Рішення № 33261261, 03.09.2013, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа №359/7321/13-ц

Провадження № 2/395/2618/2013

Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

2 вересня 2013 року м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Вознюка С.М.,

при секретарі Айрапетян Л.А.,

за участю представника позивача - адвоката ОСОБА_1 та представника відповідача - адвоката ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ спільного сумісного майна подружжя, визнання права власності на частину майна, -

в с т а н о в и в:

17.07.2013 року позивач звернувся до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що 18.11.2006 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_4 було укладено шлюб, який 10.07.2013 року розірвано. За час шлюбу з відповідачем, останньою 26.04.2010 року було укладено договір №Г-20/126/19 про участь у Фонді фінансування будівництва, відповідно до якого на її ім'я зареєстрована на праві власності квартира АДРЕСА_1, на підставі свідоцтва про право власності, виданого виконавчим комітетом Бориспільської міської ради 24.07.2012 року За таких обставин вказана квартира належить їм на праві спільної сумісної власності та є об'єктом права спільної сумісної власності. Тому на підставі наведеного вище, позивач просить поділити в рівних частках тобто по ? частці кожному, майно яке набуте ним та відповідачем за час шлюбу і належить їм на праві спільної сумісної власності, а також визнати право власності на ці частки.

Позивач та відповідач в судове засідання не з'явилися, повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи, причина неявки суду не відома. Клопотань про перенесення розгляду справи не надходило.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, обставини справи підтвердив.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, хоча обставини справи підтвердив. На підтвердження своїх заперечень зазначив, що відповідач проживає разом з спільною дитиною ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, який знаходиться на обліку в Київській обласній лікарні, на підтвердження хвороби дитини надав виписку із медичної карти стаціонарного хворого. У зв'язку з цим просить суд відступити від засади рівності часток подружжя та збільшити частку майна відповідачу, оскільки дитина потребує значних коштів для лікування, але відповідач аліменти, які призначені судом не виплачує та матеріально своїй дитині не допомагає.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про наявність достатніх підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_3

Спірні відносини між сторонами є сімейними та пов'язані з поділом спільного сумісного майна.

Судом встановлено, що 18.11.2006 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 укладено шлюб у відділі РАЦС Бориспільського міськрайонного управління юстиції Київської області, що підтверджується свідоцтвом про одруження від 18.11.2006 року НОМЕР_3 (а.с.6), про що було зроблено актовий запис в книзі реєстрації за №659. Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10.07.2013 року шлюб між ними розірваний.

Як судом встановлено, за час шлюбу позивача та відповідачки, 26.04.2013 року відповідачем ОСОБА_4 був укладений договір №Г-20/126/19 про участь у Фонді фінансування будівництва. На підставі вказаного договору зареєстровано право власності на квартиру, яка знаходиться по АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право власності, яке видано виконавчим комітетом Бориспільської міської ради 24.07.2012 року (а.с.17).

Від шлюбу сторони мають неповнолітнього сина - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, про що свідчить свідоцтво про народження від 04 грудня 2007 року (а.с.34).

Згідно витягу про державну реєстрацію прав комунального підприємства «Бориспільського бюро технічної інвентаризації» квартира АДРЕСА_1 зареєстрована на праві власності за ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності (а.с.18).

Станом на 25 червня 2012 року інвентаризаційна вартість домоволодіння становить 399 500,00 грн., що підтверджується актом приймання - передачі квартири АДРЕСА_1 (а.с.14)

Як вбачається з листа від 22 травня 2013 року за № 494, який надійшов на адвокатський запит від Комунального підприємства «Бориспільське бюро технічної інвентаризації» за ОСОБА_4, тобто відповідачем по справі зареєстровано на праві власності тільки квартира, яка знаходяться за адресою АДРЕСА_1.

Згідно з вищезазначеним квартира АДРЕСА_1 належить позивачу та відповідачу на праві спільної сумісної власності.

Керуючись нормами ч.1 ст. 70 СК України, яка передбачає, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором, представник позивача ОСОБА_1 просив суд визнати спільною сумісною власністю ОСОБА_3 до ОСОБА_4 квартиру, яка знаходяться за адресою АДРЕСА_1., як нерухоме майно набуте під час шлюбу та визнати за позивачем та відповідачем право власності на ? частину квартири, яка знаходиться за адресою по АДРЕСА_1, оціночною вартістю 399 500 грн. 00 коп.

Відповідно до ч.2 ст. 70 СК України при вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї.

Згідно ч.3 ст. 70 СК України за рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатні й для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.

Відповідно до ч.2 ст. 60 СК України вважається, що кожна річ набута, за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до ч.1 ст.69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Спираючись на пояснення представника позивача, відповідача та матеріали справи, суд приходить до висновку, що квартира АДРЕСА_1 було придбана позивачем та відповідачем за час перебування ним у шлюбі, що свідчить про віднесення даного майна до спільної сумісної власності подружжя.

Підстав для відступу судом від засад рівності часток кожного із подружжя в судовому засіданні не встановлено, оскільки відповідачем та представником відповідача суду не подано жодних доказів про те, що позивач не надає належну допомогу, а також про те, що він сплачує аліменти на утримання сина в розмірі, який не є достатнім для забезпечення його фізичного, духовного розвитку та лікування.

Наявність інвалідності у сина не може бути достатньою підставою для відступлення від принципу рівності часток у спільній сумісній власності подружжя.

У зв'язку з вищевикладеним суд приходить до висновку, що заявлені позивачем вимоги обґрунтовані, а тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати по справі у розмірі 1995 грн. 00 коп. слід покласти на відповідача, зважаючи на вимоги ст. 88 ЦПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 60, 69, 70 СК України, ст.ст. 4, 10, 60, 88, 213-215, 218, 224-226 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_3 задовольнити.

Поділити квартиру АДРЕСА_1, загальною вартістю 399000 грн. 00 коп., загальною площею 53,1 кв. м., житловою площею 30,2 кв.м., що складається з двох кімнат, що є спільною сумісною власністю подружжя.

Визнати за ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_2, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) право власності на ? частину квартири АДРЕСА_1, вартістю 199500 грн. 00 коп.

Визнати за ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_3, АДРЕСА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) право власності на ? частину квартири АДРЕСА_1, вартістю 199500 грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_3, АДРЕСА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_2, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 1995 (одна тисяча дев'ятсот дев'яносто п'ять) грн. 00 коп. сплаченого судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд Київської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення до апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд Київської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний тексту рішення суду виготовлено 03.09.2013 року.

Суддя Бориспільського міськрайонного суду

Київської області С.М.Вознюк