Ухвала суду № 33249697, 28.08.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Зінченко О.В.

Суддя-доповідач - Блохін А. А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2013 року справа №805/8327/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Блохіна А.А., суддів Міронової Г.М., Юрко І.В., при секретарі судового засідання Мартакові О.А., за участю представника відповідача Медведєва В.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17 липня 2013 року у справі № 805/8327/13-а за позовом Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Держаного підприємства «Артемвугілля» про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2012 році у сумі 451 329,28 грн. та пені у сумі 4 423,23 грн.,

ВСТАНОВИВ:

06 червня 2013 року Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - позивач, відділення Фонду) звернулось до суду з позовною заявою до Держаного підприємства «Артемвугілля» (далі - відповідач, ДП «Артемвугілля») про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2012 році у сумі 451 329,28 грн. та пені у сумі 4 423,23 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідач у порушення вимог Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» і постанови Кабінету Міністрів України «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в України» від 31 січня 2007 року за № 70 не виконав нормативи по створенню 8 робочих місць по працевлаштуванню інвалідів. Згідно звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2012 рік, складеного відповідачем, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу відповідача становила 6 454 особи, тобто на підприємстві повинно бути працевлаштовано 258 інвалідів, а фактично, за даними звіту працювало 250 інвалідів. Отже, у відповідності до приписів законодавства відповідач не виконав норматив по створенню 8 робочих місць по працевлаштуванню інвалідів. Згідно розрахунку, сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2012 році, становить 451 329,28 грн. Оскільки відповідач суму адміністративно-господарських санкцій своєчасно не сплатив, йому нарахована пеня у розмірі 4 423,23 грн. На підставі викладеного, просив суд стягнути з відповідача на користь Державного бюджету України суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та пені у загальному розмірі 455 752,51 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 17 липня 2013 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, через порушення норм матеріального права та ухвалити нову, якою позов задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача заперечував проти задоволенні апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін. Позивач про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, проте своїм правом бути присутнім в судовому засіданні не скористався.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Фонд соціального захисту інвалідів відповідно до пунктів 1 та 2 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 14 квітня 2011 року № 129, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 квітня 2011 року за № 528/19266, є бюджетною установою, діяльність якої спрямовується, координується та контролюється Державною службою з питань інвалідів та ветеранів України. Бюджетна установа Фонд є правонаступником Фонду соціального захисту інвалідів як урядового органу. Згідно пункту 4 зазначеного Положення основними завданнями Фонду є реалізація в межах своєї компетенції заходів щодо забезпечення зайнятості та працевлаштування інвалідів; виконання програм щодо соціального захисту інвалідів. Також, відповідно до пункту 5 цього ж Положення Фонд соціального захисту інвалідів відповідно до покладених на нього завдань здійснює контроль за виконанням підприємствами нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та сплатою ними адміністративно-господарських санкцій і пені. Позивач - Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів відповідно до пункту 12 зазначеного Положення є територіальним органом Фонду соціального захисту інвалідів, і діє на підставі Положення про Донецьке відділення Фонду соціального захисту інвалідів (а.с. 11).

Відповідач - Державне підприємство «Артемвугілля» є юридичною особою, яка зареєстрована 19 лютого 2003 року, код ЄДРПОУ 32270533. Відповідно до статті 7 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів» від 21 березня 1991 року № 875-ХІІ (далі - Закон № 875-ХІІ), законодавство про соціальну захищеність інвалідів в Україні складається з цього Закону та інших актів законодавства, що видаються відповідно до нього. За змістом статті 19 Закону № 875-ХІІ для підприємств, установ, організацій встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів. Згідно з частиною 3 статті 18 Закону № 875-ХІІ підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Відповідно до частини 3 статті 18-1 цього Закону державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань. Статтею 19 зазначеного Закону встановлено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення. Як вбачається зі звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2012 рік форми № 10-ПІ, що поданий відповідачем позивачу, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу становить 6 454 осіб (фактично за рік), з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 250 осіб; кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» становить 258 осіб (фактично за рік) (а с. 9). Відповідно до статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в України» підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк. Разом з тим, у постанові судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 22 грудня 2009 року у справі № 21-2151во09 викладено висновок про те, що нарахування адміністративно господарських санкцій за незайняті інвалідами робочі місця є заходом впливу до правопорушника у сфері господарювання у зв'язку зі скоєнням правопорушення. Такі санкції не можуть застосовуватися у разі відсутності необхідної кількості працевлаштованих інвалідів, якщо при цьому суб'єкт господарювання вжив усіх передбачених Законом № 875-ХІІ заходів для працевлаштування останніх, тобто, коли у його діях відсутній склад правопорушення. Аналогічні позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 08 червня 2010 року № 10/72/21-554во10 за винятковими обставинами за скаргою відкритого акціонерного товариства «Балаклавське рудоуправління ім. О.М. Горького» у справі за позовом Севастопольського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства про стягнення адміністративно-господарських санкцій. Згідно зі статтею 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України. Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем, а також його структурними підрозділами до центрів зайнятості упродовж 2012 року надавалися звіти за формою 3-ПН про наявність вакансій для інвалідів (а.с. 35-85).

Відповідно до відомостей звіту про кількість працівників, їхній якісний склад та професійне навчання за 2012 рік серед працюючих на підприємстві осіб кількість працівників, які отримують пенсію по інвалідності, складає 246 осіб, з них ІІІ групи - 239 осіб (а.с. 33-34).

За наслідками здійснених заходів протягом 2012 року відповідачем працевлаштовувалися інваліди, про що свідчить інформація Горлівського міського центру зайнятості (а.с. 87-92), надана за запитом Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на вимогу Донецького окружного адміністративного суду (а.с. 86), а саме: Горлівський міський центр зайнятості повідомив, що протягом 2012 року працевлаштовані на ДП «Артемвугілля» 7 осіб з обмеженими фізичними можливостями, а факти відмови працевлаштування без поважної причини відсутні.

Проте, всі вищенаведені заходи не призвели до позитивних результатів щодо виконання встановленого нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів. Отже, відповідачем було вжито усіх передбачених Законом заходів для працевлаштування інвалідів, за таких обставин суд приходить до висновку про відсутність підстав для застосування до нього санкцій за незайняті інвалідами робочі місця. Зважаючи на встановлені обставини справи, суд першої інстанції вважає, що заявлені позовні вимоги Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Держаного підприємства «Артемвугілля» про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2012 році у сумі 451 329,28 грн. та пені у сумі 4 423,23 грн., не підлягають задоволенню, з чим погоджується колегія суддів. Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для скасування постанови не має, у зв'язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Керуючись ст.195 - 197, п. 1 ч. 1 ст.198, ст. 200, п.1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ст. 211, 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17 липня 2013 року у справі № 805/8327/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17 липня 2013 року у справі № 805/8327/13-а за позовом Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Держаного підприємства «Артемвугілля» про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2012 році у сумі 451 329,28 грн. та пені у сумі 4 423,23 грн. - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня її складення в повному обсязі.

Повний текст ухвали виготовлено 02 вересня 2013 року.

Головуючий суддя А.А. Блохін

Судді : Г.М. Міронова

І.В. Юрко