Рішення № 33269482, 02.09.2013, Чумаківський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Пролетарський районний суд м. Донецька)

Справа № 2/262/935/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.09.2013 року Пролетарський районний суд м. Донецька у складі: головуючого - судді Пивоварової Ю.О., при секретарі Фадєєвій Г.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Керуюча компанія Пролетарського району м. Донецька» до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу за надані послуги,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача. В обгрунтування своїх позовних вимог вказав, що відповідач мешкає за адресою: м. Донецьк, вул. Прожекторна, 1/154 та користу'ться послугами позивача щодо утримання будинку та прибудинкової території. Однак надані послуги не оплачує, внаслідок чого у період з 01.03.2009 року до 29.02.2012 року утворилась заборгованість по квартирній платі у розмірі 2968, 17 грн та за вивіз ТПВ у розмірі 208, 12 грн. Крім того, просили суд стягнути з відповідача індекс інфляції та 3% річних на загальну суму заборгованості та судові витрати у сумі 229,4 грн.

У судовому засіданні представник позивача Гараз А.В. позовні вимоги підтримав повністю та зазначив про те, що КП «ЖЕК № 1» надаються передбачені законом послуги щодо утримання будинку: освітлення місць загального користування, утримання аварійної служби, прибирання прибудинкової території та таке інше, за цей період виконано ремонт трьох під»їздів будинку, ремонт у під»їзді ОСОБА_1 заплановано на 2014 рік. При цьому несплата відповідачем наданих послуг призводить до неможливості подальшого ремонту будинку через відсутність грошових коштів.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги не визнав та пояснив, що він не має договірних відносин із КП «Керуюча компанія Пролетарського району м. Донецька», пропозицій укласти договір до нього не надходило, тому він не повинен сплачувати квартирну плату. Крім того, зазначив про те, що комунальним підприємством не виконуються їх обов»язки з утримання будинку, ремонт у будинку не робився тривалий час, під»їзд, у якому він живе, не відремонтований та не прибирається, сміттєпровід в антисанітарному стані, сміттєві баки старі, сміття не вивозиться. Вважає, що він повинен сплачувати грошові кошти лише за ті послуги, які надаються у його під»їзді та біля його квартири, а не взагалі по будинку, оскільки він є власником лише квартири. Оскільки договору між ним та КП «Керуючою компанією Пролетарського району м. Донецька» немає, тому у нього відсутнє право звертатися до комунальних служб із актами-претензіями.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 належить на праві приватної власності квартира за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право власності від 14.12.1993 року та свідоцтвом про право на спадщину за законом від 28.01.2002 року (а.с.10-11).

Згідно виписки з особового рахунку (а.с.4) за вказаною адресою зареєстрований та фактично проживає ОСОБА_1 та двоє його неповнолітніх дітей.

Відповідно до розрахунку заборгованості (а.с.8-9) у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість за оплату послуг з утримання будинку та прибудинкової території за період з 01.03.2009 року та до 29.02.2012 року у розмірі 2968,17 грн., а за вивіз ТПВ у розмірі 208,12 грн.

Згідно ст.10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» утримання приватизованих квартир (будинків) здійснюється за рахунок коштів їх власників згідно з Правилами користування приміщеннями жилих будинків та прибудинкових територій, які затверджуються Кабінетом Міністрів України, незалежно від форм власності на них. Власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов'язані брати участь у загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку.

Відповідно до ст.. 151 Житлового Кодексу УРСР громадяни, які мають у приватній власності житловий будинок, квартиру, зобов»язані забезпечувати його схоронність, проводити за власний рахунок поточний та капітальний ремонт, утримувати прибудинкову територію. Згідно ст.. 156 ЖК УРСР повнолітні члени сім»ї власника зобов»язані брати участь у витратах з утримання будинку (квартири) та прибудинкової території та здійсненню ремонту. Статею 162 ЖК УРСР передбачено, що плата за комунальні послуги стягується незалежно від квартирної плати по затвердженим у встановленому порядку тарифам. Наймач зобов»язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Таким чином, у судовому засіданні встановлено, що між сторонами склались правовідносини щодо надання послуг з утриманню будинку та прибудинкової території та їх оплаті, які регулюються нормами житлового законодавства.

В той же час суд не може прийняти до уваги доводи відповідача про відсутність у нього обов»язку сплачувати комунальні послуги через відсутність письмового договору між ним та виконавцем послуг, оскільки це не звільняє споживачів від обов'язку сплачувати комунальні послуги, які ними фактично отримуються. Відповідно до п.1 ч.3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» саме на споживача покладено обов'язок укласти договір про надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору

Доводи відповідача про те, що КП ЖЕК № 1 неналежним чином виконує свої зобов»язання з утримання будинку та прибудинкової території, взагалі не проводить ремонтних робіт ані самого будинку, ані внутрішньо будинкових мереж, не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні, оскільки згідно наданих представником позивача доказам (а.с.12-16) кожного місяця позивач несе витрати з утримання житлового будинку АДРЕСА_1 на загальну суму від 17000 до 35000 грн., яке складається із витрат на прибирання сходових клітин, обслуговування та ремонт ліфтів, енергопостачання ліфтів, енергопостачання місць загального користування, прибирання прибудинкової території, утримання аварійної служби, обслуговування та ремонт внутрішньо будинкових мереж, обслуговування дим.вент каналів, поточний ремонт будинку, ремонт дитячих майданчиків. На підтвердження зазначених доводів представником позивача надані акти щодо проведених робіт.

Крім того, відповідно до акту перевірки дотримання санітарного законодавства від 15.07.2013 року були виявлені певні порушення умов утримання житлового будинку, однак в той же час встановлено, що КП ЖЕК № 1 проведено поточний ремонт сходових літних 2 та 3 під»їздів у 2013 році, 1 під»їзду у 2012 році, заплановано проведення ремонту у 4 та 5 під»їздах на 2014 рік, що свідчить про те, що позивачем виконуються послуги з утримання будинку та прибудинкової території.

Відповідно до ч.1 ст. 18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі порушення виконавцем умов договору споживач має право викликати його представника для складання та підписання акту-претензії споживача, у якому зазначаються строки, види, показники порушень тощо. Частиною 3 ст. 18 зазначеного вище Закону передбачено, що акт -претензія складається споживачем та представником виконавця і скріплюється їхніми підписами. Частиною 4 цієї ж статті встановлено, що акт-претензія споживача подається виконавцю, який протягом трьох робочих днів вирішує питання про перерахунок платежів або видає письмово споживачу обґрунтовану письмову відмову у задоволенні його претензії.

Таким чином, оскільки Законом визначений порядок оформлення претензії споживача - на підставі акту-претензії, і тільки в разі його задоволенні виконавцем комунальних послуг здійснюється перерахунок комунальних платежів, або звільнення від їх сплати, тому доводи відповідача про неналежне виконання обов»язків з утримання будинку не заслуговують на увагу.

Виходячи з наведеного, оскільки відповідач по справі своєчасно і у встановленому розмірі не вносив оплату за комунальні послуги, вважаю необхідним стягнути з ОСОБА_1 на користь КП «Керуюча компанія Пролетарського району м. Донецька» заборгованість з квартирної плати за період з 01.03.2009 року до 29.02.2012 року у сумі 2968,17 грн., заборгованість за вивіз ТБВ у сумі 208,12 грн. з урахуванням індексу інфляції та 3% річних у відповідності з вимогами ст. 625 ЦК України.

Згідно ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Як вбачається з вимог ч.ч. 3,4 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Як вбачається з позовної заяви період, який пред»являється до стягнення є з 01.03.2009 року до 29.02.2012 року. Позовна заява подана до суду 16.04.2013 року. Однак раніше 07.05.2012 року за вказаними правовідносинами був виданий судовий наказ про стягнення заборгованості за той самий період, який у подальшому скасований ухвалою Пролетарського районного суду м. Донецька від 13.12.2012 року. Тому за вказаних обставин доводи відповідача про необхідність застосувати позовну давність є необґрунтованими, оскільки у даними випадку вона не порушена.

Крім того, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача необхідно стягнути і судові витрати у розмірі 229,4 грн. на підставі ст. 88 ЦПК України.

На підставі викладеного, Цивільного Кодексу України, Житлового Кодексу УРСР, Закону України «Про житлово- комунальні послуги», керуючись ст. 10, 11, 60, 88, 209, 213-215 ЦПК України, суд-

В И РІ Ш И В:

Позов Комунального підприємства «Керуюча компанія Пролетарського району м. Донецька» до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу за нажані послуги задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 на користь Комунального підприємства «Керуюча компанія Пролетарського району м. Донецька», розташованого за адресою: м. Донецьк, вул.. Прожекторна, 1а, на р/р 2600030512695 в Донецькому обласному управлінні ВАТ "Ощадбанк" у відділенні № 10004/043 МФО 335106, ОКПО 05478829, заборгованість з квартирної плати за період з 01.03.2009 року до 29.02.2012 року у сумі 2968,17 грн., заборгованість за вивіз ТБВ у сумі 208,12 грн., індекс інфляції у розмірі 663,84 грн, 3% річних у розмірі 95,29 грн., судові витрати у розмірі 229,4 грн., а всього 4164,82 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Пролетарський районний суд м. Донецька. Апеляційна скарга на рішення суду подається у письмовій формі протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Ю.О. Пивоварова