Рішення № 33264812, 02.09.2013, Старобешівський районний суд Донецької області

№ 245/326/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 вересня 2013 року. Старобешівський районний суд Донецької області у складі: головуючого - судді Дехти Р.В., при секретарі Іваницькій Л.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Старобешеве цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецьк - Агропродукт», Товариства з обмеженою відповідальністю «Доннафтасервіс» про припинення договору оренди, зобов'язання передачі земельної ділянки, та зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецьк - Агропродукт» до ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальність «Доннафтасервіс», треті особи Відділ Держземагенства у Старобешівському районні Донецької області, Фермерське господарство «Вікторія Агро», Реєстраційна служба Старобешівського районного управління юстиції, про визнання договору оренди земельної ділянки дійсним, про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним, скасування запису про державну реєстрацію речового права, -

В С Т А Н О В И В:

22 квітня 2013 року до Старобешівського районного суду Донецької області звернувся позивач ОСОБА_1 з позовом доТовариства з обмеженою відповідальністю «Донецьк - Агропродукт», Товариства з обмеженою відповідальністю «Доннафтасервіс» про припинення договору оренди, зобов'язання передачі земельної ділянки.

28 травня 2013 року відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Донецьк - Агропродукт» подало до суду зустрічний позов про визнання договору оренди земельної ділянки дійсним, про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним, скасування запису про державну реєстрацію речового права

Позивач ОСОБА_1 у своїй позивні заяві зазначає, що 28 грудня 2007 року між позивачем та ТОВ «Донецьк-Агропродукт» було укладено договір оренди належної позивачеві земельної ділянки. Термін дії укладеного договору оренди - 5 років. Згідно умов договору для поновлення договору на новий термін Орендар повинен був не пізніше ніж 90 (дев'яносто) днів до закінчення строку договору письмово повідомити Орендодавця про намір продовження дії договору на новий термін. Однак ТОВ «Донецьк-Агропродукт» таке повідомлення до мене не надсилало. 29 квітня 2012 року позивач написала заяву до ТОВ «Донецьк-Агропродукт» з вимогою розірвати договір після закінчення його строку дії та виділити належну позивачеві земельну ділянку в натурі. Позивач неодноразово повідомляла відповідача про те, що відповідач порушує права позивача та використовує належну позивачу земельну ділянку вже після спливу строку договору Проте відповідач постійно ігнорував мої заяви та продовжував використовувати належне мені майно. ТОВ «Донецьк-Агропродукт» не повідомило, що воно має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк. Ніяких повідомлень або проектів додаткової угоди позивач не отримувала. Оскільки всупереч усім нормам закону належною позивачеві земельною ділянкою замість сторони по договору ТОВ «Донецьк-Агропродукт» користувалось ТОВ «Доннафтасервіс», позивач неодноразово повідомляла ТОВ «Донецьк-Агропродукт» про намір припинити договір оренди після спливу строку його дії та вимагала виділити мою земельну ділянку в натурі, згідно акту передачі-прийомки земельної частки (паю) в натурі. 12.02.2013 року між ОСОБА_1 та фермерським господарством «Вікторія Агро» укладений договір оренди земельної ділянки на термін десять років. Згідно витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права проведена державна реєстрація іншого речового права. Номер запису про інше речове право: 129043. Дата реєстрації 12.02.2013 року. Підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 343418 від 12.02.2013 року.

Однак, як повідомив позивачу ОСОБА_1 представник орендар -фермерське господарство «Вікторія Агро, користуватися земельною ділянкою, яку він орендує згідно договору оренди від 12.03.2013 року він не має можливості, оскільки її використовує ТОВ «Доннафтасервіс».

Відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом ТОВ «Донецьк-Агропродукт» мотивував позовні вимоги про визнання договору оренди земельної ділянки дійсним, про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним, скасування запису про державну реєстрацію речового права тим, що 28 грудня 2007 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Донецьк-Агропродукт» та ОСОБА_1 було укладено договір оренди належної їй земельної ділянки. Відповідно до умов якого, ОСОБА_1 - Орендодавець, власник земельної ділянки, що розташована на території Осиківської сільської ради Старобешівського району Донецької області та належить їй на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку ЯА 986202 від 20.04.2006 року надає в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю «Донецьк-Агропродукт» земельну ділянку площею 5,5791 га ріллі. Договір був укладений строком на 5 років. Договором передбачається умова про те, що Орендар - Товариство з обмеженою відповідальністю «Донецьк-Агропродукт» має переважне право на поновлення договору на новий термін. Орендар належним чином виконував свої обов'язки, передбачені Договором оренди земельної ділянки від 28.12.2007 року та чинним законодавством України, тобто увесь термін користування земельною ділянкою, а саме з 28.12.2007 р. по 28.12.2012 р., Позивач належним чином виконував свої зобов'язання за договором оренди земельної ділянки від 28.12.2007 р. перед Відповідачем ОСОБА_1 та жодних заперечень чи претензій з її боку до Позивача з приводу виконання зобов'язань за договором не надходило, товариство вважає, що Позивач мав переважне право перед іншим особами на укладення договору найму зазначеної земельної ділянки на новий строк. На підставі вищевикладеного, Товариство з обмеженою відповідальністю «Донецьк-Агропродукт» вважає правомірним користування зазначеною земельною ділянкою. Окрім цього, товариству стало відомо з листа Позивача Відділу Держкомзему у Старобешівському районі, що є додатком до позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецьк-Агропродукт» про припинення договору оренди та про витребування майна - земельної ділянки з чужого володіння, Відповідач 13.11.2013 р. уклала договір оренди зазначеної вище земельної ділянки з селянським (фермерським) господарством «Вікторія Агро» терміном на 10 років.

У судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали за вказаними у позовній заяві мотивами та просили позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання призначене на 02 вересня 2013 року не з'явились, належним чином були повідомлені про дату та час слухання справи.

Вислухавши пояснення позивача, відповідача та представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги позивача ОСОБА_1 знайшли своє підтвердження, а тому підлягає задоволенню. Зустрічний позов ТОВ «Донецьк - Агропродукт» не знайшов своє підтвердження в судовому засіданні, а тому не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 3 ст.. 11 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги.

Згідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, про що також зазначено в п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі».

Відповідно до статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Враховуючи викладене, суд оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, що відповідає ст. 212 ЦПК України, вирішив розглянути справу на підставі наявних у ній доказів.

Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Донецьк - Агропродукт» 28 грудня 2007 року був укладений Договір оренди земельної ділянки, вказаний договір зареєстровано у Старобешівському районному відділ Донецької регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастр», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 28 грудня 2007 року.

В судовому засіданні судом встановлено, що згідно умов договору від 28 грудня 2007 року, укладеного ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Донецьк - Агропродукт», строк дії договору становить 5 років, договір набуває чинності після його підписання сторонами та державній реєстрації у Старобешівському районному відділі Донецької регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастрі при Державному комітеті України по земельних ресурсах».

Судом встановлено, що згідно умов договору від 28 грудня 2007року, після закінчення договору «Орендар» має переважне право на поновлення договору на новий термін. У цьому разі орендар повинен не пізніше 90 (дев'яносто) днів до закінчення строку дії договору письмово повідомити орендодавця про намір продовження дії договору на новий термін.

В судовому засіданні встановлено, що представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецьк - Агропродукт» повідомив суд, що на даний час товариство використовує земельну ділянку, що належить ОСОБА_1 і в подальшому має ії використовувати.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Донецьк - Агропродукт» не надало належних та допустимих доказів про письмове звернення до ОСОБА_1 про намір продовжити дії договору на новий строк.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 неодноразово зверталась до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецьк - Агропродукт» з вимогою повернення земельної ділянки після закінчення строку дії договору, що підтверджується заявами та поштовими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Стаття 16 Цивільного кодексу України встановлює, що способом захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення правовідношення.

Згідно вимог статті 31 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до статті 33 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності);

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку.

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Відповідно до пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України за № від 06 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», цивільні відносини щодо недійсності правочинів регулюються Цивільним кодексом України, Земельним кодексом України, Сімейним кодексом України, Законом України від 12 травня 1991 року N 1023-XII "Про захист прав споживачів" (в редакції Закону від 1 грудня 2005 року N 3161-IV, Законом України від 6 жовтня 1998 року N 161-XIV "Про оренду землі" та іншими актами законодавства.

При розгляді справ про визнання правочинів недійсними суди залежно від предмета і підстав позову повинні застосовувати норми матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, та на підставі цих норм вирішувати справи.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про оренду землі», істотними умовами договору оренди землі є:

об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки);

строк дії договору оренди;

орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату;

умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду;

умови збереження стану об'єкта оренди;

умови і строки передачі земельної ділянки орендарю;

умови повернення земельної ділянки орендодавцеві;

існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини;

відповідальність сторін.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови, зокрема якісний стан земельних угідь, порядок виконання зобов'язань сторін, порядок страхування об'єкта оренди, порядок відшкодування витрат на здійснення заходів щодо охорони і поліпшення об'єкта оренди, проведення меліоративних робіт, а також обставини, що можуть вплинути на зміну або припинення дії договору оренди, тощо.

Невід'ємною частиною договору оренди землі є:

план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду;

кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів;

акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);

акт приймання-передачі об'єкта оренди;

проект відведення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Законом.

У разі якщо договором оренди землі передбачається здійснити заходи, спрямовані на охорону та поліпшення об'єкта оренди, до договору додається угода щодо відшкодування орендарю витрат на такі заходи.

Статті 34 Закону України «Про оренду землі встановлює», що у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Виходячи з наданих доказів, суд дістається висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання договору оренди земельної ділянки, укладеного між ТОВ «Донецьк - Агропродукт» від 28 грудня 2007 року припиненим підлягають задоволенню, у зв'язку тим, що вказаний договір припинив свою дії у зв'язку закінчення строку, на який його було укладено, а товариство не скористалось своїм переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк у відповідності до умов договору та Закону України «Про оренду землі», та також товариство не оскаржило в суді відмову, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі.

Суд дістається висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про передачу земельної ділянки підлягають задоволенню, так як представником товариства підтверджено факт користування земельною ділянкою та намір користуватися в майбутньому, суд дійшов до висновку, що договір оренди земельної ділянки від 28 грудня 2012 року є припиненим у зв'язку закінченим строком дії, а тому земельна ділянка підлягає поверненню.

Суд дістається висновку, що позовні вимоги ТОВ «Донецьк - Агропродукт» про визнання дійсним договору оренди земельної ділянки від 28 грудня 2012 року не підлягають задоволенню, як такі, що не ґрунтується на законові.

Виходячи з наданих доказів суд дістається до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Донецьк - Агропродукт» про визнання договору недійсним що укладений між ОСОБА_1 та ФГ «Вікторія Агро» не підлягають задоволенню, як такі, що не ґрунтується на законові.

Суд дістається висновку, що позовні вимоги ТОВ «Донецьк - Агропродукт» про скасування запису про державну реєстрацію речового права, а саме оренди земельної ділянки не підлягають задоволенню, так як вказана реєстрація є похідною від речового права, а саме договору оренди земельної ділянки, а вказаний договір судом не визнано недійсним.

Склад та розмір витрат, пов'язаних із оплатою правової допомоги, належить до предмета доказування у справі.

Відповідно до частини 1 статті 56 ЦПК правову допомогу може надавати особа, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги.

Згідно із статтею 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» від 20 грудня 2011 року розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Таким чином для визначення розміру компенсації витрат на правову допомогу стороною повинен бути наданий розрахунок із зазначенням часу, який був витрачений на виготовлення документів правового характеру, а також данні щодо фактично понесених і документально підтверджених витрат на правову допомогу.

Оскільки позивачем ОСОБА_1 не були документально підтверджені понесені нею витрати на правову допомогу, не надані розрахунки вказаних витрат, то суд позбавлений можливості визначити розмір компенсації за надання правової допомоги, а тому у задоволенні вказаних вимог необхідно відмовити через їх недоведеність.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві-пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

З урахуванням викладеного, суд вважає необхідним стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецьк -Агропродукт» на користь ОСОБА_1 суму витрат по сплаті судового збору в розмірі 114 гривень 70 копійок..

Керуючись ст.ст. 3,10,58,209,212, 213,214,215 ЦПК України, суд,,

В И Р І Ш И В :

Визнати припиненим Договір оренди земельної ділянки від 28 грудня 2007 року, що укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Донецьк - Агропродукт».

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Донецьк - Агропродукт» передати ОСОБА_1 земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_1 05 0000241 на умовах, що були визначені договором оренди земельної ділянки від 28 грудня 2007 року.

Відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецьк -Агропродукт» про визнання договору оренди земельної ділянки від 28 грудня 2007 року дійсним та продовження його на той же термін.

Відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецьк -Агропродукт» про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним, що укладений між ОСОБА_1 та Фермерським господарством «Вікторія Агро» від 12.02.2013 року .

Відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецьк -Агропродукт» про скасування запису про державної реєстрацію іншого речового права оренди земельної ділянки недійсним, укладений між ОСОБА_1 та Фермерським господарством «Вікторія Агро» від 12.02.2013 року.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецьк -Агропродукт» на користь ОСОБА_1 суму витрат по сплаті судового збору в розмірі 114 гривень 70 копійок.

Повний текст судового рішення виконано 03 вересня 2013 року.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Донецької області через Старобешівський районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Р.В. Дехта

02.09.2013