Ухвала суду № 33263381, 28.08.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Головуючий в 1 інстанції -Чемодурова Н.О.

Категорія - 48 Доповідач - Шевченко В.Ю.

У Х В А Л А

іменем України

28 серпня 2013 року

Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Шевченко В.Ю.,

суддів Новосьолової Г.Г., Дундар І.О.,

при секретарі Стефановій Я.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Слов»янського міськрайонного суду від 26 липня 2013р. за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по сплаті аліментів,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Слов»янського міськрайонного суду від 26 липня 2013р. частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_3 На її користь з ОСОБА_1 стягнута заборгованість по сплаті аліментів, яка утворилась за період з 11 березня 2005р. по 17 травня 2009р. у розмірі 7889грн. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про судові витрати.

В апеляційній скарзі представник відповідача просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. В обгрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що суд не врахував те, що питання щодо заборгованості по сплаті аліментів у разі наявності спору про її розмір, згідно вимог ч.9ст.74 Закону України «Про виконавче провадження», вирішується судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом. Суд не звернув уваги на відсутність спору щодо визначення державним виконавцем боргу по аліментам, оскільки у даному випадку заборгованість стягується державним виконацем, а не на підставі рішення суду.

В засіданні апеляційного суду представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Позивачка в засідання апеляційного суду не з»явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином ( а.с.84).

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню за таких підстав.

Судом першої інстанції при розгляді справи встановлені наступні обставини.

Рішенням Слов»янського міськрайонного суду від 11 березня 2005р. з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 стягнуті аліменти на утримання доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1\4 частини усіх видів його заробітку (доходів), але не менше 30% прожиткового мінімуму, встановленого державою для дітей відповідного віку, щомісячно до досягнення донькою повноліття. Виконавчий лист пред»явлено до виконання, у зв»язку з чим відкрито виконавче провадження. Оскільки відповідач аліменти сплачував нерегулярно на день досягнення донькою повноліття утворилась заборгованість, яка складає 7889грн., що підтверджується довідкою-розрахунокм державного виконавця №5-224 від 15.07.2013р. 26 жовтня 2012р. державний виконавець закрив виконаче провадження на підставі п.6ч.1ст.49 Закону України «Про виконавче провадження». Враховуючи зазначені обставини, а також те, що виконавчий лист про стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини перебував безперервно у провадження ВДВС Слов»янського міськрайонного управління юстиції до часу його закриття у зв»язку із закінченням строку, передбаченого законом для даного виду стягнення, суд дійшов до висновку про наявність підстав для стягнення заборгованості по аліментам з відповідача.

Такий висновок суду узгоджується з матеріалами справи та відповідає нормам матеріального права, які судом застосовані правильно.

Відповідно до вимог ст.180 СК України батьки зобов»язані утримувати дитину.

За положеннями ст.194 СК України аліменти можуть бути стягнуті за виконавчим листом за минулий час, але не більш як за три роки, що передували пред»явленню виконавчого листа до виконання. Якщо за виконавчим листом, пред»явленим до виконання, аліменти не стягувалися у зв»язку з розшуком платника аліментів або у зв»язку з його перебуванням за кордоном, вони мають бути сплачені за весь минулий час. Заборгованість за аліментами, які стягуються відповідно до ст.187 цього Кодексу, погашається за заявою платника шляхом відрахувань з його заробітної плати, пенсії, стипендії за місцем їх одержання або стягуються за рішенням суду.

Згідно рішення Слов»янського міськрайонного суду від 11 березня 2005р. з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 стягнуті аліменти на утримання доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення донькою повноліття.

Згідно ч.1ст.30 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999р. №606-Х1У ( в редакції від 02.10.2012р., яка діяла на час закриття виконавчого провадження) державний виконавець провадить дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме: до закінчення виконавчого провадження згідно із статтею 49 цього Закону.

Згідно п.6 ч.1 ст.49 Закону №606-Х1У виконавче провадження підлягає закінченню у разі закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених законом ( ч.1ст.50 Закону№606-Х1У).

За таких підстав, доводи апеляційної скарги відносного того, що суд, стягуючи заборгованість по аліментам, не врахував те, що у разі відсутності спору про її розмір, така заборгованість стягується державним виконацем відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження», а не на підставі рішення суду, є неспроможними. Посилання в апеляційній скарзі на ст.74 Закону №606-Х1У є безпідставним, оскільки вказана норма закону регулює порядок стягнення аліментів під час виконання рішення суду, тоді як з матеріалів справи вбачається, що державним виконацем виконавче провадження 26 жовтня 2012р. було закрито відповідно до вимог п.6ч.1ст.49 Закону №606-Х1У.

Зміст апеляційної скарги не дає підстав для встановлення неправильного застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права. При вирішенні позовних вимог судом правильно визначений характер правовідносин між сторонами, вірно застосований закон, що їх регулює, повно і всебічно досліджено матеріали справи та надано оцінку доводам сторін.

Відповідно до ч.1ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.307,308,313-315 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Слов»янського міськрайонного суду від 26 липня 2013р. залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

ГОЛОВУЮЧИЙ СУДДІ