Рішення № 33250557, 28.08.2013, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження № 22-ц/790/5004/13 Головуючий 1-ї інстанції -

Справа № 640/495/13-ц Сенаторов В.М.

Категорія : договірні Доповідач - Швецова Л.А.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2013 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі :

головуючого - Швецової Л.А.

суддів - Піддубного Р.М., Малінської С.М.

при секретарі - Колісник Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу

за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»

на рішення Київського районного суду м. Харкова від 07 червня 2013 року

по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором , -

В С Т А Н О В И Л А :

У січні 2013 року позивач - Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» (ПАТ «Дельта Банк») звернулося до суду з вказаним позовом, в якому просило стягнути на свою користь з відповідача - ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором у розмірі 4829,07 грн. та сплачений судовий збір за подання позовної заяви в сумі 214,60 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що 25 липня 2007 року між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_2 було укладено договір кредиту, відповідно до умов якого Банк зобов'язався надати відповідачеві кредит у сумі 6216,00 грн. на придбання певного майна\послуг, на умовах визначених Договором, із остаточним терміном повернення Кредиту та сплати процентів і комісійних по ньому не пізніше ніж 24.07.2008 року.

Банк усі свої зобов'язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, надавши кредит у сумі 6216,00 грн., про що свідчить меморіальний ордер № 25591134 від 25.07.2007 року та рахунок-фактура № 27 від 25.07.2007 року

Проте, ОСОБА_2 свої кредитні зобов'язання перед Банком не виконує, на вимогу повернути кредит та відсотки за ним відповідачка не реагує, тому позивач був змушений звернутися до суду за захистом своїх прав.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 07 червня 2013 року в задоволенні позовних вимог ПАТ «Дельта Банк» - відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду ПАТ «Дельта Банк» звернулося на нього з апеляційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилався на те, що суд першої інстанції в порушення вимого ч. 3 ст. 267 ЦПК України, застосував строки позовної давності, за відсутності заяви про це відповідача.

Судова колегія, вислухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як передбачено ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, районний суд виходив з того, що позивачем пропущений строк на звернення з позовом до суду.

Однак погодитися з таким висновком суду не можна, оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи та судом не правильно застосовані норми матеріального права і тому суд апеляційної інстанції вважає за необхідне на підставі п.п. 3 і 4 ст. 309 ЦПК України, рішення суду першої інстанції скасувати й ухвалити нове про задоволення позовних вимог із наступних підстав.

Так, статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до чч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Однією з підстав виникнення зобов'язання є договір або інший правочин (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Судовим розглядом встановлено, що 25 липня 2007 року між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_2 було укладено договір кредиту, відповідно до умов якого Банк зобов'язався надати відповідачеві кредит у сумі 6216,00 грн. на придбання певного майна\послуг, на умовах визначених Договором, із остаточним терміном повернення Кредиту та сплати процентів і комісійних по ньому не пізніше ніж 24.07.2008 року.

Банк усі свої зобов'язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, надавши кредит у сумі 6216,00 грн., про що свідчить меморіальний ордер № 25591134 від 25.07.2007 року та рахунок-фактура № 27 від 25.07.2007 року. З матеріалів справи вбачається, що договір діє з дії з моменту його підписання та до повного його виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Разом з тим із настанням певної події, що має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (ч. 2 ст. 251 та ч. 2 ст. 252 ЦК України). Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. ст. 256, 257 ЦК позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною 3 ст. 267 ЦК передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем в судовому засіданні не було заявлено про застосування строку позовної давності, тому судова колегія приходить до висновку, що судом першої інстанції необґрунтовано було застосовано ч. 4 ст. 267 ЦК а саме щодо спливу позовної давності.

На підставі вищевикладеного, судова колегія приходить до висновку, що позовні вимоги позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 301,302, п.п.3 і 4 ст. 309, 312,313,317 ЦПК України, судова колегія судової палати, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» задовольнити

Рішення Київського районного суду м. Харкова від 07 червня 2013 року скасувати.

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» суму заборгованості за кредитним договором 4829,07 грн. та сплачений судовий збір за подання позовної заяви в сумі 214,60 грн.

Рішення набуває законної сили з моменту його проголошення, та може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді: