Рішення № 33261014, 20.08.2013, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2013 р. Справа № 917/1253/13

За позовом Приватного підприємства "Схід-Інвестбуд-Сервіс", юридична адреса: 18028, м. Черкаси, вул. Громова, 34/1, к. 34; поштова адреса: 18000, м. Черкаси, а/с-15

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Форестер 2007", 36004, м. Полтава, вул. Головка, 6, кв. 197

про стягнення 44068,19 грн.

Суддя Гетя Н.Г.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

В судовому засіданні 20.08.2013 року після виходу з нарадчої кімнати на підставі ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть справи: розглядається позовна заява про стягнення 44068,19 грн. боргу за договором поставки № 26/01/12-9 від 26.01.2012 року, в т.ч. 41532,10 грн. основної заборгованості, 83,06 грн. інфляційних витрат та 2453,03 грн. 3% річних.

Сторони уповноважених представників у судове засідання не направили, докази отримання ними копій ухвали від 13.08.2013 року (а.с. 43) станом на 20.08.2013 року до суду не повертались.

У судовому засіданні 09.07.2013 року представник позивача підтримав позов у повному обсязі.

Відповідач відзиву на позовну заяву протягом розгляду даної справи не надав, свою позицію щодо заявлених позовних вимог не висловив, у зв'язку з чим справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Форестер 2007" (відповідач, покупець) та Приватним підприємством "Схід-Інвестбуд-Сервіс" (позивач, постачальник) був укладений договір поставки № 26/01/12-9 від 26.01.2012 року (а.с. 7), відповідно до якого постачальник взяв на себе зобов'язання поставити, а покупець - прийняти та оплатити товар по номенклатурі, в кількості та за цінами, зазначеними у специфікації, яка є невід'ємною частиною даного договору (п. 1.1. договору).

Згідно п. 8.1. договору поставки № 26/01/12-9 від 26.01.2012 року (далі - договір) цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2012 року.

У відповідності до п. п. 1.2., 1.3. договору загальна кількість товару, запланованого до поставки за цим договором, становить 300 м3, сума договору становить 153000,00 грн.

26.01.2012 року між сторонами було підписано специфікацію № 1 до договору (а.с. 8), згідно якої позивач мав поставити відповідачеві товар (сировину хвойних порід для рудстійки) в кількості 300 м3 на загальну суму 153000,00 грн.

На підставі укладеного договору позивачем було поставлено відповідачеві товар на загальну суму 289532,10 грн., в т.ч. за видатковими накладними (а.с. 9-13):

- № РН-001 від 06.02.2012 року на суму 31793,40 грн.;

- № РН-005 від 06.02.2012 року на суму 28667,10 грн.;

- № РН-004 від 07.02.2012 року на суму 29972,70 грн.;

- № РН-007 від 09.02.2012 року на суму 28593,60 грн.;

- № РН-008 від 10.02.2012 року на суму 27621,60 грн.;

- № РН-009 від 13.02.2012 року на суму 27728,70 грн.;

- № РН-010 від 14.02.2012 року на суму 27310,50 грн.;

- № РН-011 від 14.02.2012 року на суму 29457,60 грн.;

- № РН-005 від 05.03.2012 року на суму 25698,90 грн.;

- № РН-006 від 05.03.2012 року на суму 32742,00 грн.

Відповідно до п. 3.5. договору покупець здійснює розрахунок за поставлений товар на протязі 21 календарного дня після поставки вагонів. Днем поставки вважається дата, зазначена в накладній і/або акті приймання-передачі товару.

Разом із тим, відповідач в порушення умов укладеного між сторонами договору за отриманий товар розрахувався лише частково на суму 248000,00 грн., про що свідчать надані до справи копії банківських виписок по рахунку (а.с. 14-20).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до відповідача з листом-нагадуванням від 19.12.2012 року та претензією від 06.06.2013 року (а.с. 22, 23), в яких прохав погасити залишок боргу в розмірі 41532,10 грн., однак дані звернення бул залишені відповідачем без реагування.

За таких обставин позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за поставлений товар в розмірі 41532,10 грн., а також нараховані на неї інфляційні витрати в розмірі 83,06 грн. та 3% річних в розмірі 2453,03 грн.

Відповідно до ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші угоди (правочини), передбачені законом.

Згідно ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. ст. 509, 510 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

У відповідності до ст. ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, в установлений строк, відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, крім передбачених законом випадків.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно положень ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. ст. 610-612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Наданими до справи доказами підтверджуються факт існування між сторонами правовідносин з приводу поставки товару, обсяги поставленого за договором товару, факт наявності заборгованості в розмірі 41532,10 грн., факт звернення до відповідача з вимогами про погашення заборгованості у вказаному розмірі та факт прострочення виконання грошових зобов'язань відповідачем.

З урахуванням вищенаведеного позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 41532,10 грн. боргу є правомірними та обгрунтованими, внаслідок чого підлягають задоволенню.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши за допомогою ІАЦ "Ліга" правильність нарахування позивачем інфляційних витрат та 3% річних, дійшов висновку про задоволення позову в цій частині в повному обсязі.

Клопотання про витребування додаткових доказів по справі в порядку ст. 38 ГПК України від сторін не надходили.

У відповідності до п. 4 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Сторони вільні у наданні до суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості.

Таким чином, господарський суд, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спорів, дійшов висновку про задоволення позову.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Форестер 2007" (36004, м. Полтава, вул. Головка, 6, кв. 197, код ЄДРПОУ 35107593) на користь Приватного підприємства "Схід-Інвестбуд-Сервіс" (юридична адреса: 18028, м. Черкаси, вул. Громова, 34/1, к. 34; поштова адреса: 18000, м. Черкаси, а/с-15, код ЄДРПОУ 34924125) - 41532,10 грн. основного боргу, 83,06 грн. інфляційних витрат, 2453,03 грн. 3% річних та 1720,50 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 27.08.2013 року.

Суддя Гетя Н.Г.