Ухвала суду № 33253415, 30.08.2013, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 735/674/13-ц Провадження № 22-ц/795/1835/2013 Головуючий у I інстанції -Грушко О. П. Доповідач - Онищенко О. І.Категорія -цивільна

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 серпня 2013 року м. ЧернігівАПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіОнищенко О.І.,суддів:Ішутко В.Н., Харечко Л.К.,при секретарі:Шкарупі Ю.В.,за участю:представника позивачів ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційні скарги ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 і ОСОБА_9 на ухвалу Коропського районного суду від 04 липня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7 до ОСОБА_8, ОСОБА_9 про визнання недійсним договору відчуження автомобіля та витребування його з чужого незаконного володіння

в с т а н о в и в:

Ухвалою Коропського районного суду від 04 липня 2013 року заяву ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про забезпечення позову задоволено частково, накладено арешт на автомобіль ВАЗ-21154, д.н.з. НОМЕР_1, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.; ОСОБА_6 та ОСОБА_7 зобов'язано внести на депозитний рахунок ТУ ДСА в Чернігівській області заставу у сумі 45 000 тис. гривень. В задоволенні решти вимог заяви відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 звернулись з апеляційною скаргою, в якій просять скасувати ухвалу в частині зобов'язання їх внести заставу в сумі 45000 грн. та постановити ухвалу про передачу автомобіля, реєстраційних документів на нього та ключів на зберігання третій особі незацікавленої у вирішенні спору, з правом визначення такої особи державним виконавцем. Апелянт зазначає, що суд позбавив їх права на забезпечення позову, оскільки їх сімейний бюджет не дозволяє внести кошти в таких розмірах, та надав право відповідачам продовжувати на власний розсуд розпоряджатися спірним автомобілем.

В апеляційній скарзі ОСОБА_8 та ОСОБА_9 просять скасувати ухвалу від 4 липня 2013 року про забезпечення позову та постановити нову про відмову у вжитті заходів забезпечення позову. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції відкрив провадження по справі з порушенням вимог ст.119-120 ЦПК України, а отже і виніс ухвалу про вжиття заходів забезпечення позову з порушенням діючого законодавства.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивачів, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційні скарги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що в провадженні Коропського районного суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7 до ОСОБА_8, ОСОБА_9 про визнання недійсним договору відчуження автомобіля та витребування його з чужого незаконного володіння.

04 липня 2013 року ОСОБА_6 та ОСОБА_7 звернулись до суду із заявою про забезпечення свого позову шляхом накладення арешту на предмет спору - автомобіль ВАЗ-21154, д.н.з. НОМЕР_1, та передачу його на зберігання третій особі, незацікавленій у вирішенні спору, з правом визначення такої особи державним виконавцем.

Ухвалою суду заяву ОСОБА_6 та ОСОБА_7 задоволено. При цьому, зобов'язано ОСОБА_6 та ОСОБА_7 забезпечити позов заставою, після внесення якої звернути ухвалу до виконання в частині накладення арешту на спірний автомобіль.

Необхідність забезпечення вимог позивачів заставою суд першої інстанції обґрунтував запобіганням зловживанню забезпеченням позову.

Можливість суду, допускаючи забезпечення позову, вимагати забезпечити його вимогу заставою, достатньою для того, щоб запобігти зловживанню забезпеченням позову, передбачена ч. 4 ст. 153 ЦПК України.

Відповідно до п.6 Постанови Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 „Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі, якщо сам позов або пов'язані з матеріально-правовими обмеженнями заходи з його забезпечення виявляться необґрунтованими. Тому, допускаючи забезпечення позову, суд відповідно до ч. 4 ст. 153 ЦПК вправі покласти на позивача обов'язок внести на депозитний рахунок суду заставу, достатню для того, щоб запобігти зловживанню забезпеченням позову (проте її розмір не повинен перевищувати розміру ціни позову). За змістом цієї норми суд (суддя), визначивши вид забезпечення позову та розмір застави, повинен зазначити у відповідній ухвалі, що остання звертається до виконання негайно після внесення предмета застави у повному розмірі.

Обраний позивачем та вжитий судом захід забезпечення позову у виді накладення арешту на спірне нерухоме майно, не породжує ризику щодо спричинення збитків для предмету спору.

Крім того, в даному випадку висновок суду про можливість допущення зловживань з боку позивачів є припущенням, оскільки автомобіль, відносно якого вжито заходи забезпечення позову, залишається у володінні та користуванні відповідачів.

Таким чином, апеляційний суд вважає за необхідне залишити ухвалу суду першої інстанції без змін.

Інші доводи апеляційної скарги правильності висновків суду першої інстанції не спростовують та базуються на невірному тлумаченні норм чинного законодавства України.

На підставі викладеного, апеляційний суд приходить до висновку, що ухвала Коропського районного суду Чернівської області від 4 липня 2013 року постановлена з дотриманням норм процесуального законодавства і підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312-315, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 та ОСОБА_7 задовольнити частково.

Ухвалу Коропського районного суду від 04 липня 2013 року змінити.

Виключити із мотивувальної та резолютивної частини ухвали вказівку суду про покладення на ОСОБА_6 та ОСОБА_7 зобов'язання внести на депозитний рахунок ТУ ДСА в Чернігівській області заставу у сумі 45 000 грн. та про звернення ухвали до виконання після внесення застави в повному обсязі.

В іншій частині ухвалу залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:Судді: