Рішення № 33270967, 29.08.2013, Новоазовський районний суд Донецької області

29.08.2013 238/1519/13-ц

2/238/657/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 серпня 2013 року Новоазовський районний суд Донецької області у складі:

судді Безрук Т.В.,

при секретарі Ясиненко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Новоазовську цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» в особі Маріупольської філії (далі - Банк) до ОСОБА_1 про виселення,

В С Т А Н О В И В :

Позивач 13 червня 2013 року звернувся до суду з даним позовом до відповідача, зазначивши, що 14.05.2008 року між Банком та відповідачем було укладено кредитний договір № MR14GA00000042. Відповідно до умов кредитного договору Банк зобов'язався надати відповідачу кредит у вигляді кредитної лінії у розмірі 11554.00 доларів США строком до 15.05.2018 року, а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, ПАТ КБ «ПриватБанк» і відповідач 14.05.2008 року уклали договір іпотеки № MR14GA00000042. Згідно умов договору іпотеки відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: однокімнатну квартиру загальною площею 35.4 кв. м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, яка належить відповідачу на праві власності на підставі договору купівлі-продажу.

Свої зобов'язання за кредитним договором Банк виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредит у розмірі, передбаченому кредитним договором. Відповідач не надав своєчасно банку грошові для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, комісією, а також іншими витратами відповідно до умов договору. Таким чином, у порушення зазначених норм закону та умов договору, відповідач свої зобов'язання за кредитним договором не виконав.

Банк звернувся до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки та 08 липня 2010 року Апеляційний суд Донецької області виніс рішення звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме - однокімнатну квартиру загальною площею 35.4 кв. м., житловою площею 19.7. кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмета іпотеки Банком.

Після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотеко держателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду. Таким чином, відповідач та усі інші мешканці підлягають виселенню з квартири, яка є предметом іпотеки.

Крім того, наявність осіб, зареєстрованих у квартирі, негативно відобразиться на її ціні, а також буде перешкоджати реалізації предмета іпотеки. Договором іпотеки, укладеним між сторонами, передбачено право іпотекодавця на реєстрацію у предметі іпотеки інших осіб лише за умови отримання від іпотекодержателя письмової згоди на такі дії. Враховуючи той факт, що іпотекодержатель не надав своєї згоди на відповідну реєстрацію осіб за адресою предмету іпотеки, Банк вважає, що реєстрація осіб у предметі іпотеки є порушенням умов цивільно-правового договору та норм цивільного законодавства, і зняття таких осіб з реєстраційного обліку є захистом прав іпотекодержателя та повинне відбуватись на підставі рішення суду.

Просив суд виселити відповідача та інших осіб, які зареєстровані та/або проживають у квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_1, зі зняттям з реєстраційного обліку у територіальному органі державної міграційної служби України, до повноважень якого входять питання громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб, компетенція якого територіально поширюється на адресу вказаної квартири, судові витрати покласти на відповідача.

Представник позивача Малервейн М.С., яка діє на підставі довіреності (а.с.33-34), у судове засідання не з'явилася, направила заяву, в якій просила розглянути справу за її відсутністю, позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити, не заперечувала проти винесення заочного рішення.

Відповідач, будучи повідомленою про розгляд справи в суді належним чином шляхом оголошення у пресі (а.с.38) у судове засідання не з'явилась, причини неявки суду не повідомила, з заявами про розгляд справи за її відсутності або про відкладення розгляду справи з певних причин до суду не зверталась, на підставі чого суд розглядає справу за відсутністю відповідача за наявних у справі доказів з винесенням заочного рішення за правилами ст.224 ЦПК України, проти чого не заперечувала представник позивача в своїй письмовій заяві.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає позов доведеним і таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 14.05.2008 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № MR14GA00000042, відповідно до п.1.1. якого Банк зобов'язався надати відповідачу кредит у вигляді кредитної лінії у розмірі 11554,00 доларів США строком до 15.05.2018р., а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором (а.с. 5-7).

Судом встановлено, що між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 14.05.2008 року був укладений договір іпотеки, згідно з п.33.3 якого відповідач надала в іпотеку нерухоме майно, а саме: однокімнатну квартиру загальною площею 35.4 кв. м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, яка належить відповідачу на праві власності на підставі договору купівлі-продажу.

(а.с. 9-11).

Відповідно до ст.ст.526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Свої зобов'язання за кредитним договором ПАТ КБ «ПриватБанк» виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит в розмірі, передбаченому умовами кредитного договору.

Відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, комісією, а також іншими витратами відповідно до умов договору, таким чином у порушення закону та умов договору, відповідач зобов'язання за кредитним договором не виконав.

Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 08 липня 2010 року в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № MR14GA00000042 від 14.05.2008 року було звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 14.05.2008 року, а саме - однокімнатну квартиру загальною площею 35.4 кв. м., житловою площею 19.7. кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмета іпотеки Банком (а.с. 12-14).

З ч.3 ст. 109 Житлового кодексу України вбачається, що звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому.

Відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про іпотеку», після прийняття рішення про звернення стягнення на переданий в іпотеку жилий будинок всі мешканці зобов'язанні на письмову вимогу іпотеко держателя або нового власника добровільно звільнити жилий будинок протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. І лише в разі, якщо мешканці не звільняють жилий будинок у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

З огляду на наведене, враховуючи, що відповідач була письмово повідомлена ПАТ КБ «ПриватБанк» про необхідність добровільного виселення з квартири АДРЕСА_1 на підставі судового рішення від 08.07.2010 року про звернення стягнення на предмет іпотеки (а.с.15), суд вважає, що позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно ч.1 ст.7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньої або померлою), свідоцтва про смерть.

Враховуючи те, що виселення відповідача є підставою для зняття її з реєстраційного обліку, але таке рішення є адміністративною функцією державних органів, суд відмовляє ПАТ КБ «ПриватБанк» в цій частині позовних вимог.

Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 114,70 гривень згідно платіжного доручення на а.с.24.

Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 81, 88, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, ст. 109 ЖК України, ст.40 Закону України «Про іпотеку», Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» в особі Маріупольської філії до ОСОБА_1 про виселення задовольнити частково.

Виселити ОСОБА_1 та інших осіб, які зареєстровані та/або проживають у квартирі за адресою: АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного товариства комерційний банк «ПриватБанк» п/р № 64993919400001, МФО № 305299, код ЄДРПОУ 14360570 судовий збір у розмірі 114,70 гривень.

В задоволення інших позовних вимог публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Донецької області через Новоазовський районний суд Донецької області протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя -