Рішення № 33254506, 02.09.2013, Господарський суд Чернігівської області

Господарський суд Чернігівської області

____________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 698-166, факс 77-44-62

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

"27" серпня 2013 року Справа № 927/209/13-г

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Цимбал-Нарожної М.П., розглянувши матеріали справи

за позовом: відкритого акціонерного товариства

Національної акціонерної страхової компанії "Оранта"

01032, вул. Жилянська, 75, м.Київ;

до відповідача: приватне підприємство "Спецтранс"

14037, вул. Борисенка,47 , м.Чернігів;

предмет спору: стягнення 74 500,00 грн.;

за участю представників сторін:

позивача: Галіч Ж.В. - представник;

відповідача:Підгорний К.Є.- представник;

в с т а н о в и в :

відкрите акціонерне товариство Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" звернулось до господарського суду Чернігівської області з позовом до приватного підприємства "Спецтранс" про стягнення 74500,00грн. шкоди в порядку регресу.

Свої вимоги позивач обґрунтовує з посиланням на договір добровільного страхування транспортного засобу від 01.04.2010р. між ВАТ НАСК "Оранта" та Кошеля І.І., постанову Новозаводського районного суду міста Чернігова від 18.10.2010р. у справі №3-4421/2010 про притягнення Кравченка Володимира Петровича до адміністративної відповідальності, довідку ДАЇ від 13.09.2010р., угоду про припинення зобов'язання переданням відступного та платіжне доручення №37153 від 07.06.2011р., а також протокол (акт) №232 огляду транспортного засобу від 09.08.2010р. та звіт №232/10 автотоварознавчого дослідження від 01.12.2010р., де зазначено, що матеріальний збиток, завданий власникові "Hyundai Grander" д/н АО 2575 АР (Кошеля О.В.) в результаті його пошкодження при ДТП складає 121308,34грн.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 14.02.2013р. розгляд справи призначено на 26.02.2013р., відповідно ст.77 ГПК України, в судовому засіданні оголошувалась перерва до 12.03.2013р., а також відкладався розгляд справи до 21.03.2013р., 04.04.2013р., 05.04.2013р. та 10.04.2013р.

Так, між сторонами існували розбіжності щодо встановлення розміру завданого збитку, а саме позивачем до розміру збитків включено вартість деталей передньої частини автомобіля, яка на думку відповідача не була та не могла бути пошкодженою в результаті ДТП.

Враховуючи пояснення представників сторін та те, що докази у справі були взаємосуперечливими (довідка відділення ДАІ і АТІ з обслуговування м.Мукачево УДАІ УМВС України в Закарпатській обл. №75 від 13.09.2010р. та протокол огляду транспортного засобу №232 від 09.08.2010р.), господарський суд ухвалою від 10.04.2013р. призначив судову трасологічну та автотоварознавчу експертизи та зупинив провадження у справі.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 24.05.2013р. провадження у справі було поновлено з призначенням судового засідання на 28.05.2013р. для розгляду клопотання судових експертів, після чого, ухвалою від 28.05.2013р. провадження у справі зупинено для направлення матеріалів справи до експертної установи.

Після повернення матеріалів справи №927/209/13-г до господарського суду з висновками експертів, ухвалою від 16 липня 2013 року провадження у справі поновлено та призначено розгляд справи на 25 липня 2013 року.

Оскільки експертні висновки містили неточності, та носили непевний та не конкретний характер, ухвалою господарського суду Чернігівської області від 25.07.2013р. судом призначено додаткову автотоварознавчу та транспортно - трасологічну експертизи, матеріали справи направлено до експертної установи та зупинено провадження у справі.

Після повернення матеріалів справи з поясненнями судових експертів по попередніх висновках судових експертиз, ухвалою господарського суду від 22.08.2013 року провадження у справі поновлено та призначено розгляд на 27.08.2013р.

Відповідач з висновками експертів не погодився та заявив клопотання про проведення нової транспортно-трасологічної експертизи щодо встановлення пошкоджень деталей передньої частини автомобіля «Hyundai Grander» д/н АО 2575 АР під час ДТП, що сталося 06. 08.2010р.

Відповідно до ст. 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Враховуючи, що в матеріалах справи наявні висновки експертів, як в господарській, так і в кримінальній справах та враховуючи строк розгляду справи, що спливає 27.08.2013р., господарський суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача про проведення нової транспортно-трасологічної експертизи.

Разом з цим, відповідач надав пояснення №5 від 27.08.2013р., де не погодився з висновками експерта автотоварознавчої експертизи та зазначив, що кількість деталей та вартість робіт не відповідають протоколу огляду транспортного засобу від 09.08.2010р. №232.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників позивача та відповідача, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне:

01.04.2010р. між Кошелею І.І. та ВАТ НАСК «Оранта» укладено договір добровільного страхування №УБ 426624, за яким позивач застрахував майнові інтереси потерпілого, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу легкового автомобіля «Hyundai Grander» д/н АО 2575 АР .

Термін дії договору з 02.04.2010р. до 01.06.2011р..

06.08.2010р. на автодорозі Київ-Чоп відбулося зіткнення автомобіля «Hyundai Grander» д/н АО 2575 АР під керуванням водія Кошеля Івана Івановича, застрахованого НАСК «Оранта» та автомобіля «DAF» д/н СВ 9977 АВ під керуванням Кравченко Володимира Петровича, застрахованого ПрАТ «СК «Перша», що підтверджується довідкою УДАІ ГУ МВС України в Закарпатській обл. № 715 від 03.09.2010р..

Відповідно до ст.979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до п. 2.9.4.2 та п 2.9.4.3 Договору страхування, Страховик зобов'язаний: упродовж двох робочих днів з моменту отримання письмової заяви Страхувальника про страхову виплату вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення виплати страхового відшкодування; після складання страхового акта провести виплату страхового відшкодування у терміни, встановлені п.3.11.4 та п.2.11.5 Договору страхування.

Відповідно до угоди між Кошеля І.І. та ВАТ «НАСК «Оранта» про припинення зобов'язання переданням відступного, сторони погодили, що вартість страхового відшкодування за Договором добровільного страхування УБ426624 становить 100000,00грн.

На підставі страхового акту №01-07-к від 27.04.2011р., розрахунку страхового відшкодування від 27.04.2011р., звіту №232/10 автотоварознавчого дослідження від 01.12.2010р., заяви про страхову виплату №45 від 06.08.2010 позивач на виконання умов Договору страхування виплатив на рахунок, визначений страхувальником, страхове відшкодування у розмірі 100 000грн., що підтверджується платіжним дорученням №37153 від 07.06.2011р.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до пунктів 1,3 частини 1 статті 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Постановою Новозаводського районного суду м. Чернігова за № 3-4421/2010 від 18.10.2010р. Кравченко Володимира Петровича визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Вироком Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 28.02.2012 року, Кравченка Володимира Петровича визнано винним у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст. 286 КК України і призначено йому покарання у виді двох років обмеження волі, без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ст.ст.75,76 КК України звільнено засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку терміном один рік не вчинить нового злочину.

Цивільний позов потерпілої Кошелі Вікторії Василівни задоволено частково. Стягнуто з ПП «Спецтранс» м.Чернігів, вул. Борисенка, буд.47 на користь Кошелі В.В. 4500грн. у відшкодування завданої моральної шкоди. В задоволенні цивільного позову Кошеля В.В. - відмовлено.

Отже, вина водія автомобіля ДАФ д/н СВ 9977 АВ встановлена у судовому порядку.

На дату ДТП автомобіль ДАФ д/н СВ9977АВ, яким спричинено ДТП, був застрахований ПрАТ «Страхова компанія «Перша» на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс №ВЕ/2049471), яким встановлено ліміт відповідальності страхової компанії в межах суми 25 500грн.

Відповідно до ч.1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно з частинами 1, 2 статті 636 ЦК України, договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі. Виконання договору на користь третьої особи може вимагати як особа, яка уклала договір, так і третя особа, на користь якої передбачено виконання, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із суті договору.

Вказані норми містяться у розділі І «Загальні положення про зобов'язання» книги п'ятої ЦК України і стосуються як договірних, так і недоговірних (деліктних) зобов'язань.

Отже, після підписання полісу ВЕ/2049471 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, від власника автомобіля ДАФ д/н СВ9977АВ до ПрАТ «Страхова компанія «Перша» перейшов обов'язок у випадку настання ДТП спричиненого за участю забезпеченого транспортного засобу, відшкодувати завдану ним шкоду потерпілій особі у межах встановленого ліміту відповідальності.

Рішенням господарського суду м.Києва від 29.11.2012р. у справі 5011-50/14117-2012, позов ВАТ НАСК «Оранта» задоволено повністю. Стягнуто з ПрАТ «Страхова компанія «Перша» на користь ВАТ НАСК «Оранта» суму страхового відшкодування у розмірі 25 500грн. та судовий збір.

Проте, зазначеної суми було недостатньо для покриття всієї суми страхового відшкодування в розмірі 100 000,00грн.

Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до частини 1 статті 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Як встановлено Мукачівським міськрайонним судом Закарпатської області від 28.02.2012 року, власником джерела підвищеної небезпеки - автомобіля марки «ДАФ», реєстраційний номер СВ 9977АВ, є ПП «Спецтранс», а Кравченко В.П. керував ним на підставі наказу №9 від 12.10.2005 року про прийняття на роботу на подорожнього листа №021971 від 04.08.2010р., в який він вписаний як водій. (Т.1 а.с. 125).

Враховуючи, що 25500грн. страхового відшкодування, стягнутого з ПрАТ «Страхова компанія «Перша» на користь ВАТ НАСК «Оранта», було недостатньо для повного відшкодування шкоди, ВАТ НАСК «Оранта» звернулось до господарського суду Чернігівської області з позовом до ПП «Спецтранс» - власника автомобіля ДАФ д/н СВ9977АВ, яким спричинено ДТП, про відшкодування залишку страхового відшкодування в сумі 74 500грн.

Розрахунок розміру шкоди здійснений позивачем на підставі протоколу (акт) №232 огляду транспортного засобу від 09.08.2010р. та звіту №232/10 автотоварознавчого дослідження від 01.12.2010р., складеного Миговичем Іваном Юрійовичем, що є спеціалістом Свалявського районного відділення НАСК «Оранта».

Проте, відповідач не погодився з розміром заявленої до стягнення шкоди та вважає протокол (акт) №232 огляду транспортного засобу від 09.08.2010р. та звіт №232/10 автотоварознавчого дослідження від 01.12.2010р. такими, що складені з порушенням методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої наказом Фонду державного майна України №142/5/2092 від 24.11.2003р. (далі - Методика), оскільки огляд транспортного засобу був здійснений без участі його представника (порушення п.п. 5.1, 5.2 Методики), а в розрахунок матеріального збитку включені деталі передньої частини автомобіля, які не були пошкоджені під час ДТП.

Виходячи з викладеного, відповідач просить відмовити в позові.

Слід зазначити, що п.п. 5.1 та 5.2 Методики не передбачають обов'язковий виклик всіх заінтересованих осіб для технічного огляду КТЗ.

Разом з тим, господарським судом призначено судову трасологічну та автотоварознавчу експертизи.

В результаті проведення судової транспортно-трасологічної експертизи, з врахуванням додаткових пояснень, судовим експертом Самоненко Л.І. зроблено наступні висновки:

- якщо автомобіль під керуванням Кошель І.І. після контактування з вантажним автопоїздом DAF д.н. СВ 9977АВ з причепом трайлер д.н. СВ 2757ХХ скоїв наїзд на придорожнє огородження (колесовідбійник) на правому узбіччі автодороги, то сліди та пошкодження на передньому бампері, правій передній фарі, правому передньому крилі, правих передніх дверях (деформації фільонки дверей в передній частині) автомобіля "Hyundai Grandeur" д.н. АО 2575 АР могли виникнути під час ДТП 06.08.2010р. на 757км автодороги Київ-Чоп;

- у випадку відсутності взаємного контакту автомобіля "Hyundai Grandeur" д.н. АО 2575 АР з металевим огородженням (колесовідбійником) перелічені вище пошкодження цього автомобіля виникли в інший час і за інших обставин (не під час ДТП 06.08.10р. на 757км автодороги Київ-Чоп);

- визначити експертним шляхом наявність або відсутність деформацій лівих передніх, правих задніх, правих передніх (крім деформації фільонки дверей в передній частині) автомобіля "Hyundai Grandeur" д.н. АО 2575 ВР, що могли бути отримані ним під час ДТП 06.08.10р. на 757км автодороги Київ-Чоп не здається можливим із-за не достатку слідових ознак для цього.

Отже, транспортна-трасологічна експертиза не дала чіткої відповіді щодо виникнення пошкоджень деталей передньої частини автомобіля під час ДТП 06.08.10р..

Відповідно до ч.5 ст. 42 ГПК України, висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

Виходячи з викладеного, господарський суд не приймає висновок судового експерта у транстортно-трасологічній експертизі як належний доказ.

На запит господарського суду, Мукачівським міськрайонним судом Закарпатської області надано витяги з матеріалів справи №0707/1804/2012, а саме: протокол огляду місця ДТП від 06.08.2010р. зі схемою та фото таблицею; протоколи огляду транспортних засобів від 07.08.2010р.; висновок судово-автотехнічної експертизи №2181/387 від 20.10.2010р.; висновок транспортно-трасологічної експертизи №2183/389 від 20.10.2010р., висновок судової експертизи технічного стану автомобіля "ДАФ" д.н. СВ 9977 АВ №2182/388 від 20.10.2010р.

З отриманих вищезазначених документів судом встановлено наступне:

Так, в матеріалах висновку судової експертизи №2182/389 від 20.10.2010р. експертом Демко І.М. у дослідницькій частині під час огляду автомобіля марки "Хюндай" д.н. АО 2575 АР, який проводився на майданчику тимчасового затримання транспортних засобів Мукачівського РВ УМВС України в Закарпатській обл., в присутності начальника СВ Мукачівського РВ УМВС України в Закарпатській обл.. майора міліції Черничко М.В., встановлено, що основні пошкодження автомобіля в його задній боковій частині та мають наступний вигляд:

· Деформоване ліве заднє крило;

· Деформована ліва задня дверка;

· Деформована кришка багажника;

· Відсутній задній бампер;

· Деформований дах в його задній лівій частині;

· Пошкоджене ліве заднє колесо;

· Пошкоджене заднє скло.

Крім того, в протоколі огляду транспортного засобу від 07.08.2010р., складеного інспектором групи оформлення ДТП ВДАІ м.Мукачево Ціцей І.І. під час огляду ТЗ виявлено, що деформовано: повністю задню частину автомобілю, дах, обидві задні крила, кришка багажника, багажний відсік, задня ліва дверка; розбито: задній бампер, заднє вітрове скло, обидва задні блок фонарі.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Виходячи з викладеного, господарський суд прийшов до висновку про відсутність належних доказів щодо пошкодження під час ДТП 06.08.2010р. деталей передньої частини автомобіля "Hyundai Grander" д/н АО 2575 АР, а саме бампера переднього, фари правої, крила переднього правого, підкрилка крила переднього правого, дверей передніх.

Звіт №232/10 автотоварознавчого дослідження від 01.12.2010р., що наданий позивачем, не приймається судом, як належний доказ, оскільки складений спеціалістом Свалявського районного відділення НАСК «Оранта».

В результаті проведення судової автотоварознавчої експертизи, судовим експертом Федорко С.О. зроблено наступні висновки:

- вартість матеріального збитку (шкоди), завданого Кошелі Олені Василівні, власнику автомобіля "Hyundai Grander" д/н АО 2575 АР, у наслідок пошкодження у ДТП 06.08.2010 року, станом цін на момент ДТП, складала:

- з врахуванням пошкоджень: бампера переднього, фари правої, крила переднього правого, підкрилка крила переднього правого, дверей передніх - 100590,27грн.

- без врахуванням пошкоджень: бампера переднього, фари правої, крила переднього правого, підкрилка крила переднього правого, дверей передніх - 88 166,87грн.

Виходячи з викладеного, господарський суд прийшов до висновку, що розмір страхового відшкодування з врахуванням висновку автотоварознавчої експертизи від 08.07.2013р. за №995/13-24 становить 88 166,87грн.

Враховуючи стягнуті 25 500грн. з страховика ПрАТ «Страхова компанія «Перша», стягненню з ПП «Спецтранс» підлягає 63 166,87грн. шкоди.

В іншій частині нарахованої шкоди слід відмовити.

Відповідно ст.49 ГПК України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно статті 49 ГПК України та Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI, господарський суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 1458,77 грн. судового збору, 999,73грн. витрат за проведення судової експертизи.

Керуючись ст. 49, ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного підприємства «Спецтранс» (14037,вул. Борисенка,47, м.Чернігів, код ЄДРПОУ 30380850) на користь відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»" (01032, вул. Жилянська,75, м.Київ, р/р 26501000001044 в АКБ «Укрсоцбанк», МФО 300023, код ЄДРПОУ 00034186) 63166,87 грн. шкоди, а також судові витрати: судовий збір в сумі 1458,77грн., 999,73грн. витрат за проведення судової експертизи.

В іншій частині позову відмовити.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя М.П. Цимбал-Нарожна

Повний текст рішення підписано 02 вересня 2013 року.

Суддя М.П. Цимбал-Нарожна