Рішення № 33264380, 21.08.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Головуючий у 1 інстанції Ковєй Л.В.

Категорія 27 Доповідач Песоцька Л.І.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

21 серпня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого Песоцької Л.І.

Сорока Г.П., Баркової Л.Л.

при секретарі Бєльченко Б.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (далі ТОВ «ОТП Факторинг Україна») до ОСОБА_3 і ОСОБА_4 про стягнення боргу за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Волноваського районного суду Донецької області від 19 березня 2013 року,

в с т а н о в и л а :

У липні 2012 року ТОВ «ОТП Факторинг Україна» звернулося до суду з даним позовом. У заяві зазначалося, що 14 лютого 2008 року між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк», та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № СМ-SМЕ 101/039/2008, згідно умов якого банк надав позичальнику кредитні кошти в сумі 236600 доларів США зі сплатою відсотків за плаваючою процентною ставкою (фіксований відсоток 5% річних +FІDR) та кінцевим терміном повернення 14 лютого 2018 року. Для забезпечення виконання кредитних зобов'язань у той же день між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_4 укладено договір наступної іпотеки № РМ-SМЕ 101/039/2008, на підставі якого вона надала в іпотеку нежитлову будівлю, загальною площею 461,20 кв. м., по АДРЕСА_1. Згідно договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 29 квітня 2010 року ПАТ «ОТП Банк» відступило, а ТОВ «ОТП Факторинг Україна» прийняло вимоги за кредитним договором № СМ-SМE 101/039/2008 від 14 лютого 2008 року.

Посилаючись на те, що зобов'язання з повернення кредиту позичальником не виконуються і станом на 16 травня 2012 року заборгованість становить 247745,53 доларів США та пеня 7244921,63 грн., позивач просив стягнути з ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором і в рахунок погашення зазначеної заборгованості звернути стягнення на передану ОСОБА_4 в іпотеку нежитлову будівлю шляхом продажу ним цієї будівлі будь-якій особі покупцю і отриманням необхідних для цього документів.

Рішенням Волноваського районного суду Донецької області від 19 березня 2013 року позов ТОВ «ОТП Факторинг Україна» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за кредитним договором у сумі 247745,53 доларів США, пеню у розмірі 7244921,63 грн. та відшкодування судових витрат у розмірі 3219 грн., в рахунок погашення заборгованості звернуто стягнення на нежитлову будівлю, загальною площею 461,20 кв. м., по АДРЕСА_1 з наданням ТОВ «ОТП Факторинг України» права на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві з отримання необхідних для цього документів.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати, ухвалити рішення про відмову у позові, посилається на порушення судом норм процесуального та матеріального права, зазначає, що судом неповно з'ясовані обставини справи, не враховано, що його екземпляр кредитного договору ним не підписаний; не підтверджено право позивача на пред'явлення даного позову та розмір заборгованості; їм не направлялось досудове повідомлення про порушення кредитного зобов'язання і позов заявлено з пропуском строку позовної давності.

У судове засідання ОСОБА_4 повторно не з'явилась, про розгляд справи повідомлена через свого чоловіка ОСОБА_3, який за довіреністю представляє її інтереси.

Заслухавши доповідь судді, пояснення відповідача ОСОБА_3, який підтримав доводи скарги, пояснення представника позивача Пачкова Д.В., який просив апеляційну скаргу відхилити, перевіривши законність і обґрунтованість рішення у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

У відповідності з ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Судом встановлено і підтверджується матеріалами справи, що 14 лютого 2008 року між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк», та відповідачем ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № СМ-SМЕ 101/039/2008, за умовами якого банк надав ОСОБА_3 кредит у розмірі 236600 доларів США зі сплатою відсотків (12,5%) за користування кредитом за плаваючою процентною ставкою (фіксований відсоток 5% річних +FІDR) з кінцевим терміном повернення 14 лютого 2018 року (а.с. 5-8).

Для забезпечення виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором у той же день між ЗАТ «ОТП Банк» і ОСОБА_4 укладено договір наступної іпотеки № РМ-SМЕ 101/039/2008, за яким вона передала в іпотеку нежитлову будівлю, загальною площею 461,20 кв. м., по АДРЕСА_1 (а.с. 11-13), на що ОСОБА_3 була надана нотаріально посвідчена згода (а.с.72).

29 квітня 2010 року між ТОВ «ОТП Факторинг Україна» і ПАТ «ОТП Банк» укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю, за яким продавець ПАТ «ОТП Банк» продав покупцю ТОВ «ОТП Факторинг Україна» права на кредитний портфель, який включає кредитні договори, перелік яких міститься у додатку № 1 до цього договору, у тому числі, право вимоги за кредитним договором № СМ-SМE 101/039/2008 від 14 лютого 2008 року, укладеним між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_3 (а.с. 19-25, 57).

9 червня 2010 року між ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та ПАТ «ОТП Банк» укладено договір про відступлення права вимоги, за яким ПАТ «ОТП Банк» у зв'язку з укладенням 29 квітня 2010 року договору купівлі-продажу кредитного портфелю передав та відступив ТОВ «ОТП Факторинг Україна» сукупність прав, належних йому за договорами забезпечення, включаючи, але не обмежуючись, правом звертати стягнення на заставлене майно. За цим договором ТОВ перейшли усі права іпотекодержателя у зобов'язаннях, які виникли за договором поруки, укладеним між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_4 (а.с.26-32, 56).

Задовольняючи позов про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за кредитом в розмірі 247745,53 доларів США та пені в розмірі 7244921,63 грн. і звертаючи стягнення в рахунок погашення зазначеної заборгованості на нежитлову будівлю, передану ОСОБА_4 в іпотеку, суд виходив із того, що позичальник ОСОБА_3 отримав від банку кредит в розмірі 236600 доларів США, але свої зобов'язання за кредитним договором не виконує; на досудову вимогу відповідачі не реагують, боргові зобов'язання можуть бути задоволені, у тому числі, за рахунок предмета іпотеки. З висновком суду не можна погодитись лише в частині розміру пені.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позивачем у підтвердження обґрунтованості надано кредитний договір № СМ-SМЕ 101/039/2008 від 14 лютого 2008 року, укладений між ЗАТ «ОТП Банк» та відповідачем ОСОБА_3 і підписаний обома сторонами (а.с. 5-10).

За цим договором ОСОБА_3 отримав кредит у розмірі 236600 доларів США двома траншами: у розмірі 174847,15 доларів США та у розмірі 61752,85 доларів США - на споживчі цілі зі строком повернення до 14 лютого 2018 року (а.с. 5-10).

У підтвердження видачі ОСОБА_3 кредитних коштів двома траншами в сумі 174847,15 доларів США та в сумі 61752,85 доларів США надано витяг з банківських операцій від 14 та 18 лютого 2008 року.

З пояснень сторін та даних розрахунку заборгованості вбачається, що ОСОБА_3 у 2008-2009 роках сплачував грошові суми в рахунок погашення кредиту за вказаним кредитним договором (а.с.4).

Рішенням Волноваського районного суду Донецької області від 30 грудня 2011 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Донецької області від 11 квітня 2012 року, відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_3 і ОСОБА_4 про визнання недійсними зазначених кредитного договору та договору іпотеки, заявленого з тих підстав, що кредитний договір укладено банком в іноземній валюті і без відповідної ліцензії (а.с.118-120).

З урахуванням зазначеного суд обґрунтовано не прийняв до уваги посилання відповідача ОСОБА_3 на те, що у його екземплярі кредитного договору відсутній його підпис.

Посилання відповідача на те, що позивачем не доведено право на пред'явлення даного позову, спростовується даними договору купівлі-продажу кредитного портфеля від 29 квітня 2010 року та договору про відступлення права вимоги від 9 червня 2010 року, укладених між ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та ПАТ «ОТП Банк» (а.с. 19-32).

Згідно п.п. 1.4, 1.5, 4.1 частини № 2 кредитного договору № СМ-SМЕ 101/039/2008, укладеного 14 лютого 2008 року, ОСОБА_3 зобов'язаний був щомісяця сплачувати банку на виконання цього договору платіж, який складався з кредиту та відсотків у розмірі 3486,75 доларів США, а в разі порушення зобов'язання - пеню (.с.5-10).

Відповідно до п. 6.1 договору іпотеки, укладеного 14 лютого 2008 року між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_4, банк за рахунок предмета іпотеки може задовольнити усі боргові зобов'язання, не виконані боржником.

Як вбачається з матеріалів справи та даних розрахунків позивача заборгованість за кредитним договором на 16 травня 2012 року з урахуванням сплачених відповідачем грошових сум у погашення кредиту на 16 травня 2012 року становить: 229452,07 доларів США - кредит; 18293,46 доларів США - відсотки за користування кредитом та 7244921,63 грн. пеня за період з 16 травня 2011 року. Згідно протоколу ПАТ «ОТП Банк» № 81 від 14 грудня 2009 року нарахування відсотків за цим кредитним договором зупинено.

Згідно ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

З урахуванням розміру неустойки, який значно перевищує загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором, та майнового стану відповідача і, виходячи із засади розумності цивільного законодавства, колегія суддів вважає необхідним рішення суду змінити в частині розміру пені і стягнути з ОСОБА_3 на користь позивача пеню в розмірі 2000000 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 ЦК України у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Частиною 1 статті 35 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що в разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Разом з тим, ч. 2 ст. 35 Закону установлено, що положення ч. 1 ст. 35 цього закону не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

Крім того, згідно зі ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються в межах встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Зі справи вбачається, що досудова вимога про погашення заборгованості за кредитним договором № СМ-SМЕ 101/039/2008 від 14 лютого 2008 року направлялась відповідачам 6 жовтня 2008 року, 30 березня 2009 року та 27 травня 2011 року.

Згідно ч. 1 ст. 39 Закону України «Про іпотеку» в разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Згідно п. 4.4 договору іпотеки № РМ-SМЕ 101/039/2008 від 14 лютого 2008 року, укладеного між ЗАТ «ОТП Банк» і ОСОБА_4, вартість предмета іпотеки нежитлової будівлі, загальною площею 461,20 кв. м., по АДРЕСА_1, була визначена сторонами в розмірі 1991699 грн. (а.с.11) і під час розгляду даної справи не оспорювалась.

Тому з урахуванням вимог закону рішення суду в частині звернення стягнення в рахунок погашення заборгованості на предмет іпотеки необхідно доповнити вказівкою про те, що початкова ціна предмета іпотеки становить 1991699 грн.

Доводи ОСОБА_3 про те, що позивачем пропущено строк звернення до суду, обґрунтовано судом не прийняті до уваги.

Згідно ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Згідно п. 2 ч. 1 кредитного договору № СМ-SМЕ 101/039/2008, укладеного між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_3, дата остаточного повернення позичальником кредиту - 14 лютого 2018 року.

Згідно п.2.1 договору наступної іпотеки № РМ-SМЕ 101/039/2008 від 14 лютого 2008 року, укладеного між ЗАТ «ОТП Банк» і ОСОБА_4, іпотека за цим договором забезпечує вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником кожного і усіх його боргових зобов'язань за кредитним договором у такому розмірі, у такій валюті, у такий строк і в такому порядку, як встановлено у кредитному договорі, з усіма змінами і доповненнями до нього. Зокрема, іпотека за цим договором забезпечує повернення іпотекодержателю суми отриманого кредиту не пізніше 14 лютого 2018 року.

Оскільки у кредитному договорі та договорі іпотеки визначено остаточний строк виконання позичальником кредитних зобов'язань і забезпечення іпотекою повернення кредиту до 14 лютого 2018 року, доводи відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду з даним позовом, не ґрунтуються на законі.

При подачі апеляційної скарги ОСОБА_3 було відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі. З урахуванням того, що зміна рішення суду не потягла за собою зменшення розміру судового збору, який він мав сплати при зверненні з апеляційною скаргою, з нього на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1720,50 грн.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів,

в и р і ш и л а:

апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Волноваського районного суду Донецької області від 19 березня 2013 року змінити в частині розміру пені і доповнити в частині звернення стягнення на предмет іпотеки.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» пеню в розмірі 2000000 (два мільйона) грн.

В рахунок погашення заборгованості за кредитом та відсотками в розмірі 247745 (двісті сорок сім тисяч сімсот сорок п'ять) доларів США 53 центів США і пені в розмірі 2000000 (два мільйона) грн. звернути стягнення на предмет іпотеки - нежитлову будівлю, загальною площею 461,2 кв. м, по АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_4, з початковою ціною 1991699 грн.

У решті частини рішення суду залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави на розрахунковий рахунок 31212206780004, код класифікації доходів бюджету 22030001, МФО 834016, Банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України у Донецькій області, ЄДРПОУ - 38033949, отримувач коштів Державний бюджет м. Донецька Ворошиловський район судовий збір у розмірі 1720,50 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня набрання чинності безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді