Вирок № 33263125, 10.06.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Категорія ст. 187 ч.2 Головуючий у І інстанції Козлов Д.О.

Доповідач Шаліна Т.О.

ВИРОК

ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

10 червня 2013 року колегія суддів Судової палати по кримінальним справам Апеляційного суду Донецької області у складі:

головуючого : Шаліної Т.О.

суддів: Шапар Ю.І., Куракової В.В.

при секретарі: Черниця О.В.

за участю прокурора:Максименко Н.Г.

захисника: ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі апеляцію державного обвинувача по справі прокурора прокуратури Орджонікідзевського району на вирок Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 29 березня 2013 року, яким

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженець м. Маріуполя Донецької області, громадянин України, не працюючий, в силу ст. 89 КК України раніше не судимий; проживаючий за адресою: АДРЕСА_1

засуджений за ст.187 ч.2, 69 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією належного йому майна. Утримано на користь держави витрати на екстрадицію у розмірі 12055 гривень 24 копійки.

ВСТАНОВИЛА:

За вироком суду ОСОБА_3 визнаний винним і засуджений за вчинення злочинів при наступних обставинах.

06 березня 2005 року приблизно о 13-00 годин засуджений ОСОБА_3, за попередньою змовою у групі із ОСОБА_4, відносно якого ухвалено вирок суду від 20 квітня 2006 року та невстановленими в ході досудового слідства особами, у відношенні яких матеріали виділені в окреме провадження, діючи умисно, керуючись корисливими мотивами, з метою здійснення розбійного нападу, перебуваючи на майданчику восьмого поверху будинку АДРЕСА_2 здійснили напад на ОСОБА_5 і ОСОБА_6 та, застосовуючи насильство небезпечне для життя та здоров'я потерпілих, що виразилося в сумісному нанесенні ударів руками та ногами по різним частинам тіла, завдавши тим самим потерпілим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 легкі тілесні ушкодження, які потягли короткочасний розлад здоровья після чого заволоділи майном ОСОБА_5 на загальну суму 1250 гривень, ОСОБА_6 на загальну суму 985 гривень.

У апеляції прокурор, погоджуючись з висновками суду відносно доведеності вини та кваліфікації дій засудженого, просить вирок суду скасувати і постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_3 за ст. 187 ч.2 КК України покарання у вигляді 8 років позбавлення волі, з конфіскацією належного йому майна. Посилаючись на те, що суд невірно застосував норми кримінального закону, допустив невідповідність призначеного покарання важкості злочину та даним про особу засудженого, призначив йому занадто м'яке покарання, застосував кримінальний закон, який не належить застосуванню, чим порушив вимоги ст. 65 КК України, а саме не взяв до уваги, що ОСОБА_3 скоїв тяжкий злочин, знаходився у стані наркотичного сп'яніння, що підтвердилось у судовому засіданні поясненнями самого засудженого ОСОБА_3, а також потерпілого ОСОБА_6, іншими матеріалами справи, також не врахував обставини, які не дають підстав для призначення покарання ОСОБА_3 з застосуванням ст. 69 КК України, а саме: стан наркотичного сп'яніння при скоєнні злочину, часткове визнання вини, а також, той факт, що в період з 27 грудня 2005 року по 13 жовтня 2012 року він знаходився в міжнародному розшуку, тим самим намагався уникнути кримінальної відповідальності; окрім того, суд, помилково прийняв до уваги, як пом'якшуючу обставину по справі, що ОСОБА_3 щиросердно розкаявся у скоєнні злочину. Ряд всіх цих обставин свідчить про неможливість призначення покарання з застосуванням ст.69 КК України.

Заслухавши суддю-доповідача; прокурора, який підтримав доводи своєї апеляції та наполягав на її задоволенні; засудженого ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_2., які не погодилися з доводами апеляції прокурора; дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_3 визнаний винним у вчинені злочину щодо кількох потерпілих одного злочину віднесеного відповідно до ст.12 КК до категорії тяжких. Зазначених у ст.69 КК підстав для призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом, на час розгляду справи не встановлено й у вироку не наведено.

Закон передбачає можливість призначення більш м'якого покарання за наявності декількох виняткових обставин справи та з урахуванням особи винного. При цьому виняткові обставини можуть стосуватися лише події злочину та особи винного.

Даних про наявність виняткових обставин, які стосуються події злочину, у вироку не наведено. Немає таких даних і в матеріалах справи. Щодо ж до особи винного, суд зазначив у вироку, що він на протязі 8 років не вчиняв інші злочини. Але, при цьому судом не враховано, що весь цей час він переховувався від правосуддя за вчинення даного злочину, у зв'язку із чим був оголошений у розшук. Тобто наведені у вироку дані щодо події злочину та особи засудженого суперечать висновкам суду про наявність підстав для застосування ст.69 КК, а тому вирок у частині призначеного покарання підлягає скасуванню.

Керуючись ст.366,367,378 КПК України, колегія суддів,

П Р И Г О В О Р И Л А :

Апеляцію державного обвинувача по справі прокурора прокуратури Орджонікідзевського району м. Маріуполя, задовольнити частково.

Вирок Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 29 березня 2013 року відносно ОСОБА_3 в частині призначенного покарання скасувати.

Призначити ОСОБА_3 за ст.187 ч.2 КК України покарання у вигляді 7 років позбавлення волі, з конфіскацією всього належного йому на праві особистої власності майна.

В решті частині вирок залишити без зміни.

Вирок може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ через Апеляційний суд Донецької області протягом одного місяця з моменту проголошення.

Головуючий:

Судді