Рішення № 33268157, 08.08.2013, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2013 р. Справа № 917/993/13

За позовом Заступника прокурора Київського району м. Полтави, 36003, м. Полтава, пров. Шкільний, 4, в інтересах держави в особі Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго", 36008, м. Полтава, вул. Комарова, 2а

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_2

про стягнення 4493,47 грн.

Суддя Гетя Н.Г.

Представники:

від позивача: Шпількін С.О.

від відповідача: не з'явився

від прокуратури: Копитець О.О.

В судовому засіданні 08.08.2013 року після виходу з нарадчої кімнати на підставі ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть справи: розглядається позовна заява про стягнення 4493,47 грн. боргу за договором на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води № 2607 від 01.09.2007 року, в т.ч. 2635,04 грн. основної заборгованості, 1843,31 грн. пені та 15,12 грн. 3% річних.

Представники прокуратури та позивача підтримали позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, ухвала від 04.07.2013 року повернулася до суду з відміткою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 53-55). У відповідності до наданого представником позивача витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, станом на 14.07.2011 року (а.с. 57) місцезнаходженням відповідача є: АДРЕСА_2, що співпадає з адресою, вказаною у позовній заяві.

У зв'язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів наявних в матеріалах справи достатньо і господарський суд повідомляв належним чином відповідача про час, дату і місце проведення судового засідання, а його неявка не перешкоджає розгляду справи по суті, справа розглядається за наявними у ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача та прокуратури, суд встановив:

01.09.2007 року між Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства "Полтаватеплоенерго" (позивач, теплопостачальна організація) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (відповідач, споживач) був укладений договір на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води за № 2607 (а.с. 11-12), у відповідності до умов якого теплопостачальна організація зобов'язалася постачати теплову енергію у вигляді гарячої води з метою забезпечення опалення та гарячого водопостачання приміщення споживача до межі розподілу будівлі магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1" по АДРЕСА_3 (п. 1 договору).

У відповідності до п. 20 договору на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води № 2607 від 01.09.2007 року (далі - договір) цей договір укладено для опалення та для гарячого водопостачання на період з 01.09.2007 року по 31.12.2011 року, а в частині розрахунків - до їх повного завершення, і вважається продовженим щорічно, якщо за місяць до закінчення його строку не надійде заяви від однієї із сторін про відмову від цього договору або його перегляд.

Згідно п. 14 та п. 14.1 договору в редакції додаткової угоди № 6 від 20.10.2011 року (а.с. 13) розрахунки за відпущену теплову енергію проводяться відповідно до тарифів, встановлених уповноваженим органом та діючих на період постачання теплової енергії, на підставі виконаних розрахунків. Вартість 1 Гкал складає 802,18 грн. без урахування ПДВ або 962,62 грн. з урахуванням ПДВ. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата вартості теплової енергії, визначеної розрахунковим способом в п. 5 додатку "Розрахунок обсягу теплової енергії (а.с. 13), проводиться споживачем плановим платежем до 30 числа поточного місяця. При цьому кінцевий розрахунок вартості теплової енергії, визначеної з урахуванням фактичної температури повітря, проводиться споживачем до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, на підставі виписаного рахунку.

На виконання умов договору позивачем у період з 01.10.2013 року по 23.05.2013 року було відпущено відповідачеві теплову енергію на загальну суму 5295,34 грн., що підтверджується копіями відповідних актів приймання-передачі теплової енергії, та виставлено відповідні рахунки на оплату відпущеної теплової енергії (а.с. 29-37).

Як зазначається у позовній заяві, відповідач в порушення умов договору за відпущену теплову енергію розрахувався з позивачем лише частково, залишок заборгованості склав 2635,04 грн.

В порядку нагляду за додержанням та застосуванням законів прокуратурою м. Полтави було проведено перевірку щодо стану погашення заборгованості зі сплати за спожиту теплову енергію юридичними особами, які здійснюють свою діяльність на території Київського району м. Полтави. За результатами даної перевірки з огляду на вищевказані обставини заступник прокурора Київського району м. Полтави звернувся до суду з даним позовом, в якому прохав стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості за спірним договором в розмірі 2635,04 грн., а також нараховані на неї пеню в сумі 1843,31 грн. за період з 16.02.2013 року по 15.05.2013 року, та 3% річних в сумі 15,12 грн. за період з 16.02.2013 року по 15.05.2013 року.

Згідно ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 174 ГК України підставою виникнення господарських зобов'язань є, зокрема, господарські договори та інші угоди, передбачені законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За змістом приписів ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно ст. ст. 509, 510 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

У відповідності до ст. ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, в установлений строк, відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, крім передбачених законом випадків.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

У відповідності до положень п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (№ 1875-IV від 24.06.2004 року) споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. ст. 610-612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Наданими до справи доказами підтверджуються факт наявності між сторонами правовідносин з приводу постачання теплової енергії, обсяги відпущеної відповідно до договору теплової енергії, факт виставлення рахунків на оплату відпущеної теплової енергії, а також факт прострочення виконання грошових зобов'язань на суму 2635,04 грн. відповідачем.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

За змістом положень ст. ст. 216, 218, 229, 230, 231 ГК України боржник несе господарсько-правову відповідальність за невиконання ним грошового зобов'язання шляхом застосування до нього господарських санкцій.

Згідно ст. ст. 546, 549, 550 ЦК України зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штрафом або пенею) - грошовою сумою або іншим майном, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ст. ст. 547-548 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вичиняється у письмовій формі. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Положеннями п. 14.3. договору в редакції додаткової угоди № 6 від 20.10.2011 року визначено, що у випадку несплати у вказані в договорі строки нараховується пеня в розмірі 1,0% за кожний день прострочки платежу, але не більше 100% боргу згідно Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги" (№ 686-XI від 20.05.1999 року), а також стягуються 3% річних та інфляційні витрати з простроченої суми згідно зі ст. 625 ЦК України.

Враховуючи, що Закон України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" відноситься до спеціального законодавства в сфері відповідальності за несвоєчасне внесення плати за надані позивачем послуги, приймаючи до уваги положення п. 14.3. договору з урахуванням внесених додатковою угодою № 6 від 20.10.2011 року змін, суд, перевіряючи правильність нарахування пені, в даному випадку керується нормами вищевказаного закону без застосовування Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (№ 543/96-ВР від 22.11.1996 року). Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду України від 16.04.2013 року по справі № 3-6гс13.

Перевіривши за допомогою "ІАЦ Ліга" правильність нарахування позивачем пені та 3% річних, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Клопотання про витребування додаткових доказів по справі в порядку ст. 38 ГПК України від сторін не надходили.

Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Сторони вільні у наданні до суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості.

Таким чином, господарський суд, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спорів, дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Судові витрати у відповідності до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго", (36008, м. Полтава, вул. Комарова, 2а, код ЄДРПОУ 03338030) - 2635,04 грн. основної заборгованості, 1843,31 грн. пені та 15,12 грн. 3% річних.

3. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в дохід державного бюджету України (отримувач УДКСУ у м. Полтава Полтавської області (м. Полтава), 22030001, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38019510, рахунок отримувача 31214206783002, банк отримувача ГУДКСУ у Полтавській області, код банку отримувача 831019, код класифікації доходів бюджету 22030001) - 1720,50 грн. судового збору.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 12.08.2013 року.

Суддя Гетя Н.Г.