Ухвала суду № 33249748, 28.08.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Христофоров А.Б.

Суддя-доповідач - Блохін А. А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2013 року справа №805/6830/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Блохіна А.А., суддів Міронової Г.М., Юрко І.В., при секретарі судового засідання Мартакові О.А., за участю представника позивача Петрової Я.М., представника відповідача Кузьмичової Т.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 04 липня 2013 року у справі № 805/6830/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОМІНЕРАЛ» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування податкового повідомлення - рішення № 0001011504 від 19.12.2012 року,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄВРОМІНЕРАЛ», звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення № 0001011504 від 19.12.2012 року. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 06.12.2012 року ДПІ у Київському районі м. Донецька Донецької області ДПС за результатами документальної невиїзної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з ПДВ, встановлені порушення та складено акт № 4087/15-4/34850038 від 06.12.2012 року. На підставі акту перевірки прийнято податкове повідомлення - рішення № 0001011504 від 19.12.2012 року, яке є предметом спору у даній справі.

Позивач не погоджується із спірним податковим повідомленням - рішенням та вважає його безпідставним, оскільки висновки акту перевірки щодо порушень встановлених з боку відповідача є необґрунтованими.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 04 липня 2013 року позовні вимоги задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби № 0001011504 від 19.12.2012 року в частині зменшення розміру від'ємного значення податку на додану вартість на суму 497376 гривень 33 коп. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, через порушення норм матеріального права та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позову.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просили ії задовольнити. Представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги, просили рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Позивач, - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄВРОМІНЕРАЛ» (Далі, - ТОВ «ЄВРОМІНЕРАЛ»), є юридичною особою та згідно ст. 48 КАС України здатний особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки. Відповідач - Державна податкова інспекція у Київському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області, є суб'єктом владних повноважень, згідно ст. 48 КАС України здатний особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки. 06.12.2012 року ДПІ у Київському районі м. Донецька Донецької області ДПС за результатами документальної невиїзної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з ПДВ, складено акт № 4087/15-4/34850038 від 06.12.2012 року (далі за текстом, - акт перевірки) (а.с.9-16).

Згідно висновків акту перевірки з боку ТОВ «ЄВРОМІНЕРАЛ» встановлені порушення п. 185.1 ст. 185, п. 186.1 ст. 186, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 193.1 ст. 193, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.4 ст. 200, п. 201.4, ст. 201, п. 10 підрозділу 2 розд. 10 ПКУ у вигляді: заниження податкових зобов'язань з ПДВ по операціям з поставки товарів (робіт, послуг) на адресу покупців у розмірі 11333 гривень, а саме за лютий 2010 року у сумі 11333 гривень; завищення податкового кредиту на суму ПДВ у розмірі 28158 гривень без виникнення податкових зобов'язань з ПДВ у продавця товарів (робіт, послуг), а саме за липень 2010 року, листопад 2010 у сумі 28158 гривень; залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду та може бути відшкодований платнику податку завищено згідно декларації з ПДВ за вересень та жовтень 2012 року на суму 467352 гривень.

На підставі акту перевірки прийнято податкове повідомлення - рішення № 0001011504 від 19.12.2012 року (далі за текстом,- спірне рішення) (а.с.8). Спірним рішенням ТОВ «ЄВРОМІНЕРАЛ» на підставі п. 54.3 ст. 54 п.58.1 ст. 58, п. 61.1 ст. 61, п. 74.1 ст. 74, п. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України (Далі,- ПКУ) за порушення п. 185.1 ст. 185, п. 186.1 ст. 186, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 193.1 ст. 193, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.4 ст. 200, п. 201.4, ст. 201, п. 10 підрозділу 2 розд. 10 ПКУ зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 506843 гривень за декларацією № 9073314923 від 20.11.2012 року за 10 міс. 2012 року.

Суд першої інстанції не погодився із висновками акту перевірки щодо порушень з боку позивача у вигляді заниження податкових зобов'язань з ПДВ по операціям з поставки товарів (робіт, послуг) на адресу покупців у розмірі 11333 гривень, а саме за лютий 2010 року у сумі 11333 гривень з наступних підстав. Порушення п. 185.1 ст. 185, п. 186.1 ст. 186, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 193.1 ст. 193 та п. 10 підрозділу 2 розд. 10 ПКУ, податковий орган пов'язує із заниженням суб'єктом контролю податкових зобов'язань з ПДВ по операціям з поставки товарів (робіт, послуг) на адресу покупців у розмірі 11333 гривень із контрагентом (постачальником) ПП «Тефія» із датою виписки податкової накладної лютий 2010 року на суму 11333 гривень. Висновки податкового органу у цій частині, на думку суду, спростовуються даними податкової декларації № 9000701184 від 19.03.2010 року за лютий 2010 року (а.с.43-47) розшифровкою податкових зобов'язань (а.с.53) та наявною в матеріалах справи податковою накладною № 6 від 26.02.2013 року (а.с.42), виписками банку (а.с. 125-127). Суд першої інстанції частково не погодився із висновками акту перевірки щодо порушень з боку позивача у вигляді завищення податкового кредиту на суму ПДВ у розмірі 28158 гривень без виникнення податкових зобов'язань з ПДВ у продавця товарів (робіт, послуг), а саме за липень 2010 року, листопад 2010 у сумі 28158 гривень, з наступних підстав. Порушення п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.4 ст. 200, п. 201.4, ст. 201 ПКУ,- податковий орган пов'язує із завищенням податкового кредиту на суму ПДВ у розмірі 28158,27 гривень, без виникнення податкових зобов'язань з ПДВ у продавця товарів (робіт, послуг) ТОВ «Авеста -Олеум» із датою виписки податкової накладної липень 2010 року на суму 9225,90 гривень та ДП «Донспецбуд» ДВАТ Треста «Донецькшахтобуд» із датою виписки податкової накладної листопад 2010 року на суму 18933 гривень. Висновки податкового органу щодо порушень з боку позивача у вигляді завищення податкового кредиту на суму ПДВ у розмірі 9225,90 гривень без виникнення податкових зобов'язань з ПДВ у продавця товарів (робіт, послуг), а саме за липень 2010 року, спростовуються даними податкової декларації № 9003637009 від 08.09.2010 року за липень 2010 року (а.с.65-68) розшифровкою податкових зобов'язань (а.с.77) та наявною в матеріалах справи податковою накладною № 436 від 22.07.2010 року (а.с.55) реєстром отриманих та виданих податкових накладних (а.с. 60), товарно-транспортною накладною, видатковою накладною (а.с.119-120).

Частково, на суму 9466,67 гривень, спростовуються висновки податкового органу щодо порушень з боку позивача у вигляді завищення податкового кредиту на суму ПДВ у розмірі 18933,27 гривень а саме за листопад 2010 року, що підтверджується даними уточнюючих декларацій за жовтень 2010 року від 17.08.2011, від 30.08.2011, банківською випискою за 01.11.2010 року та накладною № 004 від 02.11.2010 року, актом приймання-передачі від 02.11.2010 року. Згідно ч. 1 ст. 69 КАС України,- доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Згідно ст. 86 КАС України,- суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Згідно ч.4 ст. 70 КАС України,- обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. Позивачем не надано доказів на підтвердження наданих завищення податкового кредиту за жовтень 2010 року на суму 9466,67 гривень.

Порушення п. 200.4 ст. 200 ПКУ, податковий орган пов'язує із тим, що позивачем у податковій декларації за вересень 2012 року залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, відображений у рядку 24 складає 2116090 гривень, проте на думку податкового органу цей показник повинен складати суму у розмірі 1648738 гривень. Тобто залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду та може бути відшкодований платнику податку завищено на 467352 гривень. Отже податковий орган вважає, що позивач мав відкоригувати значення рядка 24 декларації з ПДВ з урахуванням строків давності за період з 01.02.2009 року по 30.09.2009 року з врахуванням 1095 днів на загальну суму 467352 гривень. Згідно п. 200.4 ст. 200 ПКУ,- якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду. Відповідно до пункту 102.5 статті 102 ПКУ,- заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування. Тобто, застосування цієї норми можливо у тому випадку, коли платник має намір відшкодувати податок на додану вартість із бюджету, прийняв рішення про таке відшкодування та звернувся до податкового органу із заявою в установленому Кодексом порядку. Слід зазначити, що відображення позивачем у рядку 24 податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2012 року залишку від'ємного значення після бюджетного відшкодування, яке включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, не означає прийняття платником податку рішення про реалізацію свого права на отримання бюджетного відшкодування. Враховуючи, що позивач не заявляв свого наміру на відшкодування цього податку із бюджету та не звертався до відповідача із необхідною заявою, тому ним і не порушувався строк 1095 днів, передбачений п. 102.5 ст. 102 ПКУ, а тому відповідачем при проведенні перевірки безпідставно зроблено висновок про порушення п. 200.4 ст. 200 ПКУ у її зв'язку із нормою права п. 102.5 ст. 102 ПК України, яка визначає строки на подання заяви про бюджетне відшкодування. Таким чином, застосування відповідачем до вказаних правовідносин норм п. 200.4 ст. 200, п. 102.5. ст. 102 ПКУ є помилковим, а зменшення позивачу від'ємного значення податку на додану вартість, що виникло, через пропущення строків давності - неправомірним. Оскільки висновки про наявність порушень законодавства, які стали підставою для прийняття спірного рішення, є частково необґрунтованими, то і рішення, прийняте на підставі цих висновків є безпідставним та протиправним у цій частині. Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень. Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно абз. 2 п. 58.1 ст. 58 ПК України,- податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення. Таким чином, як вбачається із наведеної норми, при прийняті контролюючим органом податкового повідомлення в ньому зазначається підстава такого нарахування. Згідно п. 55.1. ст. 55 ПК України, податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства. Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. На думку суду першої інстанції відповідач у повному обсязі не довів правомірності спірного рішення. Відповідно до ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Оскільки відповідач у повному обсязі не довів суду правомірність підстав нарахування позивачу податкових зобов'язань, суд приходить до висновку про часткове скасування спірного рішення. Виходячи з меж заявлених позовних вимог, аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що викладені в позовній заяві вимоги підлягають частковому задоволенню, з чим погоджується колегія суддів. Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для скасування постанови не має, у зв'язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Керуючись ст.195 - 197, п. 1 ч. 1 ст.198, ст. 200, п.1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ст. 211, 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 04 липня 2013 року у справі № 805/6830/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 04 липня 2013 року у справі № 805/6830/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОМІНЕРАЛ» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування податкового повідомлення - рішення № 0001011504 від 19.12.2012 року - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня її складення в повному обсязі.

Повний текст ухвали виготовлено 02 вересня 2013 року.

Головуючий суддя А.А. Блохін

Судді : Г.М. Міронова

І.В. Юрко