № 06/5026/1052/2011.

Судовий збір, сплачений позивачем у розмірі 1 720,50 грн. відповідно до положень статті 49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Моргун Ірини Володимирівни (07820, Київська обл., Бородянський район, смт. Пісківка, вул. Дачна, буд. 64 «А», код 2909509800) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Баядера логістик» (84601, Донецька обл., м. Горлівка, вул. Озерянівська, буд. 2, код 35871504) 4 689 (чотири тисячі шістсот вісімдесят дев'ять) грн. 14 коп. основного боргу, 189 (сто вісімдесят дев'ять) грн. 32 коп. пені, 328 (триста двадцять вісім) грн. 26 коп. штрафу, 252 (двісті п'ятдесят дві) грн. 42 коп. 20% річних, 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено 29.08.2013 р.

Суддя Т.Д. Лилак