Рішення № 33254412, 28.08.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" серпня 2013 р. Справа № 911/2429/13

Господарський суд Київської області у складі судді Зайця Д.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Переяслав-Хмельниького міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Переяслав-Хмельницької житлово-експлуатаційної контори, Київська область, м. Переяслав-Хмельницький

до Фізичної особи-підприємця Дубович Ольги Михайлівни, Київська область, м. Переяслав-Хмельницький

про стягнення 44852,85 грн.

секретар судового засідання Бердило І.П.

за участю представників:

від позивача: Грибовський А.В. (довіреність №279 від 30 липня 2013 року);

Сущук Т.В. (довіреність №571 від 13 серпня 2013 року);

від відповідача: не з'явився;

від прокуратури: Булига Ю.С. (посвідчення №007181 від 2 жовтня 2013 року).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Переяслав-Хмельниький міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі Переяслав-Хмельницької житлово-експлуатаційної контори (далі - позивач) звернувся до господарського суду Київської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Дубович Ольги Михайлівни (далі - відповідач) про стягнення 44852,85 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що є комунальною власністю територіальної громади міста Переяслав-Хмельницький №187 від 11 січня 2007 року, а саме, відповідач не повністю сплатив грошові кошти за орендоване майно за період: грудень 2012 року - червень 2013 року, в результаті чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 21173,35 грн. Додатково, за прострочення виконання зобов'язання позивач нарахував пеню в розмірі 23679,50 грн.

Провадження у справі порушено відповідно до ухвали господарського суду Київської області від 25 червня 2013 року та призначено справу до розгляду на 31 липня 2013 року.

Під час судового розгляду відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи неодноразово відкладався.

13 серпня 2013 року через канцелярію суду представником позивача подано заяву про зменшення розміру позовних вимог.

Зазначена заява обґрунтована тим, що в позовній заяві невірно зазначено період за який утворилась заборгованість.

З урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, позивач просить суд стягнути з відповідача 20099,68 грн. основного боргу та 21719,41 грн. пені за період з 1 грудня 2012 року по 20 травня 2013 року.

На підставі статті 22 Господарського процесуального кодексу України судом прийнято до розгляду заяву про зменшення розміру позовних вимог, подальший розгляд справи здійснюється з урахуванням зазначеної заяви.

Відповідач, повідомлений про час та місце розгляду справи ухвалами суду від 25 червня 2013 року, від 31 липня 2013 року та від 14 серпня 2013 року в судові засідання не з'явився, витребуваних документів не подав, хоча був повідомлений належним чином. Суд вважає за можливе відповідно до ст. 75 ГПК України розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами.

28 серпня 2013 року відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Заслухавши пояснення представників позивача та прокуратури, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем (за договором - орендодавець) та відповідачем (за договором - орендар) 11 січня 2007 року укладено договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що є комунальною власністю територіальної громади міста Переяслав-Хмельницький за №187.

Пунктом 1.1 договору встановлено, що орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове володіння і користування вбудоване нежиле приміщення (далі - майно) площею 64 м2, розміщене за адресою: м. Переяслав-Хмельницький, вул. Богдана Хмельницького, 84, що знаходиться в господарському віданні житлово-експлуатаційної контори, вартість якого визначено згідно за незалежною оцінкою. Вартість приміщення складає 91499, 28 грн.

Пунктом 1.2 договору передбачено, що майно здається в оренду з метою облаштування офісу для розміщення агентства з продажу нерухомості та надання юридичних послуг.

Відповідно до пункту 1.3 договору передача майна в оренду здійснюється за актом приймання-передачі, в якому зазначається стан майна, що орендується та інші відомості за узгодженням сторін.

Згідно пункту 2.1 договору орендар набуває право строкового платного користування майном у строк, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі.

Відповідно до пункту 2.3 договору майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі.

Пунктом 2.4 договору встановлено, що майно, яке орендується, повинно бути передане позивачем та прийняте орендарем протягом 10 днів з моменту укладання (набрання чинності) цього договору.

Згідно пункту 3.1 договору розмір місячної плати за користування майном визначений за результатами конкурсу на право укладання договору оренди комунального майна та затверджений розпорядженням міського голови від 21 грудня 2006 року №330/7-09 «Про затвердження рішення конкурсної комісії по проведенню конкурсу на право укладання договору оренди майна комунальної власності від 11.12.2006 року», і становить 2000,00 грн. з врахуванням податку на додану вартість. Орендна плата підлягає в подальшому щомісячній індексації в залежності від рівня індексу інфляції у відповідності з чинним законодавством України.

Відповідно до пункту 3.4 договору орендар сплачує орендну плату щомісячно до 20 числа наступного за звітним місяця шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок орендодавця: Переяслав-Хмельницька житлово-експлуатаційна контора, код 05447906, розрахунковий рахунок №260033151, в Переяслав-Хмельницькому відділені Ощадбанку України 3029, МФО 320100. 50% отриманої орендної плати, за виключенням податку на додану вартість, орендодавець перераховує до міського бюджету.

Пунктом 3.5 договору передбачено, що плата за користування майном перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі підлягає індексації і стягується на користь балансоутримувача за весь період заборгованості з урахуванням пені у розмірі 0,5% заборгованості та індексації за кожний день прострочення включаючи день оплати.

Пунктом 4.1 договору встановлено, що орендодавець має право виступати ініціатором щодо внесення змін чи доповнень до цього договору або його розірвання у випадках, передбачених чинним законодавством та цим договором.

Відповідно до пункту 5.2 договору орендар зобов'язується своєчасно вносити орендну плату та інші платежі відповідно до розділу 3 цього договору.

Згідно пункту 7.5 договору він може бути розірваний з ініціативи орендодавця в судовому порядку у разі: несплати орендарем орендної плати на протязі двох місяців; навмисного або необережного погіршення стану орендованого майна; використання орендованого майна для цілей, непередбачених у цьому договорі; рішення сесії міської ради щодо відчуження об'єкта чи надання якого в оренду на конкурсних умовах; в разі не виконання орендарем взятих на себе обов'язків, передбачених п. 5.2 цього договору; прийняття рішення сесії міської ради щодо використання об'єкта нерухомості після закінчення дії договору з іншою метою ніж оренда; повернення об'єкта проводиться по акту приймання-передачі, що підписується сторонами; після закінчення терміну дії договору орендар має переважне право на продовження договору оренди на новий термін, якщо приміщення чи об'єкт нерухомості і надалі надаються в оренду.

На виконання пункту 1.1 договору позивач передав, а відповідач прийняв у оренду нежиле приміщення площею 64 м2, розміщене за адресою: м. Переяслав-Хмельницький, вул. Богдана Хмельницького, 84, що підтверджується актом приймання-передачі за 11 січня 2007 року.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10 квітня 2013 року у справі №24/099-12 (скасовано рішення господарського суду Київської області від 17 січня 2013 року) розірвано договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що є комунальною власністю територіальної громади міста Переяслав-Хмельницький за №187 від 11 січня 2007 року.

Як вбачається з акту прийому-передачі від 30 травня 2013 року (том 1, а.с. 65) відповідач повернув позивачу орендоване приміщення лише 20 травня 2013 року.

Відповідач взяті на себе зобов'язання належним чином не виконав, а саме, не сплатив орендну плату за період: грудень 2013 року - травень 2013 року, в результаті чого за ним утворилась заборгованість у розмірі 20099,68 грн.

В судовому засіданні представники позивача та прокуратури позовні вимоги підтримали.

Відповідач в судові засідання 31 липня 2013 року, 14 серпня 2013 року та 28 серпня 2013 року не з'явився, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином в установленому законом порядку ухвалами суду. Витребувані документи відповідач суду не надав.

Судом оглянуто оригінали документів, залучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

У відповідності до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Станом на день прийняття рішення у справі відповідач не повністю виконав умови договору. Зазначений факт відповідачем не спростовано. Розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи. Вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості, що виникла у відповідача через порушення умов договору в розмірі 20099,68 грн. підлягає задоволенню.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» №543/965-ВР від 22.11.1996 року, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

У пункті 3 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 27 лютого 2012 року за №01-06/224/2012 «Про доповнення до інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2011 N 01-06/249 «Про постанови Верховного Суду України, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарських судів» Вищий господарський суд України зазначив, що договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань». Отже, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислена на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України (постанови від 24.10.2011 №25/187, від 07.11.2011 №5002-2/5109-2010).

Розмір пені, визначений позивачем, складає 21716,41 грн.

Проте, згідно з розрахунком, зробленим судом (з урахуванням вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»), з відповідача підлягає стягненню пеня у розмірі 1784,92 грн. за період, визначений у розрахунку суми пені (том 1, а.с. 87-89).

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Дубович Ольги Михайлівни (08400, Київська область, м. Переяслав-Хмельницький, вул. Набережна, б. 10, кв. 46, ідентифікаційний номер - 2780513622) на користь Переяслав-Хмельницької житлово-експлуатаційної контори виконавчого комітету Переяслав-Хмельницької міської ради (08400, Київська область, м. Переяслав-Хмельницький, вул. Гімназійна, б. 35, код - 05447906) - 20099 (двадцять тисяч дев'яносто дев'ять) грн. 68 коп. заборгованості з орендної плати та 1784 (одна тисяча сімсот вісімдесят чотири) грн. 92 коп. пені.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Дубович Ольги Михайлівни (08400, Київська область, м. Переяслав-Хмельницький, вул. Набережна, б. 10, кв. 46, ідентифікаційний номер - 2780513622) в дохід Державного бюджету України на р/р 31214206783001, банк ГУ ДКСУ у Київській області, МФО 821018, код ЄДРПОУ 37955989, одержувач платежу ГУ ДКСУ у Київській області, призначення платежу: 22030001, символ звітності банку 206 - 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено - 30 серпня 2013 року

Суддя Заєць Д.Г.