Рішення № 33257969, 13.06.2013, Чаплинський районний суд Херсонської області

набрало чинності "___"____20____р.

Справа № 665/80/13- ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" червня 2013 р. Чаплинський районний суд Херсонської області

в складі: судді - Томашевського В.А.

при секретарі - Покотун Р.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Першоконстянтинівської сільської ради Чаплинського району Херсонської області про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, скасування розпорядженням Першокостянтинівського сільського голови Першоконстянтинівської сільської ради Чаплинського району Херсонської області від 05 червня 2012 року № 16/2-3,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 з 20 грудня 2010 року по 06 червня 2012 року працювала в дитячому садку «Сонечко» Першоконстянтинівської сільської ради Чаплинського району Херсонської області на посаді вихователя.

Розпорядженням Першокостянтинівського сільського голови від 05 червня 2012 року № 16/2-3 позивачка була звільнена з посади вихователя дитячого садка згідно п. 1 ст. 36 КЗпП України з 06.06.2012 року.

Позивачка вважає, що зазначене розпорядження є незаконним, оскільки в розпорядженні незаконно зазначені підстави та умови її звільнення, а саме зазначено, що «У зв'язку з відсутністю необхідної кількості дітей дошкільного віку на території ради та неможливістю укомплектування двох садових груп дитячого садка «Сонечко» та скороченням штату звільнити з посади вихователя дитячого садка ОСОБА_1 згідно п. 1 ст. 36 КЗпП України за згодою сторін з правом працевлаштування після закінчення відпустки по догляду за дитиною до 3-х років працевлаштувати на посаду вихователя.

Тому позивачка зазначає, що її було звільнено за декількома підставами виходячи із змісту розпорядження, а саме за п. 1 ст. 36 КЗпП України, як зазначено у резолютивній частині розпорядження та за п.1 ч.1 ст.41 КЗпП України - за скороченням штату, як зазначено у мотивувальній частині розпорядження, а таке звільнення працівника передбачає особливу процедуру звільнення як за ініціативою адміністрації, тому що не було дотримано Першоконстянтинівським сільським головою відповідної процедури. Крім того з не передбаченою трудовим законодавством умовою - « з подальшим працевлаштуванням після закінчення відпустки по догляду за дитиною до 3-х років ».

Враховуючи, що таке звільнення не відповідає діючому законодавству України, вона вважає її звільнення за зазначеним наказом незаконним, просить суд поновити її на попередній роботі, виплатити їй середній заробіток за час вимушеного прогулу - розмір середнього заробітку, який на момент звернення до суду з позовною заявою « Про уточнення позовних вимог» за її розрахунком становить 1750 грн.

Позивачка також зазначає, що заяву про своє звільнення вона писала під тиском свого керівництва та під диктування змісту заяви, тобто вимушено, не за дійсною угодою сторін.

Крім того вважає, що повноважень на її звільнення з посади вихователя дитячого садка сільський голова Михайловська Т.В. не мала.

Позивачка посилається, що незаконні дії відповідача призвели до погіршення її стану здоров'я. На час звільнення вона перебувала у стані вагітності і тому підставою для її звільнення, вважає, була її вагітність, дізнавшись про яку керівництво звернулося до неї з вимогою про звільнення. Під час написання заяви про звільнення через емоційний стрес вона не розуміла що робить, під тиском сільського голови Михайловської Т.В. і під диктування секретаря сільської ради ОСОБА_6 написала заяву і в той же день була звільнена зі своєї посади, з видачею їй трудової книжки.

Позивачка посилається, що все це призвело до хвилювання, пригніченості, нервування, вона вимушена була звертатися за медичною допомогою. Через звільнення з роботи погіршилися її сімейні та дружні стосунки з оточуючими, що спричинило занепокоєння, тривожність, нервозність, невпевненість у своїх силах, що у сукупності порушило звичний для неї спосіб життя, можливість заробляти собі, дитині яка у неї була та своїй майбутній дитині, в результаті чого спричинена їй моральна шкода.

Неправомірними діями, а саме незаконним звільненням, відповідач завдав їй

моральної шкоди, яку вона оцінювала, виходячи з розумності та справедливості, у розмірі 10 тисяч гривень, що викладено у позовній заяві, але в судовому засіданні зменшила розмір відшкодування до 1 тисячі гривень.

Позивачка ОСОБА_1 звертаючись до суду з позовною вимогою в судовому засіданні, в заяві про доповнення позовних вимог, будучи допитаною в судовому засіданні як свідок у порядку ст.184 ЦПК України, підтримала свої позовні вимоги та зазначила, що лише під час розгляду справи у суді вона окрім зазначеного розпорядження від 05.06.2012 року № 16/2-3 про її звільнення, довідалась про інші розпорядження та доповненнями до нього, про які вона взагалі не знала.

Зважаючи на те, що фактично вона звільнена у зв'язку із скороченням штату працівників дитячого садочку «Сонечко», її звільнення відбулось без попередньої згоди виборного органу первинної профспілкової організації. Згідно тексту розпорядження, адміністрація планувала скорочення посад вихователів з дитячого садку перед її звільненням, про що зазначила у тексті, але на дотрималась відповідних умов в разі звільнення у зв'язку зі скороченням штату та не врахувала, що звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, саме тому сільський голова Першокостянтинівської сільської ради Михайловська Т.В., дізнавшись про її вагітність, змусила її написати заяву про звільнення, пообіцявши, що вона буде працевлаштована в дитячий садок після досягнення дитиною трирічного віку.

Заяву про її звільнення вона написала у кабінеті секретаря сільської ради після перемовин з нею сільського голови Михаловської Т.В. і що саме під диктування секретаря сільської ради ОСОБА_6 та за попередньою вказівкою сільського голови вона написала саме таку заяву, на розуміючи ні змісту її, а ні наслідків її звільнення, що потягло переривання її трудового стажу

Позивачка вважала своє звільнення незаконним зразу ж після вирушення її написати заяву про звільнення, тому зверталася до Чаплинської районної державної адміністрації Херсонської області, прокуратури Чаплинського району Херсонської області зі скаргами щодо незаконності дій сільського голови Першокостянтинівської сільської ради Чаплинського району Херсонської області, що змусило відповідача у зв'язку з програшною для них позицією вносити поправки до розпорядження про її звільнення, не поновлювати її на роботі, а запросивши її 16 липня 2012 року до дитячого садку за ініціативою завідуючої дошкільним навчальним закладом «Сонечко» запропонували, враховуючи ситуацію що склалася, прийняти її на роботу за умови, що вона напише заяву саме про прийняття її на роботу, а не поновлення на роботі.

Позивачка має на утриманні малолітню дитину - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебувала на третьому місяці вагітності, яка складно протікала та потребувала коштів для її підтримки, тому вимушено написала заяву про прийняття її на роботу та надала свою трудову книжку.

Наказом №18 від 16 липня 2012 року завідуючої ДНЗ «Сонечко» села Першокостянтинівка Чаплинського району Херсонської області її було прийнято на посаду вихователя дошкільного навчального закладу у тимчасову групу на літній оздоровчий період до 01 вересня 2012 року, де після закінчення такого, вона рахує, була б звільнена знову.

На додаток, позивачка заявляє, що вона перебувала в стресовому стані, постійному психологічному напруженні, втратила нормальний сон, нервувалася, перебувала у зв»язку з цим декілька разів на стаціонарному лікуванні в гінекологічному відділенні Чаплинської районної лікарні з метою підтримки, розвитку та збереження вагітності. З приводу вказаного зверталася до лікаря - невропатолога Чаплинської районної лікарні. Втративши роботу, хвилювалася за можливість в майбутньому утримувати своїх дітей, знайти роботу за фахом педагога, оскільки проживає в сільській місцевості та не має можливості вибору іншої роботи.

Позивачка вважає, що втрата роботи дійсно спричинила їй моральну шкоду, оскільки є безпосередньою причиною приниження честі та її гідності, а також її ділової репутації, втрату нею та її родиною єдиного засобу існування, можливості до реалізації своїх потреб, але в судовому засіданні вона зменшила вимогу по стягненню моральної шкоди до однієї тисячі гривень, враховуючи складність фінансової ситуації у сільській громаді .

Представник відповідача Першокостянтинівської сільської ради Чаплинського району Херсонської області Гончаров М.В. позовні вимоги ОСОБА_1 про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди не визнав, зазначивши, що 05 липня 2012 року ОСОБА_1 подала позовну заяву до Чаплинського районного суду «Про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди» безпідставно і необгрунтовано, яка не підлягає задоволенню, оскільки позивачка не довела, що заяву про звільнення вона написала під тиском свого керівництва та під його диктування.

Заяву про звільнення за угодою сторін ОСОБА_1 написала у кабінеті секретаря сільської ради у присутності іншого працівника, після консультації зі своїм адвокатом , заявивши, що вона стає на облік у центрі зайнятості, тому не мала претензій до сільської ради, допоки не з'ясувала, що допомога по безробіттю менша ніж її заробітна плата. Сільським головою дійсно на підставі добровільно написаної заяви ОСОБА_1 про її звільнення, було прийнято розпорядження № 16/2-3 від 05.06.2012 року, в якому зазначалась умова про її прийняття на роботу після закінчення відпустки по догляду за дитиною, яка мала б у неї народитись. З'ясувавши свою помилку у написанні розпорядження, сільський голова 06.06.2012 року видала інше розпорядження №17/2-3 від 06.06.2012 року про скасування розпорядження № 16/2-3 від 05.06.2012 року у зв'язку з неправильним формулюванням, та прийняла розпорядження №18/3-3 від 06.06.2012 року про звільнення ОСОБА_1 на підставі п.1 ст.36 КЗпП України без формулювання умов та мотивації, яка була у розпорядженні № 16/2-3 від 05.06.2012 року, а саме без зазначення, що «у зв'язку з відсутністю необхідної кількості дітей дошкільного віку на території ради та неможливістю укомплектування двох садових груп дитячого садка «Сонечко» та скороченням штатів».

В судовому засіданні представник відповідача Михайловська Т.В. - Першоконстянтинівський сілький голова, пояснила що сільська рада фінансує та матеріально утримує дитячий садочок «Сонечко» в селі Першоконстянтинівка Чаплинського району, тому розпорядження щодо діяльності дитячого закладу приймає вона, але за погодженням з завідуючим дитячим садочком ОСОБА_10 Позовні вимоги ОСОБА_1 вона не визнає, заявляє про відсутність з її сторони будь - якого тиску на позивача під час написання нею заяви про звільнення від 05.06.2012 року.

Вона заявляє, що 05.06. 2012 року ОСОБА_1 сама звернулася до неї з проханням через важке перенесення вагітності, перебування на лікарняному, запізнення на роботу, неефективну працю, маючи у зв'язку з цим претензії від неї особисто та від інших працівників дитячого садку та батьків дітей, надати їй планову відпустку наперед, тобто за 2016 рік, а вона, коли відбуде відпустку по догляду за дитиною до 3-х років, відробить надану їй наперед відпустку. З даного питання ОСОБА_1 було надано роз'яснення щодо неможливості надання відпустки за 2016 рік. Роз'яснення надавалися головним бухгалтером сільської ради ОСОБА_11 в її присутності.

ОСОБА_1 наполягала, що працювати їй важко, але вже відбула планову відпустку та додаткову відпустку на дитину, тому саме з цієї причини вона написала заяву на звільнення в кабінеті секретаря сільської ради в присутності секретаря ОСОБА_5. та соціального працівника ОСОБА_12, наполягаючи на видачі їй трудової книжки в цей же день з метою постановки на облік до районного центру зайнятості.

Крім того у сільській раді ОСОБА_1 телефонувала до Цюрупинського центру зайнятості, де їй обрахували, скільки вона буде отримувати допомоги по безробіттю, оскільки вона працювати «не може, бо їй важко», знову наполягаючи, щоб її розрахували та видали трудову книжку.

В своїй заяві ОСОБА_1 вимагала подальшого працевлаштування, тому у розпорядженні від 05.06.2012 року було «продубльовано» саме її вимогу про звільнення і її майбутнє працевлаштування, про що вона, як сільський голова, не заперечувала.

На другий день 06 червня 2012 року вона звернулася з консультацією до юриста Чаплинської районної ради, який зазначив, що в розпорядженні про звільнення ОСОБА_1 не вірне формулювання, тому 06 червня 2012 року розпорядження від 05.05 2012 року було скасоване та прийняте інше, без мотивування причин звільнення та зобов'язання про прийняття на роботу ОСОБА_1 після 3 - річного періоду за доглядом за дитиною.

Про нове розпорядження було поставлено до відома ОСОБА_1, яка повідомила, що її трудова книжка уже передана до центру зайнятості, тому у її трудову книжку на вносились записи про скасування розпорядження від 05.06.2012 року та розпорядження від 06.06.2012 року про звільнення ОСОБА_1 за угодою сторін.

З 05 червня 2012 року після звільнення ОСОБА_1 на роботу більше не виходила.

Відповідачка стверджує, що в липні 2012 року ОСОБА_1 прийшла до сільської ради та стала вимагати повернути її заяву на звільнення, погрожувати, вимагати, щоб її заяву порвали, проклинати та обзивати працівників сільської ради, депутатів сільської ради та працівників дитячого садка.

З її слів всі зрозуміли, що виплата по безробіттю виявилася меншою, ніж вона очікувала, і що ОСОБА_1 хоче повернутися на роботу. При цьому ОСОБА_1 вимагала, щоб сільська рада оплатила їй заробітну плату за місяць, який вона не працювала.

ОСОБА_1 було надано роз'яснення, що заяву знешкодити не можливо, оскільки відповідно до неї зроблено запис до її трудової книжки. Також розяснено, що сільська рада не може проплатити їй заробітну плату, так як цей період вона не працювала, а стояла на обліку в центрі зайнятості, де й отримала допомогу по безробіттю. Крім того ОСОБА_1 було запропоновано з питань працевлаштування звернутися до завідуючої дитячого садка ОСОБА_10

13 липня 2012 року ОСОБА_1 подала заяву завідуючій дитячого садка про нове працевлаштування, оскільки була потреба в вихователі дитячого садка і її було прийнято на посаду вихователя дитячого садка з 17 липня 2012 року.

Відповідач не визнає, що у ОСОБА_1 погіршилися її сімейні та дружні стосунки із оточуючими, що спричинило занепокоєння, тривожність, нервозність, невпевненість у її силах через незаконне звільнення, тому, що вона була звільнена згідно її заяви. Крім того такі симптоми, на які посилається позивачка, могли бути спричинені вагітністю ОСОБА_1, її невлаштованим особистим життям, заявляючи на підтвердження, що в липні 2012 року ОСОБА_1 зверталася до сільської ради за роз'ясненням щодо оформлення шлюбу зі своїм співмешканцем, після чого до сільської ради приходила її мати ОСОБА_13 та почала погрожувати, обзивати, проклинати працівників сільської ради, а раніше втручалась в роботу дитячого садка «Сонечко», вимагаючи ОСОБА_1 прийняти завідуючою дитячим дошкільним закладом, тому спеціально провокує всіх до сварок.

Сама позивачка, ще до її звільнення, протягом останнього року через її складні сімейні обставини постійно знаходилася в стані занепокоєння, тривожності, нервозності, постійно скаржилася на життя, не мала де проживати, вимушена була залишати свого сина з матір'ю, з якою має напружені стосунки, тому на даний час ОСОБА_1 проживає на квартирі у своєї бабусі. Її співмешканець тривалий час хворів, через що втратив роботу і на даний час не працює та не забезпечує сім'ю. Питання життєдіяльності її сім'ї вирішує сама позивачка, тому саме через це її вимоги про стягнення 10000 гривень моральної шкоди грунтуються, як пояснила сама ОСОБА_1, що « їй народжувати дитину, та ще одну дитину до 1-го класу відправляти » - не на дійсних і фактичних обставинах, а на особистих розрахунках отримати гроші.

В судовому засіданні на підтвердження показів сторін допитані свідки у справі:

ОСОБА_10, завідуюча дошкільним навчальним закладом «Сонечко», пояснила, що ОСОБА_1 дійсно має неврівноважений характер, а тому у колективі працівників дитячого садка через її поведінку виникали сварки та неузгодженості. В дитячому садку мали відбутись скорочення вихователів, оскільки не вистачало кількості дітей для формування дитячих груп, але ОСОБА_1 була звільнена не через скорочення штату, а за її особистою заявою. Після видання розпорядження сільського голови 05.06.1012 року, вона продублювала її розпорядження своїм наказом по дитячому садочку « Сонечко», а 13.07.2012 року ОСОБА_1 прийшла до неї на роботу та написала заяву про прийняття її на посаду вихователя з 17.07.2012 року, тому вона погодила її нове прийняття на роботу, оскільки на той час була сформована дитяча група, яка на літній період до вересня 2012 року залишалась у дитячому садку аж до направлення дітей до першого класу. Наказ про прийняття на роботу написала вона сама без дублювання його сільським головою Михайловською. Після прийняття на роботу, в подальшому ОСОБА_1 згідно її заяв та на підставі наказів по дитячому садку, перебувала у дородовій і перебуває у післяродовій відпустці.

Свідок ОСОБА_11 пояснила, що вона працює бухгалтером Першоконстянтинівської сільської ради і що вона дійсно, знаючи, що ОСОБА_1 звільнена з роботи за згодою сторін, надавала їй довідки про її доходи для надання їх у центр зайнятості для відповідних нарахувань допомоги як не працевлаштованій особі і жодного разу не відмовляла ОСОБА_1 при її зверненні за довідками.

Свідок ОСОБА_14 пояснила, що вона є вихователем дитячого садочку «Сонечко» в селі Першоконстянтинівка і що знає ОСОБА_1, як особу, що мала зауваження по роботі, запізнюючись на роботу під час виконання обов'язків завідуючої дитячим закладом, що потягло скарги батьків дітей. ОСОБА_1, зберігаючи при собі ключі від приміщення садочку, не вчасно відкрила приміщення, змушуючи дітей, їх батьків та персонал перебувати біля приміщення в очікуванні ОСОБА_1, допоки вона не прийде на роботу із запізненням. Сама ОСОБА_1, а також і її мати, яка мала звичку втручатись у роботу дитячого садочку, постійно вчиняли сварки, оговори інших працівників, що потягло за собою непорозуміння з колегами по роботі

Свідок ОСОБА_16 пояснила суду, що вона є помічником вихователя дитячого садочку, яка працювала безпосередньо з ОСОБА_1 Вона заявляє, що ОСОБА_1 не хотіла працювати з дітьми, завжди, то відпочиваючи, то приводячи себе до кращої зовнішності, тому вона сама взяла на себе всю відповідальність за виховання і догляд дітей, що призводило до сварок з ОСОБА_1, обґрунтованих скарг на неї через її неврівноваженість.

Свідок ОСОБА_6, секретар сільської ради, надала покази, що 05.06.2012 року у приміщенні сільської ради з ОСОБА_1 були проведені бесіди щодо зауважень по роботі, але ОСОБА_1 заявила, що вона не може працювати, що їй важко і сама запропонувала надати їй відпустку за 2016 рік, але зрозумівши неможливість такого, написала заяву про звільнення за погодженням сторін. Під час написання заяви ОСОБА_1 зверталась до неї за допомогою в написанні заяви і вона її підказала, як написати, аби у неї були гарантії того, що її приймуть на роботу після відпустки по догляду за дитиною. ОСОБА_1 була ознайомлена з наказом про звільнення, і в її трудову книжку були внесені записи про її звільнення. ОСОБА_1 після цього стала на облік у центрі зайнятості та отримувала відповідні нарахування. ОСОБА_1 дійсно приходила до сільської ради за довідками по декілька разів, але їй завжди надавались такі довідки.

Свідок ОСОБА_17 пояснив суду, що він є депутатом Першовконстянтинівської сільської ради і що до постійної комісії ради з питань бюджету, яку він очолює, зверталась ОСОБА_1, але вона на засідання комісії та на сесію сільської ради не з'явилась, тому її питання про поновлення на роботі не розглядалось. В своєму зверненні ОСОБА_1 заявляла про примус її написати заяву про звільнення з роботи, не зважаючи, що на той період вона була вагітна.

Свідок ОСОБА_18 пояснила суду, що вона раніше працювала бухгалтером та вела бухгалтерський облік у дитячому позашкільному закладі, тому знає причини невдоволеності роботою ОСОБА_1, а саме через її матір, яка втручалась у роботу дитячого садка, маючи скандальний характер, заважала організовувати роботу. Свою заяву про звільнення ОСОБА_1 написала без будь - якого примусу, на підставі виниклих до неї претензій щодо її роботи.

Заслухавши сторони, дослідивши надані у справу докази, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню з наступного:

Судом встановлено, що ОСОБА_1 по трудовому договору, який був укладений на невизначений строк, працювала вихователем дитячого закладу «Сонечко» у селі Першоконстянтинівка Чаплинського району Херсонської області до її звільнення на підставі її особистої заяви від 05.06.2012 року.

В порушення ст. 17, п. 1 ч. З ст. 31 Закону України «Про дошкільну освіту», ОСОБА_1 прийнята на роботу та звільнена з роботи як педагогічний працівник закладів дошкільної освіти не керівником вказаного закладу, а сільським головою органу місцевого самоврядування.

Під час звільнення ОСОБА_1, вона перебувала у стані вагітності та відповідно до ст. 178 КЗпП України мала пільги щодо умов роботи, аби виключити несприятливі виробничі фактори, зі збереженням середнього заробітку.

Відповідно до отриманих у судовому засіданні пояснень, ОСОБА_1 саме через її вагітність, в повній мірі не змогла виконувати покладені на неї обов'язки вихователя дошкільного дитячого закладу, тому саме ці обставини стали предметом обговорення її роботи Першоконстянтинівським сільським головою Михайловською Т.В. щодо неефективності виконання службових обов'язків позивачкою у справі.

На думку суду, саме ці обставини змусили ОСОБА_1 за примусом сільського голови Михайловської Т.В., яка не мала повноважень щодо прийому - звільнення з роботи в даному випадку, у порушення Закону України «Про дошкільну освіту», написати заяву про звільнення з посади за умови забезпечення її роботою у період післяродової відпустки та після трирічної відпустки по догляду за дитиною. Недотримання вимог Законів щодо забезпечення трудових прав ОСОБА_1 тягне за собою відповідальність на підставі досліджених у судовому засідання сукупності доказів.

Так ОСОБА_1 05.06.2012 року дійсно звернулась із заявою про звільнення з посади вихователя дитячого садка з 05 червня 2012 року за згодою сторін з правом працевлаштування після закінчення відпустки по догляду за дитиною до 3-х років з відповідною резолюцією сільського голови Михайловської Т.В. за зазначеними підставами - до виконання.

У відповідності до розпорядження Першоконстянтинівського сільського голови від 05.06.2012 року №16/2-3 ОСОБА_1 звільнено у зв'язку із відсутністю необхідної кількості дітей дошкільного віку на території ради та неможливістю укомплектування двох садових груп дитячого садка «Сонечко» та скороченням штату: Звільнено з посади згідно п.1 ст.36 КЗпП України за згодою сторін з правом працевлаштування після закінчення відпустки по догляду за дитиною до 3-х років працевлаштувати на посаду вихователя.

Згідно довідки про заробітню плату за останні два місяці до звільнення ОСОБА_1, її заробіток становив у квітні 1475,19 а у травні - 859,33 гривень.

Відповідно до листів Державної інспекції з питань праці у Херсонської області, прокуратури Чаплинського району Херсонської області, Чаплинської районної державної адміністрації, заяви ОСОБА_1 на адресу сесії депутатів Першоконстянтинівської сільської ради з питань незаконного звільнення її з роботи спростовуються доводи відповідача у справі про добровільність написання ОСОБА_1 заяви про її звільнення за згодою сторін, без примусу у написанні саме такої заяви. На думку суду такий зміст і форма написання заяви про звільнення не свідчить про добровільність написання її ОСОБА_1

Відповідно до протесту прокурора Чаплинського району Херсонської області №106/1830 вих.12 від 05.07.2012 року поставлена вимога до Першоконстянтинівського сільського голови Михайловської Т.В. про скасування розпорядження №16/2-3 від 05.06.2012 року «Про звільнення працівника», оскільки розпорядження сільського голови прийнято в порушення вимог п.10 ч.4 ст.42 ЗУ «Про місцеве самоврядування» згідно якого Михайловська Т.В. повноважень щодо призначень та звільнень з посади керівників дошкільних, загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів не має.

Згідно листа Першоконстянтинівського сільського голови на ім'я прокурора Чаплинського району Херсонської області №408/2-9 від 16.07.2012 року сільський голова на вбачала порушенням винесення розпорядження «Про звільнання працівника» від 05.06.2012 року щодо ОСОБА_1, оскільки є наслідком інших порушень, які на той час не виправлені, тому скасування розпорядження є недоцільним.

Згідно витягу із рішення ХХ11 сесії сільської ради У1 скликання №201 від 17.08.2012 року за розглянутим протестом прокурора було скасовано розпорядження Першоконстянтинівського сільського голови від 05.06.2012 року №16/2 -3 «Про звільнення працівника».

Згідно запису у трудовій книжці ОСОБА_1 за НОМЕР_1 від 06.06.2012 року ОСОБА_1 звільнена з посади вихователя дитячого садка згідно п.1 ст.36 КЗпП України за згодою сторін.

Згідно запису у трудовій книжці за №14 від 22.06.2012 року у Чаплинському районному центрі зайнятості ОСОБА_1 розпочата виплата допомоги по безробіттю та відповідно до запису №15 припинено 17.07.2012 року.

Згідно запису №16 ОСОБА_1 прийнята на посаду вихователя дитячого закладу 17.07.2012 року на підставі наказу №18 від 16 липня 2012 року завідуючої дошкільним навчальним закладом ОСОБА_10

Таким чином у зв'язку із незаконним звільненням, ОСОБА_1 має бути поновлена на роботі з часу її незаконного звільнення, тобто з 05.06.2012 року у зв'язку з порушенням Першоконстянтинівським сільським головою Михайловською Т.В. Закону України «Про дошкільну освіту», із виплатою середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, який складав з 05.06.2012 року по 17.07.2012 року, тобто за один місяць і сім днів, що складає термін вимушеного прогулу, оскільки ОСОБА_1 з 17.07.2012 року почала працювати на посаді вихователя з нарахуванням їй заробітної плати.

Згідно ст. 235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі. При винесенні рішення про поновлення на роботі, орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Згідно ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику проводиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на час її незаконного звільнення дійсно перебувала вагітною особою, яка у відповідності до чинного законодавства мала гарантії у її трудової діяльності згідно глави Х11 КЗпП України. Враховуючи, що надані ОСОБА_1 докази про її стан здоров'я свідчать про відповідні складнощі у протіканні вагітності, обізнаність Першоконстянтинівського сільського голови Митхайловської Т.В. у фактичному стані здоров'я ОСОБА_1 на час її звільнення, з урахуванням довідки лікаря Першоконстянтинівської амбулаторії сімейної медицини від 04.02.2013 року про те, що ОСОБА_1 06.06.1012 року та 07.06.2012 року зверталась за медичною допомогою у зв'язку з вегето - судинною дистонією, астенічним синдромом, суд вважає, що в результаті незаконних дій відповідача дійсно завдано маральної шкоди незаконно звільненій ОСОБА_1, оскільки призвели до її моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і дійсно вимагали від ОСОБА_1 додаткових зусиль для організації свого життя, оскільки призвели до звернення за медичною допомогою, звернень за захистом своїх трудових прав у відповідні ограни виконавчої влади і прокуратури, звернення до органу з забезпечення прав непрацюючого населення, аби отримувати відповідне грошове забезпечення для організації свого життя та неповнолітнього сина, звернення до судового органу, що безпідставно відволікало вагітну та завдавало їй моральних страждань.

Згідно вимог ОСОБА_1 про стягнення 1 тисячі гривень на відшкодування моральної шкоди, її вимоги суд вважає обґрунтованими і законними.

Відповідно ст. 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній особі незаконними дією чи бездіяльністю органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Першокостянтинівською сільською радою у зв'язку з незаконним звільненням ОСОБА_1 не було поновлено на роботі, а прийнято її на роботу знову завідуючою дитячим закладом у відповідності до вимог ст. 17, п. 1 ч. З ст. 31 Закону України «Про дошкільну освіту», що потягло переривання її трудового стажу.

В судовому засіданні досліджені також:

Листи Державної інспекції з питань праці у Херсонської області, прокуратури Чаплинського району Херсонської області, Чаплинської районної державної адміністрації, заяви ОСОБА_1 на адресу сесії депутатів Першоконстянтинівської сільської ради з питань незаконного звільнення її з роботи, які спростовують доводи відповідача у справі про добровільність написання ОСОБА_1 заяви про її звільнення за згодою сторін без примусу у написанні саме такої заяви.

Протест прокурора Чаплинського району Херсонської області №106/1830.вих.12 від 05.07.2012 року з вимогою до Першоконстянтинівського сільського голови Михайловської Т.В. про скасування розпорядження №16/2-3 від 05.06.2012 року «Про звільнення працівника», оскільки розпорядження сільського голови прийнято в порушення вимог п.10 ч.4 ст.42 ЗУ «Про місцеве самоврядування» згідно якого повноважень щодо призначень та звільнень з посади керівників дошкільних, загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів вона не має.

Лист Першоконстянтинівського сільського голови на ім'я прокурора Чаплинського району Херсонської області №408/2-9 від 16.07.2012 року відповідно до якого сільський голова на вбачала порушенням винесення розпорядження «Про звільнення працівника» від 05.06.2012 року щодо ОСОБА_1, оскільки є наслідком інших порушень, які на той час не виправлені, тому вважала скасування розпорядження недоцільним.

Рішення ХХ11 сесії сільської ради У1 скликання №201 від 17.08.2012 року згідно якого за розглянутим протестом прокурора скасовано розпорядження Першоконстянтинівського сільського голови від 05.06.2012 року №16/2 -3 «Про звільнення працівника».

У відповідності до наданих суду лікарняних листів, протоколу ультра - звукового дослідження, виписок з медичної картки, ОСОБА_1 станом на 09.06.2012 року перебувала у стані вагітності строком 13 неділь 6 днів і згідно ст.184 КЗпП України на ОСОБА_1 розповсюджувались гарантії , передбачені законодавством про працю, а саме - не допускалось звільнення вагітних жінок з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов'язковим працевлаштуванням.

Відповідно до ст.36 КЗпП України, підставами припинення трудового договору є за п.1 ч.1 - угода сторін.

На думку суду, угода сторін є таким видом волевиявлення працівника і власника або уповноваженого ним органу з питань припинення трудових відносин, які є абсолютно вільними у виборі способу і форми припинення трудового договору і ніяк не можуть містити умови не передбачені трудовим законодавствам, як такі, що не можуть бути виконані сторонами на час укладання угоди. Крім того мотивування прийнятого розпорядження свідчить, що звільнення ОСОБА_1 проведено через скорочення штату, що зазначено у розпорядженні.

Аналіз змісту розпорядження сільського голови Михайловської Т.В. від 05.06.2012 року № 16/2-3 на підставі якого ОСОБА_1 звільнена з роботи та на підставі чого у її трудовій книжці вчинено запис про її звільнення саме за цим розпорядженням з мотивуванням прийнятого рішення « у зв'язку із відсутністю необхідної кількості дітей дошкільного віку на території ради та неможливістю укомплектування двох садових груп дитячого садка «Сонечеко» та скороченням штату …» свідчить про ініціативу власника або уповноваженого ним органу до звільнення ОСОБА_1., а не про звільнення за угодою. Тобто, при розірванні трудового договору працівниця ОСОБА_1 була позбавлена гарантій, які забезпечують її право як особи, що перебувала на час звільнення у стані вагітності і за відомих суду обставин щодо відсутності підстав для ліквідації вказаного дошкільного навчального закладу, звільнення ОСОБА_1 за ініціативою власника є неможливим.

Таким чином суд визнає незаконним звільнення ОСОБА_1, оскільки є звільненням без дотримання умов припинення трудового договору та звільненням з підстав, не передбачених законом.

Звільнення без дотримання встановленого законом порядку, а саме: звільнення вагітних жінок, жінок, які мають дітей віком до трьох років, одиноких жінок, які мають дитину до 14 років або дитину-інваліда є звільнення без дотримання встановленого законом порядку для даної підстави.

Враховуючи покази ОСОБА_1 у судовому засіданні, які є не спростованими іншими доказами , перевіреними судом, щодо примусу її до написання заяви про своє звільнення з посади вихователя дитячого садка з 05.06.2012 року, дають підстави суду вважати, що саме за примусом ОСОБА_1 вимушена була написати заяву, зміст якої не відповідав її дійсним бажанням. На підтвердження зазначеного ОСОБА_1 зверталась до органу виконавчої влади у Чаплинському районі, у прокуратуру Чаплинського району з відповідними зверненнями про незаконність дій сільського голови Михайловської Т.В. щодо її звільнення з роботи, що вказує на відсутність дійсної угоди між сторонами на припинення трудових відносин саме за таких умов та з такими наслідками.

Судом перевірено та встановлено що трудовий договір ОСОБА_1 з Першоконстянтинівською сільською радою Чаплинського району фактично припинено за ініціативою власника, її посадової особи Михайловської Т.В., а підстави і формулювання причин звільнення, вказані у наказі, не відповідають закону і дійсним причинам звільнення, тому ОСОБА_1 підлягає поновленню на роботі з часу її незаконного звільнення.

Враховуючи, що при розгляді трудових спорів про поновлення працівника на роботі, працівникові може відшкодовуватись як матеріальна, так і моральна шкода, суд вважає за необхідне стягнути з Першоконстянтинівської сільської ради Чаплинського району Херсонської області втрачений заробіток ОСОБА_1 за час вимушеного прогулу, а також моральну шкоду, оскільки порушення її трудових прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від позивачки додаткових зусиль для організації свого життя, що підтвердила ОСОБА_1 у судовому засіданні.

Стягненню підлягає при оплаті вимушеного прогулу у випадку поновлення працівника на роботі середньомісячний заробіток, який складає 1750 гривень.

Таким чином у зв'язку із незаконним звільненням за розпорядженням Першокостянтинівського сільського голови від 05 червня 2012 року № 16/2-3 позивачка

ОСОБА_1 має бути поновлена на роботі з часу її незаконного звільнення, тобто з 05.06.2012 року у зв'язку з порушенням Першоконстянтинівським сільським головою Михайловською Т.В. Закону України «Про дошкільну освіту», із виплатою середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, який складав з 05.06.2012 року по 17.07.2012 року, тобто за один місяць і сім днів, що складає термін вимушеного прогулу, оскільки ОСОБА_1 з 17.07.2012 року почала працювати на посаді вихователя з нарахуванням їй заробітної плати.

В частині вимог позивачки щодо скасування розпорядження № 16/2-3 від 05.06.2012 року Першоконстянтинівського сільського голови Першоконстянтинівської сільської ради Чаплинського району Херсонської області про звільнення ОСОБА_1 з посади виховат еля ДНЗ «Сонечко» села Першоконстянтинівка Чаплинського району у зв'язку зі скороченням штату та за згодою сторін належить відмовити, оскільки на день розгляду справи зазначене розпорядження скасоване Рішенням ХХ11 сесії Першоконстянтинівської сільської ради У1 скликання №201 від 17.08.2012 року за розглянутим протестом прокурора Чаплинського району Херсонської області.

Згідно Закону України «Про судовий збір», судовий збір підлягає стягненню з Першоконстянтинівської сільської ради Чаплинського району Херсонської області у сумі 229 гривень 40 коп. на користь Державної судової адміністрації.

Керуючись ст.ст. 3, 4, 5, 14, ЗО, 38, 40, 42, 44, 80, 107, 110, 118-120, 158 ЦПК, ст. ст. п. 2 ст. 36, 184, п. 2 ч. 1 ст. 231, ст. 235 КЗпП України, ст. 17, п. 1 ч. З ст. 31 Закону України «Про дошкільну освіту», суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Першоконстянтинівської сільської ради про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

ОСОБА_1 поновити на посаді вихователя дошкільного навчального закладу «Сонечко» села Першоконстянтинівка Чаплинського району Хенрсонської області з 05.06.2012 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 з Першоконстянтинівської сільської ради Чаплинського району Херсонської області за час вимушеного прогулу 1750 (одну тисячу сімсот п'ятьдесят) гривень.

Стягнути на користь ОСОБА_1 з Першоконстянтинівської сільської ради Чаплинського району Херсонської області 1 (одну тисячу гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнути судовий збір з Першоконстянтинівської сільської ради Чаплинського району Херсонської області у сумі 229 гривень 40 коп. на користь Судової адміністрації ЄДРПОУ 37981783 банк одержувача ГУ ДКУ у Чаплиському районі МФО 852010 р/р 31216206700299 код платежу 2203001 призначення платежу « Судовий збір » код 02886893.

В частині вимог скасування розпорядження № 16/2-3 від 05.06.2012 року Першоконстянтинівського сільського голови Першоконстянтинівської сільської ради Чаплинського району Херсонської області про звільнення ОСОБА_1 з посади виховат еля ДНЗ «Сонечко» села Першоконстянтинівка Чаплинського району у зв'язку зі скороченням штату та за згодою сторін - відмовити.

Рішення суду в частині стягнення матеріальної шкоди підлягає негайному стягненню в межах місячного платежу.

На рішення може бути подана апеляція до апеляційного суду Херсонської області протягом 10 днів з часу винесення рішення за поданням апеляції до Чаплинського районного суду, особами, які не були присутніми під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії рішення суду.

С У Д Д Я: