Постанова № 33254544, 28.08.2013, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.08.2013 року Справа № 904/3646/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Павловського П.П.-доповідача

суддів: Науменка І.М., Кузнецова В.О.

при секретарі судового засідання: Литвин А.П.

Представники сторін:

від відповідача: Хомін О.В., довіреність №102 від 29.12.12, представник;

представник позивача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат", м. Орджонікідзе

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2013 року

у справі № 904/3646/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Владар-Харків", м. Харків

до Публічного акціонерного товариства "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат", м. Орджонікідзе Дніпропетровської області

про стягнення 50 462,26 грн.

ВСТАНОВИВ:

В травні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД Владар-Харків" звернулось до господарського суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат" у якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 11.06.13р., просить стягнути з Публічного акціонерного товариства "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - відповідач) суму 46 546,00 грн. основного боргу, 785,94 грн. 3% річних, 186,18 грн. інфляційних, а всього 47 518,12 грн. заборгованості за порушення виконання зобов'язань за договором поставки №Т260/05 від 28.02.12р.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням умов укладеного договору.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.13р. у справі № 904/3646/13 (суддя Суховаров А.В.) позов задоволено.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Владар-Харків" суму 46 546,00 грн. основного боргу, 785, 94 грн. 3% річних, 186,18 грн. інфляційних, 1 720, 50 грн. судового збору.

Суд вважав, що матеріалами справи доведено факт невиконання зобов'язання належним чином відповідно до умов договору. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій відповідно до вимог закону.

Не погодившись з рішенням господарського суду, Публічне акціонерне товариство "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат", звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своєї правової позиції скаржник зазначає, що позивачем не надано доказів передачі відповідачу всіх документів, які є підставою для здійснення оплати за укладеним договором, зокрема, рахунку-фактури. Отже, у відповідача не виникло обов'язку по оплаті товару за договором і термін оплати збільшився в порядку п. 4.7 договору.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.08.13р. прийнято апеляційну скаргу до розгляду.

Позивачем надано відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому зазначено, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджено матеріали справи, прийнято вірне рішення у відповідності до норм чинного законодавства, доводи скаржника, в свою чергу, які зазначені в апеляційній скарзі є безпідставними та необґрунтованими. Просить залишити оскаржуване рішення - без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

В судовому засіданні 28.08.13р. оголошені вступна та резолютивна частини постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суд апеляційної інстанції, вислухавши у судовому засіданні присутніх представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, перевірив правильність висновків суду першої інстанції щодо фактичних обставин справи, повноту їх дослідження судом першої інстанції та юридичну оцінку, і прийшов до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 28 лютого 2012 року між Позивачем та Відповідачем був укладений договір поставки № Т260/05 на поставку товару.(а.с.09-14)

Згідно п. 1.1 Договору Постачальник зобов'язався передати у власність Покупцеві товар повне найменування якого (номенклатура, асортимент), марка, вид, сорт, кількісні та якісні характеристики вказуються в специфікаціях до Договору, які є його невід'ємною частиною, а Покупець зобов'язується прийняти вказаний Товар та оплатити його в порядку і на умовах, передбачених цим договором.

Позивачем 24 вересня 2012 року було здійснено поставку товару відповідачу, що підтверджується видатковою накладною № РН-368 від 24.09.2012 р. та Товарно-транспортною накладною від 24.09.2012 p. На загальну суму 46 546,00 грн., а також Позивачем виконано умови п.3.4, 3.7 вищевказаного Договору про надання Відповідачу разом з товаром наступних документів: рахунка-фактури (оригінал), видаткової накладної (оригінал), товарно-транспортної накладної (оригінал) та податкової накладної, що підтверджується відміткою (штамп) Відповідача на зазначених документах.

П.4.6 та п.4.7 Договору порядок оплати та форма розрахунків вказуються сторонами в специфікаціях (додатках) до Договору та у випадку, якщо Сторонами у порядку, зазначеному в п.4.6. Договору встановили термін оплати-після моменту поставки, Покупець здійснює оплату за товар після надання постачальником документів, зазначених в п.3.4, 3.7. Договору.

Згідно специфікації, яка є додатком № 2 до договору від 28.02.2012 p., Сторони передбачили поставку на умовах оплати: протягом 5 банківських днів з моменту приймання на склад "ПОКУПЦЯ" з пакетом товаросупровідних документів, зазначених у п. 3.4. договору та терміном поставки - до 30.09.2012р.

Так, позивачем умови укладеного договору виконанні в повному обсязі, проте, відповідача повно та своєчасно за поставлений товар не розрахувався, що призвело до виникнення заборгованості перед позивачем у розмірі 46 546,00 грн.

Позивачем Відповідачу була направлена претензія № 988/1 від 25.12.12 p., але претензія залишена без відповіді та без задоволення.

У відповідності зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, що передбачено ст. 526 ЦК України.

Згідно приписам ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, про що зазначено в ст. 625 ЦК України.

Господарський суд Дніпропетровської області всебічно, повно та об'єктивно розглянув усі обставини справи, що мають суттєве значення для об'єктивного вирішення наявного спору та правомірно послався при вирішенні спору на ст. 666 ЦК України, згідно якої якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

У зв'язку з тим, що товар був Відповідачем прийнятий, ніяких вимог про витребування документів не направляв, відповіді на претензію Позивача не надавав, що свідчить про те, що Відповідачем всі документи були від Позивача отримані та момент оплати наступив у строк, вказаний у договорі.

Так, даний товар був отриманий уповноваженим представником без жодних заперечень та зауважень стосовно недостачі самого товару або будь-яких товаросупровідних документів до нього.

Проте, відповідач отриманий за вищезгаданими документами товар не оплатив, направлену в його адресу в порядку досудового врегулювання спору претензію залишив без задоволення (залишив без відповіді).

Зважаючи на викладене вище, за наявності в матеріалах справи підписаної обома сторонами без жодних зауважень видаткової накладної №РН-368 від 24.09.2012 р. на суму 46546,00 грн. та довіреності на отримання ТМЦ №882 від 24.09.2012р., враховуючи відсутність складення актів з зазначенням ненаданих Постачальником /позивач/ товаросупровідних документів, згідно вимог Інструкцій про прийняття товару за кількістю та якістю П-6 та П-7, колегія суддів вважає факт отримання відповідачем товару та супровідних документів до нього доведеним.

До того ж ненадання рахунку-фактури не є відкладальною умовою у розумінні ст.. 212 ЦК України та не є простроченням кредитора в розумінні ст.613 ЦК України, тому наявність або відсутність рахунку-фактури від обов'язку сплатити спірну заборгованість відповідача не звільняє. (Аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у своїй постанові від 12 листопада 2009р. №25/64-09).

Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дав їм правильну юридичну оцінку, прийняв законне і обґрунтоване рішення, підстави для скасування якого відсутні.

Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду, а тому її слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст.101, 103, 105 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.13р. у справі № 904/3646/13 - залишити без змін, а апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат", м. Орджонікідзе - без задоволення.

Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя П.П. Павловський

Суддя І.М. Науменко

Суддя В.О. Кузнецов