Рішення № 33254374, 27.08.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" серпня 2013 р. Справа № 911/2533/13

Господарський суд Київської області у складі судді Лопатіна А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу м. Житомир, м. Житомир

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Метсобстар-ХК", м.Васильків

про стягнення 322535,66 грн.

за участю представників: згідно протоколу судового засідання.

Обставини справи:

Квартирно-експлуатаційним відділом м. Житомир (надалі позивач) заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Метсобстар-ХК" (надалі відповідач) про стягнення 322535,66 грн. боргу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав умови договору №191 про відшкодування вартості електричної енергії (КЕКВ 1163), спожитих в процесі надання послуг з харчування від 01.03.2012 р. у частині здійснення оплати за надані позивачем послуги.

Ухвалою господарського суду Київської області від 27.06.2013 р. порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 10.07.2013 р.

01.07.2013 р. через канцелярію господарського суду Київської області представник відповідача подав клопотання про відкладення розгляду справи, яке мотивоване неможливістю останнього явитися у судове засідання у зв'язку з його відрядженням до іншого суду.

Ухвалою господарського суду Київської області від 10.07.2013 р., клопотання відповідача задоволено, розгляд справи відкладено на 23.07.2013 р.

23.07.2013 р. представником відповідача через канцелярію господарського суду Київської області подано клопотання про відкладення розгляду справи та витребування доказів, яке залишається судом без задоволення як необґрунтоване. Крім того, останнім подано відзив на позовну заяву та документи витребувані ухвалою суду від 27.06.2013 р.

Присутнім у судовому засіданні 23.07.2013 р. представником позивача подано до суду додаткові письмові пояснення щодо предмету спору з доданими документами.

Ухвалою господарського суду Київської області від 23.07.2013 р. у зв'язку з неявкою у судове засідання представника відповідача розгляд справи відкладено на 27.08.2013 р.

27.08.2013 р. через канцелярію господарського суду Київської області представник відповідач подав письмові пояснення до позовної заяви у яких просить відмовити у задоволенні вимог щодо стягнення заборгованості за травень 2013 року у розмірі 71720,85 грн. та за березень 2013 року у розмірі 73916,11 грн.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд

встановив:

01 березня 2012 року між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Житомир (сторона 1, позивач у справі) в особі начальника КЕВ м. Житомир полковника Гураленко Андрія Михайловича, діючого на підставі положення про КЕВ м.Житомир, з однієї сторони та Товариством з обмеженою відповідальністю «Метсобстар-ХК» (сторона 2, відповідач у справі), в особі директора Генкіна Аркадія Володимировича, діючого на підставі статуту, з другої сторони, було укладено договір про відшкодування вартості електричної енергії (КЕКВ 1163), спожитої в процесі надання послуг з харчування № 191 (надалі договір), відповідно до умов якого сторона 1 забезпечує сторону 2 електричною енергією отриману від ПАТ "ЕК" Житомиробленерго" для забезпечення надання послуг з харчування особового складу Збройних Сил України. Відповідач відшкодовує позивачу вартість електричної енергії, спожитої ним в процесі надання послуг з харчування, що надаються на підставі договору про закупівлю послуг харчування № 286/2/12/1 від 02.02.2012 р. (далі договір з харчування), згідно наказу Міністра оборони України № 846 від 28.12.2011 р. та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору (п. 1.1 та п.1.2. договору).

Відповідно до п. 6.4. договору на підставі розрахунків та/або показів засобів обліку електричної енергії оформлюються такі документи: рахунок-фактура; акт виконаних робіт; акт звірки за спожиту електроенергію.

Згідно з п. 6.5. договору щомісячно, до 20 числа, сторона 1 та сторона 2, на підставі норм споживання електричної енергії, які визначаються згідно із діючим законодавством і тарифами, що встановлені уповноваженим органом чи відповідним підприємством та згідно з показниками (засобів обліку та розрахунку) складають і підписують акт виконаних робіт в двох примірниках.

Пунктом 6.6. договору встановлено, що щомісячно, в термін до 25 числа позивач надає відповідачу рахунок-фактуру, акт виконаних робіт, які є підставою для проведення оплати по даному договору, протягом 5-ти банківських днів.

Відповідно до п. 9.1. договору у редакції додаткової угоди від 22.03.2013 р., останній набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк з 01.03.2012р. по 30.04.2013 р., а в частині фінансових розрахунків - до їх повного здійснення.

Згідно з п. 9.2. договору у редакції додаткової угоди №1 від 01.03.2013 р., останній може бути пролонгований на строк пролонгації договору на харчування, а також у разі укладання стороною 2 нового договору про закупівлю послуг з громадського харчування з Міністерством оборони України".

Вказаний договір та додаткові угоди до нього підписані представниками сторін та скріплені відтисками печаток юридичних осіб.

Сторонами доказів пролонгації договору на харчування чи укладення нового договору про закупівлю послуг з громадського харчування з Міністерством оборони України з терміном дії понад 30.04.2013 р. до суду не подано, відповідно договір про відшкодування вартості електричної енергії (КЕКВ 1163), спожитої в процесі надання послуг з харчування № 191 від 01.03.2012 р. припинив свою дію з 01.05.2013р.

На виконання умов вказаного договору позивач здійснив забезпечення відповідача електричною енергією для надання останнім послуг з харчування особового складу Збройних сил України, що підтверджується актом № 7 виконаних робіт (наданих послуг) від 21.03.2013 р. на суму 91334,54 грн. та актом № 12 виконаних робіт (наданих послуг) від 23.04.2013 р. на суму 159480,27 грн., загалом на суму 250814,81 грн.

Між тим, відповідач свої зобов'язання щодо оплати використаної ним електричної енергії виконав неналежним чином, в зв'язку з чим за ним, станом на дату судового засідання утворилась заборгованість у сумі 250814,81 грн.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частиною першою ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом положень частини першої та частини сьомої статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з частиною першою ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини першої ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно із ст. 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України). Одностороння відмова від зобов'язання, в силу ст. 525 Цивільного кодексу України, не допускається.

Відповідно до частини першої ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Належних доказів сплати відповідачем суми заборгованості у розмірі 250814,81грн. суду не надано.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В ході розгляду справи позивачем належними та допустимими доказами доведено, що за відповідачем існує заборгованість перед Квартирно-експлуатаційного відділу м. Житомир за договором про відшкодування вартості електричної енергії (КЕКВ 1163), спожитої в процесі надання послуг з харчування №191 від 01.03.2012 р. у розмірі 250814,81 грн.

З огляду на вищезазначені обставини, судом встановлено факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором про відшкодування вартості електричної енергії (КЕКВ 1163), спожитої в процесі надання послуг з харчування №191 від 01.03.2012 р. щодо сплати коштів за використану електричну енергію у розмірі 250814,81 грн., а тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 250814,81 грн. боргу підлягають задоволенню у повному обсязі.

До тверджень відповідача у відзиві на позовну заяву, щодо відсутності належних доказів (доказів направлення рахунку та актів виконаних робіт) пропущення останнім строку на оплату передбаченого договором, суд ставиться критично, оскільки зазначені вище акти виконаних робіт (наданих послуг) підписані представником відповідача та скріплений відтиском печатки ТОВ "Метсобстар-ХК", а відповідно до п. 6.6 договору акт виконаних робіт є підставою для проведення оплати по даному договору протягом 5 банківських днів.

Разом з тим, суд ставиться критично, як не підтверджених належними та допустимими доказами, до посилань відповідача на помилкове перерахування останнім за платіжним дорученням №1546 від 11.04.2013 р. на користь позивача грошової суми у розмірі 73916,11 грн. з зазначенням помилкових реквізитів, оскільки вказаний платіж (як зазначає відповідач) мав бути здійснений в оплату по договору №191.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 71720,85 грн. за послуги по забезпеченню електроенергією, які були надані Квартирно-експлуатаційним відділом м. Житомир на підставі договору від 01.03.2012 р. №191 у травні 2013 року, тобто після закінчення дії вказаного договору, на підтвердження чого представником позивача було подано акт виконаних робіт (наданих послуг) від 31.05.2013 р., який не підписаний представником відповідача та не скріплений відтиском печатки ТОВ"Метсобстар-ХК", оскільки, як зазначило останнє у листі від 14.06.2013 р. №112-1, строк дії договору закінчився 30.04.2013 р.

Відповідно до частини першої ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Згідно з частиною сьомою ст. 180 ГК України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов'язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Таким чином, чинним законодавством передбачено, що правовим наслідком закінчення строку дії договору є відсутність договору як підстави, з якою закон пов'язує здійснення прав і виконання обов'язків сторонами за цим договором.

Згідно з п 9.1 договору у редакції додаткової угоди від 22.03.2013 р., останній набуває чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 30.04.2013р. Після закінчення терміну дії договору, його умови залишаються дійсними стосовно грошових зобов'язань за послуги, які були надані у строк його дії.

Доказів пролонгації дії договору сторонами до суду не подано. Інших правових підстав, окрім договору, для стягнення з відповідача 71720,85 грн. за надані послуги позивачем не вказано.

Як слідує зі змісту позовної заяви, предметом позову є стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги, а підставою - прострочення відповідачем строку виконання обов'язку з оплати наданих послуг, визначеного договором.

Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Виходячи з вищезазначеного, обґрунтування наявності у відповідача заборгованості за надані послуги, підставою для стягнення якої є не договір, за своєю суттю є зміною підстав позову, яка, за приписами ст.22 ГПК України, мала бути здійснена позивачем до прийняття рішення по справі.

Частина четверта статті 22 ГПК України визначає зміну підстави або предмета позову, збільшення чи зменшення розміру позовних вимог виключно як право, а не обов'язок позивача.

Пунктом 2 частини першої статті 83 ГПК України передбачено право господарського суду щодо виходу за межі позовних вимог (за наявності передбачених цією нормою умов, і про це є клопотання заінтересованої сторони), але не зміни таких вимог на власний розсуд чи спонукання до їх уточнення.

Вказана правова позиція викладена також в п.14 Інформаційного листа ВГСУ від 11.04.2005р. № 01-8/344 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році».

Отже, виходячи з правил, встановлених ГПК України, суд позбавлений права самостійно змінювати підставу позову, в тому числі і щодо підстав для стягнення спірної заборгованості з відповідача (стягнення заборгованості не за договором).

З огляду на вищевикладене, а саме той факт, що надані послуги, стягнення частини заборгованості за які є предметом даного позову, надані позивачем не за договором, а інших підстав, суд не досліджує обставини щодо фактичного надання послуг по акту виконаних робіт (наданих послуг) від 31.05.2013 р. на суму 71720,85грн. Відповідно, вимога позивача щодо стягнення з позивача заборгованості у частині 71720,85 грн. залишається судом без задоволення.

Разом з тим, суд звертає увагу позивача на те, що він не позбавлений права, у випадку надання відповідачу послуг за спірним актом виконаних робіт та неоплати їх в повному обсязі, доводити зазначений факт в окремому судовому провадженні.

За таких обставин суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 250814,81 грн. основного боргу.

Судові витрати, відповідно до частини п'ятої статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судом покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 22, 44, 49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Метсобстар-ХК" (08600, Київська область, м. Васильків, вул. Володимирська, буд. 22-А, кімната 310; код ЄДРПО України - 37250616) на користь Квартирно-експлуатаційного відділу м.Житомир (10014, м. Житомир, Корольовський район, вул. Адмірала Щастного, буд. 20; код ЄДРПО України 08492505) - 250814 (двісті п'ятдесят тисяч вісімсот чотирнадцять) гривень 81 коп. боргу, які перерахувати на р/р 35218001004159 ГУ ДКСУ в Житомирській області, МФО 811037 код 08492505.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Метсобстар-ХК" (08600, Київська область, м. Васильків, вул. Володимирська, буд. 22-А, кімната 310; код ЄДРПО України - 37250616) на користь Квартирно-експлуатаційного відділу м.Житомир (10014, м. Житомир, Корольовський район, вул. Адмірала Щастного, буд. 20; код ЄДРПО України 08492505) - 5016 (п'ять тисяч шістнадцять) гривень 29коп. судового збору, які перерахувати на р/р 35226004004159 ГУ ДКСУ в Житомирській області, МФО 811037 код 08492505.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 02.09.2013 р.

Суддя А.В. Лопатін