Рішення № 33265950, 29.08.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/15450/13 29.08.13

За позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» ДоПублічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант Авто»Простягнення 7 258,20 грн.Суддя: Домнічева І.О.

Представники:

Від позивача Сербіна А.О. - за дов.

Від відповідача Великородний А.О. - за дов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" до Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант Авто» про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 7 258,20 грн.

Ухвалою від 14.08.2013р. Господарським судом міста Києва за вищевказаним позовом порушено провадження у справі.

29.08.13р. було подано документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

В судовому засіданні 29.07.2013р. судом було оголошено вступну і резолютивну частини рішення у справі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши усні пояснення представників сторін, оглянувши надані оригінали документів, копії яких долучені до матеріалів справи, суд -

ВСТАНОВИВ:

19.03.2010 року між ЗАТ «СК «Український страховий альянс» правонаступником якого є позивач (Позивач, Страховик) та Якимчук Н.О. (Страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 0112-а/11к-03 (Договір страхування), за умовами якого Позивач взяв на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку з Застрахованим автомобілем - та "Hyundai Getz", д.р.н. АА 2957 ІТ, сплатити на користь Страхувальника страхове відшкодування.

27.01.2012 в м. Києві по вул. Гмирі, 15, сталась ДТП за участю транспортних засобів: "Богдан А091", д.р.н. 07559КА, який знаходився у володінні Тимошенко В.В. та під керуванням Россохи В.М. та застрахованого автомобіля, що належить Страхувальнику.

Постановою від 02.03.2012р. Дарницького районного суду міста Києва Россоху В.М. визнано винним в ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності.

Внаслідок ДТП застрахованому автомобілю було завдано механічних пошкоджень, що підтверджується залученими до матеріалів справи Довідкою ДАІ.

Відповідно до наряду-замовлення №452 (акт виконаних робіт), Страхувальник зазнав матеріального збитку в розмірі 7 258,20 грн.

Виконуючи взяті на себе зобов'язання по Договору, Позивач на підставі Заяви про страхову подію та постанови Дарницького районного суду міста Києва, Страхового Акту №2012/vmod00642/vesko2141 від 06.02.2012р. з розрахунком до нього, виплатив Страхувальнику страхове відшкодування у розмірі 7 258,20 грн., що підтверджується платіжним дорученням №676 від 08.02.2012р.

Цивільно-правова відповідальність особи, яка на законних підставах керувала автомобілем "Богдан А091", д.р.н. 07559КА та є винною в ДТП, на момент ДТП була застрахована Відповідачем на підставі Полісу № АА/5382992, при цьому франшиза - 510,00 грн.

Статтею 27 Закону України "Про страхування"та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно зі ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Таким чином, після сплати потерпілій особі страхового відшкодування у Позивача виникло право звертатися до страховика винної у ДТП особи про виплату страхового відшкодування у порядку регресу, з огляду на те, що Відповідач є особою, відповідальною за завдану шкоду, оскільки відповідно до наведеного вище укладеного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу Відповідач взяв на себе відповідальність за свого страхувальника, тобто Відповідач здійснив страхування такого страхового ризику, як відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч. 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

Як зазначалось вище, вина Россохи В.М. встановлена згідно постанови Дарницького районного суду міста Києва від 02.03.12р. по справі №3-1619/12.

Позивач, в зв'язку з виплатою Страхувальнику страхового відшкодування у розмірі 7 258,20 грн., заявляє до Відповідача вимоги про стягнення в порядку регресу вказаної суми в повному обсязі.

Разом з тим, згідно полісу №АА/5382992 франшиза становить 510,00 грн.

Згідно ст. 9 Закону України "Про страхування", франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком.

Позивачем не було від заявленої суми віднято франшизу, що передбачена виданим Відповідачем полісом № АА/5382992в сумі 510 грн.

Враховуючи наведене, суд робить власний розрахунок суми виплаченого Позивачем страхового відшкодування, що підлягає стягненню з Відповідача в порядку регресу: 7 258,20 - 510 грн. = 6 748,20 грн.

В матеріалах справи відсутні докази відшкодування шкоди в порядку регресу Відповідачем Позивачу в сумі 6 748,20 грн. в добровільному порядку.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Дослідивши обставини справи та докази у даній справі, суд вважає вимоги позивача про стягнення страхового відшкодування обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростовані відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню частково.

Сплачена Позивачем сума судового збору відповідно до статті 49 ГПК України покладається на Відповідача пропорційно розміру задоволених вимог; в іншій частині відноситься на Позивача та йому не відшкодовується.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 16, 33, 34, 49, 64, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» (м. Київ, пров. Новопечерський, 19/3; ідентифікаційний код 16467237) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" (м. Київ, вул. Іллінська, 8; ідентифікаційний код 20474912) 6 748 (шість тисяч сімсот сорок вісім) грн. 20 коп. виплаченого страхового відшкодування в порядку регресу та 1 599 (одну тисячу п'ятсот дев'яносто дев'ять) грн. 60 коп. судового збору.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 30.08.2013р.

Суддя І.О.Домнічева